Рішення № 93960566, 22.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.12.2020Справа № 910/7438/20

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сваргалока"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор"

про розірвання договору оренди та примусове виселення

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою до відповідача про розірвання договору оренди від 31.08.2016 №7522 та примусове виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сваргалока" з державного нерухомого майна - нежилих приміщень на 1-му поверсі будівлі загальною площею 274,30 кв.м, що розміщене за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 39/1.

В обґрунтування заявленої у позові вимоги про розірвання договору оренди від 31.08.2016 №7522 укладеного між Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сваргалока" (Відповідач), позивач посилається на істотне порушенням відповідачем умов договору, яке за твердженням позивача полягало в передачі в суборенду приміщень, на підставі договору суборенди від 18.10.2019 №4 і яке суборендар використовує не за призначенням, а з метою розміщення ресторану з нічним режимом роботи та на частині асфальтованого майданчика площею 40,00кв.м неправомірно встановлено літню терасу без договору оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі № 910/7438/19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/7438/20 здійснювати у порядку загального позовного провадження.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (03037, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 39/1, код 05416892). Підготовче засідання у справі №910/7438/20 призначено на 09.07.20 об 11:00 год.

30.06.2020 поштою від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній повністю заперечує проти позову та вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення істотних умов договору оренди від 31.08.2016 №7522 і тому у задоволенні позовної заяви про розірвання договору оренди та примусове виселення слід відмовити повністю.

21.07.2020 через загальний відділ діловодства суду від Позивача надійшла відповідь на відзив від 08.07.2020 за №30-10/5370, в якій Позивач зазначає, що істотність порушення Відповідачем Договору в даному випадку полягає в тому, що використовуючи майно під розміщення ресторану з нічним режимом роботи, що відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року №786 має іншу орендну ставку 40%, призвело до втрат надходжень до Державного бюджету України від орендних платежів у значних розмірах.

17.08.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від 17.08.2020, в яких Відповідач звертає увагу суду на той факт, що викладені в позовній заяві доводи свого підтвердження не знаходять, так як вказана вимога стосувалась використання майна суборендарем Товариством з обмеженою відповідальністю "Базар Експрес" з метою розміщення ресторану з нічним режимом роботи.

Відповідач також зазначає, що до позовної заяви позивачем не було додано договорів суборенди між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базар Експрес", хоча про наявність таких договорів позивач був обізнаний, так як надавав згоду на передання майна в суборенду. Однак, вже в запереченнях на відзив позивач зазначив, що Відповідач всупереч умовам договору, фактично використовує орендовані приміщення під розміщення ресторану з нічним режимом роботи, що потребує застосування іншої орендної ставки.

Підготовчі засідання відкладались.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні 07.08.2020 з`ясовані всі питання визначені ст. 182 Господарського процесуального кодекс України.

Ухвалою суду від 07.08.2020 закрито підготовче провадження у справі №910/7438/20. Призначено розгляд справи №910/7438/20 по суті на 22.09.2020.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

13.10.2020 до суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву надійшла Відповідь на заперечення на відповідь позивача на відзив на позовну заяву від 12.10.2020 за №3-10/б/н, яка була за клопотанням останнього прийнята в судовому засіданні 15.12.2020 до матеріалів справи.

26.10.2020 від відповідача до суду надійшли Пояснення на відповідь позивача від 12.10.2020 за №3-10/б/н, які також були за клопотанням останнього прийняті в судовому засіданні 15.12.2020 до матеріалів справи.

Державне підприємство "Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (Третя особа) підтримала позовні вимоги позивача, письмових пояснень суду не подано.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 22.12.2020 судом було з`ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засідання 22.12.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2016 між позивачем та відповідачем року було укладено договір № 7522 оренди нерухомого майна (далі - Договір), що належить до державної власності. За умовами договору, Орендодавець (позивач) передав, а Орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення на 1-му поверсі будівлі загальною площею 274,30 кв.м. (реєстровий номер майна 05416892.1АААЛГ100), розміщене за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 39/1 (далі - Приміщення), що перебуває на балансі Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача).

Відповідно до п.2.1, майно передавалось в оренду з метою розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцізної групи-63,10кв.м. та розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцізної групи-211,20кв.м.

Договорами № 7522/01 від 25.01.2017 та 7522/02 від 21.08.2019 в Договір внесені зміни, зокрема, щодо строку дії Договору (до 30.06.2022 року включно).

Згідно з положеннями частини 4 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.10.2 договору умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати-до виконання зобов`язань.

Підпунктом 10.3. договору передбачено, що зміни до умов договору або його розірвання допускається за взаємної згоди Сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою Стороною.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача про зміну умов договору щодо розміру орендної плати.

Заявлена у даній справі Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву вимога про розірвання договору оренди від 31.08.2016 №7522 укладеного між Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сваргалока", мотивована істотним порушенням відповідачем умов договору, яке за твердженням позивача полягало в передачі в суборенду приміщень, на підставі договору суборенди від 18.10.2019 №4 і яке суборендар використовує не за призначенням, а з метою розміщення ресторану з нічним режимом роботи та на частині асфальтованого майданчика площею 40,00кв.м встановлено літню терасу без договору оренди.

В якості правової підстави для розірвання договору позивач навів положення пункту 10.7 договору оренди, частину 1,2 статті 651 ЦК України.

Так, у пункті 10.7 договору оренди передбачена можливість дострокового розірвання договору, а саме його окремі абзаци щодо: 10.7.1 - користування майном (Приміщенням) не відповідно до умов Договору; 10.7.5. передання без письмової згоди Орендодавця (позивача) майна (Приміщення), частини майна (Приміщення) в суборенду.

Як на фактичні підстави про наявність порушень умов Договору оренди зі сторони відповідача, позивач послався на акт обстеження від 24.12.2019 року, в якому зазначено, що в ході проведення позивачем обстеження було встановлено наступні порушення умов Договору: (1) Суборендар ТОВ "Базар Експрес" на підставі договору суборенди від 18.10.2019 року № 4 використовує майно загальною площею 274,30 кв.м. з метою розміщення ресторану з нічним режимом роботи; (2) на частині асфальтованого майданчика площею 41,00 кв.м. встановлено літню терасу без договору оренди.

Судом визнанні твердження Позивача щодо істотного порушення відповідачем умов договору необґрунтованими, а установлені судом у даній справі фактичні обставини справи не свідчать про наявність у діях відповідача критерію істотності порушення умов договору оренди, що не дає підстав для висновку про підставність заявлених орендодавцем позовних вимог, в силу наступного.

Позивач, в особі Першого заступника начальника регіонального відділення ФДМУ по м. Києву Р.М. Новікова, листом від 10.06.2019 року № 30-06/4849 погодив передання в суборенду спірного Приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю "Базар Експрес" та погодив розрахунок плати за суборенду державного майна (Приміщення), що входить до складу орендованого за договором оренди нерухомого майна № 7522 від 31.08.2016 року. Приміщення, на підставі договору суборенди № 06/2019 від 10.06.2019 року та акту приймання-передачі державного нерухомого майна від 10.06.2019 року, передано в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю "Базар Експрес".

Надалі позивач, в особі Першого заступника начальника регіонального відділення ФДМУ по м. Києву Р.М. Новікова, листом від 18.10.2019 року № 30-06/8471 погодив передання в суборенду спірного Приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю "Базар Експрес" та погодив змінений розрахунок плати за суборенду державного майна (Приміщення), що входить до складу орендованого за договором оренди нерухомого майна № 7522 від 31.08.2016 року. Приміщення, на підставі договору суборенди № 4 від 18.10.2019 року та акту приймання-передачі державного нерухомого майна від 18.10.2019 року, передано в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю "Базар Експрес" (Суборендар).

Зі змісту актів наданих послуг та платіжних доручень до них, за період з жовтня 2019 року до жовтня 2020 року, вбачається, що ТОВ "Базар Експрес" перераховувало плату за користування суборендованим Приміщенням відповідачу, а відповідач проводив відповідні розрахунки за Договором, перераховуючи орендну плату в бюджет та на рахунок третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Розмір орендної плати, з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць календарного року, з розподілом платежу за отримувачами в пропорції: 70% до державного бюджету, 30% на рахунок третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, формувався та направлявся відповідачу третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Отже, твердження позивача щодо використання майна під розміщення ресторану з нічним режимом роботи, яка має іншу орендну ставку 40%, яка не погоджена сторонами шляхом зміни умов договору, свідчать про намагання орендодавця в односторонньому порядку змінити умови договору у спосіб, який не передбачений ні умовами договору, ні приписами чинного законодавства.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до п. 10.1 договір від 31.08.2017 № 7522 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності діє до 30.06.2022 року включно. (Договорами № 7522/01 від 25.01.2017 та 7522/02 від 21.08.2019 в Договір внесені зміни, зокрема, щодо строку дії Договору до 30.06.2022 року включно).

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п.10.3 Договору оренди комунального майна № 1375 від 12.11.2015 договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

До підстав відповідно до статей 651 і 652 Цивільного кодексу України, зокрема, належать:

- істотне порушення договору його стороною, внаслідок чого іншій стороні завдано шкоди, що значною мірою позбавляє таку сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладанні договору. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, то не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При цьому необхідно враховувати, що у зв`язку з істотною зміною обставин договір може бути розірваний (а у виняткових випадках - змінений) за рішенням суду за заявою зацікавленої сторони та за наявності одночасно наступних умов:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості й обачності, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.

Згідно з п. 10.7 договору оренди передбачена можливість дострокового розірвання договору на вимогу Орендодавця, якщо Орендар: користується майном не відповідно до умов Договору; навмисно або з необережності погіршує стан майна та іншого обладнання; систематично (більше трьох раз) порушує термін здійснення будь-яких платежів за цим договором та не надав платіжні доручення до регіонального відділення; не робить згідно з умовами Договору ремонт орендованого майна; передає орендоване нерухоме майно (його частину) у суборенду, укладає договори про сумісну діяльність, де внеском сторони є право на оренду орендованого за цим Договором майна; перешкоджає співробітникам Орендодавця та Балансоутримувача здійснювати перевірку стану орендованого майна; не переглядає орендну плату, в разі внесення змін до Методики, яка передбачає збільшення орендної плат; не виконав зобов`язання п. 5.2 та /або 5.8 цього договору.

Позивачем, в установленому законом порядку, належними та допустимими доказами не доведена протиправна, винна поведінка відповідача, порушення останнім саме істотних умов договору.

Посилання позивача на наведені в акті обстеження від 24.12.2019 порушення умов договору оренди, не свідчать про порушення умов договору саме відповідачем, а також позивачем не доведено істотність порушень умов договору саме відповідачем, що є підставою для розірвання договору оренди, укладеного з відповідачем.

Позивач, як на нормативну підставу проведення обстеження, посилається на Наказ фонду державного майна України від 14.05.2012 року № 655 "Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди", пункти 8.1. та 8.3. Договору.

Наказ № 759 від 23.10.2019 року "Про проведення обстеження", акт обстеження від 24.12.2019 року не відповідають вимогам наказу Фонду державного майна України від 14.05.2012 року № 655 "Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди", так як останнім складання таких документів не передбачено.

З зазначений вище наказ № 655 від 14.05.2012 року не містить порядку призначення та проведення перевірок, містить лише посилання на те, що підставою для проведення перевірки є щорічний план-графік, а за результатами такої перевірки складається звіт.

Згідно ст. 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", контроль за використанням майна, переданого в оренду, покладається на органи, які відповідно до цього Закону здійснюють державну політику у сфері оренди. Контроль за використанням іншого окремого індивідуально визначеного майна, переданого в оренду, здійснюють органи, уповноважені управляти підприємством, яке є орендодавцем цього майна.

Відповідно до п. 1 Наказу Фонду державного майна України від 14.05.2012 № 655 "Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди", на Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва як орендодавців державного майна за укладеними ними договорами оренди покладено обов`язок здійснювати контроль, а саме: періодичний комплексний з оглядом об`єкта оренди (згідно з щорічними планами-графіками).

Отже, контроль виконання істотних умов Договору оренди повинен здійснюватись виключно в порядку, визначеному Наказом Фонду державного майна України від 14.05.2012 року № 655 "Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди", тобто згідно з щорічними планами-графіками.

Натомість, до позовної заяви додано план-графік проведення контрольних заходів на IV квартал 2019 року відділу контролю за виконанням договірних відносин та використання державного майна Регіонального відділення ФДМУ України по м. Києву.

Суд приходить до висновку, що перевірка відповідача проводилась позапланово, що не узгоджується з вимогами Наказом Фонду державного майна України від 14.05.2012 року № 655 "Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди". Суд звертає увагу, що наказ № 759 від 23.10.2019 року "Про проведення обстеження", яким визначено об`єкт обстеження, складено 23.10.2019 року, а план-графік проведення контрольних заходів на IV квартал 2019 року відділу контролю за виконанням договірних відносин та використання державного майна Регіонального відділення ФДМУ України по м. Києву затверджено наступного дня, 24.10.2019 року. Таким чином, на момент прийняття рішення позивачем про проведення обстеження, не існувало як щорічного, так і квартального плану-графіку перевірок.

Також судом враховується, що в наказі позивача № 759 від 23.10.2019 року "Про проведення обстеження" відсутні посилання як на наказ Фонду державного майна України від 14.05.2012 року № 655 "Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди", так і на п.п. 8.1., 8.3. Договору, як на підставу проведення обстеження орендованого майна (Приміщення).

Відповідно до положень пункту 8.1. договору оренди позивач має право контролювати виконання договору оренди та використання об`єкта оренди (Майна), в тому числі й з можливим залученням Балансоутримувача. Проте, даний пункт договору оренди не наділяє позивача правом проведення позапланової перевірки (не включеної до щорічного плану-графіку) та не визначає порядок проведення контрольних заходів та порядок оформлення результатів таких заходів в частині контролю виконання умов договору.

Суд зазначає, що п.п. 8.1. та 8.3. Договору містять різні форми контролю (контроль за виконанням умов Договору та використанням майна; контроль за станом майна відповідно), тому позиція позивача про те, що передбачений п.8.3. Договору акт обстеження може бути складений й у випадку проведення контрольних заходів за виконанням умов Договору та використанням майна, є передчасним та таким, що не ґрунтується на положеннях Договору.

Даний висновок суду узгоджується з вимогами пункту 4 наказу Фонду державного майна України від 14.05.2012 року № 655 "Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди", який передбачає, що за результатами контрольних заходів особами, що його здійснювали, складаються звіти, що містять інформацію за напрямами, визначеними у пункті 1 цього наказу, а не акти обстеження.

Позивачем не спростована позиція відповідача про те, що спірне Приміщення передано в суборенду ТОВ "Базар Експрес" за погодженням з позивачем, а отже, вказане Приміщення самостійно відповідачем не використовується.

Таким чином, не знаходить свого підтвердження припущення позивача про те, що відповідачем спірне Приміщення використовується не відповідно до умов договору оренди.

Щодо літньої тераси площею 41,00 кв.м., суд зазначає, що позивачем суду не надано доказів того, що саме відповідач використовує або використовував зазначену терасу. При цьому, у відповідності до листа третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача від 23.09.2020 року, наданого позивачем, зазначений об`єкт не є будівлею або частиною будівлі. Разом з тим, Договір передбачав передання в оренду відповідачу саме нежилі приміщення на 1-му поверсі будівлі загальною площею 274,30 кв.м. (реєстровий номер майна 05416892.1АААЛГ100), розміщене за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 39/1. Ураховуючи зазначене, питання використання вказаного майданчика знаходиться поза межами регулювання Договору, й не може розглядатися судом як порушення умов Договору.

За відсутності підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання договору, похідна від неї вимога про примусове виселення задоволенню також не підлягає.

Щодо судових витрати на надання правничої допомоги, суд вказує наступне.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До відзиву на позовну заяву було додано договір про надання правової (правничої) допомоги № ГС01062020 від 01.06.2020, укладений між відповідачем та адвокатом Легких К.В. У відповідності до умов договору, гонорар адвоката складає 10 000, 00 гривень. На підтвердження виконання умов зазначеного договору, позивачу та третій особі направлено, а суду надано відповідне платіжне доручення про сплату зазначеного гонорару.

При поданні заперечень 17.08.2020 року представником відповідача адвокатом Легких К.В. суду надано підтвердження направлення копії договору про надання правової (правничої) допомоги на адресу позивача та третьої особи. Також позивачу та третій особі направлено, а суду надано копії акту № 1 наданої правової (правничої) допомоги від 10.07.2020 року, акту № 2 наданої правової (правничої) допомоги від 12.08.2020 року. В зазначених актах деталізована надана правова (правнича) допомога.

З огляду на наведене, дослідженими доказами підтверджується розмір витрат на правову допомогу відповідача в сумі 10 000, 00 гривень, які підлягають стягненню з позивача на підставі норм статей 126, 129 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.08.2016 № 7522, та примусове виселення відмовити повністю.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка 50-Г, ідентифікаційний код 19030825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Сваргалока" (01024, м. Київ, вул. Банкова 1/10, кв. 2, ідентифікаційний код 40080689) судові витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч),00 грн.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.12.2020

Суддя І.І. Борисенко