Рішення № 93963647, 28.12.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року Справа № 280/7153/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Прус Я.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області (далі – відповідач), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 , третя особа), в якому з урахуванням уточнення (вх. №49598 від 19.10.2020) просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, тридцять сьомої сесії сьомого скликання, від 24.09.2020 №14 в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 ;

зобов`язати відповідача винести рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 12.10.2020 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви було усунуто.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві (уточненій) зазначає, що оскаржене рішення органу місцевого самоврядування в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є не законне, яке підлягає безумовному скасуванню, оскільки воно порушує права позивача на безоплатну приватизацію земельної ділянки та прийняте з порушенням процедури його прийняття. Посилається на приписи ст. 118, 121 Земельного кодексу України та стверджує, що системний аналіз правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, Зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, генеральних планів, населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 Кодексу. В свою чергу, Михайлівська селищна рада, на думку позивача, не зазначила підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Вважає, що у даному випадку як ОСОБА_2 , так і позивач мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбудеться із кінцевим визначенням особи, що має право власності або користування (оренду) на ділянку, тому у відповідача не має підстав вважати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. На підставі викладеного, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 26.10.2020 відкрите провадження в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначене перше судове засідання на 24 листопада 2020 року.

11 листопада 2020 року від третьої особи надійшли письмові пояснення (вх. №54221), за змістом яких вказує, що ним до Михайлівської селищної ради було подано заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 . Вказує, що відповідачем було повідомлено, що дана земельна ділянка належить до комунальної власності, хоча у 2004 році гр. ОСОБА_1 надавався дозвіл на розроблення проекту. Вважає, що оскільки позивач не забажала оформити дану ділянку своєчасно, вона не може бути закріплена за нею довічно, а тому рішення Михайлівської селищної ради від 24.09.2020 №14 прийняте на законних підставах.

Відповідач позов не визнав, 16 листопада 2020 року надіслав суду відзив на адміністративний позов (вх. № 54766), у якому, зокрема, пояснює, що 21 жовтня 2020 року до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області від голови постійної комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області надійшло клопотання щодо скасування рішення Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області від 24.09.2020 № 14, аргументоване тим, що в подальшому можуть виникнути складнощі під час проведення сезонних робіт по обробленню суміжних земельних ділянок землекористувачами та землевласниками. Дане клопотання було розглянуто на пленарному засіданні селищної ради і за результатами голосування було прийнято рішення від 22.10.2020 № 116 «Про скасування рішення Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області від 24 вересня 2020 року № 14», про яке ОСОБА_2 та ОСОБА_1 також були повідомлені листами від 23.10.2020 вих. № 891, №892. Зауважує, що 27 жовтня 2020 року до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області повторно надійшла заява від громадянки ОСОБА_1 (вхідний № Б-888з) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,75 га у власність, яка розташована в межах населеного пункту АДРЕСА_1 . Дана заява буде розглянута на пленарному засіданні селищної ради згідно норм чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням вісімнадцятої сесії четвертого скликання Михайлівської селищної ради №61 від 23.07.2004 ОСОБА_1 наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,35 га у власність.

10 серпня 2020 року до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області надійшла заява громадянина ОСОБА_2 (вхідний № НОМЕР_1 з) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,50 га у власність, яка розташована в межах населеного пункту АДРЕСА_1 та 6.

15 вересня 2020 року до Михайлівської селищної ради надійшла заява позивача (вхідний №Б-786з) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,75 га у власність, яка розташована в межах населеного пункту АДРЕСА_1 .

24 вересня 2020 року відбулось тридцять сьома сесія Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області сьомого скликання, на якому розглядались питання щодо розгляду заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. В результаті розгляду даного питання щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2 відповідачем прийняте оскаржене рішення № 14, яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, натомість гр. ОСОБА_2 дозвіл (з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою) на розроблення такого проекту наданий.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

У подальшому, 21 жовтня 2020 року до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області від голови постійної комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області надійшло клопотання щодо скасування рішення Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області від 24.09.2020 № 14, аргументоване тим, що в подальшому можуть виникнути складнощі під час проведення сезонних робіт по обробленню суміжних земельних ділянок землекористувачами та землевласниками. Дане клопотання було розглянуто на пленарному засіданні селищної ради і за результатами голосування було прийнято рішення від 22.10.2020 № 116 «Про скасування рішення Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області від 24 вересня 2020 року № 14», про яке ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були повідомлені листами від 23.10.2020 за вих. № 891,892.

27 жовтня 2020 року до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області повторно надійшла заява від громадянки ОСОБА_1 (вх.№ Б-888з) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,75 га у власність, яка розташована в межах населеного пункту АДРЕСА_1 . Про результати розгляду вказаної заяви учасниками справи суд не повідомлено.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Частиною 4 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 Земельного кодексу України, згідно з частиною 1 якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 по справі №803/1244/16.

Відповідно до частини 10 статті 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням тридцять сьомої сесії сьомого скликання Михайлівської селищної ради від 24.09.2020 №14 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 . Разом із цим, оскаржене рішення було самостійно скасоване відповідачем відповідним рішенням від 22.10.2020 № 116, а тому підстави для його повторного скасування та задоволення позовних вимог у цій частині у суму відсутні.

Водночас, скасування попереднього рішення не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Суд зазначає, що відповідач за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зобов`язаний був прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою або надати позивачу вмотивовану (із зазначенням конкретних причин) відмову у його наданні.

При цьому, жодних зауважень до пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач не вказував, як і будь-яких доказів звернення до позивача з пропозицією щодо їх усунення.

За таких обставин суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду заяви позивача від 15.09.2020 та неприйняття обґрунтованого рішення за наслідками її розгляду, оскільки доказів розгляду такої заяви у встановлений законодавством спосіб та строк матеріали справи не містять.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача винести рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га у власність для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає таке.

Щодо ефективності обраного судом апеляційної інстанції способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17 зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, у межах спірних правовідносин не відповідає фактичним обставинам справи, об`єкту порушеного права, оскільки зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання Михайлівської селищної ради прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що рішення відповідача від 24.09.2020 №14 та від 22.10.2020 № 116 не надають чіткої та зрозумілої відповіді стосовно наявності причини (причин), які унеможливлюють позитивне вирішення порушеного позивачем питання, а також зважаючи на відсутність у відзиві на позовну заяву таких обґрунтувань для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 15.09.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 у власність.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами частин 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про сукупність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Михайлівської селищної ради пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області (72002, Запорізька область, смт Михайлівка, вул. Центральна, буд. 22, код ЄДРПОУ 25214512), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області щодо не прийняття рішення про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Михайлівську селищну раду Михайлівського району Запорізької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.09.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак