
Україна
Романівський районний суд Житомирської області
290/1325/20
У Х В А Л А
31 грудня 2020 року смт. Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права шляхом стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат,-
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2020 року акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі АТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 18 червня 2008 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/7836/82/135301, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 13770 доларів США на строк до 18 червня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік. В рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором в сумі 45032 доларів США 83 центи на підставі судового рішення було звернуто стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що позичальник умови кредитного договору не виконує, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 інфляційні втрати за період з 17 серпня 2018 року по 28 жовтня 2020 року в розмірі 40687,03 грн та три відсотки річних за період з 24 листопада 2017 року по 28 жовтня 2020 року в сумі 2247 доларів США 10 центів.
Одночасно з пред`явленням позову, АТ «Райффайзен Банк Аваль» подало заяву про забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно – земельні ділянки з кадастровими номерами 1821455100:05:019:0143 та 1821455100:05:019:0144, що належать ОСОБА_1 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_1 умови укладеного кредитного договору не виконує у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 65159 доларів США 90 центів, з них три відсотка річних становить 4081 доларів США 72 центи. Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки остання зможе відчужити це майно на користь третіх осіб або здійснити інші дії, що зменшить його вартість.
В судове засідання, призначене на 31 грудня 2020 року, сторони не з`явилися. Відповідачем заявлено клопотання про розгляд заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» за її відсутності.
Згідно частин 1 та 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати зміст позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Крім того, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Відповідно до змісту частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, із урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини 1 статті 150 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема у спосіб накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Отже, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд може накласти арешт лише на майно, що належать відповідачеві. Тобто, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має перевірити, яке конкретно майно на праві власності належить відповідачу.
Саме з цією метою положеннями частини 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а у разі недостатності відомостей, потрібних для забезпечення позову у спосіб, який просить заявник, передбачена можливість призначити розгляд заяви у судове засіданні з викликом сторін для надання заявником пояснень та додаткових доказів (відомостей), потрібних для розгляду заяви про забезпечення позову (частина 4 статті 153 ЦПК України).
За таких обставин, законодавством передбачений обов`язок зазначення в заяві про забезпечення позову інших відомостей, необхідних для забезпечення позову.
При цьому заява про забезпечення позову повинна бути вмотивованою, обґрунтованою з наданими доказами на підтвердження доводів за цією заявою.
Проте, АТ «Райффайзен Банк Аваль» не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач є власником двох земельних ділянок з кадастровими номерами 1821455100:05:019:0143 та 1821455100:05:019:0144. Інформація, надана Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області станом на 12 грудня 2018 року, не свідчить про наявність в останньої права власності на зазначене нерухоме майно на момент звернення до суду.
Відсутність відомостей про конкретне майно відповідача та його вартість не дає змогу суду визначити співмірність засобів забезпечення позову із заявленими вимогами.
Наведених вимог при поданні до суду заяви про забезпечення позову та під час проведення даного судового засідання з викликом сторін дотримано не було. Отже, відомостей, що потрібні для забезпечення позову у спосіб, який просить заявник, суду не надано.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси не лише АТ «Райффайзен Банк Аваль», а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.
Керуючись статями 149-150 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
В задоволенні заяви акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права шляхом стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат – відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Суддя М.В. Ковальчук
Судове рішення № 93967749, Романівський районний суд Житомирської області було прийнято 31.12.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 290/1325/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: