Ухвала суду № 94000527, 04.01.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

04 січня 2021 року м. Київ 320/13007/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дії, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо нарахування податкового боргу (недоїмки) та фінансових санкції (штрафу, пені);

скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-453275-54 від 25.06.2019;

скасувати рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску за результатами проведення камеральної перевірки від 25.08.2020.

У зв`язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 14.12.2020 позовну заяву залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.

У вказаній ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду:

- належним чином засвідчених доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача, а також доказів реєстрації у встановленому законом порядку за адресою, вказаною у позові (копія паспорту з відміткою про зареєстроване місце проживання, перебування, знаходження) як для суду так і для відповідача;

- належним чином засвідчених доказів в обґрунтування позову, зокрема рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску та акт за результатами проведення камеральної перевірки від 25.08.2020 як для суду так і для відповідача;

- оригіналу платіжного доручення про доплату судового збору в належному розмірі за одну вимогу майнового характеру в частині скасування рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на їх підтвердження.

Через канцелярію суду від позивача 24 грудня 2020 року надійшла заява про усунення недоліків, до якої позивач долучив оригінал квитанції №N0K414266М від 24.12.2020 на суму 840,80 грн. та належним чином завірену копію паспорта громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Як вбачається зі змісту заяви про усунення недоліків позовної заяви, позивач стверджує, що рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску та акт за результатами проведення камеральної перевірки від 25.08.2020 у нього відсутнє, оскільки про його наявність він дізнався зі змісту листа від податкового органу.

У зв`язку з цим позивач просить суд зобов`язати відповідача надати оригінали відповідних документів, зокрема оскаржуване рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску та акт за результатами проведення камеральної перевірки від 25.08.2020 як для суду так і для позивача.

З даного приводу суд зазначає, що на даному етапі, він позбавлений процесуальної можливості (до відкриття провадження по справі) зобов`язувати відповідача вчиняти певні дії. Більш того, такий обов`язок у суду виникає після відкриття провадження по справі та у випадку доведення позивачем факту неможливості самостійного отримання таких доказів у суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, позивач в заяві про усунення недоліків зазначив, що лист від податкового органу про списання заборгованості (недоїмки, штрафні санкція і пеня) єдиного соціального внеску був отриманий ним 25 жовтня 2020 року.

Разом з цим, жодних доказів, які б підтверджували даний факт (отримання позивачем листа №35019/Г/10-36-13-02-14) саме 25 жовтня 2020 року матеріали справи не містять, також заява про усунення недоліків позовної заяви та матеріали справи не містять доказів отримання позивачем податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) Ф-453275-54 від 25.06.2019.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно із абзацом 9 частини 4 статті 25 вказаного Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, оскарження вимоги про сплату єдиного внеску може бути здійснено до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї вимоги або ж дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про її винесення.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом, зокрема у постановах від 31.01.2019 по справі №802/983/18-а, від 17.07.2019 по справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 по справі №480/106/19, від 12.02.2020 по справі №480/1192/19, від 19.03.2020 по справі №140/1757/19 та від 28.05.2020 по справі №200/11547/19-а.

Таким чином, посилання позивача на строк давності, що дорівнює 1095 днів є помилковим в даних правовідносинах.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.

Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

Частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду.

З урахуванням викладеного суд, з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого підходу у вирішенні питання щодо можливості розгляду адміністративного позову судом, вважає за доцільне, згідно з частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжити позивачеві на десять днів строк для усунення недоліків поданої заяви шляхом подання до суду:

- предмет позову - оскаржуване рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску та акт за результатами проведення камеральної перевірки від 25.08.2020 як для суду так і для відповідача або докази звернення до податкового органу для їх отримання та прийняте рішеня-відповідь за результатами розгляду такого звернення;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів, які б підвереджували факт отримання позивачем листа №35019/Г/10-36-13-02-14 саме 25 жовтня 2020 року, а також доказів отримання позивачем податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) Ф-453275-54 від 25.06.2019.

Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Керуючись статтями 121, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 на десять днів строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.