Ухвала суду № 93981881, 30.12.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/899/19

1-кс/465/20/20

У Х В А Л А

судового засідання

30.12.2020 року Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого Франківського відділу Поліції м.Львова ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-

встановив:

Старший слідчий СВ Франківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , як сторона кримінального провадження, звернулася з клопотанням до слідчого судді Франківського районного суду м. Львова про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_4 .

В ході проведення досудового розслідування потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що в червні 2011 року він надав в позику ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 250000 доларів США, тобто уклав усний договір позики, строком на 3 роки. Однак, станом на 15 лютого 2019 року ОСОБА_4 позичені грошові кошти так і не повернув.

Окрім того були допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які повідомили, що в червні 2011 року вони разом із ОСОБА_5 поїхали у відділення банку, яке розташоване по вул. Й.Сліпого у м. Львові. Після того, коли ОСОБА_5 вийшов із відділення банку, то передав ОСОБА_6 для перерахунку грошові кошти, які знаходилися в поліетиленовому пакеті. Обидва свідки стверджують, що в поліетиленовому пакеті знаходилися грошові купюри в кількості 25 пачок, номіналом по 100 доларів США. Також ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були свідками передачі ОСОБА_5 вказаних грошових коштів ОСОБА_4 . Під час передачі грошових коштів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходилися в салоні транспортного засобу, тому не володіють відомостями, чи бачив їх ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 був допитаний 19 вересня 2019 року, допит якого був зафіксований на відеокамеру «Панасонік», моделі V260 на карту пам`яті micro-CD. Окрім того, 10 жовтня 2019 року потерпілий ОСОБА_5 долучив до матеріалів кримінального провадження оптичний носій інформації CD-R диск, на якому знаходяться 5 (п`ять) аудіофайлів, на яких зафіксована його розмова з ОСОБА_4 .

Вказаний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140080000429 від 15.02.2019 року та у кримінальному провадженні визначено правову кваліфікацію за ч.4 ст.190 КК України.

Попередньо,21.02.2019року слідчийзвертався заналогічним клопотаннята іззаявою про відкликання клопотання про накладення арешту для доопрацювання.

Відтак заява слідчого СВ Франківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області про повернення клопотання була задоволена. Однак, станом на звернення з повторним клопотання, недоліки не було усунуто.

В судове засідання слідчий не з`явився, не представив матеріали кримінального провадження, про причини неявки суд не повідомив, хоча належно повідомлявся про дату, час та місце розгляду клопотання.

Враховуючи вимоги ст.172 КПК України, вважаю можливим розглядати клопотання у відсутності слідчого.

Розглянувши клопотання слідчого вважаю, що клопотання до задоволення не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Із змісту ч. 1 ст.170КПК України вбачається,що арештоммайна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ізч.10,11ст.170КПК України,арешт можебути накладенийу встановленомуцим Кодексомпорядку нарухоме чинерухоме майно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно доч.1,2ст.173КПК України,слідчий суддя,суд відмовляютьу задоволенніклопотання проарешт майна,якщо особа,що йогоподала,не доведенеобхідність такогоарешту,а такожнаявність ризиків,передбачених абзацомдругим частинипершої статті170цього Кодексу.При вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи вищенаведене та вивчивши клопотання, оскільки слідчим не доведено необхідності такого арешту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019140080000429 від 15.02.2019 року та у кримінальному провадженні визначено правову кваліфікацію за ч.4 ст.190 КК України, не обґрунтовано, що обраний ним спосіб арешту є найменш обтяжливим, розумним та співмірним, а вилучені на етапі досудового розслідування предмети не визнані слідчим речовими доказами, оскільки в матеріалах поданого клопотання не міститься відповідної постанови, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні такого слід відмовити.

Керуючись статтями 98, 167-168, 170-173 КПК України

ухвалив:

В задоволенні клопотання слідчого Франківського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її винесення.

Слідчий суддя ОСОБА_1