Ухвала суду № 93944560, 30.12.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9288/20

н\п 2-з/490/170/2020

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову адвоката Гриненко Тетяни Вікторівни діючої в інтересах ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2020 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов адвоката Гриненко Т.В. діючої в інтересах ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Куліченко Дмитра Олександровича, третя особа Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", третя особа ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуров Костянтин Євгенович про визнання прилюдних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів, скасування акту про проведенні електронні торги, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування реєстрації права власності/довірчої власності.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 грудня 2020 року визначено головуючого по справі суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою суду від 30 грудня 2020 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача надав суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 67,2 кв.м. житлова площа 40 кв.м., забороною вчиняти певні дії представникам ТОВ «ПРОЕКТНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «КІПЕР» та ОСОБА_2 щодо вселення та проникнення до спірної квартири без судового рішення, що набрало законної сили або до розгляду цивільного позову, що буде поданий по суті, забороною зламувати замки у вхідних дверях у тамбурі та квартиру АДРЕСА_1 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30 грудня 2020 року визначено головуючого по справі суддю Саламатіна О.В. Цього ж дня заяву передано судді Саламатіну О.В. для розгляду.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина сьома статті 153 ЦПК України).

Перелік видів забезпечення позову наведений у статті 150 ЦПК України. Так відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як вказано у частині третій статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У свою чергу співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час розгляду питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги як права позивача, на захист яких вжито заходів забезпечення позову, так і права інших учасників процесу, права яких можуть бути порушені застосовуваними заходами.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

З аналізу наведених норм слідує, що забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позовних вимог у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Як зазначає позивач у своєму позові, що в лютому 2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_1 від банку отримав грошові кошти. У якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами був укладений іпотечний договір, з якого вбачається, що предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме : трикімнатної квартири АДРЕСА_1 . Як стало відомо, з інформації отриманої з офіційного сайту «СЕТАМ» дана квартира, яка є предметом розгляду, була реалізована ОСОБА_2 19.08.2020 року на електронних торгах.

На думку заявника, електронні торги були проведені з порушеннями діючого законодавства, його права як власника житлового приміщення та права членів його сімї порушені. Існує загроза, що новий власник - ОСОБА_2 може вчиняти дії зі спірною квартирою щодо її відчудження. Члени сімї, в тому числі неповнолітні діти та син - інвалід з дитинства, налякані діями ОСОБА_2 , який погрожує зламати вхідні двері, замки у тамбурі та вселити інших осіб. Крім того, заявник вказує на відсутність судового рішення про виселення його та його сімї зі спірної квартири та те що в даній квартирі знаходяиться особисті речі.

Суд вважає, що за таких обставин, накладення арешту на спірну трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 67,2 кв.м. житлова площа 40 кв.м., заборона вчиняти певні дії представникам ТОВ «ПРОЕКТНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «КІПЕР» та ОСОБА_2 щодо вселення та проникнення до спірної квартири до розгляду цивільного позову, що буде поданий по суті, є видом забезпечення позову, який є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Також суд вважає за необхідне зазначити таке.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Згідно роз`ясненнями, наданими у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені узв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви адвоката Гриненко Т.В. про забезпечення позову

Невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, постановою Пленуму ВС України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.06 року, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката Гриненко Тетяна Вікторівни діючої в інтересах ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Куліченко Дмитра Олександровича, третя особа Товариство з обмеженої відповідальністю «ПРОЕКТНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «КІПЕР» про забезпечення позову – задовольнити частково.

Накласти арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 67,2 кв.м., житлова площа 40 кв.м. до набрання законної сили рішенням у справі 490/9288/20.

Заборонити представникам ТОВ «ПРОЕКТНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «КІПЕР» та ОСОБА_2 вчиняти дії щодо вселення та проникнення до квартири АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням у справі 490/9288/20.

В іншій частині - відмовити.

Копії ухвали для негайного виконання надіслати до Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області.

Копії ухвали надіслати сторонам по справі.

На підставі статті 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

На підставі статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала може бути оскаржена разом до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

СУДДЯ Саламатін О.В.