Ухвала суду № 93992014, 30.12.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/8602/20

2/264/1995/2020

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Іванченко А.М., ознайомившись із заявою представника позивача – адвоката Рябошапко О.І., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ Фінанс» про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

29.12.2020 року до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Разом із позовною заявою надійшла заява представника позивача – адвоката Рябошапка О.І., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ Фінанс» про забезпечення позову, в якій зазначила, що позовні вимоги стосуються стягнення заборгованості за Кредитним договором №38ДС/141/2007-НВклн від 02.10.2007 року у розмірі 47 197,63 доларів США (що еквівалентно на час подання позову 1 343 013,28 грн.) та 194718,74 грн., яка складається з суми заборгованості за кредитом у розмірі 25491,93 доларів США, що еквівалентно на час подання позову 725 375,42 грн., суми заборгованості за відсотками у розмірі 21705,70 доларів США, що еквівалентно на час подання позову 617637,86 грн. та пені в розмірі 194718,74 грн. Предметом спору по даній справі є стягнення з боржників грошових коштів в розмірі 1 537 732,02 грн. Вказана грошова сума є досить значною. Недобросовісність та фінансова неспроможність Боржників підтверджується самим фактом виникнення зазначених зобов`язань та не усунення Позичальником та\або Поручителями порушень умов кредитного договору, не сплата суми заборгованості на підставі пред`явленої Кредитором вимоги. Окрім заявленої суми заборгованості, виникають й інші витрати Позивача, які покладаються на Позичальника (судові витрати (з урахуванням витрат на правову допомогу). А отже, єдиним можливим засобом задоволення вимог Позивача залишається реалізація майна боржників в межах виконавчого провадження з метою виконання рішення суду та погашення заборгованості за рахунок реалізованого майна Боржників. Однак, існує ризик того, що до винесення рішення суду Позичальник та Поручителі з метою ухилення від виконання зобов`язань за кредитним договором будь-яким чином позбавляться права власності на належне їм нерухоме майно, що призведе в подальшому до неможливості виконати рішення суду. Після отримання вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором Відповідачі вже почали відчужувати належне їм майно, а саме, на сайті dom.ria оголошення про продаж трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності Відповідачу 3 - ОСОБА_3 оґлй та на сайті OLX оголошення про продаж житлового будинку Відповідача 1 - ОСОБА_1 , що розташований в АДРЕСА_2 .

У порядку ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Згідно наданої суду копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 , за ним зареєстровано право власності на будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , Іпотекодержателем яких є Заявник, та на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 за ним зареєстровано право власності на будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 .

З огляду на викладене, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову, так як вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду про стягнення боргу.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 435 ЦПК України, судд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача – адвоката Рябошапко О.І. про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме:

1. Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

2. Будинок та земельну ділянку 1412336300:01:006:1280,що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 .

3. Трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 .

Заборонити іншим особам, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, вчиняти будь які реєстраційні дії в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, щодо вказаних об`єктів нерухомого майна.

Копію ухвали направити до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольської міської ради для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: А. М. Іванченко