Вирок № 93986217, 04.01.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17331/19

Провадження № 1-кп/161/14/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 04 січня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - Сівчука А.Є.

за участю секретаря - Федьо Н.І.

прокурора - Кашуби Г.О.

захисника - Соколова Ю.Б.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження № 12018030130000820 від 22.09.2018 року про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підгайці Луцького району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

-за ст.122 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 , 21.09.2018, близько 23:40 год., перебуваючи по АДРЕСА_2 , неподалік місцевого будинку культури, діючи з прямим умислом, з метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпечність своїх дій, під час конфлікту з потерпілим ОСОБА_1 , що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, застосовуючи фізичну силу умисно наніс один удар кулаком правої руки в ділянку лівого плеча від якого потерпілий впав на землю, після цього обвинувачений ОСОБА_2 продовжив наносити йому умисні множинні удари ногами (лівою та правою почергово) в ділянку спини та попереку в кількості не менше двох ударів, чим спричинив ОСОБА_1 , згідно висновку експерта № 559 від 28.08.2019 р., тілесні ушкодження у вигляді: травматичного пошкодження акроміально-ключичного з`єднання зліва 2 ст - відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості тілесного ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки зазвичай для загоєння таких ушкоджень необхідний час більше 21 доби, садна на шкірі задньої поверхні грудної клітки справа, на поперековій ділянці зліва - відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав та показав, що 21.09.2018 р. було святкування дня села Лаврів Луцького району Волинської області. ОСОБА_2 під`їхав автомобілем до кафе та поруч припаркував автомобіль, а сам пішов до літнього майданчику в кафе. Побачив, що ОСОБА_1 стояв біля його автомобіля та справляв природні потреби. ОСОБА_2 підійшов до автомобіля та сказав ОСОБА_1 щоб він відійшов від автомобіля та відвернувся в іншу сторону і справляв свої потреби не на людях, на що потерпілий відповів, що він що хоче те й робить і йому все рівно. На неодноразові прохання ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про те, щоб останній відійшов від автомобіля потерпілий не сприймав, а згодом підбіг до ОСОБА_2 та намагався щось вчинити, однак обвинувачений його відштовхнув руками, після чого ОСОБА_1 підбіг до автомобіля та почав бити кулаками по кузову автомобіля, при цьому виражався нецензурною лайкою. ОСОБА_2 знову зробив зауваження та попросив відійти від автомобіля, однак ОСОБА_1 знову підбіг до ОСОБА_2 та намагався нанести удар останньому, однак обвинувачений знову відштовхнув потерпілого руками, внаслідок чого останній по інерції свого тіла відійшов та впав на землю, після чого інші люди, які бачили цей конфлікт їх розборонили. Будь-які удари ОСОБА_2 не наносив ОСОБА_1 .. В подальшому, а саме через три місяці ОСОБА_2 повідомили працівники поліції, що на нього ОСОБА_1 написав заяву в поліцію, з приводу даного конфлікту. Заявлені цивільні позови про відшкодування завданої шкоди, в рамках даного кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 не визнав, оскільки стверджує, що він не наносив будь-які удари потерпілому та просив виправдати його. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 не може пояснити чому потерпілий ОСОБА_1 його оговорює.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_2 , його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

-показами даними в судовому засідання потерпілим ОСОБА_1 , який показав, що 21.09.2018 року був день села. Того ж дня, близько 23:45 год. потерпілий перебував біля будинку культури в с. Лаврів Луцького району Волинської області. ОСОБА_1 відійшов за автомобіль обвинуваченого ОСОБА_2 , сховався від вітру та продовжував там стояти. В цей час вийшов ОСОБА_2 та між ними розпочався словесний конфлікт через те, що потерпілий ніби справив природні потреби на автомобіль обвинуваченого. Хто це ОСОБА_2 розповів потерпілому невідомо. Під час словесного конфлікту потерпілий повідомляв ОСОБА_2 , що такого не було, а природні потреби він справив за автомобілем, однак обвинувачений підійшов до ОСОБА_1 та наніс один удар правою рукою в область лівого плеча, внаслідок чого останній впав на землю, після чого ОСОБА_2 наніс ще кілька ударів ногами в область попереку потерпілого. В цей час підійшли інші люди і припинили даний конфлікт. Крім того, потерпілий додав, що дійсно під час конфлікту першим почав висловлюватись нецензурною лайкою ОСОБА_2 в сторону потерпілого, а останній в свою чергу теж почав виражатись нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 .. Поряд з цим, потерпілий зазначив, що будь-яких ударів ОСОБА_2 та його автомобілю не наносив. На наступний день після конфлікту ОСОБА_1 звернувся до медичного закладу та його госпіталізували. Заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримав повністю та просив задовольнити. В частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., потерпілий зазначив, що йому оперативним шляхом був встановлений імплант, який в подальшому необхідно вилучити теж оперативним шляхом і на це потрібні певні кошти, тому орієнтовну суму зазначив як моральну шкоду. Також потерпілий ОСОБА_1 просив суд суворо не карати обвинуваченого;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_3 , яка показала, що вона є дружиною потерпілого ОСОБА_1 .. 21.09.2018 року, близько 23:45 год. вона перебувала поблизу будинку культури с. Лаврів Луцького району разом з свої чоловіком - потерпілим ОСОБА_1 .. Початку конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вона не бачила, а бачила лише коли ОСОБА_2 наніс один удар кулаком правої руки в область лівого плеча ОСОБА_1 , внаслідок чого останній впав на землю, після чого ОСОБА_2 наніс ще близько трьох ударів ногами в область попереку потерпілого, після чого інші люди відтягнули ОСОБА_2 від ОСОБА_4 та конфлікт закінчився та вони поїхали додому. На наступний день ОСОБА_1 написав відповідну заяву працівникам поліції про даний конфлікт, а також звернувся до медичного закладу за допомогою та в подальшому був госпіталізований. Крім того, свідок додала, що як і з яких причин розпочався даний конфлікт їй не відомо;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_5 , яка показала, що 21.09.2018 року було святкування села Лаврів Луцького району Волинської області і вона теж брала участь в даному святкуванні. Того ж дня, близько 23 год. виник конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 біля автомобіля останнього, де зібрався натовп людей. Свідок ОСОБА_5 бачила неадекватні рухи ОСОБА_1 , а саме останній бігав навколо автомобіля, а ОСОБА_2 стояв біля автомобіля, і в подальшому чула як ОСОБА_2 просив викликати працівників поліції. Також, свідок зазначила, що вона не бачила ніякої шарпанини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також не бачила як хтось комусь наносив удари. Крім того, ОСОБА_5 додала, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння та поводив себе неадекватно, тобто був агресивний та неврівноважений;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_6 , який показав, що він працює дільничним інспектором Луцького районного відділу поліції та обслуговує село Лаврів Луцького району Волинської області, як дільничний працівник поліції, а також є рідним братом потерпілого ОСОБА_1 .. У вересні 2018 року був день села Лаврів, що знаходиться в Луцькому районі Волинської області. В селі було святкування та проводились розважальні заходи, а свідок ОСОБА_6 забезпечував охорону громадського порядку в даному селі. У вечірню пору він відлучився на 20 хв. додому щоб тепліше одягнутись, а коли повернувся то побачив лише наслідки конфлікту між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 .. До свідка підійшла дружина потерпілого та повідомила, що ОСОБА_2 спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1 .. При з`ясуванні обставин конфлікту свідок ОСОБА_6 розмовляв з ОСОБА_2 і останній йому повідомив, що він не знав, що ОСОБА_1 являється рідним братом свідка ОСОБА_6 та просив вибачення, а даний конфлікт виник через те, що потерпілий справив природні потреби на автомобіль ОСОБА_2 , хоча зі слів останнього він цього особисто не бачив, а дізнався від людей, хоча на місці конфлікту в ході з`ясування хто саме бачив як ОСОБА_1 справив природні потреби на автомобіль ОСОБА_2 встановлено не було. Крім того, він бачив потерпілого ОСОБА_1 , який скаржився на біль в області плеча та руки, після чого свідок ОСОБА_6 завіз додому потерпілого. В той вечір будь-хто з учасників не виявляв бажання написати відповідну заяву до поліції у зв`язку з чим даний конфлікт був закінчений. На наступний день потерпілий особисто звернувся до лікарні, оскільки біль не проходила, де були в нього виявлені тілесні ушкодження;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_7 , який показав, що у вересні 2018 року було святкування день села Лаврів Луцького району Волинської області. У вечірню пору доби він та обвинувачений ОСОБА_2 святкували та пили безалкогольне пиво. Неподалік стояв автомобіль обвинуваченого. В цей час ОСОБА_7 побачив як до автомобіля підійшов ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння та почав справляти природні потреби на автомобіль ОСОБА_2 , а саме на багажник автомобіля. В цей час обвинувачений ОСОБА_2 зробив усне зауваження ОСОБА_1 , який в свою чергу справив природні потреби та відійшов від автомобіля, після чого підійшов до автомобіля та почав кулаками бити по багажнику автомобіля у зв`язку з чим ОСОБА_2 знову зробив усне зауваження ОСОБА_1 , однак після цього останній підійшов до ОСОБА_2 та намагався вдарити кулаком обвинуваченого, у зв`язку з чим між ними виникла шарпанина. Свідок ОСОБА_7 намагався розборонити їх, однак його відштовхнули і він впав, після чого встав і відійшов від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Даний конфлікт тривав не довго, між останніми була лише шарпанина, яка згодом припинилась і учасники конфлікту розійшлись. Крім того, свідок додав, що він не бачив як ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 наносили удари один одному, була лише шарпанина, а також бачив як під час шарпанини потерпілий впав на землю;

-висновком експерта № 559 від 28.08.2019;

-протоколами проведення слідчого експерименту від 05.09.2019.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 , своїми умисними діями, які виразилися у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КК України.

Судом не приймається до уваги покази свідка ОСОБА_8 , оскільки вона є дівчиною сина обвинуваченого ОСОБА_2 , а тому може вигороджувати останнього в ході судового слідства, поряд з цим, вона не була допитана в якості свідка під час досудового розслідування даного кримінального провадження.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що останній під час конфлікту не наносив будь-яких ударів потерпілому, не заслуговують на увагу, оскільки такі покази повністю спростовуються показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_1 , показами свідка ОСОБА_3 , висновком експерта № 559 від 28.08.2019, а також іншими матеріалами кримінального провадження, які є послідовними та повністю узгоджуються між собою, а не визнання вини обвинуваченого ОСОБА_2 , судом розцінюється як спосіб уникнути відповідальності за вчинене.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відносяться до категорії нетяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд не вбачає.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , судом враховується те, що раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання за яким характеризується виключно з позитивної сторони, однак свою вину не визнав, не розкаявся у вчиненому, потерпілий у вирішенні питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому поклався на розсуд суду, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_2 , слід призначити в межах санкції ст.122 ч.1 КК України у виді обмеження волі, при цьому на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнивши його від відбуття призначеного покарання із встановленням іспитового строку, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Цивільний позов КП «Луцької міської клінічної лікарні» до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілого ОСОБА_1 , слід задовольнити повністю, оскільки вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена в ході судового слідства.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_2 в користь потерпілого ОСОБА_1 матеріальну шкоду в повному обсязі, оскільки така шкода підтвердження документально, а моральну шкоду в розмірі 20 000 грн..

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди в користь потерпілого ОСОБА_1 , суд враховує положення ст.23 ч.3 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. А тому, приймаючи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та викладені вище вимоги законодавства України з цього приводу, суд вважає, що в даному конкретному випадку, як встановлено під час досудового розслідування, так і в ході судового слідства, потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а тому з врахуванням глибини душевних страждань, вимушених та незворотних змін у житті потерпілого ОСОБА_1 , які настали в результаті вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, що такий розмір відшкодування моральної шкоди відповідає положенням ст.23 ч.3 ЦК України.

Речові докази в даному кримінальному провадженні, слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Цивільний позов КП «Луцька міська клінічна лікарня» до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілого ОСОБА_1 - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 в користь КП «Луцька міська клінічна лікарня» 4 548 (чотири тисячі п`ятсот сорок вісім) гривень витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілого ОСОБА_1 ..

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 в користь потерпілого ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 3 800 (три тисячі вісімсот) гривень та моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: