Рішення № 93974277, 31.12.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8703/20

Провадження № 2/263/2069/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2020 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Астаховій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2020 ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до ПАТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В., про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 08.09.2016 приватним нотаріусом КМНО Чуловським В.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 16601, за яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість, що виникла за кредитним договором № SME 0012085-1 від 30.12.2010 за період з 15.05.2014 по 10.08.2016 в сумі 1 287 500,27 грн., з яких: 860 051,25 грн. – заборгованість за кредитом; 427449,02 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом; визнати виконавче провадження ВП № 62493340, відкрите приватним виконавцем Донецької області Григорчуком П.В. на підставі виконавчого напису від 08.09.2016, закінченим.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі – Порядок) та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі – Перелік), оскільки заборгованість за кредитним договором на думку позивача не є безспірною.

Так, відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Відповідач звертався до Новозаводського районного суду із заявою про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 08.12.2011 по третейській справі №3640-9/493/11 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявлені вимоги мотивувалися тим, що рішенням третейського суду з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» солідарно була стягнута заборгованість за кредитним договором SME 0012085-1 у сумі 947 871,97 грн., солідарно судові витрати – третейський збір у сумі 100 грн., з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» пеню за договори поруки у сумі 4 739,36 грн. Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.04.2012 заява ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчих листів була задоволена. Також, відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04.07.2014 справа №263/2615/14-ц, ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з метою поновлення порушених прав за тим самим кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки у сумі: кредитна заборгованість 860 051,25 грн.; заборгованість за відсотками – 387 191,27 грн.; пеня – 814 603,05 грн. Тобто, 08.12.2011 ПАТ «Альфа-Банк» вже скористався правом вимоги і з вказаної дати сплило більш ніж три роки. Також минуло більш ніж три роки, коли у 2014 році банк звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області. Вважає, що суми, які ПАТ «Альфа-Банк» стягує за рішенням Третейського суду та рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області нараховувалися на власний розсуд банку. Припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України щодо щомісячної виплати процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Посилався на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі№ 444/9519/12 та вважає заборгованість не безспірною.

Також не зрозуміло, на якій підставі у виконавчому написі стягнення проводиться за період з 15 травня 2014 року по 10 серпня 2016 року, оскільки будь-яких додаткових угод за вказаним договором у цей період не укладалося.

Перед вчиненням виконавчого напису нотаріусом стягувач зобов`язаний був на адресу позивача (боржника) надіслати вимогу – письмове повідомлення про порушення кредитного зобов`язання, однак ніякої вимоги від банка позивач не отримував.

Зазначає, що єдиним нотаріально засвідченим документом по вказаному кредитному договору був договір іпотеки SME 0012085/1 від 25.04.2008.

Крім того, вищевказаний виконавчий напис №1661 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості, що виникла по кредитному договору SME 0012085-1 від 30.12.2010 у розмірі 1 287 500,27 грн., було вчинено 08.09.2016, він набрав чинності з дати його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та мав бути пред`явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення згідно з копією виконавчого напису.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що позов необґрунтований та безпідставний з огляду на наступне. По-перше, відповідно до ст.87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. На момент вчинення виконавчого напису не існувало жодного невирішеного спору між сторонами ані про розмір заборгованості, ані про недійсність договорів кредиту застави/іпотеки ані повністю, ані частково, як не існує і на сьогоднішній день. Згідно із Законом України «Про заставу» в разі порушення заставодавцем обов`язків, встановлених договором, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання, звернути стягнення на предмет застави. Маючи свій екземпляр договору, позивач був обізнаний про свої зобов`язання і обов`язки перед банком, та про те, що в нього виникла заборгованість. Щодо рішення третейського суду, на яке посилається позивач, відповідач зазначив, що доказів отримання банком на підставі ухвали суду виконавчих листів за рішенням третейського суду позивачем не надано. Крім того, Закон України «Про внесення зміни до ст.6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» виключив з компетенції третейського суду розгляд спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Таким чином, розгляд у третейському суді таких спорів виходить за межі його компетенції, а раніш ухвалене рішення третейського суду не має процесуальної сили, оскільки ухвалене з порушенням чинного законодавства, яке діяло на момент ухвалення рішення третейського суду. Щодо рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, то тут банк також фактично позбавлений можливості його реально реалізувати у зв`язку з прийняттям Закону України «Про тимчасові заходи на час проведення АТО..», яким на території зони АТО/ОСС призупинена дія відповідних статей Закону України про «Іпотеку».Здійснюючи виконавчий напис, приватний нотаріус підтвердив за Банком право на звернення стягнення на суму боргу/заставне майно позивача.

Ухвалою суду від 20 липня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом встановлення заборони вчиняти певні дії в межах виконавчого провадження ВП №62493340.

Ухвалою суду від 02.12.2020 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, електронною поштою надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Треті особи в судове засідання не з`явились, свого представника до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили.

Розгляд справи було призначено на 22 грудня 2020 року.

Згідно з ч.6 ст.259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи складність справи, виготовлення судового рішення відкладено на 10 днів.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 30.12.2010 між позивачем та ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є відповідач, укладено кредитний договір № SME 0012085-1, відповідно до якого банком було надано позичальнику ОСОБА_1 кредит у сум 882 449,07 грн. на строк користування 120 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 19 % річних.

Разом з тим, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за даним кредитним договором, 30.12.2010 між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є відповідач, та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір № SME 0012085/-1, відповідно до якого останній передав Позивачу в іпотеку нежитлову будівлю загальною площею 198,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.20-25, 26-27).

Згідно з рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04.07.2014 справа №263/2615/14-ц позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно задоволено. Вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме нежитлову будівлю, загальною площею 198,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , придбану ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Николенко Т.В. 25.04.2008 за реєстром № 2035, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SME0012085-1 від 30.12.2010, яка станом на 25.02.2014 складає у розмірі 1 948 946,63 грн., шляхом продажу ПАТ «Альфа-Банк» від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, що буде визначена на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Надано ПАТ «Альфа-Банк» право на реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 198,7 (сто дев`яносто вісім цілих сім десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , придбану ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Николенко Т.В. 25.04.2008 за реєстром № 2035, для чого надано ПАТ «Альфа-Банк» право підписувати та подавати від ОСОБА_1 заяви; подавати та отримувати довідки та документи в усіх установах (в тому числі витяг з Державного реєстру прав), підприємствах, організаціях будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, перед усіма фізичними та юридичними особами, в тому числі в органах державної реєстрації прав, проводити всі платежі, в тому числі за надання витягу з Державного реєстру прав, документу про сплату державного мита, а також виконувати всі інші необхідні дії, пов`язані з виконанням державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 . Надано ПАТ «Альфа-Банк» право укладення договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_1 в усіх установах, підприємствах, організаціях будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, перед усіма фізичними і юридичними особами, в тому числі в органах місцевого самоврядування, органах бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, в органах нотаріату, комунальних органах тощо, з питань продажу нежитлової будівлі, підписувати та подавати заяви, в тому числі заяви про належність майна на праві особистої приватної власності тощо; підписувати відповідні договори, в тому числі попередній договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, інші необхідні документи, правочини, вносити зміни та доповнення у вищезазначені договори, правочини; подавати та отримувати необхідні довідки та документи, оформити та отримати документи, необхідні для відчуження нежитлової будівлі, загальною площею 198,7 (сто дев`яносто вісім цілих сім десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: отримати витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про відсутність заборгованості по сплаті електроенергії та інших комунальних послуг щодо вищезазначеної нежитлової будівлі, інші необхідні документи, пов`язані з відчуженням нежитлової будівлі, проводити необхідні платежі, розрахунки, отримувати грошові кошти за укладеними договорами, правочинами, а також виконувати всі інші необхідні дії, пов`язані з реалізацією нежитлової будівлі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 3 654,00 гривні сплаченого судового збору. (а.с.20-25). Рішення набрало законної сили 05.08.2014.

Згідно з листом з Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21.02.2019 по справі №6/2515/1354/2012, наданим на запит ОСОБА_1 , останньому направлено копію ухвали суду про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» по третейській справі №3640-9/493/11 за позовом ЗАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Одночасно повідомлено, що у зв`язку із закінченням строку зберігання (5 років) справа знищена і надати інформацію щодо надання стягувачу виконавчих листів з наведенням дати видачі документів немає можливості. (а.с.17).

Згідно з ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.04.2012 по справі №6/2515/1354/2012, заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа задоволено. Ухвалено видати ПАТ «Альфа-Банк» виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 08.12.2011 у третейській справі №3640-9/493/11 за позовом ЗАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у сумі 947 871,97 грн., солідарно – судових витрат – третейського збору у сумі 100 грн. та про стягнення на користь ПАТ «Альфа-Банк» пені за договором поруки з ОСОБА_2 у розмірі 4 739,36 грн. (а.с.18-19).

ПАТ «Альфа-банк» звернулося до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. із заявою про вчинення виконавчого напису. (а.с.71).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 08.09.2016 вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за номером 16601, про стягнення на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості, що виникла за кредитним договором № SME0012085-1 від 30.12.2010, боржником за яким є ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 15.05.2014 по 10.08.2016. Сума заборгованості складається із: заборгованості за кредитом – 860 051,25грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом – 427 449,02 грн. Загальна сума заборгованості 1 287 500,27 грн. (а.с.9).

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №621493340 від 07.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №16601 від 08.09.2016. (а.с.15-16).

Відповідно до положень ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Положеннями ст.87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 18 ЦК України, ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно з положеннями ст.89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до положень п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Суд зазначає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, і беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 затверджено Перелік документів (далі – Перелік), за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 3 пп. 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок) передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року (п.п. 3.1 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).

На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, нотаріус повинен упевнитись в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов`язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою. Саме таку правову позицію висловив Верховний суд України в постанові від 20.05.2015 (справа №6-158цс15).

Як вбачається з матеріалів справи, докази на підтвердження направлення отримання вимоги про дострокове повернення кредиту позивачу та державної реєстрації відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження за 30 днів до звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідачем надано не було.

Посилання у відзиві на позовну заяву на те, що про безспірність заборгованості та обізнаність позивача з її розміром свідчить наявність у нього договору є неспроможними, оскільки не відповідають наведеним вище вимогам Закону.

З матеріалів справи вбачається, що за кредитним договором № SME 0012085-1 від 30.12.2010 позивач отримав кредит у сумі 882 449,07 грн.

Відповідно до ухвали Новозаводського районного суду міста Чернігова рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 08.12.2011 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» солідарно була стягнута заборгованість за кредитним договором SME 0012085-1 у сумі 947 871,97 грн., солідарно судові витрати – третейський збір у сумі 100 грн. Ухвала набрала законної сили. Згідно з рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Альфа-Банк» за кредитним договором № SME0012085-1 від 30.12.2010 станом на 25.02.2014 складає 1 948 946,63 грн., у той час як розмір заборгованості зазначений у виконавчому написі від 08.09.2016 становить 1 287 500,27 грн.

Як вбачається з виконавчого напису від 08.09.2016 №16601, заборгованість складається з заборгованості за кредитом у розмірі 860 051,25 грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 427 499,02 грн., а всього 1 287 500,27 грн., у той час як рішенням третейського суду від 08.12.2011 та ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.04.2012 про видачу виконавчих листів за рішенням третейського суду від 08.12.2011, було вже стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитом у сумі 947 871,97 грн. Даних про скасування ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.04.2012 суду не надано. Тобто заборгованість визначена у виконавчому написі не може вважатися безспірною.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, підготовленим працівниками банку, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Вказана обставина підтверджується копією заяви про вчинення виконавчого напису з переліком документів, наданих нотаріусу, на підставі яких нотаріус вчинив виконавчий напис, з якої вбачається, що нотаріусу були надані оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості та документи стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, однак які саме документи - не зазначено. (а.с.71). Виписки із особового рахунку боржника суду не надано.

При цьому розрахунок боргу, виконаний працівниками банку щодо наявності грошового зобов`язання позивача за кредитним договором є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позивача.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

ОСОБА_1 не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитними договорами шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст.88 Закону України "Про нотаріат", п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховний Суд у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.09.2020 по справі №201/4198/17.

Крім того, п. 3.1 гл. 16 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а п. 3.4 Порядку передбачено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Таким чином, відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 3.1 гл. 16 розд. II Порядку трирічний строк для вчинення виконавчого напису пов`язується саме з виникненням у стягувача права вимоги до боржника. Отже, право вимоги у стягувача виникає з моменту неналежного виконання зобов`язання боржником у визначений договором строк.

Кредитний договір, для стягнення заборгованості за яким вчинений виконавчий напис, укладений 30 грудня 2010 року строком на 120 місяців. Разом з тим, ПАТ «Альфа-Банк» скористався правом вимоги, звернувшись до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, рішенням якого від 08 грудня 2011 року позовні вимоги були задоволені, а оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 08 вересня 2016 року, тобто з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.

Також, відповідно до спірного виконавчого напису, він набирає чинності з дати його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та має бути пред`явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.

Однак, як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження № 62493340 його відкрито з виконання виконавчого напису № 16601 від 08 вересня 2016 року лише 07 липня 2020 року, тобто майже через чотири роки з дня вчинення вказаного виконавчого напису.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

У зв`язку з викладеним, необхідно дійти висновку про наявність підстав для визнання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, а також строку протягом якого може бути вчинений виконавчий напис, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Щодо вимоги позивача про визнання виконавчого провадження ВП № 62493340, відкритого приватним виконавцем Донецької області Григорчуком П.В. на підставі виконавчого напису від 08.09.2016 закінченим, суд зазначає, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки позов до приватного виконавця виконавчого округу в Донецькій області Григлрчука П.В. не заявлявся.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 282 ЦПК України, ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ЗУ «Про нотаріат», суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем за реєстровим номером 16601, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості, що виникла по кредитному договору № SME0012085-1 від 30.12.2010 у розмірі 1 287 500,27.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Десятинна, буд.4/6: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахмутська, б. 122, кв. 79.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, місцезнаходження: м.Київ, пров. Музейний, буд.4, поверх 3.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. Миру, 85-а, прим. 9 ПАТ «Альфа-Банк».

Суддя: О.М.Томілін