Рішення № 93965189, 30.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року м. Київ № 640/18697/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"до третя особаНаціональної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послу, Державної казначейської служби Українипро визнати протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Державна казначейська служба України в якому просить визнати протиправною бездіяльність та стягнути шкоду у розмірі 2360077,00 гривень.

27.10.2020 позивачем через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог в частині відшкодування (шкоди) збитків завданих відповідачем та викладено позовні вимоги у відповідній частині в наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) на користь ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (код ЄДРПОУ 42082379) 3261575,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.».

Зазначене збільшення позовних вимог прийнято судом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач після внесення, постановою від 28.02.2020 №516, змін до Правил ринку, затверджених постановою від 14.03.2018 № 307, якими запроваджено новий підхід до формування платежів за небаланси та балансуючу енергію, а також значно розширено діапазон відхилення ціни Балансуючого ринку від ціни на Ринку на добу наперед, що значно підвищило витрати постачальників на врегулювання небалансів мав внести відповідні зміни до постанов від 05.10.2018 №1176 «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» та №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги», якими врегульовано питання ціноутворення для постачальників універсальних послуг та не передбачено механізмів щодо компенсації витрат, пов`язаних із платою за небаланси.

Також позивач зазначив про те, що у зв`язку з не виконанням відповідачем свого обов`язку щодо внесення змін до вказаних постанов та врегулювання механізмів щодо компенсації витрат, пов`язаних із платою за небаланси йому було завдано значні матеріальні збитки.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмовий відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що вона у межах компетенції відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Закону України «Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» виконує в повному обсязі свої повноваження у частині затвердження нормативно-правових актів на ринку. Також відповідач зазначив про те, що враховуючи звернення постачальників універсальних послуг та з метою прийняття виваженого рішення щодо можливості урахування збитків від небалансів пов`язаних з постачанням електричної енергії споживачам було направлено звернення до ПРАТ «НЕК «Укренерго» щодо надання інформації стосовно обсягів та вартості небалансів електричної енергії учасників ринку, у тому числі постачальників універсальних послуг та на сьогодні розроблені зміни до Порядку формування цін на універсальні послуги затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2018 №177 які передбачають врахування купівлі постачальниками універсальних послуг частини обсягів на балансуючому ринку у зв`язку з постачанням електричної енергії споживачам при розрахунку ціни на універсальну послугу.

Водночас, відповідач зазначив про те, що вирішення питання щодо внесення змін до постанов Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2018 №1176 «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» та №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги» відноситься до його внутрішньої компетенції, тобто дискреційних повноважень з огляду на що у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки суд не може перебирати на себе компетенцію державного органу. Також відповідач вказав про те, що «недоотриманий дохід» про який йде мова у позовній заяві не є збитками, з огляду на що заявлена до відшкодування сума не є шкодою/збитками, які можуть бути відшкодовані в порядку статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України.

Позивачем надано суду відповідь на відзив в якій зазначено про те, що сама по собі наявність нормативно-правових актів, а саме постанов Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2018 №1176 «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» та №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги», які, фактично не забезпечують покриття економічно обґрунтованих витрат, обґрунтованої прибутковості, не може свідчити про виконання відповідачем покладених на нього законом обов`язків щодо здійснення регулювання порядку (методики) формування цін, тарифів, таким чином, щоб вони забезпечували зокрема покриття економічно обґрунтованих витрат постачальників. Також позивач зазначив про те, що якщо відповідач має лише один законний спосіб дії, як то забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат, то саме ці дії мають бути здійсненні та застосування у даному випадку терміну «дискреційні функції» є підміною понять.

Крім того позивач зазначив про те, що відповідно до статей 170, 1166, 1173 Цивільного кодексу України між ним та Державою в особі відповідача виникли деліктні правовідносини, що полягають у бездіяльності відповідача з прийняття рішення для відшкодування на користь позивача збитків на врегулювання небалансів (різниця між вартістю купівлі-продажу електричної енергії на Балансуючому ринку за цінами Ринку на добу наперед та цінами Балансуючого ринку), що виникли від постачання електричної енергії малим непобутовим споживачам., а отже у позивача виникло право на відшкодування завданих збитків.

Відповідачем надано суду заперечення на відповідь на відзив в яких зазначено про те, що враховуючи численні звернення постачальників універсальних послуг стосовно необхідності врахування в ціні на універсальні послуги складової для компенсації витрат постачальників універсальних послуг у зв`язку з небалансами електричної енергії, що виникають при постачанні електричної енергії малим непобутовим споживачам розроблено та 09.09.2020 на засіданні Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у формі відкритого слухання схвалено проект постанови «Про внесення змін до Порядку формування цін на універсальні послуги», якою передбачено врахування при визначені ціни купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії додаткових витрат на оплату небалансів, що виникають у постачальників універсальних послуг при купівлі електричної енергії для потреб малих непобутових споживачів. Зазначений проект постанови 09.09.2020 оприлюднено на офіційній сторінці Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в мережі Інтернет за адресою: www.nerc.gov.ua з метою одержання зауважень і пропозицій.

Крім того відповідач зазначив про те, що з метою удосконалення механізму формування цін на електричну енергію для малих непобутових споживачів, зокрема врахування в структурі ціни на універсальну послугу більш актуальних даних, розроблено та 07.10.2020 на засіданні Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що проводилось у формі відкритого слухання схвалено проект постанови «Про затвердження Змін до Порядку формування цін на універсальні послуги», якою передбачено зміну розрахункового періоду з кварталу на календарний місяць. Зазначений проект постанови 08.10.2020 оприлюднено на офіційній сторінці НКРЕКП в мережі Інтернет за адресою: www.nerc.gov.ua з метою одержання зауважень і пропозицій.

Водночас відповідач вказав на те, що відповідно до Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг, затвердженої постановою НКРЕКП Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2018 № 1176, у структурах тарифів на послуги постачальника універсальних послуг передбачено статті «Витрати на забезпечення обігового капіталу» та «Прибуток» кошти за якими постачальники універсальних послуг можуть спрямовувати, зокрема, на покриття небалансів, у випадку коли постачальник не мав змоги закупити електричну енергію дешевше ніж на ринку «на добу наперед».

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" отримано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429 та відповідно до пункту 13 Прикінцеві та перехідні положень та статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» воно здійснює постачання електричної енергії, як постачальник універсальних послуг.

Пунктами 5.16.1 та 5.16.2 статті 5.16 Правил ринку затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (в редакції чинній до 01.03.2020) було встановлено, що для кожної СВБ (сторона, відповідальна за баланс) АР (адміністратор рахунку) обчислює належні дебети або кредити відповідно до її небалансів електричної енергії. Дебет/кредит у всіх випадках дорівнює небалансу електричної енергії, помноженому на ціну небалансу електричної енергії, тобто

CIEQ b,d = IMSP z,t ґ IEQ b,z,t.

Позитивне значення CIEQ b,z,t означає кредит для СВБ, тоді як негативне значення означає дебет СВБ незалежно від напряму небалансу електричної енергії системи.

Відповідно до пункту 10.11 Прикінцевих та перехідних положень вказаних Правил ринку протягом першого року функціонування РДН для виробників електричної енергії, крім мікро-, міні-, малих гідроелектростанцій та електричних станцій, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, у кожному розрахунковому періоді доби постачання гранична нижня межа обов`язкової заявки щодо продажу електричної енергії на РДН становить 10 відсотків від сумарного обсягу відпуску електричної енергії всіма одиницями відпуску такого виробника в цьому розрахунковому періоді. ОСП забезпечує щодекадну перевірку дотримання учасниками ринку вимоги цього абзацу та повідомляє Регулятору про випадки її порушення учасниками ринку. Зазначена вимога застосовується окремо для кожної торгової зони, визначеної ОСП відповідно до цих Правил та погодженої Регулятором. До синхронізації ОЕС України з об`єднаннями енергетичних систем держав - членів Європейського Союзу (Європейське співтовариство операторів магістральних мереж в електроенергетиці ENTSO-E) учасники ринку у своїх заявках на балансуючу електричну енергію зобов`язані вказувати ціну не менше від значення 55 % від ціни на РДН на цей розрахунковий період та не більше 115 % від встановленого обмеження ціни на РДН на цей розрахунковий період. У разі подання ППБ пропозицій на балансуючу електричну енергію із ціною, що перебуває поза наведеним діапазоном, така заявка автоматично відхиляється системою управління ринком.

28.02.2020 Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" винесено постанову № 516 «Про затвердження Змін до Правил ринку», якою затверджено Зміни до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307, зокрема:

- пункт 15.16.2 викладено в наступній редакції: "5.16.2. Списання/нарахування за небаланс визначається за формулою

де PDAM z,t - визначена на торгах на РДН ціна купівлі-продажу електричної енергії в зоні z для розрахункового періоду t, грн/МВт·год;

K im = 0,05 - коефіцієнт ціни небалансу.

Позитивне значення CIEQ b, z,t означає нарахування для СВБ (або списання для АР), тоді як негативне значення означає списання СВБ (або нарахування для АР) незалежно від напряму небалансу електричної енергії системи.";

- пункту 10.11 викладено в наступній редакції : "10.11. Протягом першого року функціонування РДН для виробників електричної енергії, крім мікро-, міні-, малих гідроелектростанцій та електричних станцій, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, у кожному розрахунковому періоді доби постачання гранична нижня межа обов`язкової заявки щодо продажу електричної енергії на РДН становить 10 відсотків від сумарного обсягу відпуску електричної енергії всіма одиницями відпуску такого виробника в цьому розрахунковому періоді. ОСП забезпечує щодекадну перевірку дотримання учасниками ринку вимоги цього абзацу та повідомляє Регулятору про випадки її порушення учасниками ринку.

Зазначена вимога застосовується окремо для кожної торгової зони, визначеної ОСП відповідно до цих Правил та погодженої Регулятором.

До синхронізації ОЕС України з об`єднаннями енергетичних систем держав - членів Європейського Союзу (Європейське співтовариство операторів магістральних мереж в електроенергетиці ENTSO-E) учасники ринку у своїх заявках на балансуючу електричну енергію зобов`язані вказувати ціну не менше від значення 55 % від ціни на РДН на цей розрахунковий період та не більше 115 % від встановленого обмеження ціни на РДН на цей розрахунковий період.

У разі подання ППБ пропозицій на балансуючу електричну енергію із ціною, що перебуває поза наведеним діапазоном, така заявка автоматично відхиляється системою управління ринком.".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" вважаючи, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у зв`язку внесенням постановою від 28.02.2020 № 516 «Про затвердження Змін до Правил ринку», змін до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 мало прийняти зміни до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2018 №1176 «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» та №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги» звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 15 частини першої статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, зокрема, недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати.

Пунктом 93 частини першої статті 1 вказаного Закону встановлено, що універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Відповідно до частини першої та пункту 2 частини другої статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема: виконання функцій постачальника універсальних послуг.

Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону встановлено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії упродовж двох (а в редакції від 21.07.2020 - трьох років) з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання.

Пунктом 93 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 7 вказаного Закону на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають: тарифи на послуги з передачі електричної енергії; тарифи на послуги з розподілу електричної енергії; тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; ціни на універсальні послуги, ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", в частині методик (порядків) їх формування; ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" у випадках, передбачених статтями 63 та 64 цього Закону; ціни на допоміжні послуги у випадках, передбачених статтею 69 цього Закону; ставки плати за приєднання потужності та ставки плати за лінійну частину приєднання; "зелені" тарифи; інші тарифи та ціни в рамках покладення спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до цього Закону.

Частиною сьомою статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що умови виконання спеціальних обов`язків мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання таких обов`язків.

Відповідно до части третьої статті 63 вказаного Закону постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник універсальних послуг здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником універсальних послуг при формуванні цін на універсальні послуги, затверджується Регулятором. Ціна (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг визначається за результатами проведення конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг. Якщо конкурс на визначення постачальника універсальних послуг не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника універсальних послуг встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики із дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Частиною другою статті 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" встановлено, що державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Таким чином, постачальник універсальних послуг надає відповідні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором. При цьому вартість відповідних послуг має забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат на їх надання.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Пунктом 1 частини першої статті 2 вказаного Закону встановлено, що регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; державного контролю та застосування заходів впливу; використання інших засобів, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 1, 6, 9 частини третьої статті 3 вказаного Закону основними завданнями Регулятора є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 3 частини першої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема: порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом.

Згідно з частиною четвертою зазначеної статті порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджені Регулятором, мають бути недискримінаційними і прозорими та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора та в офіційному друкованому виданні. При розробленні та затвердженні зазначених методик Регулятор має забезпечити, щоб суб`єкти природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг отримали належні стимули на коротко- та довгостроковий періоди щодо підвищення ефективності, ліквідації перехресного субсидіювання між видами діяльності та групами споживачів, сприяння ринковій інтеграції та безпеці постачання. У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.

Отже, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики, зокрема, щодо суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії та/або діяльність з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності, зокрема, розробляє та затверджує порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом. При цьому при розробленні та затвердженні зазначених методик Регулятор має забезпечити, щоб порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів забезпечували покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості.

Відповідно до законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та "Про ринок електричної енергії" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 05.10.2018 № 1176 затверджено Методику розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг, якою визначено процедуру та механізм формування тарифу на послуги постачальника універсальних послуг і враховує принципи відшкодування економічно обґрунтованих витрат на здійснення діяльності постачальника універсальних послуг та отримання обґрунтованого рівня прибутку та постановою від 05.10.2018 № 1177 затверджено Порядок формування цін на універсальні послуги, яким визначено механізм формування цін на електричну енергію для побутових та малих непобутових споживачів під час надання універсальних послуг.

Пунктами 5.16.1 та 5.16.2 статті 5.16 Правил ринку затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (в редакції чинній до 01.03.2020) було встановлено, що для кожної СВБ (сторона, відповідальна за баланс) АР (адміністратор рахунку) обчислює належні дебети або кредити відповідно до її небалансів електричної енергії. Дебет/кредит у всіх випадках дорівнює небалансу електричної енергії, помноженому на ціну небалансу електричної енергії, тобто

CIEQ b,d = IMSP z,t ґ IEQ b,z,t.

Позитивне значення CIEQ b,z,t означає кредит для СВБ, тоді як негативне значення означає дебет СВБ незалежно від напряму небалансу електричної енергії системи.

Відповідно до пункту 10.11 Прикінцевих та перехідних положень вказаних Правил ринку (в редакції чинній до 01.03.2020) протягом першого року функціонування РДН для виробників електричної енергії, крім мікро-, міні-, малих гідроелектростанцій та електричних станцій, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, у кожному розрахунковому періоді доби постачання гранична нижня межа обов`язкової заявки щодо продажу електричної енергії на РДН становить 10 відсотків від сумарного обсягу відпуску електричної енергії всіма одиницями відпуску такого виробника в цьому розрахунковому періоді. ОСП забезпечує щодекадну перевірку дотримання учасниками ринку вимоги цього абзацу та повідомляє Регулятору про випадки її порушення учасниками ринку. Зазначена вимога застосовується окремо для кожної торгової зони, визначеної ОСП відповідно до цих Правил та погодженої Регулятором. До синхронізації ОЕС України з об`єднаннями енергетичних систем держав - членів Європейського Союзу (Європейське співтовариство операторів магістральних мереж в електроенергетиці ENTSO-E) учасники ринку у своїх заявках на балансуючу електричну енергію зобов`язані вказувати ціну не менше від значення 55 % від ціни на РДН на цей розрахунковий період та не більше 115 % від встановленого обмеження ціни на РДН на цей розрахунковий період. У разі подання ППБ пропозицій на балансуючу електричну енергію із ціною, що перебуває поза наведеним діапазоном, така заявка автоматично відхиляється системою управління ринком.

Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 28.02.2020 № 516 «Про затвердження Змін до Правил ринку» затверджено Зміни до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307, зокрема:

- пункт 15.16.2 викладено в наступній редакції: "5.16.2. Списання/нарахування за небаланс визначається за формулою

де PDAM z,t - визначена на торгах на РДН ціна купівлі-продажу електричної енергії в зоні z для розрахункового періоду t, грн/МВт·год;

K im = 0,05 - коефіцієнт ціни небалансу.

Позитивне значення CIEQ b, z,t означає нарахування для СВБ (або списання для АР), тоді як негативне значення означає списання СВБ (або нарахування для АР) незалежно від напряму небалансу електричної енергії системи.";

- пункту 10.11 викладено в наступній редакції : "10.11. Протягом першого року функціонування РДН для виробників електричної енергії, крім мікро-, міні-, малих гідроелектростанцій та електричних станцій, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, у кожному розрахунковому періоді доби постачання гранична нижня межа обов`язкової заявки щодо продажу електричної енергії на РДН становить 10 відсотків від сумарного обсягу відпуску електричної енергії всіма одиницями відпуску такого виробника в цьому розрахунковому періоді. ОСП забезпечує щодекадну перевірку дотримання учасниками ринку вимоги цього абзацу та повідомляє Регулятору про випадки її порушення учасниками ринку.

Зазначена вимога застосовується окремо для кожної торгової зони, визначеної ОСП відповідно до цих Правил та погодженої Регулятором.

До синхронізації ОЕС України з об`єднаннями енергетичних систем держав - членів Європейського Союзу (Європейське співтовариство операторів магістральних мереж в електроенергетиці ENTSO-E) учасники ринку у своїх заявках на балансуючу електричну енергію зобов`язані вказувати ціну не менше від значення 55 % від ціни на РДН на цей розрахунковий період та не більше 115 % від встановленого обмеження ціни на РДН на цей розрахунковий період.

У разі подання ППБ пропозицій на балансуючу електричну енергію із ціною, що перебуває поза наведеним діапазоном, така заявка автоматично відхиляється системою управління ринком.".

Факт того, що внаслідок внесення постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.02.2020 № 516 «Про затвердження Змін до Правил ринку» змін до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 запроваджено новий підхід до формування платежів за небаланси та балансуючу енергію, а також значно розширено діапазон відхилення ціни Балансуючого ринку від ціни на Ринку на добу наперед, що значно підвищило витрати постачальників на врегулювання небалансів сторонами не заперечуються.

Також зазначене підтверджується тим, що, як зазначено відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив, враховуючи численні звернення постачальників універсальних послуг стосовно необхідності врахування в ціні на універсальні послуги складової для компенсації витрат постачальників універсальних послуг у зв`язку з небалансами електричної енергії, що виникають при постачанні електричної енергії малим непобутовим споживачам розроблено та 09.09.2020 на засіданні Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у формі відкритого слухання схвалено проект постанови «Про внесення змін до Порядку формування цін на універсальні послуги», якою передбачено врахування при визначені ціни купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії додаткових витрат на оплату небалансів, що виникають у постачальників універсальних послуг при купівлі електричної енергії для потреб малих непобутових споживачів. Зазначений проект постанови 09.09.2020 оприлюднено на офіційній сторінці Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в мережі Інтернет за адресою: www.nerc.gov.ua з метою одержання зауважень і пропозицій.

Зазначеним також підтверджується те, що відповідачем не були внесені відповідні зміни до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2018 №1176 «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» та №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги» після запровадження внесення змін постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.02.2020 №516 «Про затвердження Змін до Правил ринку» змін до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 щодо запровадження нового підходу до формування платежів за небаланси та балансуючу енергію, а також значного розширення діапазону відхилення ціни Балансуючого ринку від ціни на Ринку на добу наперед, що значно підвищило витрати постачальників на врегулювання небалансів.

Посилання відповідача на те, що внесення змін до прийнятих ним раніше нормативно - правових актів віднесено до його дискреційних повноважень не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Верховним Судом підготовлений науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro sud/naukovi visnovki/nauk visnovok 01 03 2018), згідно з яким: дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким; дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "мож", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак, наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним; при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог; критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Таким чином, дискреційні повноваження будь-якого суб`єкта владних повноважень завжди мають межі, встановлені законом.

Частиною четвертою зазначеної статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" чітко покладено обов`язок щодо забезпечення відповідними порядками (методиками) формування, розрахунку та встановлення тарифів покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості у разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін.

Таким чином, у разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін відповідач не має альтернативного шляху дії крім виконання обов`язку щодо забезпечення відповідними порядками (методиками) формування, розрахунку та встановлення тарифів покриття економічно обґрунтованих витрат.

З огляду на зазначене, в даному випадку, повноваження відповідача щодо внесення змін до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2018 №1176 «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» та №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги» у зв`язку з внесенням постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.02.2020 № 516 «Про затвердження Змін до Правил ринку» до змін Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 не можуть бути віднесені до дискреційних повноважень.

В частині посилань відповідача на те, що відповідно до Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2018 № 1176, у структурах тарифів на послуги постачальника універсальних послуг передбачено статті «Витрати на забезпечення обігового капіталу» та «Прибуток» кошти за якими постачальники універсальних послуг можуть спрямовувати, зокрема, на покриття небалансів, у випадку коли постачальник не мав змоги закупити електричну енергію дешевше ніж на ринку «на добу наперед» суд звертає увагу на те, що положеннями вказаної Методики не передбачено включення до відповідних показників збитків які поніс суб`єкт господарювання у зв`язку з на покриттям небалансів.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, щодо не прийняття відповідних змін до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2018 №1176 «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» та №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги».

В частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь позивача 3 261 575 грн. в рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих відповідачем суд зазначає наступне.

Позивач купує електричну енергію на ринку двосторонніх договорів у т.ч. у ТОВ «Д.Трейдінг» згідно з договором від 26.06.2019 № 2-1-2019/400, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до пунктів 4.6 та 5.6 вказаного договору купівля оформлюється відповідними актами купівлі-продажу, копії яких позивачем додано до позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, що відображають всі необхідні витрати, а саме, купівлю електричної енергії як товарну продукцію та купівлю-продаж небалансу електричної енергії з урахуванням додаткових витрат на врегулювання небалансів пов`язаних з різницею цін Ринку на добу наперед та цінами Балансуючого ринку.

Також на виконання договору від 26.06.2019 № 2-1-2019/400 позивач приєднався до договору врегулювання небалансів з ТОВ «Д.Трейдінг» та входить в балансуючу групу з ТОВ «Д.Трейдінг». Учасники балансуючої групи несуть фінансову відповідальність за небаланс перед своєю СВБ у рамках своїх небалансів електричної енергії.

Загальні обсяги купівлі-продажу позивачем небалансів за період березень - вересень 2020 року підтверджуються актами купівлі - продажу небалансів, підписаними між позивачем та ТОВ «Д.Трейдінг», які в свою чергу розраховуються з урахуванням даних щодо обсягів електричної енергії, отриманих за допомогою електронної платформи «Market management system» (MMS) з урахуванням обсягів спожитої електричної енергії малими непобутовими споживачами та вартості електричної енергії на балансуючому ринку. Ціна купівлі-продажу небалансів складається погодинними цінами балансуючого ринку електричної енергії, які розміщуються на офіційному сайті НЕК «УКРЕНЕРГО» за посиланням https://ua.enerRv/novvi-rvnok-e-e/rezultatv-balansuyuchogo- rynku-2/#1590479495816-2c212666-d2fa. За результатом місяця отримуються дані щодо загальних обсягів небалансу електричної енергії та розраховується вартість небалансів.

На підтвердження понесення шкоди (збитків) завданих відповідачем у розмірі 3 261 575 грн. позивачем надано суду копії актів купівлі - продажу електричної енергії, актів купівлі - продажу небалансів, зведених даних з елекронної системи «Market management system», звітів про обсяги постачання постачальником універсальної послуги (форма 6-НКРЕКП), звітів про обсяги купівлі та продажу електричної енергії (форма 4-НКРЕКП), розрахунків вартості небалансів (профіцит), розрахунків вартості небалансів (дефіцит).

Посилання відповідача на те, що шкода (збитки) відшкодувати, які просить позивач є "недоотриманим доходом" не приймаються судом до уваги з огляду на те, що небаланс електричної енергії виникає як різниця між замовленим погодинним обсягом купівлі електроенергії та фактичним погодинним обсягом спожитим споживачами та витрати на його покриття є саме збитком який несе суб`єкт підприємницької діяльності, оскільки він є частиною вартості послуг, які надає постачальник універсальних послуг.

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові 12.03.2019 у справі № 920/715/17 зазначила про те, що статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

Факт допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не прийняття відповідних змін до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2018 №1176 «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» та №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги» у зв`язку з внесенням постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.02.2020 № 516 «Про затвердження Змін до Правил ринку» змін до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 встановлений судом.

Факт понесення позивачем збитків у розмірі 3 261 575 грн. та їх виникнення сума у зв`язку покриттям небалансів електричної енергії, які виникли у зв`язку з внесенням постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.02.2020 № 516 «Про затвердження Змін до Правил ринку» змін до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів купівлі - продажу електричної енергії, актів купівлі - продажу небалансів, зведених даних з електронної системи «Market management system», звітів про обсяги постачання постачальником універсальної послуги (форма 6-НКРЕКП), звітів про обсяги купівлі та продажу електричної енергії (форма 4-НКРЕКП), розрахунків вартості небалансів (профіцит), розрахунків вартості небалансів (дефіцит).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доказів на спростування понесення позивачем витрат за період з березня по серпень 2020 року у розмірі 3 261 575 грн. на покриття небалансів електричної енергії, які виникли у зв`язку з внесенням постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.02.2020 № 516 «Про затвердження Змін до Правил ринку» змін до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 суду надано не було.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" 3261575 грн. в рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Керуючись статтями 241, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7 код ЄДРПОУ 42082379) до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133), третя особа - Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнати протиправною бездіяльності та стягнення коштів, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133), щодо не прийняття відповідних змін до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2018 №1176 «Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» та №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги».

3. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7 код ЄДРПОУ 42082379) 3 261 575 (три мільйони двісті шістдесят одну тисячу п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7 код ЄДРПОУ 42082379) судовий збір в розмірі 23122 (двадцяти трьох тисяч ста двадцяти двох) грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 та пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов