Рішення № 93953936, 28.12.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/2451/20

№ провадження 2/646/1888/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.20 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Білінської О.В.,

за участю секретаря Літвякової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харків в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Головне Управління Пенсійного Фонду в Харківській області про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів, яким просить:

- усунути перешкоди у здійсненні права власності на майно шляхом скасування арешту накладеного згідно постанови від 28.01.2020 за виконавчим провадженням № 48590378 винесеним головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ярошенко В.В. на грошові кошти, що містяться у АТ КБ «ПриватБанк» і надходять в рахунок із відповідним № НОМЕР_1 , який використовується для отримання пенсії.

- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» у відповідності до частини 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» повідомити виконавця про доцільне призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на рахунку по картці НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» та на який перераховується пенсія ОСОБА_1 від ГУ ПФ в Харківській області та розблокувати цей же рахунок, який використовується для отримання пенсії.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконанні державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ярошенка В.В. знаходиться виконавче провадження ВП № 48590378 щодо примусового виконання виконавчого листа №755/427/15-ц виданого Дніпровським районним судом м. Києва про примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських банків про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» боргу у розмірі 124140 грн. 31 коп. 01.09.2015 року постановою державного виконавця накладений арешт на кошти позивача, що належать йому у межах суми заборгованості в розмірі 124140 грн. 31 коп. В даній постанові йдеться про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. АТ КБ «Приватбанк» прийняв до виконання постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ярошенко В.В. про накладення арешту на банківські рахунки та наклав арешт на особовий рахунок по картці НОМЕР_1 , на який перераховується пенсія. Накладений арешт порушує його законні права та інтереси. Просить скасувати арешт з пенсійного рахунку.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.08.2020 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та задоволено клопотання позивача про витребування доказів, а саме: витребування із Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області належним чином засвідчену копію виконавчого провадження № 48590378, які суду надані не були.

Позивач після відкриття провадження з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Представник відповідача Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області відзив на позов до суду не подав, та з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» надав письмові пояснення, згідно яких заперечує проти задоволення позовних вимог та просив відмовити, оскільки позов пред`явлено до неналежних відповідачів. У випадку звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звільнення майна з-під арешту орган державної виконавчої служби не може бути належним відповідачем у такій справі. Вказані позовні вимоги можуть бути пред`явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт. Також зазначив, що стягувач ВАТ «ВТБ Банк» у справі в якості відповідача не зазначений.

Третя особа пояснення на позов до суду не подавав, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталась.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходиться виконавче провадження ВП № 48590378 щодо примусового виконання виконавчого листа № №755/427/15-ц виданого Дніпровським районним судом м. Києва про примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських банків про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» боргу у розмірі 124140,31 грн., що підтверджується постановою державного виконавця Хаблова В.М. від 01.09.2015 року (а.с.21)

28.01.2020 року постановою державного виконавця накладений арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 у розмірі 124140,31 грн. В даній постанові йдеться про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 (а.с. 22-23)

Відповідно до ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження», розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної платив передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Як вбачається із матеріалів справи під арешт потрапив особистий рахунок позивача № НОМЕР_1 в АТКБ «Приватбанк» на який перераховується пенсія.

Позивач звертався до відповідача із заявою про скасування арешту з грошових коштів, однак, йому було відмовлено у скасуванні арешту з грошових коштів, у зв`язку з тим, що у них на виконанні знаходиться виконавче провадження відносно ОСОБА_1 , а також у зв`язку з тим, що не порушено порядок накладення арешту, та запропоновано звернутися до суд.

Вказаний арешт перешкоджає позивачу в повному обсязі реалізувати свої права щодо користування та розпорядження своїми грошовими коштами.

Згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» - арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, а відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення - у разі закінчення виконавчого провадження.

Виконавче провадження підлягає закінченню, згідно із ч.1 ст.39 вказаного Закону - в тому числі, окрім іншого, в разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВССУ 2 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 №5 - відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (ст. 3 ЗУ від 21 квітня 1999 року №606 - XIV «Про виконавче провадження» (у редакції ЗУ від 04 листопада 2010 року №2677-VI).

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу ч. 1 ст. 13 цього Кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними сторонами в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб`єктами спірних матеріальних правовідносин. За положенням ЦПК України належний позивач - особа, якій належить право вимоги; належний відповідач - особа, котра повинна відповідати за позовом.

Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб`єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача

Неналежними сторонами в цивільному процесі будуть ті особи, які не є суб`єктами права вимоги чи несення обов`язку. Неналежним відповідачем є та особа, що не повинна відповідати по пред`явленому до неї в суді позову.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).

Будь-яких доказів того, що саме відповідачами у справі, а саме: Міжрайонним відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк порушено права чи інтереси позивача (неправомірно накладено арешт, не скасовано арешт у передбачені строки та порядок, та і взагалі накладено арешт тощо) не надано.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19), орган державної виконавчої служби у справах за позовами осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, може залучатися судом як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

За змістом наведених правових норм та правових позицій Великої Палати Верховного Суду у випадку звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) орган державної виконавчої служби не може бути належним відповідачем у такій справі. Вказані позовні вимоги можуть бути пред`явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт.

Звертаючись до суду з позовом про зняття арешту з грошових коштів позивач зазначив відповідачами Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк, а у якості третьої особи: Головне Управління Пенсійного Фонду в Харківській області, що є порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України, оскільки в такому випадку суд вирішує питання про права і обов`язки особи, яка не є відповідачем в даній справі, що є порушення принципів рівності сторін та змагальності процесу.

Відповідно до ст.ст. 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і законом.

Крім того позивач не вказав, якими діями і який закон порушений відповідачами у даній справі, тоді як арешт на його майно було накладено при виконання рішення суду на користь ВАТ «ВТБ Банк» і в разі скасування цього арешту можуть бути порушені саме права банку до якого позивач не заявляв позовних вимог в даній справі.

З врахуванням вищезазначеного, суд вважає, що позов пред`явлено не до всіх належних відповідачів.

Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що у випадку подання позову про звільнення майна з-під арешту, який накладено при виконанні виконавчого документа про стягнення коштів з метою забезпечення його виконання, відповідачем є стягувач.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Позивачем клопотання у порядку та строки, визначені ст. 51 ЦПК України, з цього приводу не заявлялись.

Відповідно до висновків, викладених у постанові колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року по справі № 280/119/16-ц, якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Головне Управління Пенсійного Фонду в Харківській області про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно, задоволенню не підлягають.

На основі викладеного, керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, згідно ст.ст. 3, 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 211, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Головне Управління Пенсійного Фонду в Харківській області про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, місцезнаходження: 61001, м. Харків, майдан Захисників України, 7/8.

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області, місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.

Суддя Білінська О.В.