Ухвала суду № 93982651, 28.12.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

28.12.2020 справа № 903/818/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-Рітейл», смт.Славське Сколівського району Львівської області,

про відстрочку виконання судового рішення (вх.№3265/20 від 14.12.2020),

у справі № 903/818/19

за позовом: Антимонопольного комітету України, м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-Рітейл», смт. Славське Сколівського району Львівської області,

про стягнення 2'882'011,00 грн. штрафу та 2'882'011,00 грн. пені,

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Муравець О.М.

Представники:

від стягувача (позивача): Сигляк І.Я.,

від заявника (боржника, відповідача): Борисов О.А.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу "Акорд".

СУД ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №903/818/19 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-Рітейл» про стягнення 2'882'011,00 грн. штрафу та 2'882'011,00 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.11.2020, позовні вимоги задоволено повністю; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-Рітейл» (82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Івана Франка, 14-А; код 30841082) в дохід загального фонду Державного бюджету України 2'882'011,00 грн. штрафу та 2'882'011,00 грн. пені, а також 86'460,33 грн. судового збору на користь Антимонопольного комітету України (03035, м.Київ, вул.Митополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код: 00032767). Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 18.12.2020.

14.12.2020 року на адресу Господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «ОККО-Рітейл» подано заяву про відстрочення виконання рішення суду від 19.11.2020 у справі № 903/818/19, в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення на один рік.

Разом із заявою про відстрочення виконання рішення ТзОВ «ОККО-Рітейл» подано клопотання (вх.№32640/20) про здійснення розгляду заяви товариства про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №903/818/19 у закритому судовому засіданні.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020 заява передана для розгляду судді Яворському Б.І.

Ухвалою від 15.12.2020 Господарський суд Львівської області прийняв заяву ТзОВ «ОККО-Рітейл» до провадження та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 28.12.2020.

28.12.2020 Антимонопольний комітет України подав суду пояснення (вх.№36638/20) на заяву про відстрочення виконання рішення суду, у якому стягувач, зазначає, що підставою для розстрочки або відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Розстрочення передбачає виконання судового рішення протягом певних проміжків часу у відповідних частинах. Враховуючи викладене, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, представник Антимонопольного комітету України просив розглянути заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду та прийняти рішення відповідно до законодавства.

Ухвалою від 28.12.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання про розгляд заяви про відстрочення рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №903/818/19 у закритому судовому засіданні.

Представник стягувача у судове засідання 28.12.2020 р. з`явився, підтримала позицію комітету, викладену у поясненні на заяву про відстрочення виконання рішення суду. Просила розглянути заяву про відстрочення виконання рішення відповідно до законодавства. На запитання суду про те, яка саме позиція АМК України: «заперечує чи не заперечує щодо відстрочення виконання рішення суду?» зазначила, що підтримує позицію, викладену у письмовому поясненні і нічого більше повідомити не може.

У судовому засіданні 28.12.2020 представник заявника (відповідача, боржника) підтримав заяву про відстрочення виконання рішення суду на один рік, стверджував, що складна фінансово-економічна ситуація спричинена надзвичайними і непередбачуваними обставинами (введенням карантину і пов`язаних з ним обмежень, та істотне падіння в результаті цього виручки товариства), враховуючи наявність у товариства значних грошових зобов`язань по сплаті податків, сплаті орендної плати по договорах з банками, договорах оренди та заборгованості за товари по договорах поставки нафтопродуктів, негайне виконання товариством рішення у даній справі надзвичайно ускладнене; просив суд задоволити заяву та відстрочити виконання рішення. Зазначив, що товариство не має на меті ухилення від виконання рішення, а має намір виконати його в повному обсязі і для цього вживає всіх залежних від нього заходів для покращення фінансово-економічного становища, збільшення обсягів реалізації продукції та, відповідно, виручки. Відстрочка виконання рішення суду надасть можливість надалі здійснювати господарську діяльність, своєчасно виплачувати заробітну плату працівникам, податки і збори до бюджетів, та поступово накопичити достатні фінансові ресурси для погашення заборгованості відповідно до рішення.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, заслухавши заявника та дослідивши заперечення стягувача суд встановив наступне.

Заява про відстрочення виконання рішення суду від 19.11.2020 обґрунтована тим, що загальна сума грошових коштів, які підлягають стягненню з товариства згідно рішення є дуже значною і становить 5'850'482,33 грн. (що включає штраф у розмірі 2'882'011,00 грн., пеню у розмірі 2'882'011,00 грн., витрати по сплаті судового збору, понесені комітетом, у розмірі 86'460,33 грн.), а запровадження на території України карантинних обмежень призвело до стрімкого скорочення обсягів роздрібної реалізації (відпуску) товариством пального на АЗС, обсяги проливів пального на АЗС, що експлуатуються товариством, скоротилися на 27,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, у той час як витрати товариства (оренда АЗС, орендна плата за землю, зарплата працівників, відрахування у фонд соціального страхування, сплата податків, інших обов`язкових платежів тощо) суттєво не змінилися. Власне нерухоме майно, транспортні засоби, корпоративні права чи інше цінне майно, яке б могло бути реалізоване з метою отримання коштів, необхідних для негайного виконання рішення суду від 19.11.2020, у товариства відсутнє (у своїй господарській діяльності товариство використовує орендоване майно). Зазначає, що товариство є поручителем за зобов`язаннями інших осіб перед українськими та міжнародними банками і солідарно з позичальниками відповідає перед банками за погашення кредитної заборгованості. В той же час, товариством укладено ряд договорів з третіми особами (зокрема договорів поставки, купівлі-продажу, позики тощо), які передбачають відстрочку платежів і за якими планується надходження виручки (платежів) у 2021 році. Частина виручки (доходу), отриманої товариством за цими та іншими договорами поступово накопичуватиметься для можливості виконання рішення та сплати передбачених ним штрафу та пені, а також судових витрат. Проте у випадку відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на рахунки, товариство не зможе здійснювати свою господарську діяльність (розраховуватись за придбані нафтопродукти, виконувати інші фінансові (платіжні) зобов`язання, тощо), що призведе до зриву строків поставок (платежів) за договорами з контрагентами та застосування останніми до товариства штрафних санкцій. Негайне виконання рішення у даній справі шляхом примусового стягнення з товариства 5'850'482,33 грн. (разом з іншими обставинами, описаними вище) може призвести до банкрутства товариства, внаслідок чого воно не зможе виконати рішення та сплатити стягувані штраф і пеню до Державного бюджету України. Як наслідок, це також призведе до порушення інтересів позивача, який не зможе отримати виконання рішення на свою користь. На підвердження викладених обставин заявником подано довідки №3938/1 та №3938/2 від 11.12.2020 про обсяги проливів пального на АЗС за 2019 та 2020 р.р.; копії договорів поруки, укладених товариством упродовж 2016-2019 р.р. з додатковими договорами до них, поставки нафтопродуктів №ОРТ-29/19/ОІ-ОІ-ІН від 29.01.2019 з довідкою; позики №ОРТ/1-2-19 від 01.02.2019 з додатковою угодою до нього і актом звірки та договору №16-ОС/19-12 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Волиньінжавтосервіс ЛТД» від 16.12.2019.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв`язку з чим суд повинен оцінювати докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Отже, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, господарський суд, зокрема, має право відстрочити виконання рішення (ухвали, постанови).

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 р. у справі № 917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

До обставин, які ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо (рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суди повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та

справедливим.

У судовому засіданні суд з`ясовував у представника заявника про наявність доказів скрутного фінансового становища товариства - квартальні, піврічні фінансові звіти та баланси ТзОВ «ОККО-Рітейл» за 2020 рік; звіт про фінансові результати за 9 місяців 2020 року, звіт про рух та залишок грошових коштів на рахунках товариства тощо. Саме такі документи могли б підтвердити складний фінансовий стан підприємства. Представник зазначив, що такі докази у нього відсутні, а остаточних даних товариство не має, оскільки фінансова звітність за 2020 рік ще не складена.

Суд відзначає, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів того, що станом на момент подання означеної заяви та її розгляду у суді фінансовий стан заявника складний та існують обставини, які перешкоджають чи ускладнюють виконання рішення, а також те, що рішення суду буде виконано в майбутньому, після його відстрочення. Документи подані заявником, не підтверджують викладених обставин та виникнення у майбутньому можливості виконання рішення суду.

Збитковість діяльності товариства, наявність у нього кредиторської заборгованості та зобов`язань поруки в істотному розмірі є результатом господарської діяльності відповідача, як самостійного суб`єкта господарювання та не свідчать про неможливість виконання рішення у даній справі, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки виконання судового рішення. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 27.06.2018 р. у справі №813/8842/13-а.

Суд також звертає увагу на те, що пеня та штраф за рішенням суду від 19.11.2020 підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України з метою формування та використання фінансових ресурсів, які у свою чергу спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених законом про державний бюджет на відповідний бюджетний період.

Дослідивши додані до заяви докази, суд дійшов висновку, що ТзОВ «ОККО-Рітейл» не доведено обставин, передбачених ст.331 ГПК України, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОККО-Рітейл» у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №903/818/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 04.01.2021.

Суддя Б.І. Яворський