Рішення № 93946413, 10.08.2020, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/593/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року Волочиський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

при секретарі Краснай Л.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третіх осіб - Волочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання батьківства та виключення запису про батька дитини з актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства та виключення запису про батька дитини з актового запису про народження дитини, в якому просив (з урахуванням заяви про уточнення вимог): визнати його- ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , та зобов`язати відділ ДРАЦС внести відомості про ОСОБА_1 як про батька до актового запису про народження сина - ОСОБА_5 , виключивши відомості про ОСОБА_2 як батька дитини, зазначивши, що державна реєстрація здійснюється на підставі ст. 126 Сімейного кодексу України.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що в січні 2017 року він познайомився із ОСОБА_4 та вступив у фактичні шлюбні стосунки з нею, при цьому якийсь час вони проживали разом.

Як вказує позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився спільний син – ОСОБА_5 , про що ОСОБА_1 дізнався пізніше, а ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 раптово померла.

Оскільки на час народження сина ОСОБА_4 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , то під час реєстрації народження дитини в актовому записі про народження було вказане прізвище « ОСОБА_6 » і по батькові « ОСОБА_7 ». Таким чином, в актовому записі про народження дитини та у свідоцтві про її народження записана особа, яка не є її біологічним батьком.

Сторони в підготовче судове засідання не з`явились, подавши суду заяви з проханням справу слухати у їх відсутності.

Представник позивача у своїй заяві вказала, що позивач позов підтримує та просить не призначати у справі молекулярно-генетичну експертизи.

Відповідач ОСОБА_2 у своїй заяві вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та просить справу слухати у його відсутності, зазначив, що з 2016 року з ОСОБА_4 не проживав, про її смерть не знав, просить не призначати молекулярно-генетичну експертизу.

Представники третіх осіб – відділу ДРАЦС та Волочиської РДА проти позову не заперечили.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 122 СК України встановлено, що дитина, яка зачата і (або) народжена в шлюбі, походить від подружжя, тобто закон встановлює презумпцію шлюбного походження дитини, яка складається з презумпції материнства дружини та презумпції батьківства чоловіка.

Так, відповідно до ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідно до п. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття, особою, яка вважає себе батьком дитини.

Стаття 128 СК України встановлює необхідну умову для визнання батьківства у судовому порядку: батьки не повинні перебувати у зареєстрованому шлюбі між собою.

Згідно з ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми Кодексу про шлюб та сім'ю, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини. А справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд має вирішувати відповідно до норм Сімейного кодексу України, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Згідно зі ст. 134 СК України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина – ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками дитини записані: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

За змістом ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За нормою ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про визнання позовних вимог, про призначення у справі молекулярно-генетичної експертизи не просив. Предстаник позивача звернувся з заявою, у якій просила молекулярно-генетичну експертизу не призначати.

За таких обставин, враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, позов підлягає задоволенню та ОСОБА_1 слід визнати батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 206, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України;ст. ст. 128, 129, 134 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком дитини – ОСОБА_3 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кременець Тернопільської області.

Зобов`язати Волочиський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) внести відомості про ОСОБА_1 як про батька до актового запису № 24, складеного 13 лютого 2018 року Кременецьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про народження сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виключивши відомості про ОСОБА_2 як батька дитини та змінивши статтю Сімейного кодексу України при проведенні державної реєстрації зі ст. 133 на ст. 126 Сімейного кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) Відповідач:ОСОБА_2 (47302, Тернопільська область, Збаразький район, с. Тарасівка; ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 )Третя особа:Волочиський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, площа Центральна, 1; код ЄДРПОУ: 21324008)Третя особа:Волочиська районна державна адміністрація Хмельницької області (31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, площа Центральна, 1; код ЄДРПОУ: 21315251)

Повне судове рішення складено 10 серпня 2020 року.

Суддя О.М.Бабій