Рішення № 93974114, 29.12.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2660/20

ЄУН № 226/2660/20

Провадження №2/226/922/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Клепка Л.І.,

при секретарі Тіссен О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

05.11.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточненим до початку судового розгляду, про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» заборгованості з заробітної плати, вихідної допомоги та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування вимог зазначив, що з 01.02.2011 року по 11.08.2020 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем. 11.08.2020 року наказом №1207/к його було звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпП у зв`язку із невиконанням власником законодавства про працю. При звільненні з роботи відповідач не здійснив з ним остаточного розрахунку, якого він вимагав у заяві на звільнення від 05.08.2020року, та не виплатив йому заборгованість з заробітної плати: за грудень 2019 – 9816,52грн., за січень 2020 – 8690,08грн., за лютий 2020 – 10291,76грн., за березень 2020 – 11691,18грн., за квітень 2020 – 11007,08грн., за травень 2020 – 6139грн., за червень 2020 – 10432,24грн., за липень 2020 – 14672,25грн., за серпень 2020 – 71729,93грн. ( з урахуванням вихідної допомоги), що загалом складає 154740,04грн. Так як заборгованість на час звернення з позовом до суду не погашена, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану суму заборгованості. Крім цього, відповідно до ст.ст.116, 117 КЗпП України просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 12.08.2020 по 10.12.2020року в сумі 74272,18грн. та сплачений ним при подачі позову судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Розгляд справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін сторони не заявили.

Згідно відзиву відповідача на позовну заяву, позовні вимоги ним не визнаються повністю. Відповідачем підтверджується, що позивачу в якості сум, що підлягають сплаті при звільнені, було нараховано 154740,04грн. Зазначена сума вказана після утримання обов`язкових податків та зборів. В день звільнення позивач не працював, а знаходився у відпустці. Трудову книжку він отримав в день звільнення, але за остаточним розрахунком до бухгалтерії не звернувся, вимоги про розрахунок, в тому числі в заяві про звільнення, жодного разу не пред`являв, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості з заробітної плати вважає безпідставними. Що стосується вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, відповідач зазначає, що відповідальність за ст.117 КЗпП України настає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Вимогу позивача про виплату належних йому сум при звільненні відповідач фактично отримав 25.11.2020року, коли по пошті була отримана ухвала суду про відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 та додані до неї матеріали. Тому початком періоду розрахунку виплат в порядку ст.117 КЗпП України вважає саме зазначену дату. Разом з тим, вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні також не визнає і просить суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

Встановивши характер спірних правовідносин, дослідивши надані суду докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 01.02.2011 року по 11.08.2020 року перебував у трудових відносинах з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська». 11.08.2020 року наказом № 1207/к від 11.08.2020 року на підставі ч.3 ст.38 КЗпП його було звільнено з роботи за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю, що підтверджується записами його трудової книжки (а.с.7-9). Згідно наказу розрахунковий відділ зобов`язано виплатити позивачу вихідну допомогу в розмірітримісячного заробітку (а.с.11).

Згідно довідок ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» заборгованість перед позивачем по заробітній платі складає: за грудень 2019 – 9816,52грн., за січень 2020 – 8690,08грн., за лютий 2020 – 10291,76грн., за березень 2020 – 11691,18грн., за квітень 2020 – 11007,08грн., за травень 2020 – 6139грн., за червень 2020 – 10432,24грн., за липень 2020 – 14672,25грн., за серпень 2020 – 71729,93грн., а всього 154740,04грн. (а.с.13, 36).

Як вбачається з заяви про звільнення від 05.08.2020 року, отриманої відповідачем 05.08.2020 за вх.№01/10-1125, позивач просив звільнити його з роботи з 11.08.2020року на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з порушенням законодавства про працю та умов трудового договору і провести з ним повний розрахунок в день звільнення, сплатити заборгованість по заробітній платі та всі передбачені законом розрахункові виплати (а.с.10).

Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються нормами трудового законодавства.

За змістом вимог Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата працівника - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).

Право позивача на своєчасне отримання розрахунку при звільненні передбачене ст. 115, 116 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до ч.1 ст.47, ч. 1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як встановлено судом, вимоги законодавства щодо повного розрахунку з позивачем при його звільненні підприємством не виконано. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з заробітної плати в сумі 154740,04 грн., яка розрахована після утримання обов`язкових податків ізборів та 25% аліментів.

Відповідно до п.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року №100 (надалі Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню.

Відповідно до п.5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, при цьому нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку).

Згідно довідки відповідача, середньоденний заробіток позивача, розрахований за зазначеною в Порядку формулою, складає 863,63 грн. (а.с.14).

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Період заборгованості позивач визначає з 12.08.2020 – наступного дня після звільнення по 10.12.2020року, що становить 86днів, а в сумарному виразі 74272,18грн.

Розглядаючи справу в межах заявлених позивачем вимог, суд приймає вказаний розрахунок і вважає за необхідне стягнути з відповідача на його користь вказану суму з вирахуванням з неї обов`язкових податків і зборів.

Доводи відповідача про те, що позивач не звертався до нього з вимогою провести з ним остаточний розрахунок при звільненні суд вважає безпідставними, так як вони спростовуються доданою до позову копією його заяви на звільнення від 05.08.2020року, яка відповідно до штампу вхідної кореспонденції роботодавця отримана ним в той же день та в якій позивач просить роботодавця звільнити його з роботи 11.08.2020року на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України і здійснити з ним остаточний розрахунок.

Вирішуючи питання судових витрат у справі відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі ст.ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 2,5,12,13,259,263-265,352,354,355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», код ЄДРПОУ 31599557, місце розташування: м.Родинське, Донецька область, вулиця Перемоги, буд.9, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (податковий номер НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , заборгованість із заробітної плати в розмірі 154740 (сто п`ятдесят чотири тисячі сімсот сорок) грн. 04 коп. без вирахування з зазначеної суми обов`язкових податків і зборів та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 74272 (сімдесят чотири тисячі двісті сімдесят дві) грн. 18 коп. з вирахуванням з зазначеної суми обов`язкових податків і зборів.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь позивача судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.І.Клепка