Рішення № 93975810, 14.12.2020, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2445/19

Провадження № 2/444/191/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

з участю представника позивача Посікіра Р.Р.,

представника відповідача Васильчикова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний реєстратор Львівської філії комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Бойко Христина Романівна про визнання недійсним (протиправним) та скасування рішення державного реєстратора, скасування запису про право власності, поновлення права власності шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії державного реєстратора КП «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Христини Романівни по реєстрації за AT «Перший Український Міжнародний Банк» права власності на його житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , як предмет іпотеки, із скасуванням її рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексійним номером:42884812 від 07.09.2018 року щодо такої реєстрації та внесеного на цій підставі запису про державну реєстрації права власності на цей будинок за АТ «ПУМБ» та із зобов`язанням державного реєстратора внести відповідні записи в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо поновлення його права власності на цей будинок.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 09.11.2007 року між ним та відповідачем укладено кредитний договір №5839836 від 09.11.2007 р., за яким йому було надано споживчий кредит в сумі 110000,00 USD (Сто десять тисяч доларів США 00 центів) на придбання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Того ж дня було укладено договір іпотеки № 5839950 від 09.11.2007 року р., за яким в забезпечення виконання зобов`язань позичальником за названим договором кредиту вказану квартиру було передано в іпотеку. Вказує, що договір іпотеки містив застереження (п.4.7 договору іпотеки №5839950) щодо можливості задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки шляхом набуття права власності на нього у встановленому законом і договором порядку. Також вказує, що у разі порушення умов кредитного договору Іпотекодержатель надсилає особі, яка порушила свої обов`язки письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання в строк не більше тридцять днів, і попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Однак в порушення наведених правових норм, такої вимоги про усунення порушення він не отримував.

Окрім того вказує, що яквбачається із Інформаційної довідки, Відповідач не надав державному реєстратору Бойко Х.Р. необхідних даних, а нотаріус не встановила розміру вимоги за Кредитним договором, яка була задоволена шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

02.04.2019 року державним реєстратором Бойко Христиною Романівною, працівником Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №42884812 про право власності на квартиру позивачів на користь відповідача АТ «Перший український міжнародний банк».

З огляду на викладене та посилаючись на Закон України «Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності до виникнення спірних відносин в даній справі, встановлено пряму заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 ЗУ «Про Заставу» та /або предметом іпотеки згідно із статтею 5 ЗУ «Про Іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, представник позивача просив визнати протиправним рішення ПАТ «Перший український міжнародний банк» про звернення стягнення на квартиру, площею 101,8 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , як предмет іпотеки за договором іпотеки № 5839950 від 09.11.2007 року, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42884812 від 07.09.2018 року державного реєстратора Бойко Христини Романівни, працівника Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу, стосовно об`єкту нерухомого майна: житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати запис 27806612 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Просить задоволити його позов та визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора - Львівської філії комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Бойко Христини Романівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.09.2018 року за індексним номером 42884812; скасувати запис про право власності 27806612 згідно з яким право власності на обєкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 1638222546227) було зареєстровано на праві власності за Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк"; поновити право власності ОСОБА_1 шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу будинку; стягнути з Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" судовий збір в розмірі 768,40 грн.

22.10.2019 року представником відповідача адвокатом Хобта Д.О. на адресу суду направлено відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти позову, зазначивши, що відповідно до умов п. 1.6. Договору іпотеки, за рахунок Предмету іпотеки Банк повинен задовольнити свої вимоги за Основним зобов`язанням в повному обсязі, що визначається до Кредитного договору, Договору іпотеки та чинного законодавства України, відшкодувати в повному обсязі всі свої витрати, пов`язані із реалізацією прав, що випливають з Договору іпотеки, зокрема, пов`язані зі зверненням стягнення на Предмет іпотеки. Зазначає, що наявність договору або застереження у договорі про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку».

Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Вказує, що мораторій на звернення стягнення на нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 5 ЗУ «Про іпотеку», встановлено саме щодо примусового стягнення - відчуження такого майна без згоди власника.

Позивач, погодивши всі умови Договору іпотеки, про що свідчить його підпис на відповідному Договорі, надав свою згоду Відповідачу на прийняття Предмету іпотеки у власність в рахунок погашення боргу. Тобто, виходячи з правової природи Договору іпотеки та застереження в ньому щодо задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття у власність предмета іпотеки, у даному випадку відсутній факт примусового стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки прийняття у власність AT «ПУМБ» в рахунок погашення боргу за кредитним договором нерухомого майна було здійснено на підставі узгоджених сторонами пунктів договору, то відповідно воно було здійснено за згодою власника, а не примусово -, отже положення ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого в забезпечення кредитів в іноземній валюті» на дані відносини не розповсюджуються.

Стверджує, що позивачем не встановлено та не визначено, яка саме із підстав мала би слугувати як відмова для реєстрації речового права за банком.

Крім того, відповідно до п. 5.7 Договору іпотеки зазначено, що «Будь-які повідомлення та документи, які надаються Іпотекодержателем Іпотекодавцю згідно умов цього Договору, повинні бути викладені в письмові формі, та будуть вважатись належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або телеграмою за місцем проживання іпотекодавця, вказаним у статті 6 цього Договору, або надіслані Іпотекодавцю особисто. Сторони погодились, що повідомлення та/або документи вважаються отриманими Іпотекодавцем на сьомий день з дня реєстрації Іпотекодержателем рекомендованого листа або телеграми у відділенні поштового зв`язку/телеграфі (при цьому, Іпотекодавець несе ризик отримання таких листів та телеграм у строк, що перевищує 7 (сім) календарних днів), або в день особистого вручення Іпотекодавцю, вказаний в повідомленнях та/або документах.» А тому, твердження про ніби-то неотримання Позивачем вимоги є таким, що не відповідає дійсності. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві та просить такі задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача Васильчеков І.В. в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову викладені у відзиві на позовну заяву та просить відмовити у задоволенні позову.

З`ясувавши обставини справи, вислухавши думку представника позивача та представника відповідача викладені у судовому засіданні, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Встановлено, що 09.11.2007 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк» правонаступником всіх прав та зобов`язань якого є акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5839836 від 09.11.2007 року.

Відповідно до умов вказаного договору позивач ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 110000,00 USD, який зобов`язувалася повернути у повному обсязі в строк до 09.11.2027 року (а.с. 10).

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором 09.11.2007 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк» правонаступником всіх прав та зобов`язань якого є Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №5839950, відповідно до якого іпотекодавець, передав в іпотеку нерухоме майно – житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.2.3 договору іпотеки за домовленістю сторін вартість предмету іпотеки становить 556 338 грн.00 коп.

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності №136878650 від 07.09.2018 року право власності на житловий будинок, що перебував в іпотеці, перереєстровано за Публічним АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829), номер запису про право власності 27806612 (а.с. 182)

У якості підстави виникнення права власності, відповідно до даних з Державних реєстрів, зазначаються: договір іпотеки, серія та номер: 5839950, виданий 09.11.2007, видавник: ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк»/ ОСОБА_1 ; вимога, серія та номер:44100/32,виданий 03.03.2016 року, видавник ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк».

У якості підстави внесення запису зазначено «Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень» індексний номер 42884812 від 07.09.2018, державний реєстратор - Львівської філії комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Бойко Христини Романівни.

З інформаційної довідки №180952472 від 13 вересня 2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що позивач не має іншого нерухомого майна (житла).

В своїх позовних вимогах щодо незаконності дій державного реєстратора та АТ «Перший Український Міжнародний Банк», згідно яких до останнього перейшло право власності на предмет іпотеки на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , позивач посилається на відсутність надсилання іпотекодержателем письмової вимоги про усунення порушень, передбаченої п.п. 4.4. Договору іпотеки від 09.11.2007 року та ст. 12 Закону України «Про іпотеку».

Судом встановлено, що відповідно до п.п. 4.1.1. та 4.1.2. Договору іпотеки від 09.11.2007 року, у разі невиконання або неналежного виконання Боржником зобов`язань за кредитним договором Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами; у разі порушення Іпотекодавцями та/або Боржником обов`язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором, а у разі невиконання Іпотекодавцем цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки. (а.с. 50-зворот)

Пункт 4.1. Договору іпотеки передбачає, що звернення стягнення здійснюється Іпотекодержателем у:

-випадках, зазначених в п.п. 4.1.1. та 4.1.2 Договору іпотеки, або,

-у разі порушення Іпотекодавцями та/або Боржником будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором, або,

-в інших випадках відповідно до діючого законодавства.

Звернення стягнення, відповідно до п. 4.2. Договору іпотеки, здійснюється на підставі: або рішення суду; або виконавчого напису нотаріуса; або застереження про задоволення вимог іпотеко держателя; або за договором між Іпотекодавцями та Іпотекодержателем про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Згідно п. 4.4. Договору іпотеки, у випадках, зазначених в п.п. 4.1.1.- 4.1.2. Договору іпотеки Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» №898-ІУ від 05 червня 2003 року (в редакції на 19.10.2016р., яка була чинної на час існування правовідносин) у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІУ від 01 липня 2004 року Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - «Державний реєстр прав») - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІУ від 01 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІУ від 01 липня 2004 року у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-1V від 01 липня 2004 року встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно з частиною 1 статті 13 зазначеного Закону на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІУ від 01 липня 2004 року документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 26 Закону № 1952-ІУ встановлено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх - обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №553 від 23 серпня 2016 року) встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У копії реєстраційної справи №1638222546227 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, місяться наступні документи: заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) №29971082 від 05.09.2018 року; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №136877420 від 07 вересня 2018 року;

договір іпотеки, серія та номер: 5839950, виданий 09.11.2007, видавник: ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк»/ ОСОБА_1 ;

вимога, серія та номер:44100/32, виданий 03.03.2016 року, видавник ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк»;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42884812 від 07.09.2018 року

витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №136878650 від 07.09.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, державним реєстратором Бойко Х.Р. в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не було встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність факту виконання умов, правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав, а також не було звернено увагу на належне відправлення Позивачу вимоги згідно до норм Закону України «Про іпотеку» та умов іпотечного договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Суд також погоджуються з позивачем про існування додаткових обставин, які підтверджують позовні вимоги.

Так, відповідно до п.п. 4.2. Договору іпотеки, Сторони досягали згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:

-передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»;

-право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» №898-ІУ від 05 червня 2003 року, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у. власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння.

Добровільна згода іпотекодавця на застереження в іпотечному договорі не означає, що він погоджується з примусовим зверненням стягнення на його квартиру. Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя направленою до іпотекодержателя з метою задоволення своїх вимог.

Право іпотекодержателя на застосування застереження, передбаченого п. 4.4 Іпотечного договору не є абсолютним. Можливість його реалізації залежить від цілого ряду умов. На момент підписання Іпотечного договору, сторони не могли визначити істотні умови застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя з об`єктивних причин. Саме у зв`язку з цим, договором передбачено надсилання повідомлення, де, насамперед, має бути зазначено який саме позасудовий спосіб звернення стягнення обрано Іпотекодержателем, якими є строки добровільного виконання зобов`язання, за яку ціну буде звернено стягнення.

Таке повідомлення фактично є способом погодження істотних умов застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Однак, такі істотні умови не були погоджені сторонами, оскільки повідомлення/вимога про усунення порушень, передбачена п.п. 4.4 Договору іпотеки від 09.11.2007 року та ст. 35 Закону України «Про іпотеку» Відповідачем не надсилалась.

В матеріалах справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 особисто письмової вимоги від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, інформацію про вартість майна, за якою відбудеться зарахування вимог, оскільки ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна, тобто з ОСОБА_1 , як того вимагає діюче законодавство України.

Таким чином, зважаючи на відсутність окремого договору про задоволення вимог, який би передбачав перехід права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання, відсутність письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві, а також безпосередньої згоди позивача, правові підстави для реєстрації за іпотекодержателем - АТ «Перший Український Міжнародний Банк», права власності на предмет іпотеки були відсутні.

При ухваленні рішення суд також враховує той факт, що спірний будинок є єдиним місцем проживання позивача та інших майнових поручителів, зазначене нерухоме житлове майно, як таке, що відповідає вимогам підпунктів 1 та 2 першого пункту статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-VII від 03 червня 2014 року не може бути примусово стягнуто (відчужено без згоди власника) протягом дії зазначеного Закону.

За наслідками прийняття державним реєстратором Львівської філії комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Христиною Романівною рішення про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за АТ «Перший Український Міжнародний Банк», фактично відбулося примусове стягнення зазначеного майна без згоди власника, незважаючи на заборону, встановлену Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-VII від 03 червня 2014 року з огляду на те, що спірний будинок підпадає під дію такого Закону, оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника та не перевищує 140 кв.м.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, суд вважає, що необхідно задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора - Львівської філії комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Бойко Христини Романівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.09.2018 року за індексним номером 42884812; скасувати запис про право власності 27806612 згідно з яким право власності на обєкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 1638222546227) було зареєстровано на праві власності за Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк"; поновити право власності ОСОБА_1 шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу будинку та стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 768,40.

Керуючись статтями 23, 141, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задоволити.

Визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора - Львівської філії комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Бойко Христини Романівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.09.2018 року за індексним номером 42884812.

Скасувати запис про право власності 27806612 згідно з яким право власності на обєкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 1638222546227) було зареєстровано на праві власності за Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк".

Поновити право власності ОСОБА_1 шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу будинку.

Стягнути з Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, будинок № 4, код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 виданий 11.10.2007 року Шевченківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області, ІПН НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Зеліско Р. Й.