Ухвала суду № 9400417, 29.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-10362/08 (6/74) Головуючий у І інстанції Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2010 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Глущенко Я.Б.,

Федорової Г.Г.,

при секретарі Вечер А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2008 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000222310/0 від 20.03.2008 року, № 0000222310/1 від 17.04.2008 року, № 0000222310/2 від 20.06.2008 року та № 0000222310/3 від 08.09.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.09.2007 року. За результатами перевірки був складений акт від 14.03.2008 року № 30/23-704/20074667 та прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000222310/0 від 20.03.2008 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 409 227,00 грн., з яких 136 409,00 грн. основного платежу та 272 818,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками оскарження позивачем в порядку, передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковими органами вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, скарги позивача без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, між компанією «Danfoss Distribution Services A/S» (Данія) (Виконавець) та позивачем був укладений Договір від 01.08.2003 року № DU-2003-DC.

Предметом даного договору є транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, наданих Виконавцем для транспортування у міжнародному сполученні вантажним автотранспортом.

Компанією «Danfoss Distribution Services A/S» (Виконавець) здійснено транспортування товару з Данії, що підтверджується актами виконаних робіт. За виконані роботи позивачем перераховані грошові кошти на адресу нерезидента компанії «Danfoss Distribution Services A/S» в сумі 2 273 492,00 грн. (340 541,21 Євро), а саме:

ІІ кв. 2006 року - 153 282,00 грн.;

ІІІ кв. 2006 року - 669 568,00 грн.;

ІV кв. 2006 року - 287951,00 грн.;

ІІ кв. 2007 року - 770 241,00 грн.;

ІІІ кв. 2007 року - 392 450,00 грн.

Відповідно до пп. 1.35.1 п. 1.35 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями, в редакції Закону, який був чинний на час здійснення господарської операції), фрахт винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Підпункти 1.35.2 та 1.35.3 п. 1.35 ст. 1 цього Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлюють, що доходи нерезидентів, отримані як фрахт, оподатковуються за правилами, визначеними пунктом 13.5 статті 13 цього Закону.

Згідно з п. 13.5 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особою, уповноваженою стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та компанією «Danfoss Distribution Services A/S» (Данія) укладений контракт від 01.12.2005 року № DU-0601, в пп. 3.2 п. 3 (Умови поставки) якого вказано, що вибір транспорту та доставка здійснюються покупцем. Взаємовідносини сторін з питань транспортних послуг урегульовані окремим Договором про надання транспортних та експедиційних послуг.

Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що пп. 3.2 вищевказаного контракту спростовує твердження позивача, що він здійснював лише забезпечення транспортування вантажів шляхом залучення автотранспорту інших компаній.

Статтею 3 «Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно» від 05.03.1996 року, яка укладена між Урядом України і Урядом Королівства Данії та набрала чинності 21.08.1996 року, встановлено, що термін «міжнародне перевезення» означає будь-яке перевезення морським або повітряним судном, що експлуатується підприємством Договірної Держави, крім випадків, коли морське або повітряне судно експлуатується виключно між пунктами в другій Договірній Державі. У відповідності до статті 8 «Міжнародний транспорт» цієї Конвенції, прибутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських і повітряних суден у міжнародних перевезеннях, оподатковуються лише у цій Державі. Як вбачається з вказаного нормативного акту, інші види перевезень, крім морських і повітряних даною конвенцією не передбачено.

З огляду на те, що згідно з вищезазначеним договором від 01.08.2003 року № DU-2003-DC перевезення здійснювались автотранспортом, то сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за даним договором, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів, відповідно до п. 13.5 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Коротких А.Ю.

Судді: Глущенко Я.Б.

Федорова Г.Г.