
Справа № 161/1764/18
Провадження № 1-кп/161/11/21
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 04 січня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - Сівчука А.Є.
за участю секретаря - Федьо Н.І.
прокурора - Ніценко В.О.
захисників - Петриченка О.Б. та Стасюка О.В.
представника потерпілого - Добринюка В.В.
обвинувачених - ОСОБА_1 та ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку кримінальне провадження № 12017030010004750 від 11.10.2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пиків Калинівського району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-03.02.2009 року Вугледарським районним судом Донецької області за ст.115 ч.1 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 04.01.2016 року на підставі ухвали Орехівського районного суду Запорізької області від 24.12.2015 року умовно-достроково на невідбутий термін 7 місяців 21 день;
-11.07.2017 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.125 ч.1 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт;
-29.09.2017 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 3-х років 4 місяці 25 днів позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання та встановленням іспитового строку на 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України;
-07.05.2020 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.115 ч.2 п.13 КК України до 11 років позбавлення волі.
-за ст.185 ч.2 КК України, -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_3 , раніше судимого:
-11.06.2020 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання та встановленням іспитового строку на 1 рік та покладення обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
-за ст.185 ч.2 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_1 , повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (матеріали щодо останнього виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю), перебуваючи на території ТзОВ «Міліуса», що знаходиться по вул. Овочева, 1 в м. Луцьк Волинської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, 07.10.2017 року, близько 16:00 год., таємно викрали майно, що належало ТзОВ «Міліуса». Так, обвинувачений ОСОБА_2 , діючи з єдиним умислом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (матеріали щодо останнього виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю), перебуваючи у вищевказаному місці, із використанням ручної пилки та сокири вирізав силові кабелі, а саме: «КГ 1х25», довжиною 49,65 м., кабель «1х35», довжиною 13,3 м., кабель «1х25», довжиною 10,7 м., кабель «3х10+1х6», довжиною 9,7 м., кабель «3х25 + 1х16», довжиною 71 м., кабель «3х25+1х10», довжиною 27,4 м., що знаходились на території ТзОВ «Міліуса». В цей час обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (матеріали щодо останнього виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю) скручували вирізані обвинуваченим ОСОБА_2 силові кабелі та перекидали через паркан.
Після цього, обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (матеріали щодо останнього виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю), направилися на пустир, який знаходиться за територією ТзОВ «Міліуса», де випалили викрадені кабелі з метою відокремлення пластикової оболонки від металевих частин.
Цього ж дня, обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (матеріали щодо останнього виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю) перенесли брухт кабелю в пункт прийому металобрухту, що знаходиться по АДРЕСА_3 , де його здали, за що отримали грошові кошти в сумі 3000 грн., які розділили між собою.
Таким чином, обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (матеріали щодо останнього виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю), діючи з попередньою змовою між собою, таємно викрали силові кабелі «КГ 1х25», довжиною 49,65 м., кабель «1х35», довжиною 13,3 м., кабель «1х25», довжиною 10,7 м., кабель «3х10+1х6», довжиною 9,7 м., кабель «3х25 + 1х16», довжиною 71 м., кабель «3х25+1х10», довжиною 27,4 м., чим спричинили ТзОВ «Міліуса» матеріальну шкоду на загальну суму 35871,60 грн..
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та суду дав наступні покази. 07.10.2017 року до нього зателефонував охоронник ТзоВ «Міліуса» ОСОБА_4 та попросив прийти, оскільки в нього були спиртні напої, на що ОСОБА_1 погодився. Прибувши на територію ТзоВ «Міліуса» ОСОБА_1 побачив ОСОБА_5 , а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. ОСОБА_6 попросив ОСОБА_1 сходити в магазин по продукти та дав гроші. Коли ОСОБА_1 повернувся, то ОСОБА_6 вже спав, оскільки перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння, ОСОБА_2 теж був дуже п`яний, а ОСОБА_3 випив не багато, тобто не був п`яний. ОСОБА_2 повідомив, що зі слів ОСОБА_5 йому стало відомо, що на даній території знаходиться силові мідні кабелі, які не числяться на балансі ТзОВ «Міліуса». Пиляли силові кабелі пилкою, сокири в їх розпорядженні не було. Крім того, ОСОБА_1 звернув увагу суду на те, що вони розпиляли лише два кабелі, один був підключений до крану, а другий кабель був сварочний, який був підключений до рубильника чи трансформатора. В подальшому вказані мідні силові кабелі обпалили на вогні від ізоляції та здали на скупку металобрухту за що отримали грошові кошти в сумі 3000 грн., які розділили між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Щодо причетності до викрадення інших силових кабелів з даного підприємства, ОСОБА_1 будь-якого відношення не має і хто їх викрав йому не відомо. Обвинувачений ОСОБА_1 мотивує свою частковість визнання вини тим, що кількість та довжина викрадених силових кабелів, що зазначено в обвинувальному акті не відповідає кількості викрадених силових кабелів ОСОБА_1 .. Один з викрадених силових кабелів останнім був підключених до крану, який мав довжину не більше 30 метрів, а також сварочного силового кабелю, довжиною не більше 12 метрів. Завдані збитки не відшкодовані. Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди не визнав та просив залишити даний цивільний позов без задоволення, оскільки не була проведена товарознавча експертиза та не встановлена сума завданих збитків.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та дав аналогічні покази, які надав обвинувачений ОСОБА_1 .. Цивільний позов представника потерпілого визнав повністю та зобов`язався протягом 3-х місяців відшкодувати завдану шкоду. Також, обвинувачений ОСОБА_2 звернув увагу суду на те, що вони бачили, що кабелі були підключені до електроенергії. Під час вчинення крадіжки кабелі рубав та різав ОСОБА_1 .. Обвинуваченими було викрадені 2 відрізки мідного кабелю, один відрізок кабелю був короткий, а другий відрізок кабелю, який є сварочним був довгим. Загальну довжину викрадених кабелів не може вказати, але дійсно вони викрадали дані кабелі. За здачу викрадених кабелів на скупку металобрухту ОСОБА_2 отримав 1000 грн.. Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що бачив підключений кабель від крана до трансформатора в момент крадіжки. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_2 розкаявся та завдані збитки в даний час відшкодовані.
Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
-показами даними в судовому засіданні представником потерпілого ОСОБА_7 , який показав, що на передодні вчинення обвинуваченими крадіжки, він проводив перевірку камер відеоспостереження, що знаходиться на території підприємства. Дана крадіжка була вчинена в денну пору, відповідно до наявних відеозаписів з вказаний камер спостереження, оскільки камери відеоспостереження не придатні для нічної зйомки. На підприємстві ТзОВ «Міліуса» він працював начальником охорони, однак в даний час вже не працює. За день до вчинення обвинуваченими крадіжки, ним було оглянуто територію вказаного підприємства та були наявні та підключені до електроенергії кабелі, зокрема, кабель від крана до трансформатора, а другий був сварочний кабель, який був підключений від трансформатора до цеху. Також на землю ще були інші відрізки кабелів. За кілька днів після вчинення крадіжки ОСОБА_7 викликали в комісію підприємства на якій повідомили, що в певний період з території підприємства було викрадено кабелі. ОСОБА_7 дали підписати акт розслідування крадіжки комісією ТзОВ «Міліуса», а тому він його підписав. В даному акті було встановлено кількість та вартість викрадених з території підприємства кабелів, однак самостійно ОСОБА_7 не може вказати яка загальна довжина викрадених кабелів, однак стверджує, що загальна довжина викрадених кабелів значно перевищує ту довжину, на яку вказують обвинувачені. В подальшому викликали працівників поліції, які провели огляд території підприємства та якимось чином здійснювали виміри, відповідно до наданого акту комісії з розслідування крадіжки. Заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 підтримав повністю та просив задовольнити. В частині стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_2 , представник потерпілого просив залишити без задоволення, оскільки така шкода відшкодована ОСОБА_2 .. Щодо вирішення питання про призначення покарання обвинуваченим, представник потерпілого поклався на розсуд суду;
-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_8 , який показав, що точної дати не пам`ятає, однак жовтень чи листопад 2017 року, близько трьох років тому ОСОБА_8 займався скупкою металобрухту в себе вдома. До нього прийшли обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , при цьому останній купити в них мідний кабель. ОСОБА_8 цікавився де вони його взяли та чи не вкрали, на що ОСОБА_3 ствердно зазначив, що дані кабелі йому видали на роботі, в частині погашення заробітної плати, оскільки грошей немає, після чого ОСОБА_8 погодився купити дані кабелі за 3000 грн.. Точної довжини кабелів не знає, на його думку було близько 40 метрів кабелю, оскільки він був змотаний частинами. Ізоляції на кабелях не було. Грошові кошти за кабелі давав ОСОБА_3
-протоколом огляду місця події від 11.10.2017;
-протоколом огляду предметів від 18.10.2017;
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 , своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.2 КК України.
Також, обвинувачений ОСОБА_2 , своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.2 КК України.
Твердження обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо кількості (довжини) викраденого кабелю судом до уваги не приймається, оскільки такі їх покази повністю спростовуються актом розслідування крадіжки на ТзОВ «Міліуса», що знаходиться в матеріалах справи, показами свідка ОСОБА_8 , а також іншим доказами, що знаходиться в матеріалах судового провадження, які є послідовними та повністю узгоджуються між собою, а часткове визнання вини обвинуваченими, судом розцінюється спосіб пом`якшення відповідальності за вчинене.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу обвинувачених, кожного зокрема.
Обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд не вбачає.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом враховується те, що останній свою вину визнав частково, не розкаявся у вчиненому, не відшкодував завдані збитки представнику потерпілого, крім того, раніше неодноразово судимий, в даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_1 , слід призначити в межах санкції ст.185 ч.2 КК України, із застосуванням ст.71 та ст.70 ч.4 КК України у виді позбавлення волі, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , судом враховується те, що останній свою вину визнав частково, однак розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував завдані збитки представнику потерпілого, останній в судовому засіданні не наполягав на призначенні суворого покарання обвинуваченому, поряд з цим, ОСОБА_2 в подальшому зобов`язався дотримуватись бездоганної поведінки, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_2 , слід призначити в межах санкції ст.185 ч.2 КК України, із застосуванням ст.70 ч.4 КК України у виді позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
Цивільний позов представника потерпілого Добринюка В.В. до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, слід задовольнити частково, зокрема, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Міліуса» матеріальну шкоду в розмірі 11957,20 грн., в решті цивільний позов залишити без задоволення, оскільки представник потерпілого в судовому засіданні зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 відшкодував завдану шкоду.
Речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.09.2017 року - 1 (один) рік позбавлення волі, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначене за даним вироком, більш суворим покаранням, яке призначено за попереднім вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.05.2020 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання до відбуття у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою до вступу даного вироку в законну силу.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 02 січня 2020 року.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та попереднім вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.06.2020 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання до відбуття у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Міліуса» матеріальну шкоду в розмірі 11957,20 (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім гривень двадцять копійок) гривень.
Речовий доказ - оптичний диск для лазерних систем зчитування інформації з відеозаписом з камер відеоспостереження ТзОВ «Міліуса», що знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, з моменту отримання копії даного вироку.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
Судове рішення № 93986215, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 04.01.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/1764/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: