Ухвала суду № 93966724, 31.12.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №932/14589/20

Провадження № 2-з/932/156/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2020 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Лукінової К.С.,

за участю секретаря – Іванової А.Є.,

розглянувши заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_1 , третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про скасування запису та припинення права власності, -

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2020 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Дніпровської міської ради до комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_1 , третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про скасування запису та припинення права власності.

В цей же день, 30 грудня 2020 року до суду надійшла заява Дніпровської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі №932/14589/20. В обґрунтування якої зазначено, що предметом вищевказаного позову є нерухоме майно, а саме квартира, загальною площею 107,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1272954412101. У зв`язку з тим, що право власності на квартиру виникло у ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту та свідоцтва про право власності, виданого на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 57,2 кв.м., вказане свідчить про право власності на нього, а тому Дніпровська міська рада вважає, що можливе відчуження цього нерухомого майна може покласти на позивача тягар його витребування від осіб, які не залучені до участі у цій судовій справ, що спричинить додаткові витрати для відновлення порушених прав, арешт же вказаного нерухомого майна та заборона вчиняти дії відносно нього на час вирішення справи забезпечать його гарантоване збереження до набрання законної сили судовим рішенням. Заявник просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 ; 1,3,7,9 – коридор, 2- санвузол, 4- кухня, 5,6,8,10,12 – житлові кімнати, 11- тамбур, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонити ОСОБА_1 та будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на квартиру АДРЕСА_4 . Заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбаченні чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі щодо квартири АДРЕСА_5 .

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, встановив наступне.

Питання забезпечення позову врегульовано у Главі 10 Розділу І ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається:1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Пунктом 1, 2, 6 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно із положеннями ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до ч.4 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Так, заявником не надано актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а додано до позову лише Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформовану станом на 12.08.2020 року, що не може свідчити про те, що станом на дату звернення із заявою про забезпечення позову – 30.12.2020 року, саме ОСОБА_1 є власником спірного нерухомого майна, тобто, станом на 30.12.2020 року суд не може пересвідчитись в тому, що забезпечення позову не порушить прав інших осіб.

Крім того, з доданих до заяви про забезпечення позову документів та позовної заяви, вбачається, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, спрямованих на утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів наданих позивачем щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Позивачем не доведено та судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо необхідності забезпечення позову, не доведено та не надано жодного доказу, що ОСОБА_1 має намір або вживає якісь заходи та дії щодо відчуження спірного нерухомого майна.

Заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Враховуючи зазначене, у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 151-153 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_1 , третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про скасування запису та припинення права власності - відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К.С. Лукінова