Рішення № 93977688, 28.12.2020, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/974/20

2/588/307/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.2020 року м.Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань Семенішина С.С.,з участю відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ «А-Банк» звернулося до суду із указаним позовом через свого представника ОСОБА_3 , у якому, посилаючись на норми ст.ст.525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №SAMABWFC00000451046 від 15.05.2016 станом на 05.06.2020 у розмірі 49197,13 грн., а також судові витрати, понесені ним при подачі позову в сумі 2102,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що АТ "А-Банк" є правонаступником прав та обов`язків ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК", у зв`язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 р. змінено організаційно-правову форму та назву Позивача з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК", про що зазначено у п.1.1. Статуту АТ "АКЦЕНТ- БАНК".

15.05.2016 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» із метою укладання кредитного договору №SAMABWFC00000451046 та отримання кредитної картки.

На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у АТ «А-Банк» разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ "А-Банк" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов Договору.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 05.06.2020 має заборгованість – 49197,13 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом -17184,38 грн.; заборгованості за відсотками – 29962,75 грн.; пені -2050,00 грн.

Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків із вимогою виконати взяти на себе зобов`язання. Не виконуючи належним чином зобов`язання відповілач порушив норми чинного законодавства та умови кредитного договору.

За указаних обставин, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №SAMABWFC00000451046 від 15.05.2016 станом на 05.06.2020 у розмірі 49197,13 грн., а також судові витрати, понесені ним при подачі позову в сумі 2102,00 грн.

Провадження у справі за указаним позовом було відкрито за ухвалою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 03.07.2020 за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін (а.с.24).

У відповідності до ст.178 ЦПК України відповідач скористався своїм право на подання відзиву на позов, який був поданий до суду його представником. Відзив обґрунтовуваний тим, що до 30.04.2018 у споживача банківських послуг ОСОБА_1 діяв картковий рахунок щодо обслуговування банківського рахунку із ПАТ «Акцент Банк», скорочено ПАТ «А-Банк», який був структурним підрозділом ПАТ КБ «Приватбанк», а у наступному реорганізований у АТ «Акцент - банк». На картковому рахунку ОСОБА_1 знаходилося у грошовому еквіваленті 16074,00 грн.

28 та 29 квітня 2018 року на мобільний номер ОСОБА_1 , ( НОМЕР_1 ) зі стаціонарного телефону НОМЕР_2 подзвонила особа, яка представилася співробітником АТ «Акцент - банк» - ОСОБА_4 (анкетні дані можливо потрібно уточнювати) та поцікавився ставленням ОСОБА_1 до закінчення договірних відносин по обслуговуванню карткового рахунку. Дана фізична особа особисто ОСОБА_1 невідома. При тому, представник АТ «Акцент - банк» достовірно володів всією необхідною інформацією стосовно кредитних договірних відносин споживача банківських послуг ОСОБА_1 та АТ «Акцент - банк», в тому числі інформацію про банківський договір, номер рахунку, номер мобільного зв`язку, умови кредитування, іншою інформацією, що складає банківську таємницю. Зі свого боку ОСОБА_1 пояснив, що кредит продовжувати не буде, пославшись на можливість виплати грошей та припинення кредитних зобов`язань.

Після того на мобільний телефон відповідача стали надходити СМС-повідомлення із паролями підтвердження, які ОСОБА_1 повинен був дублювати, надавати додаткову інформацію та вести переговори щодо закриття банківського рахунку з припиненням кредитних зобов`язань. Тобто, була проведена певна робота у онлайн - режимі між споживачем банківських послуг ОСОБА_1 та представником АТ «Акцент - банк», як співробітником банківської установи.

За наслідками вказаних подій із карткового рахунку ОСОБА_1 було знято 14650,00 грн., які зникли. Домовленості на зняття грошових коштів не було і погодження на проведення такого виду банківської операції, які були проведені 28 та 29 квітня 2018 року ОСОБА_1 не надавав. При зверненні до банківської установи, у тому числі на той самий номер стаціонарного дзвінку, від представників АТ «Акцент - банк», в тому числі ПАТ КБ «Приватбанк», роз`яснено про відсутність достеменної інформації про проведені банківські операції з картковим рахунком ОСОБА_1 та зняття коштів.

З цього приводу до банківської установи та її структурних підрозділів (безпеки) подана заява, на яку відповіді або реагування не надійшло до цього часу. На вимогу ОСОБА_1 банківський рахунок був заблокований.

Яким чином, на який рахунок, куди саме та за якими банківськими операціями були зняті грошові кошти власника ОСОБА_1 в сумі 14650.00 грн. - невідомо.

Відповідач вважає, що у даному випадку наявний кримінальний проступок (злочин) за правовою кваліфікацією по ст.190 КК України - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), а також ст.200 КК України - підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей. З виниклих обставин ОСОБА_1 звернувся із заявою до поліції з проханням провести перевірку по факту того, що 28.04.2018 та 29.04.2018 невідомі особи із кредитної картки АТ «А-Банк» перевели грошові кошти у сумі 14650,00 грн. та 830,00 грн. на рахунок невідомої особи, які за кредитними відносинами були надані саме ОСОБА_1 і саме даною банківською установою.

24.05.2018 відкрите кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018200270000176, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. За даним кримінальним провадженням проведені слідчі дії, але про наслідки кримінального розслідування нічого не повідомлялося.

Після отримання поштою судового пакету документів за позовом АТ «Акцент - банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з боку відповідача були звернення до банківської установи про проведення перевірки щодо несанкціонованого зняття коштів з рахунку ОСОБА_1 та наслідків проведення внутрішньої перевірки банку з приводу витоку інформації, яка складає банківську таємницю, її використання та долі зниклих грошей. Представники банку вислухали відповідача, пообіцяли розібратися, але після того зникли і на зв`язок більш не виходять.

На даний час банк вимагає стягнення саме тієї суми кредитного боргу, яка зникла (несанкціоновано зняті) 28 та 29 квітня 2018 року із банківського рахунку позичальника ОСОБА_1 у сумі 14650.00 грн. та 830.00 грн. із нарахуванням сум боргу за цивільно - правовими відносинами. У даному випадку у діях ОСОБА_1 відсутня вина, яка є підставою для застосування до відповідача заходів цивільно - правової відповідальності щодо стягнення заборгованості, в т.ч. процентів, штрафу, пені.

З наведеного вбачається, що при здійсненні платіжних операцій по банківському рахунку ОСОБА_1 , особисто ОСОБА_1 не використовував платіжний, у тому числі електронний, засіб, не сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, повідомив правоохоронні органи про вчинений злочин, а тому ОСОБА_1 не несе відповідальності за проведені платіжні операції, здійснені за допомогою банківської інформації без погодження та активних дій ОСОБА_1 . При цьому АТ «Акцент - банк» не надав суду будь-яких доказів того, що саме ОСОБА_1 якимось чином порушив умови кредитного договору щодо нерозголошення секретних банківських паролів, визначених для доступу до карткового рахунку ОСОБА_1 за допомогою банківської системи або іншим чином сприяв викраденню вищезазначених коштів з власного рахунку.

Крім того, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Водночас, анкета - заява позичальника також не містить умов кредитного договору про сплату процентів за користування кредитними коштами, а також умов про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань у виді пені.

Такі документи не є частиною договору і не можуть бути використані судами про визнання умов кредитного договору, зокрема порядку його повернення, оскільки не можливо ідентифікувати, чи саме з цими умовами та правилами погоджувався позичальник, при отриманні банківської карти.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні заявлених банком до нього позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованіст ю, судові витрати просив вирішити відповідно до ст.141 ЦПК України (а.с.109-121 том 1).

Крім того, 31.08.2020 представник відповідача подав заяву про застосування спливу строків позовної давності до усіх позовних вимог АТ «А-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ц межах справи із проханням відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі у т.ч. у зв`язку зі спливом позовної давності за заявленими позовними вимогами (а.с.81-82 том 1).

У судове засіданні представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує (а.с.3 том 1), тому суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника, за наявними доказами у справі.

Відповідач та його представник у судовому засіданні із позовом не погодилися із підстав, викладених у відзиві, наполягали на відмові у заявленому позові за його необґрунтованістю у т.ч. із застосуванням строків позовної давності.

Суд, заслухавши відповідача, його представника, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали справи №588/770/18 за скаргою ОСОБА_1 щодо невнесення відомостей до ЄРДР, справи №588/877/19 про продовження строку досудового розслідування та тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12018200270000176 від 24.05.2018, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, представник АТ «Акцент-Банк» посилався на те, що із метою укладання кредитного договору №SAMABWFC00000451046 з ПАТ «Акцент-банк» та отримання кредитної картки відповідач ОСОБА_1 підписав анкету-заяву від 15.05.2016, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позивач зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

На підтвердження указаного позивачем надано копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с.5 том 1).

Відповідно до Статуту АТ «Акцент-банк» (нова редакція) рішенням загальних зборів учасників від 25.04.2018 змінено найменування з Публічного акціонерного товариства «Акцент-банк» на Акціонерне товариство «Акцент-банк». АТ «Акцент-банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Акцент-банк», яке є правонаступником всіх прав та зобов`язань ЗАТ «Акцент-банк» (а.с.14-16 том 1).

При цьому, Умови та Правила надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-банк» відповідачем не підписувалися (а.с.5 зворотна сторона-11), а копію кредитного договору № SAMABWFC00000451046 позивачем взагалі не надано.

Отже, із наданих позивачем витягу з Умов та Правил судом не установлено, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився із ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови, зокрема щодо сплати неустойок (пені, штрафів), та, саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування.

Суд вважає, що роздруківка витягу Умов та Правил не може бути належним доказом, оскільки повністю залежить від волевиявлення і дій банку, який може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Крім того, суд зазначає, що у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України.

За змістом вказаної норми договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим ПриватБанком у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із даним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вимогами ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві-анкеті домовленості сторін про сплату відсотків, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що сторонами у письмовому вигляді була обумовлена відповідальності за порушення строків виконання договірних зобов`язань у вигляді неустойки (пені, штрафів) та сплату відсотків.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг із огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані відповідачем, та якщо ці умови прямо не передбачені у анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана нею і лише цей факт може свідчити про прийняття відповідачем запропонованих умов та приєднання як другої сторони договору.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Крім того, у наданій позивачем Анкеті-заяві не зазначено розмір встановленого кредитного ліміту на картковому рахунку, наданому відповідачу, немає відмітки на який період, які саме кредитні картки видавалися та під які відсотки (а.с.5 том 1).

Одночасно доданий витяг із Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», який є невід`ємною частиною кредитного договору, не можна вважати складовою кредитного договору, так як невідомо, які саме кредитні картки діяли на момент укладення кредитного договору з відповідачем, які він отримав, відповідно невідомо які саме тарифи банку діяли на той час (а.с.10 зворотня сторона – 11 том 1).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, законодавством встановлені умови кредитного договору, у разі дотримання яких виникають, права та обов`язки сторін.

Разом із тим, суд ураховує, що самим відповідачем не заперечувався факт отримання кредитної картки у позивача та користування кредитними коштами банку до 24.04.2018, у споживача банківських послуг ОСОБА_1 діяв картковий рахунок щодо обслуговування банківського рахунку із ПАТ «Акцент Банк», реорганізованого у АТ «Акцент - банк», зі строком дії картки до 30.04.2018 р.

Як убачається із виписки по кредитній картці ОСОБА_1 за період із 15.05.2016 по 23.04.2018 дійсно останній користувався кредитними коштами, поповнював рахунок для погашення кредиту, останнє погашення розрахунку відповідачем відбулося 23.04.2018 у сумі 1572,00 грн., що також визнається самим відповідачем. Після 24.04.2018 поповнень картки не відбувалося.

Згідно до виписки банку по картковому рахунку відповідача вбачається операція 28.04.2018 зі встановлення кредитного ліміту у розмір 21000,00 грн. і у цей же день переведено кошти у сумі 14650,00 грн.(а.с.196-197 том 1).

ОСОБА_1 звернувся із заявою до поліції з проханням провести перевірку по факту того, що 28.04.2018 та 29.04.2018 невідомі особи із кредитної картки АТ «А-Банк» перевели грошові кошти у сумі 14650,00 грн. та 830,00 грн. на рахунок невідомої особи, без згоди ОСОБА_1 (а.с.146 том 1).

24.05.2018 відкрите кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018200270000176, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. За даним кримінальним провадженням проводилися певні слідчі дії. На даний час строк досудового розслідування указаного кримінального провадження продовжений (а.с.134-168 том 1).

Суд вважає, що позивачем не доведено факт звернення ОСОБА_1 28.04.2018 до позивача в установленому порядку із заявою про збільшення кредитного ліміту в розмірі 21000 грн. Докази, того що дана банківська послуга була надана АТ "АКЦЕНТ-БАНК" та використана третіми особами за відома чи згоди відповідача, відсутні.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 31.08.2020 від «АКЦЕНТ-БАНК» були витребувані докази, у т.ч. матеріали щодо несанкціонованого зняття коштів із рахунку ОСОБА_1 (а.с.100-101 том 1), але ухвала суду не була виконана позивачем у цій частині, витребувані докази суду не були надані.

Відповідно до ч.10 ст.84 ЦПК України передбачено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Позивач не надав суду, незважаючи на витребування судом за ухвалою, докази того, що відповідач несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту заяви (оператору гарячої лінії) про блокування коштів на Картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією до моменту постановки картки до стоп - листа Платіжної системи.

Вина відповідача в порушенні правил використання банківських платіжних карток, в наслідок чого відбулось несанкціоноване списання коштів з рахунку позивача у сумі 15233,02 грн. (14650 грн. +583,02 грн. сума комісії) не доведено.

Станом на 24.04.2018 р. по картковому рахунку відповідача не значилась заборгованість перед банком, так як вказана сума 74,48 грн. рахується у розрахунку заборгованості позитивним сальдо.

Про це зазначив і сам відповідач у суді з приводу того, що він постійно використовував картку банку, та на кінець її використання у квітні 2018 р. поповнив рахунок із невеликим запасом коштів, маючи намір закрити рахунок.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача суми тіла кредиту не доведені та такі, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема, щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, суму боргу, подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов`язок подання доказів покладається на сторін.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами у справі, що ОСОБА_1 після 28.04.2018 користувався кредитними коштами, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 49197,13 грн., з якої 17183,38 грн.- заборгованість за кредитом, 29962,75 грн.- заборгованість по відсоткам, 2050,00 грн. – пеня.

Зважаючи на те, що у задоволенні заявленого позову відмовлено по суті за необґрунтованістю заявлених вимог, суд не вбачає підстав для застосування, заявленого стороною відповідача, строку позовної давності.

Згідно ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в т.ч. і витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.1,2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

24.07.2020 між ОСОБА_1 та адвокатом Цурканом В.І. укладено договір про надання правничої допомоги та додатковий договір укладено 09.12.2020.

Згідно акту від 11.12.2020 приймання-передачі наданих послуг по договорам вартість наданих послуг із правничої допомоги становить:

-консультації із правових питань щодо розгляду судової справи, підготовки, відпрацювання, оформлення та подання відзиву на позову, підготовка та подання інших доказів у справ -30 хв.;

- ознайомлення із позовною заявою та додатків до неї - 1 год.;

- підготовка та подання заяви про допуск у справі адвоката – 10 хв.;

- підготовка та подання клопотання про організацію та проведення судових засідань у режимі відеоконференції – 20 хв.;

- підготовка та подання адвокатського запиту до поліції та прокуратури – 30 хв.;

- підготовка та подання заяви про продовження процесуального строку на подання відзиву по справі разом із документальними доказами – 10 хв.;

- підготовка та подання адвокатського запиту до банківської установи – 30 хв.;

- підготовка та подання сторони відповідача про визначення розгляду справи у порядку загального позовного провадження та перехід зі спрощеного провадження у процедуру загального позовного провадження – 30 хв.;

- підготовка, відпрацювання, оформлення відзиву на позов у межах справи – 2 год.;

-подання відзиву на позов – 20 хв.;

-участь у судовому засіданні – 2 год. 30 хв.;

-підготовка заяви про застосування процесуального примусу та залишення позову без розгляду – 20 хв;

-додаткова консультація із правових питань – 40 хв.

Всього витрачено часу адвокатом на правовий супровід із надання правничої допомоги та процесуального представництва при розгляді справи -9 год.30 хв.

Узгоджена вартість правничої допомоги за одну годину становить 800,00 грн. Таким чином 800,00 х 9 год.30 хв. = 7600,00 грн., що становить загальну вартість правничої допомоги адвоката.

Фактично сплачено адвокату у якості гонорару за надання правничої допомоги по справі 7000,00 грн., що підтверджується квитанціями серії ОСОБА_5 від 24.07.2020 та від 09.12.2020 (а.с.37,40 том 2).

Суд вважає, що обґрунтована та достатня сума витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., заявлена стороною відповідача, відповідно до наданих доказів у підтвердження понесених відповідачем судових витрат.

У відшкодування заявлених стороною відповідача витрат на поштові послуги у сумі 99,00 грн. суд відмовляє, оскільки стягнення таких витрат у справі не передбачено чинним ЦПК України.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що у задоволенні позову АТ «Акцент-банк» відмовлено, судові витрати в розмірі 2102,00 грн. відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10-13,137,141,259,264,265,279,354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути із АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК" (юридична адреса: вул.Батумська, буд.11, м.Дніпро, 49074, ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 30.12.2020

Суддя О.С.Линник