Ухвала суду № 93967831, 31.12.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18163/20

Провадження № 1-кс/344/6456/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Атаманюк Б.М., з участю секретаря Стефанець Г.Я., прокурора Сапожнікової Ю.О.,

слідчого Сенича В.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Яремчука О.О.

перекладача Чернописького А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , громадянина Республіки Молдова в рамках кримінального провадження №12020090000000859 від 28.12.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області підполковник поліції Сенич В.І., за погодженням з прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури Майковським Р. Р., звернувся із вказаним клопотанням в обґрунтування якого посилається на те, що 28.12.2020р. приблизно о 11 годин 00 хвилин, у світлу пору доби, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки LEXUS RX300, реєстраційний номер Республіки Молдова НОМЕР_1 , рухався ділянкою автодороги Н-09 Мукачево – Львів, км. 223+700м, що по вул. Незалежності у с. Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області у напрямку м. Львів. Дана ділянка дороги для двох напрямків руху має по одній смузі для руху в кожному напрямку, протилежні потоки транспорту поділені дорожньою розміткою 1.1 (вузька суцільна лінія) Правил дорожнього руху України. По напрямку руху автомобіля LEXUS RX300 ліворуч дороги знаходиться АЗС «ОККО». Водій ОСОБА_1 з метою виконання маневру заїзду на територію АЗС «ОККО», проявив неуважність, не обрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки SUBARU OUTBACK, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який виконуючи маневр обгону колони автомобілів на той час рухався у попутному напрямку зустрічною смугою. Унаслідок зіткнення автомобіль SUBARU OUTBACK відкинуло на тротуарну доріжку, що зліва від проїзної частини дороги, де ним було вчинено наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка стояла на тротуарній доріжці. При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.5; 2.3 б), д); 10.1; 12.1 та Розділ 34 Дорожня розмітка: п. 1.1. У результаті порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, від яких на місці події наступила її смерть. У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований Окница с. Динжани, фактично проживає АДРЕСА_2 , громадянин Республіки Молдова, молдаван, з вищою освітою, працює менеджером автосервісу «Фаворит», одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, зі слів раніше не судимий. ОСОБА_1 затриманий 28.12.2020 о 21 год. 20 хв. у порядку ст. 208 КПК України, що є фактичним часом його затримання. Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події та іншими доказати у кримінальному провадженні. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Окрім цього, ОСОБА_1 проживає у республіці Молдова має паспорт громадянина республіки Румунія, що може свідчити про можливість у майбутньому переховуватись від органів слідства та суду, оскільки усвідомлює, що в разі доведення його вини в суді, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів, так як досудове розслідування триває та з метою уникнення від кримінальної відповідальності підозрюваний може чинити тиск на них; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може не з`являтися на виклики до слідчого, прокурора чи суду. У зв`язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому просили застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав, викладених в ньому, просила клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного адвокат Яремчук О.О. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного клопотання, оскільки вражає його безпідставним, підозру щодо ОСОБА_1 необґрунтованою, а ризики не підтверджені належніми та достатніми доказами. Зазначає, що з протоколу огляду місця події однозначно не вбачається місце первинного контактування транспортних засобів (на якій смузі руху). Зафіксоване розташування транспортних засобів вже після ДТП, а осип уламків на обох смугах. Жодних об`єктивних доказів твердження слідчого про те, що водій ОСОБА_1 перетнув лінію дорожньої розмітки 1.1, та зіткнення відбулося саме на зустрічній смузі –стороною обвинувачення не надано. Залишено взагалі поза увагою слідства дії водія автомобіля Subaru. Зокрема не встановлено швидкість автомобіля Subaru під час виконання маневру обгону, що впливає на момент виникнення небезпеки для руху водія ОСОБА_1 і відповідно на існування в нього об`єктивної можливості запобігти ДТП. Не надано оцінку наявних порушень ПДР в діях водія Subaru, що впливає на оцінку механізму ДТП та ступеня вини кожного з водіїв. Крім того, будь-якого наміру залишати місце проживання та та переховуватися від слідства і суду у ОСОБА_1 немає, оскільки він має міцні соціальні зв`язки в Україні. Зокрема, з 2012 р. він є власником житлового будинку в АДРЕСА_3 , де періодично і проживає. ОСОБА_1 не намагався ухилятися від відповідальності, а має намір сприяти слідству у встановленні істини, а також вибачитися перед сім`єю потерпілої. Тому у зв`язку із не обґрунтованістю підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, недоведеністю ризиків просив у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника, зазначив, що немає наміру ухилятися від суду та слідства, хоче зустрітися із родиною потерпілої. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020090000000859 від 28.12.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.

Документом, який підтверджує надання підозрюваному, його захиснику копії клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, є розписка про вручення клопотання про застосування запобіжного заходу та додатків до нього з часом вручення 18.10 год. 29.12.2020 року, про що вказує їх підпис (а.с.6).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних обєктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити, та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі викладеного, ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192, 193, 194, 202, 205 КПК України, керуючись ст.ст. 196, 197, 309, 532, 534 КПК України слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 , громадянин Республіки Молдова - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 25 лютого 2021 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Розмір застави визначити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі – 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 до 28.02.2021 року наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з свідками;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Івано-Франківської області Майковського Ростислава Романовича.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Атаманюк Б. М.