Рішення № 93999183, 04.01.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"04" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2650/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіес-Груп" за вх.№2-4272/20 від 31.12.2020 про розподіл судових витрат у справі №916/2650/20

за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіес-Груп" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 115, код ЄДРПОУ 36343856)

про стягнення 566430,93 грн., -

за участю представників сторін: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.12.2020 у справі №916/2650/20 позовні вимоги Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіес-Груп" на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" 141607,73 грн. штрафних санкцій та 8496,46 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

31.12.2020 за вх.№2-4272/20 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіес-Груп" надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій відповідач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у сумі 49425 грн. правничої допомоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.01.2021 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіес-Груп" за вх.№2-4272/20 від 31.12.2020 у судовому засіданні на 04.01.2021 о 12:00.

У судове засідання 04.01.2021 представники сторін не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, зокрема, за допомогою телефонограм.

Відповідно до ч.4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Суд враховує, що в даному випадку сторони не викликались, а повідомлялись судом про час та місце розгляду заяви, їх явка не визнана судом обов`язковою, отже, господарський суд визнав за можливе розглянуте подану заяву за відсутністю представників сторін.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіес-Груп" за вх.№2-4272/20 від 31.12.2020, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Вирішуючи питання щодо заявлених відповідачем до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час розгляду справи №916/2650/20 відповідачем було зроблено відповідну заяву про понесення судових витрат у розмірі 64500 грн., а саме у відзиві на позовну заяву за вх.№26866/20 від 08.10.2020.

У заяві про розподіл судових витрат Товариство з обмеженою відповідальністю "Бітіес-Груп" просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" витрати на правничу допомогу у розмірі 49425 грн., виходячи з пропорції задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За положеннями ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правової (правничої) допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу заявником надано до суду:

- договір №1-15/9/20 від 15.09.2020, укладений між адвокатом Кокарєвим Андрієм Павловичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бітіес-Груп" (клієнт), відповідно до якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову інформацію, усні та письмові консультації, роз`яснення з правових питань, правовий супровід діяльності, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру та іншу правову допомогу за бажанням та замовленням клієнта;

- додаткову угоду №2 від 15.09.2020 до договору про надання правової допомоги №1-15/9/20 від 15.09.2020;

- акт прийому-передачі наданої правової допомоги від 29.12.2020 до договору про надання правової допомоги №1-15/9/20 від 15.09.2020, відповідно до якого вартість юридичних робіт та послуг за актом та гонорар успіху склала 65900 грн.;

- рахунок на оплату №1 від 29.12.2020 на суму 65900 грн.;

- платіжне доручення №2065 від 29.12.2020 на суму 65900 грн.;

- положення про індивідуальні погодинні ставки адвоката Кокарєва А.П.;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги на підставі договору про надання правової допомоги №1-15/9/20 від 15.09.2020.

Господарський суд зазначає, що частково задовольняючи позов суд виходив із встановлення факту неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №417 від 29.05.2018 з урахуванням додаткової угоди №2 до нього, прострочення відповідачем строку поставки товару, що стало підставою для застосування до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіес-Груп" передбаченої п.10.3 договору №417 від 29.05.2018 відповідальності у вигляді нарахування штрафних санкцій. При цьому, вирішуючи питання про розмір штрафних санкцій, господарський суд задовольнив відповідне клопотання відповідача та приймаючи до уваги обставини справи, зменшив розмір нарахованих штрафних санкцій, у зв`язку з чим позов і був задоволений частково.

Відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд застосовує положення ч.9 ст. 129 ГПК України та покладає судові витрати у даній справі на відповідача, з дій якого виник спір по справі.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення заяви відповідача та покладення на позивача заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу.

Судовий збір у даній справі розподілено судом у рішенні від 28.12.2020 у справі №916/2650/20, а саме покладений на відповідача у сумі 8496,46 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ДОДАТКОВО ВИРІШИВ:

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіес-Груп" за вх.№2-4272/20 від 31.12.2020 про розподіл судових витрат - відмовити.

2.Судові витрати у справі, в тому числі і витрати на правничу допомогу, покласти на відповідача.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 05.01.2021.

Суддя Ю.С. Бездоля