Ухвала суду № 93973123, 31.12.2020, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

У Х В А Л А

31.12.20 справа № 133/3678/20

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни про визнання виконавчого напису таким, який не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИЛА:

30 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цивільним позовом до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни про визнання виконавчого напису таким, який не підлягає виконанню. Одночасно з пред`явленям позову позивач звернулася з заявою про його забезпечення, в якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 5190, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., щодо стянення з ОСОБА_1 на користь АТ "Перший український міжнародний банк" заборгованості в сумі 25205,16 гривень.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд доходить до такого висновку.

Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

За змістом п.2 ч.1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з предявленням позову – до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виник спір з приводу визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування такого способу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, заявник посилається на те, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса Хари Н.С. є незаконним, була порушена процедура вчинення виконавчого напису, сума боргу в результаті примусового виконання виконавчого напису також стягується неправомірно.

На підтвердження своїх вимог надав витяг інформації з Єдиного реєстру боржників, в якому зазначено, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.В. відкрито виконавче провадження серія/номер ВП № 56850429 про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1

ОСОБА_1 вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За змістом п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса належить до виконавчих документів.

Згідно із п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору між сторонами у справі є законність вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису, на підставі якого, як вказує позивач, постановою про відкриття виконавчого провадження звернуто стягнення на доходи боржника - ОСОБА_1 .

Проте на підтвердження своїх вимог позиваченм не надано доказів, які свідчили про те, що з її доходів дійсно проводяться стягнення.

Так, ані до позовної заяви, ані до заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 не було надано постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження про стягнення з неї заборгованості на користь АТ "ПУМБ", або інших доказів які б свідчили про відрахування з її доходів певних коштів. Також не надано доказів, що підтверджують існування виконавчого напису нотаріуса.

Надана з Єдиного реєстру боржників інформація на окремому аркуші паперу не засвідчена належним чином, як того вимагає ст. 95 ЦПК України. Крім того відомості щодо виконавчого документа, а саме : "виконавчий документ: виконавчий напис № 5190, виданий приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. від 07.06.2018 стягнути на користь АТ "ПУМБ" 25205,16 грн." дописані від руки невідомою особою без посилання на документи, що підтверджують такі дані.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Так, ті обставини, на які посилається ОСОБА_1 в обгрунтованння своїх вимог, зокрема, факт стягнення з неї коштів в межах виконавчого провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С., не підтверджені належними та допустимими доказами. Таким чином залишилось недоведеним, що існує ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на вказані обставини суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни про визнання виконавчого напису таким, який не підлягає виконанню залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Пєтухова Н.О.