
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
22 грудня 2020 року справа № 580/4262/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління ДФС у Полтавській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Полтавській області (далі — позивач) з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі — відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на листи позивача та ненаправлення копії матеріалів виконавчого провадження;
- зобов`язати відповідача надати відповідь та направити матеріали виконавчого провадження на адресу позивача:
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2020, винесену головним державним виконавцем Лукмаслом М.М.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
В ухвалі зазначено, що позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду та надання доказів сплати судового збору.
26.10.2020 до суду надійшло клопотання про продовження строку на виконання вимог ухвали про усунення недоліків позовної заяви, в якому позивач зазначає, що отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2020 звертався до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з листами від 24.07.2020 та від 18.09.2020 для досудового врегулювання спору та скасування вказаної постанови.
Додаткової заяви про поновлення строку звернення до суду та поважності причин пропуску строку передбаченого ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) позивач суду не надав та не назвав.
Ухвалою суду від 04.11.2020 позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.
На електронну пошту суду 30.11.2020 від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду з доказами сплати судового збору. Оригінал вказаної заяви надійшов до суду 03.12.2020 вх. № 33567/20.
У період з 07.12.2020 по 21.12.2020 включно, суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О. перебував у відпустці, з огляду на що розгляд здійснюється у перший робочий день — 22.12.2020.
Розглянувши подані документи, суд вбачає підстави для повернення позовної заяви, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2020 отримана позивачем 23.07.2020, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції вх. № 1175/10, проставленому на супровідному листі відповідача від 08.07.2020 № 02.1-17/12555. Крім того, факт повідомлення позивача про існування оскаржуваної постанови підтверджується також його зверненнями до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) листами від 24.07.2020 № 1860/10/16-97-07 та від 01.09.2020 № 2454/10/16-97-07.
В обгрунтування пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що з метою досудового врегулювання спору, звертався до відповідача з проханням щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2020, однак відповідачем зазначені дії здійснені не були. На думку позивача, про факт відмови відповідача скасувати оскаржувану постанову йому стало відомо 22.09.2020 отримавши лист відповідача від 18.09.2020 про вимогу сплатити виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій.
З приводу визнання обставин пропуску строку звернення до суду поважними, суд зазначає таке.
При з`ясуванні питання щодо подачі адміністративного позову в межах строку звернення, суд має встановити день коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд не визнає поважними причини пропуску звернення до суду у зв`язку з досудовим врегулюванням спору, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною 3 ст. 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
У виконавчому провадженні № 62509564 боржником є Головного управління ДФС у Полтавській області, тобто процедури досудового врегулювання в даній справі процесуальним законом не визначено, в зв`язку з чим вказана обставина не може бути визнана судом достатньою підставою для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважною. Крім того, позивачем пропущено встановлений ч. 2 ст. 287 КАС України строк на оскарження.
Суд, з огляду на вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду, не вбачає перешкод для звернення до суду із заявленими вимогами, у встановлений КАС України строк. Строк звернення до суду пропущено з причин, що виникли з волі позивача.
Належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, що б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано, в зв`язку з чим суд висновує, що зазначені причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані судом поважними.
Поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути обґрунтовано та врахована судом у випадку наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі № 826/17879/17 (ЄДРСР 80168959).
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеєр проти Бельгії").
Такому встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Водночас позивач не позбавлений права на звернення в суд з позовом та поновлення пропущених строків за умови надання належних та допустимих доказів поважності причин їх пропуску.
На підставі ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, позивач не усунув недоліків позовної заяви, що перешкоджає відкриттю провадження в адміністративній справі.
Пунктом 1 ч.4 ст.169 КАС України встановлено обов`язок суду повернути позовну заяву позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 8 ст. 169 КАС України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256, 287, 293-297 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Головного управління ДФС у Полтавській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Кульчицький
Судове рішення № 93965013, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 22.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 580/4262/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: