Постанова № 93941692, 29.12.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62834/17-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі судових засідань - Єряшевій А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в приміщенні суду у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить визнати бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку відповідачу щомісячного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2017 року до 31.05.2017 року протиправною; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по довічному грошовому утриманню судді у відставці за період з 01.01.2017 року до 31.05.2017 року в сумі 134 217,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він є суддею у відставці, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи щомісячне грошове утримання у розмірі 22 369,60 грн., однак за вказаний період відповідно розрахунку внаслідок бездіяльності Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві він не отримав 134 217,60 грн. довічного грошового утримання судді.

Ухвалою судді від 13 листопада 2017 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Станом на момент винесення судом даного рішення на адресу суду не надходило від відповідача відзиву на позовну заяву з невідомих суду причин.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, судом враховано, що відповідач із заявою про продовження строку для надання відзиву до суду не звертався, про неможливість його подання з об`єктивних причин - клопотання не подавав. Враховуючи необхідність розгляду справи протягом розумного строку, а відповідач жодних заяв та клопотань в цій справі не подавав, будучи обізнаним про її розгляд, суд дійшов висновку про можливість винесення судового рішення у справі на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, ОСОБА_1 був звільнений з посади судді Закарпатського обласного суду Постановою Верховної Ради України від 22.07.1998 року у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Позивач перебуває на обліку в Центральному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, розмір якого складає 82 % від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, а що складає 22 369,60 грн.

12.09.2017 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою провести перерахунок пенсії за період з січня 2017 року по червень 2017 року на підставі довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 04.07.2017 року № 13916/5/17, разом з тим станом на час розгляду справи відповідачем не проведено перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Так, згідно ч. 3 ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом. Передбачене поетапне підвищення посадового окладу на період до 2015 року.

Враховуючи, що позивач є суддею у відставці, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на основні елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі №10-рп/2008/ щодо предмету та змісту Закону про Державний бюджет України, визнано такими, що не відповідають Конституції України /є неконституційними/, положення ст. 67 р.1, п.п.2-4, 6-8, і 10-18, п.7 п. 19, П.П.20-22, 24,34, пп. 1-6, 8-12 п.35 «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

При цьому Конституційним судом України зазначено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод,.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права, і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав люлини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність величину, інтенсивність, ступінь прояву та виражені у певних одиницях.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободам, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод іде зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно виміркованих показників використання прав і свобод, тобто їх кількісні характеристики.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України №26-рп/2008 від 27.11.2008 року, з врахуванням правових позицій, висловлених в рішенні №60рп/2007 від 09.07.2007 року у справі про соціальні гарантії громадян та в Рішенні №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України також встановлюватися інше /додаткове/ правове регулювання відносин що є предметом інших законів, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і, як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити позивачеві перерахунок грошового довічного утримання, виходячи з розміру 82 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді згідно зі ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та на підставі довідки від 04.07.2017 року № 13916/5/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відтак, судом встановлено, що бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києвіщодо не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру 82 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді є протиправними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи публічно-правовий характер соціальних правовідносин, до яких застосовується лише адміністративне законодавство, а також те, що проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання є компетенцією Пенсійного фонду України, у даному випадку, управління Пенсійного фонду України у Печерському районі міста Києва, а суд не може собою підміняти компетентний орган, який уповноважений здійснити такий перерахунок, приходить до висновку про часткове задоволення позову, шляхом зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2017 року по 31.05.2017 року на підставі ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням проведених виплат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 22, 46, 64 Конституції України, ст.129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 293-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зобов`язати Центральне об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2017 року по 31.05.2017 року на підставі ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві (м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, код ЄДРПОУ 40376133).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. А. Писанець