Рішення № 93980964, 26.06.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 26.06.2020

Справа № 334/1314/18

Провадження № 2/334/281/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лапі М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Публічне Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», яке згідно Наказу Міністерства фінансів України № 519 від 21.05.2018 року змінило зазву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором, в обґрунтування якого зазначило, що відповідно до укладеного з ОСОБА_2 кредитного договору без номеру від 26.01.2012 року останній отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, встановленому Договором, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку.

Позивачем умови кредитного договору були виконані в повному обсязі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадкоємці позичальника мали право у строк з 20.05.2016 року по 20.11.2016 року подати заяву про прийняття або відмову від спадщини.

Станом на день смерті заборгованість ОСОБА_2 перед банком за договором б/н від 26.01.2012 року становила 14875,77 грн., яка складається з: тіла кредиту - 10502,29 грн., нарахованих процентів за користування кредитом - 4273,48 грн., нарахованої пені - 100,00 грн.

У зв`язку з тим, що після смерті ОСОБА_2 його спадкоємці не звернулися до Банку, останній 07.12.2016 року направив до Другої Запорізької нотаріальної контори Претензію кредитора.

29.12.2016 року Банк отримав відповідь від нотаріальної контори, з якої вбачалося, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини чи відмови від неї до нотаріальної контори не звертались, а спадкова справа була заведена на підставі вищевказаної претензії.

У зв`язку з тим, що відповідачка ОСОБА_1 на час смерті ОСОБА_2 мешкала разом з останнім за однією адресою, Банком 07.12.2016 року було направлено Лист-претензію, яка зі сторони останньої залишена без виконання, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором, укладеним мыж ОСОБА_2 і ПАТ КБ «ПриватБанк» 26.01.2012 року та понесені судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою суду від 17.07.2019 року явка представника позивача була визнана обов`язковою.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, відзив на позов не подала. Під час розгляду справи 15.06.2018 року відповідачка звернулася до суду з клопотанням про витребування у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Задачиної Н.М. матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , оскільки заявила, що вона не є спадкоємцем останнього, а тому не може бути належним відповідачем.

01.08.2018 року на адресу суду надійшла вищевказана спадкова справа №17/2016.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 26.01.2012 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», яке згідно Наказу Міністерства фінансів України № 519 від 21.05.2018 року змінило зазву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір без номеру, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, встановленому Договором, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку.

ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним 26.01.2012 року Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також «Тарифами банку», складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис останнього у заяві. На підтвердження умов кредитування, позивачем надано Умови та Правила надання банківських послуг, згідно яких, підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право односторонньої зміни тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування кредиту.

Згідно з п. 6.4 Умов та правил надання банківських послуг, у разі незгоди зі зміною правил та/або тарифів банку, які викладені на сайті банку, позичальник зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 21.05.2016 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, копію якого долучено до позовної заяви.

Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК, у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивач вказує, що ОСОБА_1 є спадкоємцем в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, згідно якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем па час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України, кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги, а тому на виконання вимог вищезазначеної норми закону банком 07.12.216 року була направлена претензія кредитора до Другої Запорізької державної нотаріальної контори.

20.01.2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» направив на адресу відповідачки ОСОБА_1 . Лист-претензію від 17.01.2017 року, згідно якої Позивач пред`явив свої вимоги кредитора, які зі сторони останньої були залишені без реагування.

Згідно відповіді Другої Запорізької державної нотаріальної контори від 29.12.2016 року, претензія банку залишена без розгляду та виконання, у зв`язку з недотриманням вимог чинного законодавства. Так, у претензії не було зазначено дату, коли саме Банку стало відомо про смерть ОСОБА_2 , який за даними заявника помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Тобто, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, суд для правильного вирішення справи повинен встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Згідно матеріалів спадкової справи №17/2016, заведеної 23.05.2016 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачиною Наталією Володимирівною після смерті ОСОБА_2 , до неї з заявою по прийняття спадщини звернулася лише дочка померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім ОСОБА_3 спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 були: дружина спадкодавця ОСОБА_1 , яка заявою від 30.05.2016 року відмовилася від належної їй частки спадкового майна за законом на користь ОСОБА_3 , та син спадкодавця ОСОБА_4 , який заявою від 17.11.2016 року відмовився від належної йому частки спадкового майна за законом на користь ОСОБА_3 .

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 не приймала спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 , а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором б/н від 26.01.2012 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , відсутні.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 76-81, 89, 141, 264, 265, 268 суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н, укладеним 26.01.2012 року між Публічним Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.