Рішення № 93994787, 30.12.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

_______________

Справа № 760/13829/17

Провадження №2-a/760/238/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

30 грудня 2020 року в місті Києві суддя Солом`янського районного суду м. Києва Коробенко С.В. розглянув у спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Полтавського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

ІІ. Описова частина

28 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та стягнення одноразової грошової допомоги.

28 липня 2017 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28.07.2017 Позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.

03 жовтня 2017 року Позивач подав уточнений позов.

04 жовтня 2017 року ухвалою суду адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто Позивачу, у зв`язку з тим, що вказана категорія справ місцевим загальним судам як адміністративним судам не підсудна, позов підлягає розгляду в Окружному адміністративному суді м. Києва.

20 листопада 2017 року Позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 04 жовтня 2017 року.

18 грудня 2017 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року без змін.

01 березня 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року.

19 вересня 2018 року Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 06.11.2018 у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 02 вересня 2016 року він отримав ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебування в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою МСЕК від 07 жовтня 2016 року.

У зв`язку з цим, як вказує Позивач, в нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, та інших нормативно-правових актів у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Позивач вказує, що ним були подано заяви до Відповідачів про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок виконання ним обов`язків військової служби, проте у задоволенні зазначених заяв йому було відмовлено.

ОСОБА_1 вважає такі дії Відповідачів неправомірними у зв`язку з чим просив задовольнити позов, визнавши відмову Відповідачів у призначенні та виплаті допомоги протиправною, зобов`язавши Відповідачів нарахувати та виплатити йому відповідну допомогу, стягнути з них одноразову допомогу в примусовому порядку.

Відповідачі Міністерство оборони України та Полтавський обласний військовий комісаріат надали свої відзиви на позовну заяву, наполягаючи на тому, що заява Позивача про призначення йому допомоги по суті не розглядалась, а була повернута йому на доопрацювання, оскільки Позивач не подав копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

ІІІ. Мотивувальна частина

Розглянувши подані сторонами документи суд встановив наступне.

Відповідно до п. 10 Перехідних положень КАС України (в редакції від 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, розгляд справи відбувається за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу та був звільнений з військової служби.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії АВ №0554517 від 02 вересня 2016 року Позивачу повторно за наслідками огляду встановлено ІІ групу інвалідності з 02 вересня 2016 року, причина інвалідності - поранення, контузія та захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відомості про первинний огляд та встановлення інвалідності ОСОБА_1 у справі відсутні.

Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 3245 від 25 липня 2016 року) поранення, контузія, захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно з довідкою Кременчуцького об`єднаного міського військового комісаріату від 07.11.2016 №66/1342 ОСОБА_1 брав участь у бойових діях в Республіці Афганістан з 03 серпня 1985 року по 06 травня 1987 року.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що право на грошову допомогу у звільненого військовослужбовця наступає в момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення, Позивач може претендувати на виплату одноразової грошової допомоги, тому до факту встановлення Позивачу інвалідності, як підстави для виплати зазначеної одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, в тому числі і для визначення розміру складових грошового забезпечення за останньою посадою, яку Позивач займав при звільненні, повинні застосовуватися нормативно-правові акти, що діяли станом на день встановлення позивачу ІІ групи інвалідності 02 вересня 2016 року (інші відомості щодо дати встановлення інвалідності у справі відсутні).

Постановою КМ України від 25 грудня 2013 року № 975 було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті

З огляду на те, що інвалідність Позивачу була встановлена з 02 вересня 2016 року (інших даних в справі немає), суд приходить до висновку, що при вирішенні питання про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги слід керуватися п. 6 Порядку, затвердженого Постановою 25 грудня 2013 року № 975.

Відтак, Позивач може претендувати на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Встановлено, що у зв`язку викладеним він звернувся до Міністерства оборони України, військового комісаріату із заявою про призначення та виплату йому такої допомоги.

З пояснень сторін вбачається, що заява Позивача про призначення йому допомоги по суті не вирішена, документи повернуті ОСОБА_1 на доопрацювання, не зважаючи на те, що таких повноважень уповноважений на розгляд заяви орган (Міністерство оборони України) не має.

Позивач, крім Міністерства оборони України, зазначив відповідачем Полтавський обласний військовий комісаріат, проте пунктом 17 Порядку, затвердженого Постановою КМ України від 25 грудня 2013 року № 975, визначено, що особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Вирішення питання про призначення грошової допомоги належить до компетенції Міністерства оборони України, а тому у задоволенні вимог до Полтавського обласного військового комісаріату України слід відмовити.

З огляду на вищезазначені обставини справи та вказані правові норми, суд приходить до висновку щодо обгрунтованість заявлення позовних вимог саме до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності даного Відповідача щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Що стосується вимоги Позивача зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову допомогу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, то суд виходить з того, що такі вимоги є передчасними, оскільки Відповідач не розглядав цього питання по суті. Відтак, перебирати на себе функції Міністерства оборони України суд не може.

Як встановлено вище заява Позивача про призначення йому допомоги по суті не вирішена, документи протиправно повернуті ОСОБА_1 на доопрацювання з посиланням на відсутність в них документа, що свідчить про причини та обставини поранення.

Відповідно до вимог частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає належним способом захисту, необхідним для поновлення прав Позивача, зобов`язати уповноваженого Відповідача - Міністерство оборони України - розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, відповідно до «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 19, 20, 22, 242-246, 257, 262 КАС України, суд вирішив:

1.Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

В іншій частині позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на Державний бюджет України.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Міністерство оборони України, адреса: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ: 00034022;

Відповідач: Полтавський обласний військовий комісаріат; адреса: 36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 78А; код ЄДРПОУ 07851296.

Суддя: