Рішення № 93964853, 31.12.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6557/20

РІШЕННЯ

іменем України

31 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2738 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до військової частини А 2738, в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини А 3290 щодо не проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати в період з 30.01.2020 по 07.09.2020 грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020 року) та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, встановлені у Додатках 1 та 14 до постанови КМУ № 704;

- зобов`язати військову частину А 3290 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, за період з 30.01.2020 по 07.09.2020, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020 року) та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, встановлені у Додатках 1 та 14 до постанови КМУ № 704, з врахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії військової частини А 2738 щодо не проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати в період з 08.09.2020 по 10.09.2020 грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020 року) та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, встановлені у Додатках 1 та 14 до постанови КМУ № 704;

- зобов`язати військову частину А 2738 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, за період з 08.09.2020 по 10.09.2020, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020 року) та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, встановлені у Додатках 1 та 14 до постанови КМУ № 704, з врахуванням виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що проходив військову службу у військових частинах А2738 та А3290. Вказав, що звернувся із заявами до командира військової частини А3290 про перерахунок та виплату його грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 07.09.2020 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, встановлені у Додатках 1 та 14 до постанови КМУ № 704 та командира військової частини А2738 про аналогічний перерахунок за період служби з 08.09.2020 по 10.09.2020. Проте, отримав відмови у перерахунку та виплаті грошового забезпечення, оскільки підстави для нарахування та виплати останнього відсутні.

Суд, ухвалою від 26.10.2020 року відкрив провадження та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 14.12.2020 задоволено заяву відповідача, та замінено відповідача військову частину А3290 по адміністративній справі №560/6557/20 на належного відповідача - військову частину А2738, в частині позовних вимог до військової частини А3290.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника військової частини А2738 у письмовому провадженні, та відзив на позовну заяву, в якому вказав, що згідно з Постановою № 704 станом на 01.01.2020 року, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Встановлено, що старшину ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини А 2738 (по особовому складу) від 14.08.2020 №19-РС на посаду командира лісопильного відділення взводу інженерних конструкцій, ВОС-171182А з 08.09.2020 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення до військової частини А 3631 (наказ т.в.о. командира військової частини А3631 від 08.09.2020 №191).

В подальшому ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини А3631 (по особовому складу) від 09 вересня 2020 року №15-РС у запас відповідно до п.1 ч.5 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" пп. "б" (за станом здоров`я), з 10.09.2020 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (наказ т.в.о. командира військової частини А3631 від 10.09.2020 №193).

Позивач звернувся із заявами до командира військової частини А3290 про перерахунок та виплату його грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 07.09.2020 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, встановлені у Додатках 1 та 14 до постанови КМУ № 704 та командира військової частини А2738 про аналогічний перерахунок за період служби з 08.09.2020 по 10.09.2020.

Листами від 15.09.2020 №1089, та від 16.09.2020 №2406 військові частини повідомили позивачу, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, п.4 визначено: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Крім того, військова частина А3290 не має можливості здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з розмірів зазначених у заяві, оскільки у військовій частині відсутні вказівка забезпечувального фінансового органу про визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням виходячи з редакції пункту 4 постанови КМУ №704, чинній на момент їі прийняття, а також бюджетні асигнування у кошторисі військової частини.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.

Частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

П. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704), затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

При цьому, у примітці 1 до Додатку 1 Постанови № 704 зазначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Подібне за змістом правове регулювання містить й примітка 1 до Додатку 14 Постанови № 704.

Аналіз наведених вище приписів Постанови № 704 свідчить про те, що розрахунки посадових окладів проводяться шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, що визначений Додатком 1 або Додатком 14.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2027 грн., а мінімальна заробітна плата - 4723 грн. Отже, 50% мінімальної заробітної плати складає 2361,50 грн.

Таким чином, при визначенні посадового окладу позивача неможливо застосувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, оскільки він є меншим від мінімально можливого множника - величини п`ятдесяти відсотків мінімальної заробітної плати. Саме тому, розрахунковою величиною, яка повинна застосовуватися для визначення посадового окладу позивача є 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року

Суд наголошує, що вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням станом на 01 січня 2020 року складає - 2361,50 грн.

Суд також звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини по справі "Ольсон проти Швеції", а саме, норма спеціального закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки.

Окрім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах "Вєренцов проти України", "Кантоні проти Франції").

Нечіткість Постанови №704, коли Примітки до Додатків 1,14 на які покликається позивач і які, не визнає відповідач, є в свою чергу частинами даного нормативно-правового акта, які представляють державно-владний припис, призначений для спеціального текстового або символічного підкреслення, має супровідний характер.

Виходячи з наведеного та згідно з усталеною практикою Європейського суду, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах "Олександр Волков проти України", "G.G. та інші проти Болгарії").

Таким чином, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо не проведення перерахунку посадового окладу, окладу за військовим званням виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня календарного року.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

У зв`язку з цим, з метою відновлення порушеного права позивача, військову частину А 2738 належить зобов`язати провести перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020 та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати згідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини А 2738 щодо не проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати в період з 30.01.2020 по 07.09.2020 та з 08.09.2020 по 10.09.2020 грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, встановлені у Додатках 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Зобов`язати військову частину А 2738 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, за період з 30.01.2020 по 07.09.2020 та з 08.09.2020 по 10.09.2020, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, встановлені у Додатках 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з врахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 31 грудня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Військова частина А 2738 (вул.Гагаріна, 56,Кам`янець-Подільський,Хмельницька область,32300 , код ЄДРПОУ - 26621573)

Головуючий суддя П.М. Майстер