Вирок № 93970013, 30.12.2020, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3355/15-к

номер провадження 1-кп/570/5/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в складі колегії суддів

головуючого судді Сидоренка С.М. суддів Коробова С.О.

Красовського О.О. при секретарі судового засідання Бартош О.Ю. з участю прокурора Войтюка А.М.,

захисника Тимощука І.П. Колесника А.В. захисника Якобчука Т.П. Андрієвського А.О., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014180000000530 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого , на час вчинення злочину обіймав посаду голови Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 263 , ч.4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроджнця та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, 27 грудня 2014 року, о 13 годині 40 хвилин, перебуваючи на узбіччі автодороги в межах населеного пункту села Обарів, Рівненського району, Рівненської області, зловживаючи довірою ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), висловив пропозицію, що особисто вживатиме заходів завдяки своєму службовому становищу, а саме Обарівського сільського голови, у вчиненні дій начальником району електричних мереж ПАТ «Рівнеобленерго» ОСОБА_5 , щодо перенесення лінії електропередач за межі земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_3 , для чого необхідно передати для нього грошові кошти в сумі близько двадцять п`ять тисяч гривень в якості оплати за надані послуги. В зв`язку із тим, що вказана послуга необхідна ОСОБА_3 для подальшої приватизації земельної ділянки за вищевказаною адресою, останній погодився надати ОСОБА_1 вказану суму. 29 грудня 2014 року о 16 годині 48 хвилин, ОСОБА_1 , одержав від ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) грошові кошти в сумі 12 000 гривень та 700 доларів США (що еквівалентно 13 020 гривень). Однак, ОСОБА_1 завдяки своєму службовому становищу Обарівського сільського голови не міг та не вживав заходів, щодо перенесення лінії електропередач за межі земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_3 . Послуги з перенесення лінії електропередач працівниками ПАТ «Рівнеобленерго» були здійснені за суму 12500 гривень . Таким чином потерпілому ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) було заподіяно матеріальної шкоди на суму 12520 гривень .

В подальшому, 17.03.2015 приблизно о 15.00 год. ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) та повідомив про те, що відбудеться позачергова сесія Обарівської сільської ради на якій буде розглядатись його заява щодо відведення земельної ділянки та після прийняття рішення сільською радою на його користь, повідомить про місце їх зустрічі з метою одержання для себе грошових коштів за прийняте рішення . В цей же день, приблизно о 17 год. 20 хв. ОСОБА_1 , приїхав до приміщення готелю «Швейцарія», що у селі Обарів, Рівненського району, Рівненської області, де після видачі ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) примірника рішення Обарівської сільської ради № 761 від 17.03.2015 про надання ОСОБА_3 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,24 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд у власність за рахунок земель запасу (з них 0,07 га землі житлової та громадської забудови та 0,17 га землі сільськогосподарського призначення (пасовища) в селі Обарів, одержав від останнього раніше обумовлені грошові кошти в сумі п`ятсот чотири тисячі гривень, після чого був затриманий працівниками міліції .

ОСОБА_2 маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), під виглядом надання юридичної консультативної допомоги з оформлення земельної ділянки , а саме : розроблення технічної документації, узаконення самовільного будівництва, виготовлення правовстановлюючих документів на житловий будинок та розроблення проекту з благоустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду 17.03.2015 року близько 19 год. 55 хв. ОСОБА_2 перебуваючи в кабінеті № 910, що у приміщенні готелю «Турист», за адресою м. Рівне, вул. Київська, 36, одержав від ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) грошові кошти в сумі п`ятдесят тисяч гривень , хоча така консультативна допомога ним не надавалась і не могла надаватись , оскільки ним як ФОП землевпорядником , могли надаватися лише послуги з виготовлення технічної документації по встановленню меж та визначення на місцевості меж (іншими словами кордонів) земельної ділянки на підставі відповідного рішення .

Державним обвинуваченням пред`явлено обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, наступного змісту : ОСОБА_1 , працюючи, згідно рішення сесії Обарівської сільської ради п`ятого скликання № 1 від 04.04.2006 на посаді Обарівського сільського голови, яка згідно вимог ст. 14 ч. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» відноситься до 4 категорії посад органів місцевого самоврядування, маючи 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування, будучи службовою особою, що здійснює організаційно-розпорядчі функції та функції представника влади і як керівник органу місцевого самоврядування займає відповідальне становище, до повноважень якого згідно вимог ст. 42 ч. 4 п.п. 2, 3, 8, 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» входить відповідно: організація роботи Обарівської сільської ради та її виконавчого комітету; підписання рішень сільської ради та її виконавчого комітету; скликання сесій сільської ради, внесення пропозицій, формування порядку денного сесій ради та головування на пленарних засіданнях сільської ради; забезпечення виконання рішень Обарівської сільської ради та її виконавчого комітету, в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 №3206-УІ, в селі Обарів Рівненського району Рівненської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та за попередньою змовою з приватним підприємцем ОСОБА_2 , умисно створивши умови надання неправомірної вигоди, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, прийняв обіцянку та одержав її від ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 504 000 гривень, що більш ніж у п`ятсот і більше разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є неправомірною вигодою у особливо великому розмірі, за виконання в його інтересах дій з використанням наданої йому влади, при наступних обставинах.

Так, 27 грудня 2014 року, ОСОБА_1 , будучи Обарівським сільським головою Рівненського району, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , приблизно о 13 годині, перебуваючи на узбіччі автодороги в межах населеного пункту села Обарів, Рівненського району, Рівненської області, зустрів ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) та останній, виконуючи поради ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 одержав у якості подарунка сувенірний корабель «Konfection» вартістю 1580 гривень за сприяння у виділенні сільською радою земельної ділянки.

В цей час, ОСОБА_1 у ході розмови із ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), запевнив останнього, щодо його можливостей у зв`язку із займаною посадою Обарівського сільського голови, а саме вжиття заходів до прийняття рішення про виділення земельної ділянки на території сільської ради, прийняв від і ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) обіцянку щодо надання йому неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США із розрахунку за кожну соту землі, що становить - 0,01 га, яка буде виділена Обарівською сільською радою, чим умисно створив умови надання неправомірної вигоди.

При цьому, ОСОБА_1 висловив пропозицію, що особисто вживатиме заходів, завдяки своєму службовому становищу, а саме Обарівського сільського голови, у вчиненні дій начальником Району електричних мереж ПАТ «Рівнеобленерго» ОСОБА_5 , щодо перенесення лінії електропередач за межі земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_3 , для чого необхідно передати для нього грошові кошти в сумі близько 25 тисяч гривень. Крім того, ОСОБА_1 запевнив, що в понеділок, тобто 29.12.2014 він за вказану суму грошових коштів позитивно вирішить його питання.

В подальшому, 29 грудня 2014 року о 16 годині 48 хвилин, ОСОБА_1 , діючи, умисно, з корисливих мотивів та за попередньою змовою із ОСОБА_2 , переслідуючи мету в усуненні перешкод щодо виділення ОСОБА_6 ( ОСОБА_4 ) земельної ділянки на території Обарівської сільської ради, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_4 , повідомив ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), що питання перенесення лінії електропередач за межі земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_3 буде вирішене протягом місяця та одержав від ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) грошові кошти в сумі 12 000 гривень та 700 доларів США (що еквівалентно 13 020 гривень).

28 січня 2015 приблизно о 15 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в Обарівській сільській раді Рівненського району, повідомив ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) про необхідність погодження ОСОБА_2 у відповідних державних органах документів щодо відведення земельної ділянки, присвоєння їй кадастрового номера та запевнив, що сума неправомірної вигоди буде становити із розрахунку розмірів земельної ділянки, яка буде погоджена для відведення у майбутньому. При цьому, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), що ним будуть вжиті заходи завдяки своєму службовому становищу, щодо скликання позачергової сесії Обарівської сільської ради, на якій буде вирішено питання щодо розірвання договору користування земельною ділянкою ОСОБА_8 та її відведення ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 )

В подальшому, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , з метою зміни цільового призначення земельної ділянки, яка підлягала відведенню ОСОБА_3 , отримавши від ОСОБА_2 проект землеустрою, виніс на розгляд сесії Обарівської сільської ради питання про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_8 щодо відведення в оренду земельної ділянки в АДРЕСА_3 . 20 лютого 2015 року рішенням сесії Обарівської сільської ради № 751, яке підписане сільським головою ОСОБА_1 , затверджено проект землеустрою ОСОБА_8 щодо відведення в оренду земельної ділянки в АДРЕСА_3 , яка у подальшому підлягала наданню у власність ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 )

В подальшому, 17.03.2015 приблизно о 15.00 год. ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) та повідомив про те, що ним буде проводитись позачергова сесія Обарівської сільської ради на якій буде розглядатись його питання щодо відведення земельної ділянки та після прийняття рішення сільською радою на його користь, повідомить про місце їх зустрічі з метою одержання для себе неправомірної вигоди. В період часу з 15 до 16 години ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) передав заяву в Обарівську сільську раду про виділення йому земельної ділянки, яка завізована ОСОБА_1 з метою забезпечення її розгляду на сесії.

В цей же день, приблизно о 17 год. 20 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді Обарівського сільського голови, діючи умисно, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з приватним підприємцем ОСОБА_2 та з метою протиправного особистого збагачення, у номері № НОМЕР_1 приміщення готелю «Швейцарія», що у селі Обарів, Рівненського району, Рівненської області, після видачі ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) примірника належним чином зареєстрованого рішення Обарівської сільської ради № 761 від 17.03.2015 про надання ОСОБА_3 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,24 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд у власність за рахунок земель запасу (з них 0,07 га землі житлової та громадської забудови та 0,17 га землі сільськогосподарського призначення (пасовища) в селі Обарів, одержав від останнього грошові кошти в сумі 504 000 грн., які є неправомірною вигодою у особливо великому розмірі, за виконання в інтересах ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) дій з використанням наданої йому влади, а саме - за включення до порядку позачергової сесії Обарівської сільської ради заяви про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,24 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у власність в АДРЕСА_3 , сприяння у прийнятті вказаного рішення Обарівською сільською радою, а також його підписання, видачу та забезпечення виконання.

Крім того, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, 27 грудня 2014 року, о 13 годині 40 хвилин, перебуваючи на узбіччі автодороги в межах населеного пункту села Обарів, Рівненського району, Рівненської області, зловживаючи довірою ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), висловив пропозицію, що особисто вживатиме заходів завдяки своєму службовому становищу, а саме Обарівського сільського голови, у вчиненні дій начальником району електричних мереж ПАТ «Рівнеобленерго» ОСОБА_5 , щодо перенесення лінії електропередач за межі земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_3 , для чого необхідно передати для нього грошові кошти в сумі близько 25 тисяч гривень в якості оплати за надані послуги. В зв`язку із тим, що вказана послуга необхідна ОСОБА_3 для подальшої приватизації земельної ділянки за вищевказаною адресою, останній погодився надати ОСОБА_1 вказану суму грошових коштів.

Так, 29 грудня 2014 року о 16 годині 48 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи, умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_4 , зловживаючи довірою ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) запевнив останнього, що питання перенесення лінії електропередач за межі земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_3 буде вирішене протягом місяця та одержав від ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) грошові кошти в сумі 12 000 гривень та 700 доларів США (що еквівалентно 13 020 гривень). Однак, ОСОБА_1 завдяки своєму службовому становищу Обарівського сільського голови не міг та не вживав заходів щодо перенесення лінії електропередач за межі земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_3 , такі послуги ПАТ «Рівнеобленерго» ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) не надавались, чим заподіяв останньому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім цього, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання боєприпасів, придбав 16 патронів калібру 9х18 мм та зберігав їх у своєму службовому кабінеті Обарівської сільської ради, що за адресою: вул. Шкільна, 32, с. Обарів Рівненського району Рівненської області.Після цього, у період часу з 00 год. 15 хв. по 01 год. 30 хв. 18 березня 2015 року в ході обшуку у кабінеті Обарівського сільського голови, що за адресою: вул. Шкільна, 32, с. Обарів Рівненського району Рівненської області було виявлено та вилучено картонну коробку з 16 патронами калібру 9x18 мм ПМ, які являються боєприпасами і є придатними для стрільби. Вказані боєприпаси ОСОБА_1 зберігав в своєму службовому кабінеті без передбаченого законом дозволу.

ОСОБА_2 , в період з листопада 2014 року по 17 березня 2015 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із Обарівським сільським головою ОСОБА_1 , який згідно вимог ст. 14 ч. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» відноситься до 4 категорії посад органів місцевого самоврядування та являється керівником органу місцевого самоврядування, тобто займає відповідальне становище, діючи як пособник, шляхом надання порад ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), сприяв вчиненню злочину Обарівським сільським головою ОСОБА_1 , а саме - одержання ним 17.03.2015 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 504 000 гривень, що більш ніж у п`ятсот і більше разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є неправомірною вигодою у особливо великому розмірі, за виконання в інтересах ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) дій з використанням наданої ОСОБА_1 влади.

В кінці листопада 2014 року (точна дата та час не встановлені) ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) маючи намір придбати будинок в с. Обарів Рівненського району Рівненської області, за порадою власника ОСОБА_8 , звернувся із питанням виготовлення документів на земельну ділянку, на якій розташований указаний будинок, до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , офісне приміщення якого знаходиться у приміщенні готелю « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що за адресою АДРЕСА_5 . В ході розмови ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) про можливість придбання земельної ділянки під будівлею, яка належить ОСОБА_8 , розмір якої може становити 0,18 га. В цей час, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) що він знайомий із Обарівським сільським головою ОСОБА_1 та зможе посприяти у виділенні сільською радою вказаної земельної ділянки. При цьому, ОСОБА_2 запевнив ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), що особисто обговорить із ОСОБА_1 вказане питання.

01.12.2014 року, близько 16 години ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) на виконання попередньої домовленості, зустрівся із ОСОБА_2 в ресторані «Фламінго», що за адресою м. Рівне, вул. Степана Бандери, буд. 62 та у ході розмови повідомив, що зустрічався із Обарівським сільським головою ОСОБА_1 , в ході чого вони здійснювали вихід до будинку ОСОБА_8 , оглядали місцевість навколо нього. При цьому, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), що зі слів ОСОБА_1 сума грошових коштів, яку необхідно передати за її виділення сільською радою становитиме в розмірі 1500 доларів за одну соту землі, тобто - 0,01 га. При цьому, за сприяння у цьому, ОСОБА_2 запропонував надати йому винагороду в розмірі 10% від суми одержаної у майбутньому ОСОБА_1 неправомірної вигоди.

При цьому, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) про необхідність усунення перешкод, а саме перенесення лінії електропередач та трансформаторної лінії, яка розташована на земельній ділянці .В цей же день, близько 16 години 15 хвилин ОСОБА_2 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із Обарівським сільським головою ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що за адресою АДРЕСА_6 даючи поради ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) щодо надання неправомірної вигоди Обарівському сільському голові ОСОБА_1 у попередньо визначеному розмірі за виділення сільською радою земельної ділянки в АДРЕСА_3 , умов її отримання та усунення перешкод у цьому, одержав від ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) грошові кошти в сумі 1 000 (тисячу) доларів США (що еквівалентно 15 050 гривень) за сприяння у вчиненні Обарівським сільським головою ОСОБА_1 дій із використанням свого службового становища.

20 грудня 2014 року близько 16 години, на виконання попередньої домовленості, ОСОБА_3 зустрівся із ОСОБА_2 у ресторані «Фламінго», що за адресою м. Рівне, вул. Степана Бандери, буд. 62. В ході розмови ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), що він під час бесіди із невстановленими службовими особами ПАТ «Рівнеобленерго» з`ясував, що вартість перенесення трансформаторної лінії, яка розташована на земельній ділянці ОСОБА_8 , що в с. Обарів Рівненського району становитиме 47 тис. грн., згодом повідомив про можливість зменшення розміру оплати за вказану послугу до 10 тис. грн., тобто становитиме 37 тис. грн. при цьому, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) про те, що він розмовляв із Обарівським сільським головою ОСОБА_1 і той запевнив, що вирішить питання про відведення земельної ділянки після готовності документів. При цьому, ОСОБА_2 наголосив, що зі слів ОСОБА_1 сума всієї неправомірної вигоди за виділення 0,18 га земельної ділянки становитиме в розмірі 1000 доларів США за одну соту землі, тобто - 0,01 га., а також, що частину неправомірної вигоди необхідно надати для депутатів Обарівської сільської ради, які будуть присутні під час проведення сесії. В подальшому, ОСОБА_2 узгодив із ОСОБА_3 можливість подальшої зустрічі із Обарівським сільським головою ОСОБА_9 , при цьому запропонував придбати для останнього цінний подарунок.

В подальшому, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з метою усунення перешкод у придбанні в майбутньому ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) земельної ділянки в с. Обарів Рівненського району, у невстановлений час та місці виготовив від імені ОСОБА_8 заяву на ім`я начальника Рівненського РЕМ про проведення перенесення ЛЕП-10кВ та трансформатора біля будинку, який знаходиться по АДРЕСА_3 , яку 30.12.2014, перебуваючи у приміщенні ПАТ «Рівнеобленерго», що за адресою м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71, передав спеціалісту ОСОБА_10 . При цьому, на вказаній заяві спеціалістом ОСОБА_10 під диктовку ОСОБА_2 , записаний номер його мобільного телефону з метою сприяння останнім у виготовленні відповідних документів.

В подальшому, 28.01.2015 приблизно о 16 год. ОСОБА_2 перебуваючи в м. Рівне, поблизу готелю «Турист», що за адресою м. Рівне, вул. Київська, 36, повідомив ОСОБА_3 , про необхідність погодження документів щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_8 у державних органах: Управлінні Держземагенства у Рівненському районі та відділі містобудування, архітектури та будівництва Рівненської районної державної адміністрації.

13.02.2015 ОСОБА_2 , попередньо погодивши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_8 у відділі містобудування, архітектури та будівництва Рівненської районної державної адміністрації, подав вказаний проект із заявою щодо його погодження в Управління Держземагенства у Рівненському районі. В подальшому, ОСОБА_2 отримавши висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 14.02.2015, відповідний проект та матеріали у невстановлений час передав Обарівському сільському голові для розгляду на сесії Обарівської сільської ради.

20.02.2015 рішенням сесії Обарівської сільської ради № 751 затверджено проект землеустрою ОСОБА_8 щодо відведення в оренду земельної ділянки в АДРЕСА_3 , із присвоєнням кадастрового номеру земельної ділянки, яка у подальшому підлягала наданню у власність ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 )

В подальшому, 17.03.2015 близько 19 год. 55 хв. ОСОБА_2 , керуючись єдиним злочинним умислом, перебуваючи в кабінеті № 910, що у приміщенні готелю «Турист», за адресою м. Рівне, вул. Київська, 36, одержав від ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) заздалегідь обумовлену винагороду у вигляді грошових коштів в сумі 50 000 гривень, за сприяння у вчиненні злочину Обарівським сільським головою ОСОБА_1 , а саме: одержання ним 17.03.2015 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 504 000 грн., яка є неправомірною вигодою у особливо великому розмірі, за виконання в інтересах ОСОБА_3 дій з використанням наданої ОСОБА_1 влади, а саме – за включення до порядку позачергової сесії Обарівської сільської ради заяви про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,24 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у власність в АДРЕСА_3 , сприяння у прийнятті вказаного рішення Обарівською сільською радою, а також його підписання, видачу та забезпечення виконання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчинених злочинах, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 368 КК України визнав частково та надав показання, що в листопаді 2014 року до нього приїхав ОСОБА_11 і спитав де можна купити землю. ОСОБА_1 відповів, що в с. Обарів Рівненського району багато хто продає земельні ділянки. Через деякий час ОСОБА_11 знову приїхав до обвинуваченого і сказав, що придбав земельну ділянку біля озера в с. Обарів, тепер потрібно все оформити, сказав що це не для нього, а для знайомого з яким він разом відбував покарання, який дуже заможний, однак у зв`язку з тим, що знайомий вже похилого віку і на даний час має проблеми зі здоров`ям придбанням земельної ділянки займатиметься його племінник, який є некомпетентним у таких питаннях і його можна обманути і заробити гроші, пообіцяв винагороду. Потім відбулась зустріч з ОСОБА_4 , останній подарував йому сувенірний кораблик. ОСОБА_1 виїжджав із ОСОБА_4 на земельну ділянку, проблема була в тому, що там колись був млин, у попереднього власника було 7 сотих землі, а вся ділянка близько 25 сотих, однак за 3-4 м від будівлі була трансформаторна станція, що перешкоджало виділенню даної ділянки, трансформаторну станцію потрібно було винести за межі земельної ділянки. Сергій порадив ОСОБА_1 сказати для ОСОБА_4 , що потрібно давати гроші депутатам за позитивне рішення. ОСОБА_4 запитував скільки кому потрібно буде платити і обвинувачений називав суми, прислухавшись до порад ОСОБА_11 . ОСОБА_1 зв`язувався з ОСОБА_5 на рахунок перенесення трансформатора, він виїжджав на об`єкт, сказав що це можливо. У телефонній розмові ОСОБА_5 чи його заступник вказав, що для початку робіт пов`язаних з перенесенням трансформатору потрібно заплатити. ОСОБА_1 повідомив про це ОСОБА_11 . 29.12.2014 у вечірню пору доби у господарстві сина ОСОБА_1 , ОСОБА_4 дав обвинуваченому кошти, щоб він передав працівникам "Рівнеобленерго" за перенесення трансформатору. ОСОБА_1 гроші не розгортав, не рахував, зателефонував до ОСОБА_5 чи до його заступника, через годину під`їхав службовий автомобіль "Рівнеобленерго" і він віддав водію гроші. ОСОБА_1 думав, що це офіційний платіж, однак ніякої квитанції про отримання даних коштів він не бачив і йому її не видавали. Трансформатор було винесено за межі ділянки, можна було скликати сесію сільської ради. Обвинувачений грошей у потерпілого не вимагав, він в межах своїх повноважень 17.03.2015 скликав позачергову сесію сільської ради, на якій, крім інших запитань, було винесено питання додатково виділити 15-16 сотих землі у власність ОСОБА_4 . Від нього потерпілий чекав, що депутати проголосують за виділення земельної ділянки, ОСОБА_11 казав, що якщо депутати проголосують позитивно, то буде винагорода, суму не обговорювали. Однак обвинувачений обманював ОСОБА_11 та потерпілого, оскільки рішення приймали депутати, питання виділення земельної ділянки на сесію винесла землевпорядник сільської ради на підставі заяви ОСОБА_12 . В той самий день коли було прийняте рішення, ОСОБА_1 поїхав до ОСОБА_12 в готель, ОСОБА_11 відразу казав, що буде 15 000 доларів США, потім зателефонував і сказав, що буде 18 000 доларів США. ОСОБА_4 платив гривнями, було близько 500 000 грн. Гроші рахував сам ОСОБА_12 в приміщенні готелю. Потім в автомобілі поклав їх у сумку ОСОБА_1 . Грошей останній в руки не брав, розписки про отримання коштів не давав. Щодо обвинувачення за ч.1 ст. 263 КК України, обвинувачений надав показання, що в 2013 році, перед початком засіданні виконавчого комітету в Обарівську сільську раду прийшов його зять, який працював в ДАІ, та попросив про допомогу. Він як працівник МВС завжди мав при собі зброю, сказав, що зламався автомобіль, попросив щось переодягнутись і щоб не заважали виклав з кишень речі , серед яких були ніж, посвідчення і коробочку, про вміст якої обвинувачений не здогадувався. ОСОБА_1 поклав вказані речі в нижню шухляду столу, яку він виділив під речі свого зятя, через три дні його зять загинув. Під час обшуку в НОМЕР_2 році була виявлена вказана коробочка, в ній патрони. ОСОБА_1 зазначив, що не звертав уваги на залишену коробочку, яку залишив зять, не знаючи що там і не розуміючи, що там можуть бути боєприпаси.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину не визнав та надав показання, що з 2011 року він зареєстрований, як фізична особа-підприємець, у коло його діяльності входило надання консультативних послуг у сфері землеустрою. В 2012 році до нього звернувся ОСОБА_8 , так як хотів приватизувати земельну ділянку. ОСОБА_2 з ОСОБА_8 виїхали на дану земельну ділянку, ОСОБА_2 оглянув, зробив заміри, виявив, що трансформатор знаходиться близько біля будинку, лінія електромережі проходить за 4 м від будинку, що є не допустимим , колись це був млин, його перебудували у житловий будинок, а для житлового будинку інші вимоги із розташування електромережі, крім того ОСОБА_8 хотів узаконити самовільне будівництво. ОСОБА_2 сказав ОСОБА_8 , що для того, щоб все узаконити потрібні гроші, грошей у ОСОБА_8 не було і все припинилося. В листопаді 2014 року до ОСОБА_2 прийшов чоловік, який представився ОСОБА_11 і повідомив, що його знайомий ОСОБА_13 хоче купити будинок ОСОБА_8 . ОСОБА_11 запропонував, що якщо все буде добре зроблено, то ОСОБА_2 отримає від ОСОБА_13 грошову винагороду, також ОСОБА_11 дав зрозуміти, що ОСОБА_13 заможний чоловік і від успішної операції буде мати вигоду і сам ОСОБА_11 . ОСОБА_2 почав працювати із ОСОБА_11 , надавав йому консультації як переоформити земельну ділянку. Виїжджали на дану земельну ділянку для огляду, був ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ще члени комісії. В грудні 2014 року ОСОБА_2 зустрівся в кафе «Фламінго» із ОСОБА_14 , під час зустрічі останній передав йому кошти у сумі 1000 $ на поточні потреби, а саме: на пальне, на витрати пов`язані з перенесенням лінії електромереж. Однак потім ОСОБА_11 сказав, що електромережами буде займатись ОСОБА_1 і щоб ОСОБА_2 повернув гроші. Вказані гроші ОСОБА_2 повернув ОСОБА_11 за декілька раз. В січні лінію передач було перенесено, цим займалось ПрАТ «Рівнеобленерго» в дальшому була розроблена технічна документація, узаконене самовільне будівництво, виготовлені правовстановлюючі документи на житловий будинок, крім того був розроблений проект з благоустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, саме за виконання цих робіт ОСОБА_2 мав намір отримати гроші . 17.03.2015 в кабінет до ОСОБА_2 приїхав ОСОБА_4 сказав, що є рішення сільської ради на розробку проекту на землю і залишив грошові кошти, після чого зайшла поліція. В кабінеті за місцем роботи ОСОБА_2 було виявлено грошові кошти у розмірі 50 000 грн. ОСОБА_2 вказав, що надавав ОСОБА_11 суто консультативні послуги, що в межах його повноважень, як фізичної особи-підприємця землевпорядника . Не просив ОСОБА_4 платити йому кошти, а отримав винагороду за виконану роботу у зв`язку з тим , що це була проблемна ділянка і ним був виконаний великий обсяг робіт .

Потерпілий ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) в судовому засіданні надав показання, що оскільки мав намір придбати будинок і землю в с.Обарів Рівненського району у ОСОБА_8 , з яким познайомився в 2014 році, він звернувся до свого знайомого ОСОБА_11 , який знав Обарівського сільського голову і приватного підприємця ОСОБА_2 . Такі зв`язки потрібні були потерпілому, так як на будинок і земельну ділянку не було документів. Звернутись до ОСОБА_2 потерпілого спонукав ОСОБА_11 , пояснюючи тим, що ОСОБА_2 допоможе вийти на ОСОБА_1 . ОСОБА_2 під час зустрічі з ОСОБА_4 у м. Рівному у кафе «Фламінго», обіцяв, що з`ясує з ОСОБА_1 на рахунок придбання потерпілим земельної ділянки в с. Обарів, також пообіцяв виготовити технічну документацію на будинок і на земельну ділянку, однак вказав, що є деякі проблеми у зв`язку з наявним на ділянці трансформатором, який потрібно винести за межі земельної ділянки. ОСОБА_2 вказав, що це буде коштувати 47 000 гривень, потім знизив ціну до 37 000 гривень. ОСОБА_2 також вказав, що йому слід надати винагороду за його послуги в розмірі 10 % від сплаченої суми. Під час даної зустрічі, слідуючи вказівкам обвинуваченого, ОСОБА_4 надав ОСОБА_2 кошти на «поточні потреби» у розмірі 1 000 доларів США. Оскільки потерпілому спочатку називали одну суму, потім підняли ціну, то повідомили, що потрібно щоб якісь дії вчинило Рівнеобленерго, потім ще якісь причини і на все просили гроші, за кожну довідку потерпілий мав платити кошти, тому він звернувся в правоохоронні органи. З ОСОБА_1 ОСОБА_4 зустрівся поблизу заправки на автомобільній дорозі поблизу с.Обарів Рівненського району. За порадою ОСОБА_2 , подарував сільському голові сувенірний кораблик. ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_4 , що допоможе йому з перенесенням трансформатору за межі ділянки та надалі вирішить питання, щоб було прийнято рішення про передачу йому земельної ділянки. Оскільки йде мова про земельну ділянку у дуже доброму місці, це буде коштувати по 1000 доларів США за соту, тобто 18000 доларів США. Однак потім ОСОБА_1 вказав, що потрібно буде дати 25 000 доларів США, так, як дане питання буде розглядатись на сесії сільської ради і щоб депутати підтримали рішення про передачу земельної ділянки на його користь, потрібно кожному депутату заплатити гроші. В подальшому під час зустрічі на подвір`ї будинку сина ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на вимогу обвинуваченого ОСОБА_1 дав йому гроші у сумі 700 $ та 12 000 грн. що у сумі, з врахуванням курсу долару на той час, становило 25 000 грн. ОСОБА_1 в свою чергу завірив, що протягом місяця все буде вирішено. В березні 2015 року ОСОБА_4 стало відомо, що трансформатор вже перенесено за межі земельної ділянки, залишилось рішення сільської ради. 17.03.2015 йому зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що о 16 год. 00 хв. відбудеться сесія сільської ради. Після 17 год. ОСОБА_1 зателефонував і сказав, що рішення вже готове, він під`їхав до ОСОБА_4 в готель «Швейцарія». На прохання потерпілого показати рішення, ОСОБА_1 спочатку сказав показати гроші, переконавшись у наявності грошей, ОСОБА_1 пішов в машину та приніс потерпілому рішення сільської ради про виділення земельної ділянки. ОСОБА_4 дав йому гроші, однак обвинувачений запропонував піти в його машину. В автомобілі потерпілий передав ОСОБА_1 гроші у сумі 504 000 грн., останній їх складав у чорну спортивну шапку. ОСОБА_1 затримали працівники поліції. Додав, що на даний час будинок в с. Обарів Рівненського району є його власністю, набув даний будинок у власність ОСОБА_4 на підставі договору дарування, який він уклав з ОСОБА_8 формально, щоб не сплачувати податок, дійсною підставою набуття права власності був договір купівлі-продажу. На даний час ОСОБА_4 надав вказаний будинок у безоплатну оренду дружині ОСОБА_8 , не оформивши договір оренди, дозволив їй там проживати.

Свідок ОСОБА_8 суду надав показання , що у нього були неприязні стосунки з ОСОБА_1 у зв`язку із безпідставною відмовою у наданні йому земельної ділянки. Він купив будинок в АДРЕСА_3 , хотів придбати під ним земельну ділянку, декілька раз звертався до Обарівської сільської ради із заявою про надання йому земельної ділянки, однак йому постійно відмовляли. Декілька років тому він познайомився із ОСОБА_4 , який запитав чи ніхто в с. Обарів Рівненського району не продає земельну ділянку. Свідок запропонував ОСОБА_4 купити його будинок. Відразу потерпілий не погодився, через півроку приїхав оглянув будинок і погодився його купити. В 2015 році ОСОБА_4 приїхав до нього спитав чи ще не продав будинок і казав, що буде купувати будинок, але бажано щоб із землею. Свідок повідомив ОСОБА_4 , що земля під будинком не у його власності тому він не може йому продати землю. ОСОБА_4 поїхав в сільську раду домовлятися щоб оформити землю. Через деякий час ОСОБА_4 привіз свідку 20 000 $ як завдаток, вони домовились про купівлю-продаж будинку. Грошових коштів за перенесення лінії електропередач він нікому не надавав, заяв про перенесення ЛЕП особисто не подавав.

Свідок ОСОБА_15 (застосовані заходи безпеки) в судовому засіданні надав показання, що восени 2014 року ОСОБА_4 познайомився із ОСОБА_8 та виявив бажання придбати в с. Обарів земельну ділянку 24 сотих, сільський голова ОСОБА_1 повідомив, що може надати йому 7 сотих, а решту землі він може віддати іншим, однак може вирішити це питання на його користь за винагороду. Зокрема при розмові, яка відбулася на трасі Рівне-Луцьк, під час якої ОСОБА_1 наказав залишити в автомобілі телефони, щоб вони не могли скористатись диктофоном під час розмови, при цьому ОСОБА_1 сказав, що більшу частину депутатів він тримає «у своїх руках» і може вирішити питання надання земельної ділянки позитивно. При цьому ОСОБА_1 , порахувавши кількість депутатів, сказав що потрібно буде 12 тис. доларів США, решта коштів йому. ОСОБА_1 був переданий «кораблик» та останній вказав про розмір неправомірної вигоди за одну соту, яка становитиме 1000 доларів США, таким чином сума становила 17-18 тис. доларів США, після чого ОСОБА_4 звернувся у правоохоронні органи. ОСОБА_1 , домовився з ОСОБА_4 про передачу йому коштів у гривнях у сумі 500 тис. грн. Розмови були на трасі Рівне-Луцьк, та в домогосподарстві сина ОСОБА_16 , під час кожної з яких ОСОБА_1 вимагав надати кошти за те щоб питання було вирішено позитивно, при цьому останній постійно уникав зустрічі у своєму кабінеті. Під час однієї зустрічі ОСОБА_1 сказав, що знає ОСОБА_5 і він за винагороду в сумі близько 2000 доларів США може вирішити питання щодо перенесення лінії електропередачі. Свідок бачив факт передачі ОСОБА_4 коштів ОСОБА_1 у господарстві сина ОСОБА_1 для начальника Рівненського РЕМ за встановлення нового трансформатору. З обвинуваченим ОСОБА_2 свідок також знайомий, оскільки ОСОБА_2 є давнім знайомим ОСОБА_8 та вирішував питання із оформлення земельної ділянки. Свідок із ОСОБА_4 зустрічався з ОСОБА_2 декілька раз предметом розмови було виготовлення документів даної земельної ділянки. ОСОБА_2 вказав що за терміновість за те що він буде більше приділяти уваги саме цій документації йому слід буде заплатити. Свідку не відомо, що ОСОБА_2 отримував будь-які кошти в якості неправомірної вигоди для ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні надала показання, що була депутатом Обарівської сільської ради 2010-2015 років скликання. На позачерговій сесії сільської ради 17.03.2015 присутньою не була, так як її ніхто не повідомляв. На даний час їй відомо, що сесію скликали позачергово, всіх депутатів секретар повідомляла телефоном, однак її не повідомила з невідомих їй причин.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні надала показання що працювала на посаді спеціаліста-землевпорядника Обарівської сільської ради, по земельних питаннях. 17.03.2015 відбулася позачергова сесія Обарівської сільської ради у зв`язку із зміною меж у с. Ставки Рівненського району. Свідок на сесії зачитувала заяву, у неї був проект рішення, яке було виготовлено у той самий день. Вказану заяву свідок особисто відбирала у ОСОБА_4 в готелі «Швейцарія», її привіз в готель чоловік на ім`я ОСОБА_11 після чого заяву з пакетом документів свідок надала ОСОБА_1 для візування. На думку свідка, документи були достатніми для прийняття рішення про виділення земельної ділянки. ОСОБА_1 був присутній на даній позачерговій сесії, ніяких вказівок чи порад стосовно голосування, обвинувачений депутатам не надавав.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні надав показання, що був депутатом Обарівської сільської ради Рівненського району. 17.03.2015 був присутній на позачерговій сесії Обарівської сільської ради і голосував за надання дозволу на приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_3 . На сесії сільський голова також був присутній. Про його вплив на рішення депутатів свідку не відомо, особисто, на думку свідка, ОСОБА_1 ніяк не впливав. ОСОБА_19 вказав, що коли депутати голосують за надання дозволу на приватизацію земельної ділянки, яка знаходиться біля будинку, який вже перебуває у власності особи, здебільшого всі голосують позитивно, це загальна практика і підстав якось впливати у на думку депутатів у голови не було.

Згідно показань свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які являються депутатами та були присутні на сесії Обарівської сільської ради 17.03.2015 під час якого головував ОСОБА_1 та було прийнято рішення стосовно земельної ділянки по АДРЕСА_3 обвинувачений не намагався вплинути на них щоб вони проголосували позитивно. Також свідки зазначили, що їм не відомі факти впливу ОСОБА_1 на депутатів сільської ради з метою прийняття ними того чи іншого рішення.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні надав показання, що є мешканцем с. Обарів Рівненського району та має з обвинуваченим ОСОБА_1 неприязні відносини, оскільки останній, перебуваючи на посаді сільського голови, на його думку вилучив у нього земельну ділянку. А саме ОСОБА_22 мав у користуванні дві земельні ділянки, ОСОБА_1 вимагав у нього відмовитись від однієї земельної ділянки, за умови, що надання йому дозволу приватизувати другу земельну ділянку.

Свідок ОСОБА_5 суду надав показання, що він перебував на той час на посаді начальника Рівненського РЕМ, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 він знайомий, до нього звернувся письмово власник земельної ділянки про перенесення лінії електропередач та трансформаторної підстанції. Вони заключили договір на будівельно-монтажні роботи та тільки після оплати всієї суми коштів були здійсненні відповідні роботи. Власника свідок не знає, коли він звернувся із заявою, не бачив. Лише коли бригада виконувала роботи до них підходив власник щось обговорити. Свідок пам`ятає, що це старший чоловік близько 60 років, який погано ходив. Свідок вказав, що вартість робіт визначається в центральному офісі проектантами, на підставі того які будуть задіяні матеріали та якої складності потрібно буде виконати роботи. Оплата здійснюється тільки наперед, через касу. Вартість вказаних робіт та виготовлення документації становила 12 тис. 500 грн. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до нього з цього питання не звертались та особисто коштів йому не надавали.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні надала показання, що вона працювала на посаді заступника Обарівського сільського голови з питань діяльності виконавчого комітету. З приводу сесії Обарівської сільської ради, свідок пояснила, що 17.03.2015 була скликана позачергова сесія сільської ради на вимогу депутатів с. Ставки Рівненського району, які винесли на розгляд сесії питання про схід села, вказане питання слід було розглянути терміново, оскільки на сході села селяни мали вирішити питання про смітник, який хотіли розкопати. Крім питання про схід села, на сесію Обарівської сільської ради були винесені земельні питання. Скликав позачергову сесію сільський голова ОСОБА_1 , секретарем сесії була свідок. Сесія проходила відповідно до регламенту, ніяких спорів на рахунок земельних питань у депутатів не виникало. На рахунок зберігання ОСОБА_1 бойових припасів, свідок надала показання, що в п`ятницю мало відбутись засідання виконкому, почали збиратись члени, в кабінет ОСОБА_1 забіг його зять ОСОБА_24 , сказав, що у нього зламалась машина, повикладав з кишень на стіл ножик, пластикове посвідчення і сіру невелику коробочку, взяв у ОСОБА_1 куфайку, зняв свою формену куртку, так як працював в ДАІ, одягнув куфайку і пішов до машини. В неділю ОСОБА_24 загинув. В понеділок був похорон. ОСОБА_23 прийшла на роботу, так як в сільській раді немає прибиральниці, по необхідності вона прибирає приміщення. ОСОБА_23 , прибираючи в кабінеті голови, побачила на столі ОСОБА_1 речі, які там залишив в п`ятницю ввечері ОСОБА_24 і прибрала їх зі столу в шухляду. Свідок також вказала, що коробочка, яку залишив ОСОБА_24 на столі у ОСОБА_1 схожа на коробочку на фото в матеріалах кримінального провадження, яке їй показав захисник. Про те що ця коробочка належала ОСОБА_25 вона також повідомляла слідчому під час обшуку. Також свідок вказала, що знає ОСОБА_8 , який на даний час проживає з дружиною в с. Обарів Рівненського району у своєму будинку.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні надав показання, що в 2013 році він був членом виконкому Обарівської сільської ради. В п`ятницю в кінці місяця було засідання виконкому, засідання вже закінчилось, члени виконкому затримались в кабінеті у ОСОБА_1 , обговорити деякі питання. В кабінет зайшов зять ОСОБА_1 – ОСОБА_27 сказав, що обірвав глушника в автомобілі, попросив у ОСОБА_1 старий одяг щоб переодягнутись, спитав чи немає ніякого дроту, щоб прикріпити глушник, повиймав з кишень речі, а саме: ніж, документи і сіру коробочку, поклав їх на стіл, одягнув стару куртку і пішов на двір ремонтувати машину. Свідок посидів ще декілька хвилин і також вийшов на двір, підійшов до ОСОБА_28 , розмовляв з ним. На запитання захисника, який показав свідку фото коробочки, яка була вилучена під час обшуку і її фото міститься у висновку балістичної експертизи (т.2 а.с.119-120), чи так виглядала коробочка, яку ОСОБА_24 залишив на столі в кабінеті ОСОБА_1 , свідок відповів, що вона виглядала так, як на фото. Також свідок зазначив, що не знав що було в коробочці.

Судом в судовому засіданні були дослідженні зібрані докази, а саме: копія заяви ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) до УБОЗ УМВСУ в Рівненській області від 27.11.2014 про вчинення злочину (т.1 а.с.6); копія рішення Обарівської сільської ради № 761 від 17.03.2015 (т.1 а.с.58), згідно якого надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,24 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд у власність за рахунок земель запасу в с. Обарів; протокол виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів - грошових коштів від 21.01.2015 в сумі 550 тис. грн. (т.1 а.с.89-90) складеного на підставі документів ФОП ОСОБА_29 (т.1 а.с. 80-87 ); протоколом огляду і вручення грошових коштів від 01.12.2014 в сумі 1000 доларів США із додатками світлокопії грошових купюр (т.1 а.с. 92-95); копія протоколу НСРД – контроль за вчиненням злочину від 02.12.2014 № 20/5963н/т відносно ОСОБА_2 (т.1 а.с.96-97) (пакет № 1); копією протоколу НСРД – аудіо-відеоконтроль особи від 02.12.2014 № 20/5922н/т відносно ОСОБА_2 (т.1 а.с. 98-100) (пакет № 1-перша стор., карта №408т від 01.12.2014); копією протоколу НСРД – аудіо-відеоконтроль особи від 20.12.2014 № 20/6311 н/т відносно ОСОБА_2 (т.1 а.с.101-107 (пакет № 1-перша стор., карта №408т від 01.12.2014); протоколом огляду і вручення грошових коштів від 29.12.2014 в сумі 700 доларів США та 12 000 гривень із додатками світлокопії грошових купюр (т.1 а.с. 109-129); копією протоколу НСРД – аудіо-відеоконтроль особи від 27.12.2014 № 20/6394 н/т відносно ОСОБА_1 (т.1 а.с. 130-132 (пакет № 1-перша стор., карта №407т від 01.12.2014); копією протоколу НСРД – аудіо-відеоконтроль особи від 30.12.2014 № 20/6410 н/т відносно ОСОБА_1 (т.1 а.с.133-134 (пакет № 1-перша стор., карта №407т від 01.12.2014); копією протоколу НСРД – аудіо-відеоконтроль особи від 28.01.2015 № 20/473 н/т відносно ОСОБА_1 (т.1 а.с.136-137 (пакет № 1-перша стор., карта №437т від 13.01.2015); копією протоколу НСРД – аудіо-відеоконтроль особи від 28.01.2015 № 20/475 н/т відносно ОСОБА_2 (т. 1 а.с.138-140 (пакет № 1-перша стор., карта №438т від 13.01.2015); копія протоколу огляду і вручення грошових коштів від 17.03.2015 в сумі 500 тис. грн. імітаційних (несправжніх) та справжніх на суму 4000 грн. (пакет № 1- 2 стор.) (т.1 а.с. 142-143); копією протоколу огляду і вручення імітаційних (несправжніх) грошових коштів від 17.03.2015 в сумі 50 тис. грн., із додатками копії грошових купюр (пакет № 1- 2 стор.) (т.1 а.с. 144-150); копія протоколу НСРД – аудіо-відеоконтроль особи від 18.03.2015 № 20/946 н/т відносно ОСОБА_2 (пакет № 1-перша стор., карта №498т від 10.03.2015) (т.1 а.с. 152-154); копію протоколу НСРД – аудіо-відеоконтроль особи від 18.03.2015 № 20/945 н/т відносно ОСОБА_1 (пакет № 1-перша стор., карта №497т від 10.03.2015) (т.1 а.с. 155-158) копію протоколу НСРД – аудіо-відеоконтроль особи від 18.03.2015 № 20/944 н/т відносно ОСОБА_1 (пакет № 1-перша стор., карта №499т від 10.03.2015) (т.1 а.с 159-163); копію протоколу НСРД – контроль за вчиненням злочину від 18.03.2015 № 20/948 н/т відносно ОСОБА_2 (пакет № 1- 1,2 стор.) (т1 а.с.164-165); копію протоколу НСРД – контроль за вчиненням злочину від 18.03.2015 № 20/947 н/т відносно ОСОБА_1 (пакет № 1- 1,2 стор.) (т.1 а.с. 166-167); рапорт заступника начальника ВБК УБОЗ УМВСУ в області від 18.03.2015 Андрійчука А.В. про реєстрацію у ЄО події (18.03.2015 №58) щодо вилучення у кабінеті ОСОБА_1 16 патронів до нарізної зброї 9 мм (т.1 а.с.170);

висновок експерта №235 від 07.05.2015 з фототаблицями, (т.2 а.с.69-78) згідно якого на обох руках ОСОБА_2 , коштах в сумі 50 тис. грн. виявлені нашарування речовини, яка в УФ-променях має люмінесценцію яскравого жовто-зеленого кольору; постановою слідчого від 12.05.2015 про визнання речовими доказами грошових коштів в сумі 50 тис. грн., змивів з рук ОСОБА_2 , зразки (т.2 а.с.80);

висновок експерта №236 від 03.06.2015 з фототаблицями (т.2 а.с. 93-106), згідно якого на 504 тис. грн. виявлені нашарування речовини, на обох руках ОСОБА_1 нашарувань не виявлено; постановою слідчого від 04.06.2015 про визнання речовими доказами грошових коштів в сумі 504 тис. грн., змивів з рук ОСОБА_1 (т.2 а.с. 107-109);

висновок експерта №2-107 від 25.03.2015 з фототаблицями, згідно якого: 16 патронів, які були виявлені та вилучені 18.03.2015 в приміщенні Обарівської сільської ради являються боєприпасами, патрони є пістолетними патронами кал. 9х18 мм ПМ з кулями зі сталевим сердечниками. Для стрільби придатні (т.2 а.с.130-133);

висновок експертів ЛНДІСЕ при МЮУ №1356/1357 від 29.04.2015 з додатками (т.2 а.с.210-214), згідно якого на карті 499, проток.20/945 н/т зафіксовані усні мовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ознак монтажу не виявлено;

висновок експертів ЛНДІСЕ при МЮУ №1352/1353 від 29.04.2015 з додатками (т.2 а.с.216-222), згідно якого на карті 498, проток.20/946 н/т зафіксовані усні мовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ознак монтажу не виявлено;

висновок експертів ЛНДІСЕ при МЮУ №1354/1355 від 29.04.2015 з додатками (т.2 а.с. 224-230), згідно якого на карті 497, проток.20/944 н/т зафіксовані усні мовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ознак монтажу не виявлено; висновком експертів ЛНДІСЕ при МЮУ №1348/1349 від 28.04.2015 з додатками (т.2 а.с.232-239), відповідно до якого на карті 437, проток.20/473 н/т зафіксовані усні мовлення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_15 , ознак монтажу не виявлено;

висновок експертів ЛНДІСЕ при МЮУ №1350/1351 від 28.04.2015 з додатками (т.2 а.с.241-248), згідно якого, на карті 438, проток.20/475 н/т зафіксовані усні мовлення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_15 , ознак монтажу не виявлено;

висновок експертів ЛНДІСЕ при МЮУ №1344/1345 від 28.04.2015 з додатками (т.2 а.с.250-258), відповідно до якого на карті 408, проток.20/5922 н/т та 20/6311н/т зафіксовані усні мовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ознак монтажу не виявлено; висновком експертів ЛНДІСЕ при МЮУ №1346/1347 від 28.04.2015 з додатками (т.2 а.с.260-267), згідно якого на карті 407, проток.20/6394 н/т та 20/6410н/т зафіксовані усні мовлення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_15 , ознак монтажу не виявлено;

протокол обшуку від 17.03.2015 (т.3 а.с. 1-7), згідно якого в а/м Фіат-Добло, виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 504 тис. грн., змиви з правої та лівої руки ОСОБА_1 ; постанову слідчого від 20.03.2015 про визнання речовими доказами автомобіль Фіат-Добло ОСОБА_1 ,(т.3 а.с. 11-14);

протокол огляду місця події від 17.03.2015 (т.3 а.с. 15-20), згідно якого в готелі «Турист» вилучено змиви з рук ОСОБА_2 , та з робочого столу грошові кошти в сумі 50 тис. грн.;

протокол обшуку в помешканні ОСОБА_1 від 17.03.2015 (т.3 а.с. 36-38), в ході якого у житловій кімнаті будинку виявлено та вилучено сувенірний кораблик;

протокол обшуку в Обарівській сільській раді від 17.03.2015 (т.3 а.с. 46-48), в ході чого виявлено в ОСОБА_23 протоколи сесії № 54 від 17.03.2015, списки депутатів присутніх на сесії, в кабінеті ОСОБА_1 виявлено 16 патронів та ноутбук, блокнот;

протокол огляду предметів від 03.04.2015 (т.3 а.с.61), згідно якого оглянуто блокнот ОСОБА_1 , в якому виявлені записи номерів телефонів депутатів сільської ради; протокол огляду від 03.04.2015 (т.3 а.с. 63) під час якого оглянуто ноутбук ОСОБА_1 ;

протокол огляду документів та речей вилучених під час обшуку в Обарівській сільській раді (т.3 а.с. 64-66), в ході чого виявлено оригінал заяви ОСОБА_4 від 17.03.2015 у журналі реєстрації засідань сесії, заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_30 про виділення земельних ділянок, договір оренди від 23.02.2015, акт приймання передачі земельної ділянки та межових знаків, рішення від 20.02.2015 № 751, два витяги на будинок та земельну ділянку, копії техпаспорту на будинок від 04.03.2015, копії паспорта ОСОБА_4 , довіреності від 10.03.15 ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , ситуаційна схема, копія договору дарування, протокол № 54 сесії сільської ради від 17.03.2015, списки депутатів сільської ради присутніх на сесії, чорновий варіант протоколу, які опечатано в окремий конверт; копіями документів до протоколу огляду від 19.03.2015 (т.3 а.с. 67-93) оригінали яких оглянуті в судовому засіданні; постановою про визнання речовими доказами документів (т.3 а.с. 94-95);

протокол обшуку в готелі «Турист» від 30.03.15 (т.3 а.с. 113-117), складеного на підставі ухвали слідчого судді від 23.03.2015 (а.с.112), згідно якого в готелі " ІНФОРМАЦІЯ_3 " в каб.910 виявлено та вилучено проект землеустрою в оренду ОСОБА_8 , акт перенесення в натурі меж земельної ділянки, печатки ФОП ОСОБА_2 ;

протокол огляду місця події від 18.03.2015 (т.3 а.с. 146-149), згідно якого в Обарівській сільській раді у землевпорядника виявлено заяву ОСОБА_4 від 17.03.2015, копії техпаспорту на будинок від 04.03.2015, копію довіреності від 10.03.15 ОСОБА_8 , заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_30 про виділення земельних ділянок від серпня 2013 по листопад 2014 року, договір оренди від 23.02.2015, проект рішення від 20.02.2015 № 751, копії паспорта ОСОБА_4 , протокол огляду предметів від 18.03.2015 (т.3 а.с. 152-153) товарного чеку на купівлю сувенірного кораблика та копією самого чеку на суму 1580 грн.; постановою про визнання речових доказів від 20.03.2015 товарного чеку (т.3 а.с. 154-155);

протокол огляду предметів від 18.03.2015 кораблика з фото таблицею (т.3 а.с. 156-159); постановою про визнання речових доказів від 20.03.2015 кораблика (т.3 а.с. 160-162);

протокол огляду документів вилучених у готелі «Турист» від 06.04.2015 (т.3 а.с. 168-230), а саме документи на право здійснення проведення робіт із землеустрою, виписки, витяги, сертифікати, 2 акти перенесення в натуру меж зон без дати за 2014 рік ОСОБА_2 та ОСОБА_16 , наявні печатки, проект листа відділу містобудування та ситуаційних схем без погодження Держземагенством та відділом містобудування, проект землеустрою ОСОБА_31 , на підставі рішення №704 від 27.11.14; постановою про визнання речовим доказом від 06.04.2015 проекту землеустрою земельної ділянки ОСОБА_8 (т.3 а.с. 231);

протокол огляду від 16.04.2015 диску відео з готелю наданого ФОП ОСОБА_32 з додатками фотографіями (т.3 а.с. 244-257), оптичним диском з готелю; листом ФОП ОСОБА_32 про проживання ОСОБА_4 , з копією журналу обліку, та копією паспорту ОСОБА_4 (т.3 а.с. 258-262); протоколом тимчасового доступу від 21.04.15 до документів вхідних та вихідних дзвінків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з описом – диск 5735/3/кт (т.4 а.с. 6-8), супровідною ФОП ОСОБА_32 на відео в готелі (т.3 а.с. 243);

аналіз трафіків вхідних та вихідних дзвінків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з 24.11.14-16.03.15 (т.4 а.с. 11-13); диском тимчасового доступу до трафіків; протоколом тимчасового доступу від 10.04.2015 до документів в ПАТ «Рівнеобленерго» по виконанню робіт по лінії електропердач ПЛ10КВЛ-121-01 «Ставки», з описом – диск 5735/3/кт (т.4 а.с. 20-21);

лист ПАТ «Рівнеобленерго» на ім`я слідчого про проведення службового розслідування щодо законності проведення виконання робіт по лінії електропередач ПЛ10 кВ Л-121-01 «Ставки» (т.4 а.с.22-24), відповідно до якого, з метою встановлення особи, яка написала заяву від імені ОСОБА_8 працівниками Дирекції з питань безпеки було здійснено дзвінок на телефонний номер, який був вказаний в заяві. Під час розмови було встановлено, що власником даного номера є ОСОБА_2 ;

протокол огляду предметів (т.4 а.с. 132-134), згідно яких оглянуті вилучені в особистих обшуках ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , мобільні телефони, гроші, вилучені у ОСОБА_16 в сумі 934 грн. та 4850 грн.; постановою про визнання речовими доказами мобільних телефонів вилучених у ОСОБА_16 та ОСОБА_33 (т.4 а.с. 135); рішення Обарівської сільської ради про обрання ОСОБА_1 сільським головою та встановленням 4 категорії посад, 9 ранг (т.5 а.с. 54-56);

протокол огляду документів вилучених у ПрАТ «Рівнеенерго» (т.5 а.с. 154); постановою про визнання речовими доказами – документів вилучених у ПрАТ «Рівнеенерго» (т.5 а.с. 184); самими документами, вилученими у ПрАТ «Рівнеенерго» (т.5 а.с. 157-183).

Заслухавши показання обвинувачуваних , потерпілого , допитавши в судовому засіданні свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, суд дійшов до таких висновків .

Щодо клопотання сторони захисту про недопустимість доказів, а саме досліджених в судовому засіданні матеріалів НСРД від 02.12.2014, 20.12.2014, 27.12.2014, 30.12.2014, 28.01.2015, 28.01.2015, 18.03.2015, 18.01.2015 слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій. Разом з тим, під час досудового слідства підозрюваними та їх захисниками, не заявлялись клопотання про долучення матеріалів, які є правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ухвали, постанови, доручення, клопотання). Лише під час судового розгляду судом задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 та зобов`язано прокурора надати такі документи під час судового розгляду даної справи.

Зокрема, у постанові ВП ВС від 16 січня 2019 року йдеться про те, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою для їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки за змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо негласних слідчих (розшукових) дій.

Втім, четверо суддів ВП ВС зауважили, що зазначені висновки не охоплюють усіх випадків, які мають місце у правозастосуванні. У спільній окремій думці судді, зокрема, зазначили, що ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД не є доказом у кримінальному провадженні. Адже процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або груп осіб. Вказаним суддям видався суперечливим висновок ВП ВС про те, що процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання), і які не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

На противагу цій позиції вони зазначили, що якщо ухвала слідчого судді була надана суду під час судового розгляду у суді першої інстанції, і сторона у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД у сукупності з оцінкою правової підстави для проведення НСРД, суд має право оцінити отримані докази і визнати їх допустимими за умови дотримання визначеної КПК України процедури проведення НСРД. Оскільки матеріали проведення НСРД були відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд оцінюючи докази, отримані в результаті НСРД, перевіривши процесуальну підставу для їх отримання, вважає дані докази допустимими.

Щодо твердження сторони захисту, що ухвали слідчого судді апеляційного суду Рівненської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відео контроль особи відносно ОСОБА_1 від 01.12.2014 реєстр. № 2113, від 31.12.2014 реєстр. №2272, від 04.03.2015 реєстраційний №346 ні захиснику, ні особисто обвинуваченому ОСОБА_1 стороною обвинувачення в порядку відкриття матеріалів не надавалась, отже сторона захисту не могла перевірити чи надавались повноваження органу досудового слідства та прокуратури на втручання в приватне спілкування обвинувачуваного ОСОБА_1 ..

Слід зазначити, що згідно вказаної вище окремої думки суддів ВП ВС від 16.01.2019 справа № 751/7557/15-к, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД не є доказом у розумінні ст.ст. 84, 99 КПК, в ній не містяться відомості, які можуть бути використані як докази. Водночас, така ухвала є процесуальною підставою для отримання доказу, а тому повинна бути надана стороні захисту для забезпечення принципу змагальності не пізніше, ніж під час розгляду справи у суді першої інстанції. Процесуальні підстави для проведення НСРД повинні бути враховані судом першої інстанції під час всебічної оцінки доказів, отриманих в результаті проведення НСРД.

Таким чином підстав для визнання доказів недопустимими у колегії суду нема .

В частині пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 190 КК України .

Судом встановлено , що дійсно ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, 27 грудня 2014 року, о 13 годині 40 хвилин, перебуваючи на узбіччі автодороги в межах населеного пункту села Обарів, Рівненського району, Рівненської області, зловживаючи довірою ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), вказав на те , що особисто вживатиме заходів завдяки своєму службовому становищу, а саме Обарівського сільського голови, у вчиненні дій начальником району електричних мереж ПАТ «Рівнеобленерго» ОСОБА_5 , щодо перенесення лінії електропередач за межі земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_3 , для чого необхідно було передати для нього грошові кошти в сумі близько 25 тисяч гривень в якості оплати за надані послуги. В зв`язку із тим, що вказана послуга необхідна була ОСОБА_3 для подальшої приватизації земельної ділянки за вищевказаною адресою, останній погодився та надав ОСОБА_1 вказану суму. 29 грудня 2014 року о 16 годині 48 хвилин, ОСОБА_1 , одержав від ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) грошові кошти в сумі 12 000 гривень та 700 доларів США (що еквівалентно 13 020 гривень). Разом з тим ОСОБА_1 завдяки своєму службовому становищу Обарівського сільського голови не міг та не вживав заходів, щодо перенесення лінії електропередач за межі земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_3 . Як було встановлено в судовому засіданні послуги з перенесення лінії електропередач ПАТ «Рівнеобленерго» були здійснені за суму 12500 гривень . Таким чином потерпілому ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) було заподіяно матеріальної шкоди на суму 12520 гривень .

В частині пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 за ч.4 ст. 368 КК України.

Суд вважає за необхідне зазначити , що органами досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.4 ст.368 КК України, як прийняття обіцянки та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб та в особливо великому розмірі.

Втім, суд вважає зазначену кваліфікацію дій обвинуваченого помилковою та не може з нею погодитись з огляду на наступне.

Згідно п.2 постанови Пленуму ВСУ від 26 квітня 2002 року N 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» відповідальність за одержання хабаря настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Стороною обвинувачення не доведено виконання чи невиконання дій, які ОСОБА_1 міг або повинен був виконати з використанням наданої йому влади, покладених на нього організаційно-розпорядчих обов`язків, або таких, які він не уповноважений був вчиняти, але до вчинення яких іншими службовими особами міг вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. Тобто, в суді не доведена частина об`єктивної сторони ч.4 ст. 368 КК України.

Зокрема, стороною обвинувачення не було доведено, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 якимось чином могли здійснювати вплив на прийняття депутатами Обарівської сільської ради Рівненського району рішення Обарівської сільської ради № 761 від 17.03.2015 про надання ОСОБА_3 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,24 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд у власність за рахунок земель запасу в селі Обарів Рівненського району. Навпаки, свідки – депутати Обарівської сільської ради Рівненського району: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в судовому засіданні вказали, що ОСОБА_1 не намагався вплинути на результати голосування, не звертався до них з пропозицією отримати неправомірну вигоду за позитивне голосування та не давав ніяких вказівок щодо голосування. Свідок ОСОБА_18 , яка була землевпорядником Обарівської сільської ради Рівненського району, також повідомила суду, що їй невідомі факти впливу ОСОБА_1 на депутатів під час голосування за прийняття вказаного рішення. Такі ж показання надала і свідок ОСОБА_23 , яка була секретарем вказаної позачергової сесії сільської ради та депутати Обарівської сільської ради .

Слід зазначити що згідно чинного законодавства , а саме ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення на сесії сільської ради приймаються більшістю голосів депутатів , а не одноособово головою сільської ради . ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 не могли вплинути та як встановлено в судовому засіданні не впливали на рішення депутатів сільської ради . На позачерговій сесії Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, яка відбулася 17.03.2015, щодо питання про надання дозволу для ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) щодо складання проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,24 га для будівництва і обслуговування будинку господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ., депутати проголосували за вказане питання без будь-якого тиску чи примусу, а також без жодного впливу на прийняте ними рішення, в тому числі і обіцянок зі сторони про матеріальну винагороду за таке голосування.

ОСОБА_1 обіймав посаду Обарівського сільського голови. В силу своєї посади, покладених на нього повноважень та функціональних обов`язків у нього були відсутні відповідні повноваження для одноособового прийняття остаточного рішення стосовно надання ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,24 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд у власність за рахунок земель запасу в селі Обарів Рівненського району, також від нього не залежало прийняття остаточного рішення депутатами сільської ради, як вбачається ОСОБА_1 приховав це від потерпілого, маючи на меті заволодіння чужим майном - грошовими коштами, які належать останньому.

Крім того, вирішуючи питання кваліфікації дій ОСОБА_1 , суд враховує, що ОСОБА_4 , від якого ОСОБА_1 приховав свої дійсні повноваження, був переконаний, що ОСОБА_1 , використовуючи надану йому владу, будучи сільським головою, отримавши від нього грошові кошти, вирішить питання про виділення йому земельної ділянки, у зв`язку із чим погодився передати останньому грошові кошти. Добровільність в діях потерпілого щодо передачі грошових коштів мала уявний характер, оскільки була обумовлена обманом, який суд вважає способом вчинення даного шахрайства.

Слід зазначити, що отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство - якщо встановлено те, що особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов`язання - не виконувати.

Як вбачається ОСОБА_1 обманув потерпілого, оскільки рішення стосовно виділення земельної ділянки згідно до норм чинного Земельного кодексу України приймали шляхом голосування депутати, а питання виділення земельної ділянки на сесію винесла землевпорядник Обарівської сільської ради на підставі заяви самого ОСОБА_12 , сам же обвинувачений, ніяких дій стосовно впливу на депутатів чи їх підкупу не вчиняв .

Окрім того , суд звертає увагу на те, що під час голосування про виділення земельної ділянки для ОСОБА_12 сам ОСОБА_1 як голова сільської ради участі в голосуванні не брав та за виділення земельної ділянки ОСОБА_12 особисто не голосував , хоча згідно чинного законодавства відповідно до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" мав таке право , оскільки голова сільської ради під час проведення сесії має право голосу та може голосувати не сесіях сільської ради на рівні з депутатами і його голос має враховуватись при голосуванні . На аркушах справи (89-93) тому 3 вбачається , що участь в засіданні Обарівської сільської ради брали 14 (чотирнадцять) депутатів, приймали участь в голосуванні , також чотирнадцять депутатів . Як вбачається з дослідженого ОСОБА_1 участі в голосуванні не брав та за виділення земельної ділянки ОСОБА_3 ( ОСОБА_12 ) не голосував , тобто своїм службовим становищем всупереч державної служби не скористався .

Об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов`язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.

Суб`єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

При шахрайстві потерпілий переконаний у тому, що він розпоряджається майном за власною волею, у своїх інтересах або принаймні не на шкоду цим інтересам. Така його переконаність є результатом впливу на нього шахрая, а саме, введенням потерпілого в оману щодо правомірності передачі ним винному майна чи надання йому права на майно.

Суд прийшов до переконання , що дії щодо прийняття рішення про виділення земельної ділянки, ніяким чином не могли бути виконані ОСОБА_1 особисто. ОСОБА_1 достовірно знаючи про те, що питання виділення земельної ділянки проголосовано та вирішено позитивно депутатами Обарівської сільської ради, під виглядом вирішення вказаного питання шляхом обману заволодів коштами потерпілого .

З цього суд робить висновок, що добровільність в діях по передачі грошових коштів підсудним мала уявний характер, оскільки була обумовлена обманом, який суд вважає способом вчинення цього шахрайства.

Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого. Такими відомостями, на думку суду є відсутність у ОСОБА_16 відповідних повноважень по фактично одноособовому вирішенню питання виділення зацікавленій особі земельної ділянки, та відсутність залежності від них службових осіб, які за своїм посадовим становищем могли б сприяти позитивному вирішенню цих питань.

Тому за наведених обставин суд вважає, що умисел ОСОБА_16 був спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_34 , шляхом обману саме в сумі 504 000 (п`ятсот чотири тисячі) грн. що більш ніж в 600 разів перевищує розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян є особливо великим розміром).

Згідно до вимог ст. 324 КПК України, суд при ухвленні вироку повинен вирішити питання чи мало діяння підсудних склад злочину і якою саме статтею кримінального кодексу він передбачений.

Суд вважає, що в діях підсудного, що проявились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), в особливо великих розмірах наявний склад злочину, передбачений ч.4 ст.190 КК України і саме за цією статтею необхідно кваліфікувати дії підсудного перекваліфікувавши пред`явлене досудовим слідством обвинувачення зі ч.4 ст. 368 КК України (в редакції, що діяла на час скоєння злочину).

Суд вважає за можливе здійснити таку перекваліфікацію, оскільки у цьому випадку права підсудного порушені не будуть у зв`язку з тим, що покарання за статтею на яку перекваліфіковуються дії підсудного не є більш суворим, ніж покарання за статтею по первісному обвинуваченню.

Суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає покаранню за вчинений ним злочин, оскільки доказів іншого учасниками судового розгляду надано не було .

В частині пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України суд прийшов до висновку про відсутність в діях обвинуваченого складу злочину .

В основу пред`явленого обвинувачення за частиною першою ст.263 КК України стороною обвинувачення покладені наступні докази: ухвала слідчого судді про надання дозволу на обшук житлового службового кабінету за місцем роботи обвинуваченого; протокол обшуку; постанова про призначення експертизи .; висновок експерта ; постанова про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження .

На підтвердження своєї позиції сторона обвинувачення посилалася також на показання свідків, які були допитані в судовому засіданні, однак відомості які містяться в їх показаннях не підтверджують висунутого обвинувачення, а навпаки спростовують його.

Як свідок ОСОБА_23 надала показання що були свідком того що в один робочих днів в кабінет ОСОБА_1 прийшов його зять ОСОБА_24 , сказав, що у нього зламалась машина, та викладав з кишень щоб не заважало ножик, пластикове посвідчення і сіру невелику коробочку, взяв у ОСОБА_1 куфайку, зняв свою формену куртку, так як працював в ДАІ, одягнув куфайку і пішов до машини. В неділю ОСОБА_35 . Загинув під час ДТП , а в понеділок був похорон. В понеділок ОСОБА_23 прийшла на роботу, а так як в сільській раді не було прибиральниці, вона прибирала приміщення. ОСОБА_23 , прибираючи в кабінеті голови, побачила на столі ОСОБА_1 речі, які там залишив в п`ятницю ввечері ОСОБА_24 і прибрала їх зі столу в шухляду. Пояснила що прибрала залишені речі з жалю , а саме щоб останні не нагадували про трагічні події . Свідок також вказала, що коробочка, яку залишив ОСОБА_24 на столі схожа на коробочку на фото в матеріалах кримінального провадження, яке їй показав захисник. Про те що ця коробочка належала ОСОБА_25 вона також повідомляла слідчому під час обшуку .

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні надав показання, що в 2013 році він був членом виконкому Обарівської сільської ради. В п`ятницю в кінці місяця було засідання виконкому, засідання вже закінчилось, члени виконкому затримались в кабінеті у ОСОБА_1 , обговорити деякі питання. В кабінет зайшов зять ОСОБА_1 – ОСОБА_27 сказав, що обірвав глушника в автомобілі, попросив у ОСОБА_1 старий одяг щоб переодягнутись, спитав чи немає ніякого дроту, щоб прикріпити глушник, повиймав з кишень речі, а саме: ніж, документи і сіру коробочку, поклав їх на стіл, одягнув стару куртку і пішов на двір ремонтувати машину. Свідок посидів ще декілька хвилин і також вийшов на двір, підійшов до ОСОБА_28 , розмовляв з ним. На запитання захисника, який показав свідку фото коробочки, яка була вилучена під час обшуку і її фото міститься у висновку балістичної експертизи (т.2 а.с.119-120), чи так виглядала коробочка, яку ОСОБА_24 залишив на столі в кабінеті ОСОБА_1 , свідок відповів, що вона виглядала так, як на фото. Також свідок зазначив, що не знав що було в коробочці .

Суд, оцінивши надані стороною обвинувачення докази, вважає їх такими, що не підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст.263 КК України .

Відповідно до статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, згідно з частини другої статті 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до вимог статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно частини третьої статті 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, прийшов до висновку, що надані під час судового розгляду стороною обвинувачення докази не підтверджують, а навпаки спростовують вчинення ОСОБА_1 злочину, в якому він обвинувачується. Відповідно до положень ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинна відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких між іншим, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Диспозицією ч.1 ст.263 КК України визначена відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Суб`єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України є наявність вини у формі , прямого умислу . Разом з тим стороною обвинувачення не доведено, а судом не встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 мав намір придбати, зберігати боєприпаси без передбаченого законом дозволу, в розумінні їх небезпеки та використання для вчинення протиправних дій .

За таких обставин суд, вислухавши показання обвинуваченого, допитавши в судовому засіданні свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, надані стороною обвинувачення, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме - верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів причетності ОСОБА_1 до злочину, в якому він обвинувачується. А тому, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності в межах пред`явленого обвинувачення, суд приходить до переконання про недоведеність причетності обвинуваченого до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, у зв`язку з недоведеністю його вини, в зв`язку з чим обвинуваченого необхідно визнати невинуватим та виправдати у відповідності до п.2 ч.1 ст.373 КПК України.

В частині пред`явленого обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Згідно обвинувального акту, діяння ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, як пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.

Суб`єктом злочину, передбаченого ст. 368 КК України - є спеціальний суб`єкт службова особа публічного права.

Відповідальність за злочин, передбачений ст.368 КК України, настає тільки за умови, якщо службова особа прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй неправомірну вигоду або одержала таку вигоду за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто її пропонує чи надає, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Тобто, по-перше, службова особа при вчиненні вказаного злочину може приймати пропозицію, обіцянку або одержувати неправомірну вигоду, а так само просити надати таку вигоду як для себе, так і для третьої особи; по-друге, цей злочин вчиняється службовою особою як в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, так і в інтересах третьої особи; по-третє, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду пов`язані із вчиненням чи невчиненням цією службовою особою будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Для встановлення у діях особи наявності ознак складу злочину, передбаченого ст.368 КК України необхідно визначити, чи є ця особа службовою в розумінні п.1 Примітки до ст.364 КК України, а також визначити коло службових повноважень даної особи. Згідно вказаної примітки службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням. Як вбачається ОСОБА_2 не був службовою особою. Отже його дії взагалі не можуть бути кваліфіковані за ст. 368 КК України .

Окрім того , згідно чинного кримінального законодавства , а саме ч.5 ст. 27 КК України пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Разом з тим ОСОБА_2 згідно обвинувального акту обвинувачується в тому , що він сприяв вчиненню злочину в якому обвинувачується надаючи поради потерпілому у справі ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), а не обвинуваченому ОСОБА_1 , що взагалі суперечить диспозиції статті .

Крім того, в кваліфікації діяння ОСОБА_2 є недоречною така кваліфікуюча ознака, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. За ст.28 КК України злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців. Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2 являючись пособником не може бути виконавцем злочину .

Так. у п.16 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 року №5 Суд роз`яснив, що відповідно до ч.2 ст.28 КК неправомірну вигоду належить визнавати одержану за попередньою змовою групою осіб, якщо злочин спільно вчинили декілька службових осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до чого початку, про це домовилися. Співвиконавцями слід вважати службових осіб, що одержали неправомірну вигоду за виконання чи невиконання дій, які кожна з них могла або повинна була виконати з використанням службового становища.

На підставі наведеного , суд вважає , що дії ОСОБА_2 органом досудового слідства за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України кваліфіковані помилково , а тому дії останнього слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Таким чином , на підставі вищезазначеного суд вважає , що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах , а в обвинуваченні ОСОБА_1 за ч. 1 ст.263 КК України, у зв`язку з недоведеністю його вини визнати невинуватим та виправдати.

Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

При обранні підсудним виду і міри покарання суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість скоєних злочинів , особи винних.

Підсудний ОСОБА_1 скоїв особливо тяжкий злочин, однак слід зазначити , що тяжких наслідків від цього не настало, оскільки грошові кошти, які отримав ОСОБА_1 були імітаційними та з самого початку були виготовлені та надані МВС України з метою завершення ОРЗ та виявлення злочину .

Підсудний ОСОБА_1 має перед пенсійний вік, раніше не судимий і до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання , характеризується позитивно .

Підсудний ОСОБА_2 , раніше не судимий і до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні двох неповнолітніх дітей , має постійне місце проживання, характеризується позитивно .

На обліку у лікаря нарколога чи психіатра підсудні не перебувають .

Обставини, що пом`якшують покарання підсудних є щире каяття та сприяння в розкритті злочину .

Обставин що обтяжують покарання судом не встановлені.

Згідно до вимог ч.2 ст. 66 КК України суд при призначенні покарання може визнати такими, що його пом`якшують і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті . Тому суд вважає відсутність заподіяння матеріальної шкоди такою обставиною .

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

На підставі наведеного суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудних можливе без ізоляції від суспільства і призначаючи їм покарання у виді позбавлення волі та обмеження волі до них можливе застосування ст. 75 КК України, при цьому поклавши на них обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого

ч. 1 ст. 263 КК України, визнати невинуватим та виправдати у відповідності до п.2 ч.1 ст.373 КПК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 190 КК України та призначити покарання:

- за ч. 4 ст. 190 КК України – 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна

- за ч. 1 ст. 190 КК України – 3 роки обмеження волі;

На підставі ст. 70 КК України призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк п`ять років з конфіскацією майна .

Відповідно до ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_1 дев`ятого рангу посадової особи органу місцевого самоврядування.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, застосувати відносно

ОСОБА_1 спеціальну конфіскацію сувенірного кораблика вартістю 1580 грн., який одержаний останнім внаслідок вчинення злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили залишити у виді застави. Після набрання вироку законної сили заставу повернути заставодавцям згідно ч.11 ст. 182 КПК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати відносно ОСОБА_2 спеціальну конфіскацію грошової суми - 15 050 грн. (сума винагороди – 1000 доларів США), яка одержана 01.12.2014 останнім внаслідок вчинення злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили залишити у виді застави. Після набрання вироку законної сили заставу повернути заставодавцям згідно ч.11 ст. 182 КПК України.

Речові докази по справі: імітаційні (несправжні) засоби - грошові кошти в сумі 550 000 гривень, які є речовим доказами, залишити при матеріалах кримінального провадження; грошові кошти в сумі 4000 гривень, повернути ОСОБА_4 ; змиви з рук ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , контрольні зрізи бинтів, пакети з експериментальними зразками хімічної речовини - залишити при матеріалах кримінального провадження; 16 патронів калібру 9х18 мм ПМ, які являються боєприпасами – знищити; мобільні телефони вилучені у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сувенірний кораблик, блокнот, грошові кошти в сумі 934 грн. та 4850 грн. - конфіскувати в дохід держави відповідно до п.п.1 ч. 9 ст. 100 КПК України; вилучені у ОСОБА_2 документи, які є речовим доказами - проектна документація на земельну ділянку видана ОСОБА_4 , печатки ФОП ОСОБА_2 – залишити при матеріалах кримінального провадження; вилучені у ПАТ «Рівнеобленерго» документи які є речовим доказами – документації щодо перенесення ЛЕП в АДРЕСА_3 - залишити при матеріалах кримінального провадження; вилучені у Обарівській сільській раді під час обшуку та огляду документи, які є речовим доказами – оригінали документів щодо прийняття рішення про виділення ОСОБА_4 земельної ділянки – залишити при матеріалах кримінального провадження; картки пам`яті mikro SD: №№ 408нт, 407 нт, 437 нт, 438 нт, 498 нт, 497 нт, 499 нт; оптичний диск «Arena» DVD-R 4.7GB відеозапису обшуку автомобіля «Фіат-Добло» від 17.03.2015 на території готелю «Швейцарія», що у с. Обарів, Рівненського району, відеокасету «Panasonic» mini DV 60/90 № 2093 DS7 AR, із записом огляду місця події від 17.03.2015 в кабінеті №910 готелю «Турист» в м. Рівне, конверт №2 з документами вилученими під час обшуку в Обарівській сільській раді, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Сидоренко С.М.

судді Коробов С.О.

Красовський О.О.