Рішення № 93949066, 16.11.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/9451/19

2/214/422/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 листопада 2020 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Ковтун Н.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Фартушної Є.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого дії ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , в інтересах якої дії ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради про примусове виселення та зняття з реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «Альфа Банк» в особі представника звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого дії ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , в інтересах якої дії ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради про примусове виселення та зняття з реєстрації.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник Акціонерного товариства «Альфа Банк» - Мальцева А.В. зазначила, що 19 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_1 , укладено Кредитний договір на купівлю житлової нерухомості №0319/1207/45-010, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 29 000,00 доларів США, з розрахунку 12,5 % річних за користування кредитом на строк з 19.12.2007 року по 19.12.2027 року.

В частині надання кредитних коштів ТОВ «Сведобанк» свої зобов`язання виконав в повному обсязі.

25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором.

15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк», був укладений Договір купівлі продажу прав вимоги за кредитним договором №0319/1207/45-010 від 19.12.2007, що було укладено між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступник ВАТ «Сведбанк (правонаступник ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Альфа Банк», правонаступник АТ «Альфа Банк». Після ухвалення рішення стало відомо, що в квартирі, яка є предметом іпотеки, зареєстровані мешканці включаючи неповнолітніх дітей.

Однак, відповідачі не мають право на користування квартирою, оскільки АТ «Альфа Банк» є власником майна за адресою: АДРЕСА_1 , а тому просить суд виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 27 березня 2020 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2020 року позовна заява надійшла до провадження судді Ковтун Н.Г.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином. До суду надійшла заява представника позивача АТ «Альфа Банк» про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного рішення.

Відповідачі по справі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується поштовим конвертом разом з рекомендованими повідомленнями повернутим до суду у зв`язку з закінченням строку зберігання, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без їх участі до суду не подавали.

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, неодноразово до суду надавала заяви про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради до суду надала заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом також враховується, що відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні матеріали справи, доводи позивача, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, 19.12.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_1 , укладено Кредитний договір № 0319/1207/45-010-Z-1, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 29 000,00 доларів США, з розрахунку 12,5 % річних за користування кредитом на строк з 19 грудня 2007 року по 19 грудня 2027 року (а.с. 8-11).

25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором (а.с. 21-35).

15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк», був укладений Договір купівлі продажу прав вимоги за кредитним договором №0319/1207/45-010 від 19.12.2007, що було укладено між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступник ВАТ «Сведбанк (правонаступник ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Альфа Банк», правонаступник АТ «Альфа Банк» (а.с. 39-45).

На підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 липня 2018 року був виданий виконавчий лист, яким було звернено стягнення на предмет іпотеки трикімнатної квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Відповідно умов Іпотечного договору, Позичальником, який є Іпотекодавцем, було передано Банку в іпотеку наступне нерухоме майно: квартиру, загальною площею 62,6 кв.м., житловою площею 36,8 кв.м., АДРЕСА_1 . Відповідно до п.11 Іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання Іпотекодавцем Основного зобов`язання повністю або частково, у тому числі якщо Іпотекодавець не поверне Іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з Основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених Основним зобов`язанням та цим Договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення Основного зобов`язання (як основного боргу, так і процентів за ним).

Згідно виконавчого листа № 214/7549/16-ц, який виданий на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 липня 2018 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність задоволені (а.с. 17).

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно Довідки за вих. № 0116-13/2237 виданої завідуючою відділом реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради про склад сім`ї або зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що згідно наявної у відділі реєстрації місця проживання громадян інформації за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 16).

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.1.4 кредитного договору № 0319/1207/45-010 від 19.12.2007 року, кредитні кошти призначені для здійснення Позичальником розрахунку по Договору купівлі-продажу між Позичальником та ОСОБА_1 , з метою придбання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2 Іпотечного договору № 0319/1207/45-010 на забезпечення виконання Основного зобов`язання Іпотекодавець передає в іпотеку в іпотеку іпотеко держателю належне йому на праві власності майно: трикімнатну квартиру під номер АДРЕСА_2 .

Тобто, суд приходить до висновку, що об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , було придбано саме за кредитні кошти.

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону України «Про іпотеку».

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом України «Про іпотеку».

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку».

Так, згідно з частиною другою статті 39 цього Закону одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Частина друга названої статті передбачає, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Чинне законодавство не містить вимоги про необхідність одночасного заявлення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, тому право обрання способу захисту, відповідно, належить іпотекожержателю. Отже ухвалення судом рішення про задоволення вимог іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки без винесення рішення про виселення мешканців, не позбавляє іпотекодержателя права звернутися з позовом про виселення окремо.

Системний аналіз наведених положень Закону дає підстави для висновку, що вимога частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» щодо направлення іпотекодержателем на адресу осіб, які проживають в іпотечному майні, письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише позасудових способів звернення стягнення на предмет іпотеки, і не застосовується у випадку, коли звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось (відбувається) за рішенням суду.

За обставинами встановленим судом, звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось на підставі судового рішення.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного жилого приміщення, є стаття 109 ЖК Української РСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

Відповідно до частини другої статті 109 Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

Таким чином, частина друга статті 109 ЖК Української РСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян із жилих приміщень, придбаних не за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, забезпеченого іпотекою цього приміщення, без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного житлового приміщення при зверненні стягнення на житлове приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного житлового приміщення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що в разі звернення стягнення на іпотечне майно в судовому порядку та ухвалення судового рішення про виселення мешканців з іпотечного майна, яке не придбане за рахунок кредитних коштів, підлягають застосуванню як положення частини другої статті 39 та/або частини першої статті 40 Закону України «Про іпотеку», так і частини другої статті 109 ЖК Української РСР.

Отже, за змістом зазначених норм особам, яких виселяють із житлового будинку (житлового приміщення), який є предметом іпотеки, і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому за положенням частини другої статті 109 ЖК Української РСР постійне житло вказується в рішенні суду.

Таким чином, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була придбана за кредитні кошти, то при виселенні з такого житла при звернені стягнення на предмет іпотеки, інше житлове приміщення не надається.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення, або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою.

На підставі Наказу МВС України від 22 листопада 2012 №1077 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2109/22421 було затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів.

Згідно п. 1.3 зазначеного вище Порядку реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів.

Відповідно до п. 3.1 Порядку зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Отже, на підставі наведеного, вимога позивача про зняття відповідачів з реєстраційного обліку задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду про виселення є підставою для вчинення відповідних дій щодо зняття осіб з реєстраційного обліку компетентними органами, відповідно до вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого дії ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , в інтересах якої дії ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради про примусове виселення, підлягає задоволенню. .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 311, 509, 526, 589, 590, 597 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого дії ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , в інтересах якої дії ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради про примусове виселення та зняття з реєстрації - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (МФО 300346, ЄДРПОУ 23494714) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про сторін:

Позивач – Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк», адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346.

Відповідачі – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Г. Ковтун