Рішення № 93970233, 24.12.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2052/18

провадження №2/619/41/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року Дергачівський районний суд Харківської області

в складі : головуючого-судді - Жорняк О.М.

за участю секретаря судового засідання - Герасименко А.С.

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Торгівельної фірми «Автолюбитель» про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу та договору комісії недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 , Торгівельної фірми «Автолюбитель», в якому просить визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_1 від 16.05.2017 року укладений між її батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_3 недійсним; визнати за нею право власності на транспортний засіб Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 ; стягнути з ОСОБА_3 на її користь судовий збір в сумі 704.80 ( сімсот чотири гривні 80 коп.).

В обгрунтування позову позивач посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер її батько ОСОБА_4 , після смерті якого, вона ОСОБА_2 є спадкоємницею всього майна яке йому належало, в тому числі і транспортного засобу Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_2 .

22.01.2018, вона звернулась до приватного нотаріуса Мохонько Ю.М. для відкриття спадкової справи на вищевказаний автомобіль та інше майно, яке належало її батькові. Від ОСОБА_5 їй стало відомо, що транспортний засіб Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_2 належить на праві власності не її померлому батьку, а іншій особі.

22.01.2018, адвокатом Марченко Н.М. було надіслано адвокатський запит до регіонального сервісного центру в Харківській області МВС України із проханням надати інформацію за ким зареєстровано транспортний засіб Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_2 .

14.02.2018, Регіональним сервісним центром в Харківській області МВС України була надана відповідь:

- що з 16.05.2017 і по теперішній час автомобіль Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_2 значиться зареєстрованим за ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі - продажу 352/17/002676, оформленого 16.05.2017 ТФ «Автолюбитель». Підстави набуття права власності зберігаються у торгівельній організації.

21.04.2012, її батько ОСОБА_4 придбав транспортний засіб Toyota Highlender, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 номерний знак НОМЕР_2 .

Вона з батьком ОСОБА_4 та сестрою завжди були в дружніх, сімейних стосунках, завжди піклувалися один одним. Батько був двічі одружений, і двічі переживав втрату дорогої людини. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його друга дружина. Це стало трагедією в їхньому житті. Батько так і не зміг перенести тяжку втрату, став зловживати спиртними напоями у зв`язку з чим, часто потрапляв до лікарень. Починаючи з 2013 року неодноразово проходив курс лікування в лікарнях, про що є копії виписок та діагностики різних внутрішніх органів. Приблизно з 2013 року лікарі почали ставити діагноз - цироз печінки. Цей діагноз був постійний, лише змінювалась стадія цирозу, стан його погіршувався. Приблизно в 2017 у нього появилась знайома ОСОБА_3 , яка скористалась його пригніченим станом – увійшла до нього в довіру.

Згідно виписки від 01.06.2017 року, ОСОБА_4 довгий час зловживав спиртними напоями, а останні три роки постійно приймав алкоголь, останнім часом перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації, що супроводжувалась частими порушеннями свідомості,у зв`язку з чим проходив курс лікування в лікарні, де встановлено діагноз: алкогольний гепатит, цироз печінки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько помер - причина смерті: цироз печінки. Також їй стало відомо, що 16.05.2017 між її батьком ОСОБА_4 (Продавець) та Торгівельною фірмою «Автолюбитель» був укладений договір комісії № 352/17/002676 на продаж транспортного засобу Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_2 , на підставі якого комісіонер зобов`язується виконати доручення Продавця що до вчинення юридичних дій, передбачених цим Договором протягом одного робочого дня з моменту підписання та набрання чинності цим Договором. Вартість майна, що продається, визначається Продавцем самостійно.

У зв`язку із викладеним вище вважає, договір купівлі – продажу транспортного засобу № 352/17/002676 від 16.05.2017 та договір комісії №352/17/002676 від 16.05.2017 треба визнати недійсними, так як на момент підписання вказаних договорів ЇЇ батько вже знаходився в стані, коли не міг розуміти що діє, наслідків своїх дій, він був дезориєнтований в місці і часі. Вважає, що ОСОБА_3 скористалась тяжким становищем в результаті чого батько під її впливом моральним, психологічним підписав вказані договора, а саме договір комісії № 352/17/002676, в подальшому був підписаний договір купівлі-продажу транспортного засобу, саме з ОСОБА_3 .

Згідно ч. 1, ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визначений судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. Правила цієї статті ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала у стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. З ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У зв`язку з чим вона і звернулася до суду з позовом та просить суд визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу № 352/17002676 від 16.05.2017 та договір комісії № 352/17/002676 від 16.05.2017, недійсними.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання – не з`явилася, представник відповідача адвокат Бабій І.С. надала суду відзив в якому ОСОБА_3 позовні вимоги не визнає та заперечує проти задоволення позову в повному обсязі, оскільки вимоги позивача викладені в позові є незаконними та необгрунтованими з огляду на наступне:

Відповідно до п.1, п. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ІІК України для визнання правочину недійсним, слід встановити неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Підставою для визнання правочину недійсним за ст. 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Для визначення наявності стану, в якому громадянин не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння та ін.) на момент укладення угоди, суд може призначає судово-психіатричну експертизу. Вимоги про визнання угоди недійсною з цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент укладення угоди особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові: № 6-9 цс 12 від 29 лютого 2012 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для усіх судів України. Надана позивачем медична документація висновків щодо наявності у ОСОБА_4 психічного або іншого захворювання, внаслідок якого він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними в момент підписання договору

купівлі-продажу транспортного засобу № 352/17002676 від 16.05.2017 та договору комісії № 352/17/002676 від 16.05.2017, не містить. Таким чином, укладаючи договір купівлі-продажу, волевиявлення ОСОБА_4 було вільним і відповідало його внутрішній волі,

оскільки докази, на які посилається позивач не свідчать про те, що в момент укладання вищезазначеного договору він не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними. Інших доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан ОСОБА_4 в момент вчинення правочину, позивачем не надано.

Як зазначено у ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.36, 39 ЦК України фізична особа може бути обмежена у своїй цивільній дієздатності або може бути визнана недієздатною лише за рішенням суду у встановленому процесуальним законом порядку. В силу вимог ч. 4 ст. 36 та ч.І ст.40 ЦК України, цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою або фізична особа визнається недієздатною лише з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Таким чином, ОСОБА_4 у встановленому законом порядку не був визнаний недієздатним або обмежено дієздатним і такого рішення судом не ухвалювалось, тому правових підстав для висновку про те, що в момент укладання оспорюваного правочину ОСОБА_4 був недієздатним або обмежено дієздатним немає.

Відповідач представник Торгівельної фірми «Автолюбитель» в судове засідання – не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судовими повістками, про що є повідомлення, з заявами про відкладення розгляду справи в суд не звертався, тому суд вважає за можливе розглядати справу по суті у відсутності відповідача.

29 травня 2018 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

22 червня 2018 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 12 годин 00 хвилин 24 липня 2018 року.

24 липня 2018 ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області було задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

14.06.2019, ухвалою суду призначено комплексну судово-медичну експертизу, провадження у справі зупинено.

08.08.2019 Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи повернуло матеріали цивільної справи без виконання ухвали суду від 14.06.2019.

04.12.2019 ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 10 годин 00 хвилин 23 грудня 2019 року.

13 січня 2020 року ухвалою Дергачівського районного суду призначено по справі судово-психіатричну експертизу, на час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

26.06.2020, ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області провадження у справі поновлено та призначено справу до судового розгляду на 10 годин 00 хвилин 19 серпня 2020 року.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних мотивів.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Павлоград Дніпропетровської області, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 . В свідоцтві про народження батьком позивача записаний ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 , видано Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 15 січня 2018 року.

Спадкоємцем після смерті батька, на все його майно стала його донька, позивач по справі ОСОБА_2 , в тому числі і на транспортний засіб Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_2 .

Згідно повідомлення Регіонального сервісного центра МВС в Харківській області, транспортний засіб Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_2 , значиться зареєстрованим за ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу 352/17/002676, оформленого 16.05.2017, ТФ «Автолюбитель». Підстави набуття права власності зберігаються у торгівельній організації.

Згідно договору комісії № 352/17/002676 від 16.05.2017, ОСОБА_4 є продавцем вищевказаного автомобіля, а комісіонер є ТФ «Автолюбитель».

ОСОБА_7 від продажі автотранспортного засобу отримав від покупця кошти та підтвердив, що немає ніяких претензій в тому числі і фінансових до ТФ «Автолюбитель», згідно розписки від 16 травня 2017 року.

Відповідно виписок з амбулаторної карти хворого та з історії хвороби стаціонарного хворого ОСОБА_4 № 1385, останній хворів, згідно діагнозу - церозом печінки, інцефалопатією, токсичною полінейропатією.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ІІК України для визнання правочину недійсним, слід встановити неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. Підставою для визнання правочину недійсним за ст. 225 ЦК України

може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. Для визначення наявності стану, в якому громадянин не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння та ін.) на момент укладення угоди, суд може призначає судово-

психіатричну експертизу. Вимоги про визнання угоди недійсною з цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент укладення угоди особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові: № 6-9 цс 12 від 29 лютого 2012 року, яка згідно зі ст. 360-7ЦПК України є обов`язковою для усіх судів України.

14 червня 2019 року ухвалою суду була призначена по справі комплексна судово-медична експертиза, на вирішення комплексної судово - медичної експертизи поставити наступні запитання:

Чи страждав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на психічні захворювання? Чи перебував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в момент укладання договору купівлі-продажу 352/17/002676, а саме: 16.05.2017 року в стані, коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій та (або) не міг керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння, інше)? Чи впливало споживання лікарських препаратів, алкоголю на свідомість, психічний стан та здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в момент укладання договору купівлі-продажу 352/17/002676, від 16.05.2017 року ?

08 серпня 2019 року Харківське обласне бюро судово-медичної експертизиповернуло матеріали цивільної справи без виконання ухвали суду від 14.06.2019.

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року була призначена по справі судово-психіатрична експертиза, на вирішення судово-психіатричної експертизи були поставлені наступні запитання: Чи страждав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на психічні захворювання? Чи перебував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в момент укладання договору купівлі-продажу 352/17/002676, а саме: 16.05.2017 в стані, коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій та (або) не міг керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння, інше)? Чи впливало споживання лікарських препаратів, алкоголю на свідомість, психічний стан та здатність усвідомлювати свої дії та (або керувати ними) на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ?

11 лютого 2020 року на адресу суду надійшов лист з КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня №3 відділення судово–психіатричних експертиз №18, в якому просили до матеріалів справи додати додаткову документацію та сплатити вартість експертизи і тільки після підписання договору та надходження коштів на рахунок лікарні, ОСОБА_4 буде проведена посмертна судово-психіатрична експертиза.

24 червня 2020 року КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня №3» повернула матеріали справи без виконання ухвали суду від 13.01.2020, у зв`язку з неналежним виконанням позивачем умов експертів.

Разом з тим, надана позивачем медична документація висновків щодо наявності у ОСОБА_4 психічного або іншого захворювання, внаслідок якого він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними в момент підписання договору купівлі-продажу транспортного засобу № 352/17002676 від 16.05.2017 та договору комісії № 352/17/002676 від 16.05.2017 р. не містить .

Таким чином, укладаючи договір купівлі-продажу, волевиявлення ОСОБА_4 було вільним і відповідало його внутрішній волі, оскільки докази, на які посилається позивач не свідчать про те, що в момент укладання вищезазначеного договору він не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними. Інших доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан ОСОБА_4 в момент вчинення правочину, позивачем не надано.

Згідно з ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечить Цивільного одексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено у ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.36, 39 ЦК України фізична особа може бути обмежена у своїй цивільній дієздатності або може бути визнана недієздатною лише за рішенням суду у встановленому процесуальним законом порядку. В силу вимог ч. 4 ст. 36 та ч.І ст.40 ЦК України, цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою або фізична особа визнається недієздатною лише з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Таким чином, ОСОБА_4 у встановленому законом порядку не був визнаний недієздатним або обмежено дієздатним і такого рішення судом не ухвалювалось, тому правових підстав для висновку про те, що в момент укладання оспорюваного правочину ОСОБА_4 був недієздатним або обмежено дієздатним немає.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

На підставі п. 2 ч.2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, визнання правочину недійсним.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Керуючись ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до 4.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору, що передбачено ч.І ст. 656 ЦК України.

Відповідно доч. 1-2 ст. 202 ЦК України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та або дво - чи багатостронніми (договори).

Відповідно до ч. З ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року, правила ст. 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до ст. 105 ЦПК України зобов`язаний призначити експертизу за клопотанням хоча б однієї із сторін. Справи про визнання правочину недійсним із тих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06 листопада 2009 року судам відповідно достатті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина першастатті 225 ЦКтощо).

Згідно ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або

кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і запЕречення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Таким чином, аналізуючи вищевказане, беручи до уваги надані суду докази, суд дійшов висноску в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354, пунктом 15.5 ч. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Торгівельної фірми «Автолюбитель» про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу та договору комісії недійсними - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 06 квітня 2018 року та зняти арешт з транспортного засобу TOYOTA HIGHLANDER, державний номер НОМЕР_2 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_8 , який зареєстрований за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РПОКПП НОМЕР_9 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Торговельна фірма «Автолюбитель» ,61107, м.Харків, вул.Острозька, №7.

Суддя О. М. Жорняк