Ухвала суду № 93994789, 30.12.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037,м. Київ, вул. Максима Кривоноса,25; тел.: (044) 249-79-26, факс:249-79-28; e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

Провадження №6-а/760/6/20

в справі №760/25998/17

У Х В А Л А

І. Вступна частина

30 грудня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі судді Коробенка С.В. розглянув матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення Міністерства оборони України від 12.04.2019, прийнятого на виконання судового рішення від 25.06.2018 в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Тернопільського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

ІІ. Описова частина

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України та Тернопільського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо виплати одноразової грошової допомоги. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 25 червня 2018 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;

- зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

В апеляційному порядку рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 25 червня 2018 року переглядалося та набрало законної сили 18 грудня 2018 року.

22.07.2019 позивач у порядку спеціальної процедури, що встановлена статтею 383 КАС України, звернувся із відповідною заявою, у якій просив постановити окрему ухвалу, якою просив:

1. Визнати протиправним рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, що оформлене пунктом 23 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 12.04.2019 №42.

2. Зобов`язати Міністерство оборони України вжити заходи щодо усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України шляхом розгляду питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням IІI (третьої) групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії відповідно до пп. «б» п. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

3. Зобов`язати Міністерство оборони України подати до Солом`янського районного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня набрання законної сили ухвали суду звіт про вжиті заходи щодо усунення встановлених порушень.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник посилається на те, що Міністерством оборони України на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 25.06.2018 року прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, що оформлене пунктом 23 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 12.04.19 №42 без врахування висновків суду, що призвело до помилкового виконання рішення суду першої інстанції.

Жодних заяв та заперечень від відповідачів не надходило.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до положень ч. 5 ст. 383 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно зі ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Як було зазначено раніше, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 25.06.2018 року Міністерство оборони України зобов`язано прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

Водночас, з мотивувальної частини рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 25.06.2018 вбачається, що судом була надана оцінка наявності у позивача права на отримання спірної допомоги, яке пов`язується не з моментом звільнення зі служби, а з моментом настання інвалідності, крім того, досліджувалось питання компетенції і обов`язку відповідачів щодо призначення такої допомоги, а також необхідність керуватись при призначенні допомоги Порядком №975. При цьому, питання надання і оцінки документів, які має надати заявник до своєї заяви про призначення грошової допомоги, судом не досліджувалось.

Суд звернув увагу у мотивувальній частині рішення на те, що Відповідачем взагалі не приймалося рішення по суті заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової допомоги, оскільки матеріали заяви були повернуті йому для дооформлення.

З цих підстав суд вказав Відповідачу на необхідність розгляду заяви Позивача у тій формі, в якій вона була подана з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Так, розглядаючи заяву ОСОБА_1 і відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги, відповідач виходив з того, що заявником не подано документ, який свідчить про причини та обставини отриманого ним поранення, як передбачено п. 11 Порядку № 975, при цьому ним були враховані висновки Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 10 квітня 2019 року в справі № 822/220/18, де Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в раніше ухваленому рішенні.

Так, згідно вказаних висновків Верховного Суду, вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.

Отже, відмова відповідача в даному випадку є правомірною.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та постановлення окремої ухвали.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись статтями 78, 249, 382, 383 КАС України, суд ухвалив:

1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

2.Ухвала може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складання.

Суддя: