Рішення № 93990245, 23.11.2020, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/157/20

Провадження по справі №2/498/114/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі: головуючої судді - Чернецької Н.С., за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко О.В., представника позивача - Гончаренко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Михайлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ширяївський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про зняття арешту зі спадкового майна,

встановив:

10 березня 2020 року ОСОБА_2 діючий в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ширяївський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, посилаючись на те, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. На момент смерті ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 6,88 га, кадастровий номер 5121681900:01:001:0099, яка розташована на території Кіровської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, що підтверджується копією державного акту. Після смерті матері, її син ОСОБА_1 звернувся до Любашівської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину та 16.05.2019 року зареєстровано спадкову справу. Листом нотаріальної контори від 16.05.2019 року йому було повідомлено, що на спадкове майно було накладено арешт 21.07.2015 року ВДВС Ширяївського РУЮ Одеської області відповідно до постанови ВП № В-5/48112703 від 15.07.2015 року. Видачу свідоцтва про право на спадщину затримано до зняття арешту та рекомендовано звернутись до суду. Самостійним пошуком документів з`ясовано наступне: виконавчим написом від 11.05.2015 № НАН 375147, виданим приватним нотаріусом Бондар І.М. стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ Комерційний банк « Приватбанк»123923,08 грн.; постановою від 15.07.2015 року відкрито виконавче провадження № 48112703; постановою державного виконавця ВДВС Ширяївського РУЮ Павловського С.Ф. від 15.07.2015 року серії ВП № В-5/48112703 від 15.07.2015 року накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3 ; згідно інформації автоматизованої системи виконавчого провадження № 48112703 завершено, виконавчий документ повернений стягувачу. 22.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ширяївського РВ ДВС із заявою про зняття арешту з майна. Листом виконавчої служби від 09.08.2019 року йому повідомлене наступне: у відділі ДВС дійсно перебував виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 123923,08 грн.; виконавчий документ було повернуто стягувачу постановою від 29.12.2015 року на підставі п.2 ст. 47 ЗУ « Про виконавче провадження» у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; оскільки виконавче провадження завершено за вищевказаною підставою, то у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна. Отже, на теперішній час виникла ситуація, коли позивач не може реалізувати своє право власності та отримати свідоцтво про право на спадщину через діючий арешт на майно. Вказаний арешт має бути знятий зі спадкового майна у зв`язку з наступним. Так, виконавчий напис видано 11.05.2015 року Постановою від 15.07.2015 року було відкрито виконавче провадження. Постановою від 290.12.2015 року виконавчий напис було повернуто стягувачу. Після цього виконавчий напис до виконання більше не подавався. В самому виконавчому написі зазначено, що він може бути пред`явлений до виконання протягом року. Оскільки пред`явлення до виконання вказаний строк переривається та поновлюється, то стягувач міг повторно пред`являти виконавчий напис до виконання до 29.12.2016 року. З листа виконавчої служби від 09.08.2019 року встановлено, що вказаний виконавчий напис до виконання більше не пред`являвся і на виконанні не перебуває. Таким чином, арешт майна більше не виконує забезпечувальну функцію у виконавчому провадженні, оскільки виконавче провадження за вказаним виконавчим написом не може бути відкрито. Мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ЦПК України визначає умови заміни сторони виконавчого провадження ст. 442. Таким чином, боржник за виконавчим написом - ОСОБА_3 , навіть теоретично, не може бути замінена на правонаступника, оскільки це передбачено виключно в межах виконавчого провадження. На теперішній час, виконавчий напис на виконанні не перебуває. Отже, нове виконавче провадження не може бути розпочато у зв`язку з неможливістю заміни боржника правонаступником. У такому випадку, існуючий арешт на майно не має забезпечувальної функції у виконавчому провадженні та порушує права позивача. Навіть при теоретичному поновленні строку на пред`явлення виконавчого напису до виконання, таке виконавче провадження підлягатиме закінченню. Таким чином, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину. Сплатити борг та зняти арешт він також не може, оскільки виконавчий напис на виконанні не перебуває та більше не може бути пред`явлений до виконання. Державний виконавець позбавлений можливості зняти арешт з вказаних підстав. Зняття такого арешту можливе лише у судовому порядку. Тому він просить зняти арешт з земельної ділянки площею 6,88 га, кадастровий номер 5121681900:01:001:0099, яка розташована на території Кіровської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області та яка належала на праві власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , арешт на яку накладено відділом державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Одеської області на підставі постанови серії ВП № В-5/48112703 від 15.07.2015 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник позивача в судому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки до суду не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ширяївський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду від них надійшла заява в якій вони просять у зв`язку з завантаженістю та з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19 здійснити розгляд справи без їх участі.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження», тому при ухваленні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, про що було складено відповідний актовий запис № 12028 від 20.11.2018 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 20.11.2018 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 6,88 га, розташованої на території Кіровської сільської ради, яка належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НА№ 267954 виданого Великомихайлівською районною державною адміністрацією від 03 березня 2005 року.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , рідний син померлої, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 23 грудня 1990 року виконкомом Кіровської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області.

Також, в матеріалах справи наявний лист - роз`яснення Любашівської районної державної нотаріальної контори вих. № 831/02-14 від 16.05.2019 року, виданий на ім`я ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено, що якщо на спадкове майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту. На майно ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 накладено арешт на нерухоме майно 21.07.2015 року ВДВС Ширяївського районного управління юстиції Одеської області відповідно до постанови про арешт серія та номер ВП № В-5/48112703 від 15.07.2015 року. У зв`язку з чим йому необхідно звернутися до суду з питання зняття арешту на майно.

В матеріалах справи наявна копія виконавчого напису приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, згідно якого запропоновано стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 122223,68 грн. та витрати пов`язані із вчиненням виконавчого напису - 1700,00 грн.; Всього з урахуванням витрат пов`язаних з вчиненням виконавчого напису 123923,08 грн. Строк за який провадиться стягнення - шість років сім місяців вісімнадцять днів, а саме з 05.09.2008 року по 23.04.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції перебувало виконавче провадження №ВП-48112703 з примусового виконання виконавчого напису № НАН 375147 виданого 11.05.2015 року Дніпропетровським міським нотаріальним округом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ « Приватбанк» заборгованості в сумі 123923,08 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявна інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 178883491 від 28.08.2019 року, з якої вбачається, що на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції накладено арешт на майно ОСОБА_3 та оголошено заборону його відчуження, серія та номер ВП № В-5/48112703.

Також, в матеріалах справи наявна копія листа Ширяївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області № 9234 від 09.08.2019 року, наданого на ім`я ОСОБА_1 , з якого вбачається, що у відділі на виконанні дійсно перебував виконавчий лист стосовно стягнення з гр.. ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ « Приватбанк» заборгованості в сумі 123923,08 грн. 29.12.2015 року по вищезазначеному виконавчому провадженню державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно п.2 ст. 47 Закону України « Про виконавче провадження» в редакції № 606 - ХIV від 21.04.1999 року.

Відповідно до ст. 1 першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, кожна сторона має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а відповідно до ст. 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, внаслідок накладення арешту на нерухоме майно позивач на сьогоднішній день позбавлений можливості реалізувати свої права спадкоємця, які передбачені законодавством України та оформили свідоцтво про право власності на спадкове майно за законом.

Так, п.3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: припинення юридичної особи- сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 40 Закону України « Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно ( кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, наявність арешту, накладеного постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № В-5/48112703 від 15 липня 2015 року, порушує права позивача.

Тобто, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх відповідне задоволення.

Керуючись ст.ст.12, 13, 229, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ширяєвський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про зняття арешту зі спадкового майна - задовольнити.

Зняти арешт з земельної ділянки площею 6,88 га., кадастровий номер 5121681900:01:001:0099, яка розташована на території Кіровської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області та яка належала на праві власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , арешт на яку накладено відділом державної виконавчої служби Ширяївського районного упрпавління юстиції Одеської області на підставі постанови серії ВП №В-5/48112703 від 15.07.2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Великомихайлівський районний суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.С. Чернецька