Рішення № 93942837, 16.11.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10972/20

пр. № 2-а/759/273/20

16 листопада 2020 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Миколаєць І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора патрульної поліції 6-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Чорного Руслана Васильовича (03680, м.Київ, вул. Народного ополчення 9) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ

03.07.2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з адміністративним позовом щодо скасування постанови серії ЕАМ № 2729220 від 23 червня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Позовні вимоги обгрунтовує наступними обставинами. В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 "керуючи ТЗ здійснив зупинку(рух) на смузі для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушив п. 17.1 ПДР". Постанова не містить опис обставин, що установлені під час розгляду справи. В оскаржуваній постанові не вказано, яке саме порушення фактично було вчинено ОСОБА_1 : зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, чи рух по смузі для маршрутних ТЗ. Таким чином Відповідач не встановив фактичних обставин та не описав їх в оскаржуваній постанові, як того вимагає законодавство. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 порушив ПДР.

09.07.2020 року ухвалою Святошинського районного суду м.Києва відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін.

09.10.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Є.В. Бенди .

Представник відповідача у вказаному відзиві зазначає, що відповідач під час здійснення патрулювання визначеної території м. Києва особисто став свідком вчиненого позивачем вищезазначеного правопорушення. Позивач у своєму позові не спростовує факту руху, поряд з тим посилається на нібито відсутність складу адміністративного правопорушення.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАМ № 2729220 від 23 червня 2020, в м. Києві по просп. Лобановського, 10В, 23.06.2020 р. о 20:51 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушив пункт 17.1 ПДР та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. У зв`язку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи справу по суті, суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у Постанові ВС від 29.04.2020 року у справі №161/5372/17, який зводиться до того, що для стверджуваного висновку про порушення особою, яка притягується (притягнута) до адміністративної відповідальності, необхідна сукупність узгоджених між собою та наданих суб`єктом владних повноважень доказів про вчинення особою адміністративного правопорушення, які переважають над доказами, на які посилається така особа.

Разом із тим, суд зважає на нормативні акти, що регулюють діяльність національної поліції при складанні протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності розглянуті у сфері дотримання ПДД та об`єктивну неможливість відповідача у збиранні доказів «post factum» та використання таких доказів при наданні відзиву на позов, за умовами абз.2 ч.2. ст. 77 КАСУ. Однак, за правової невизначеності рішення у справі приймається на користь особи, що оскаржує таке рішення.

Враховуючи, що відповідачем не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2729220 від 23 червня 2020, складену поліцейським 6-ї роти 2-го батальйонуУПП в м. Києві ДДП Чорного Руслана Васильовичапро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Окремо слід зазначити щодо інших аргументів позивача викладених у позовній заяві.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Право сторони на вмотивованість судового рішення не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (параграф 32 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»),

Відповідно до Висновку КРЕС Nol 1 (2008) щодо якості судових рішень, судові рішення повинні, у принципі, бути обгрунтованими. Хоча судді й мають можливість, а інколи й зобов`язані учиняти деякі дії з власної ініціативи, вони повинні давати відповідь лише на доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору. Виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення. Відповідно до п. 41 вказаного Висновку КРЕС, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд вважає достатнім мотивування суду, за яким позов задоволено.

Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 241, 268, 269, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора патрульної поліції 6-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Чорного Руслана Васильовича (03680, м.Київ, вул. Народного ополчення 9) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ЕАМ № 2729220 від 23 червня 2020 року, складену поліцейським 6-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Чорного Руслана Васильовичапро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код за ЄДРПОУ 40108646; місцезнаходження: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,(ІПН НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок та 4 (чотири) гривні 20 копійок комісії за сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.Ю. Миколаєць