Ухвала суду № 93938576, 28.12.2020, Франківський районний суд м. Львова

466/6080/14-к

1-в/465/326/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2020 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

Головуючого судді Кузь В. Я.

за участю: секретаря Левицького М. І.

прокурорки Байса М. М.

адвоката Стефановича

представника закладу – лікаря психіатра Гусєва В. В.

опікуна ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в залі суду заяву заступника генерального директора з експертизи Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Маланчука А. З. на предмет зміни застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку хворому:

ОСОБА_2 , року 1963, місяця лютого, дня 15 народження, який скоїв суспільно – небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник головного генерального директора з експертизи Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Маланчук А. З. звернувся із письмовою заявою на предмет зміни застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку хворому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи заяву покликається на те, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” з 08.09.2015 до даного часу виконуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були застосовані Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2015, та продовжені Ухвалами Франківського районного суду м. Львова від 12.05.2016, 21.09.2016, 27.04.2017, 12.10.2017, 11.04.2018, 16.10.2018, 12.03.2019 (заяву від 20.08.2019 було задоволено 21.10.2020), 11.03.2020.

ОСОБА_2 23.06.2014 о 12 год. 00 хв., перебуваючи на дільниці залізничної колії «Рясне - піщаний кар`єр -1 км», що у м. Львові по вул. Шевченка, напав на працівників ДТГО «Львівська залізниця», які проводили ремонтні роботи залізничної колії в зазначеному місці, та ріжучою частиною кухонного ножа наніс умисні удари ОСОБА_3 , спричинивши: колото-різану проникаючу рану лівої половини грудної клітки з пошкодженням передньо-верхівково бокової поверхні лівого шлуночка серця, лівобічний, гемоторакс, колото-різане проникаюче проникнення лівої половини живота по параренальній лінії з пролабуванням петлі тонкої кишки через отвір, наскрізне проникнення тонкої кишки в багатьох місцях, скановану рану лівого надпліччя та першого пальця лівої кисті та умисні удари ОСОБА_4 , спричинивши: різано - колоту проникаючу рану задньої поверхні грудної клітки справа, правобічний субтотальний пневмоторакс, колоту рану задньої бокової поверхні шиї зліва. В подальшому ОСОБА_2 залишив місце події, а потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були госпіталізовані у лікувальні заклади м. Львова. Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив умисні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент заподіяння, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

У ході досудового розслідування ОСОБА_2 була призначена стаціонарна судово-психіатричні експертиза. Двічі проходив стаціонарну судово-психіатричну експертизу у КЗ ЛОКПЛ (Акт судово-психіатричного експерта № 115 від 06.08.2014) за висновком якої: « ОСОБА_2 страждає хронічним психічним захворюванням -параноїдною шизофренією, безперервним перебігом за своїм психічним станом, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На час інкримінованих йому дій страждав хронічним психічним захворюванням — параноїдною шизофренією із безперервним перебігом, за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у психіатричній лікарні із посиленим наглядом». Висновок судово-психіатричного експерта № 59 від 08.04.2015 за висновком якої: « ОСОБА_5 страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії із безперервним перебігом, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи відсутність у даний час проявів антисоціальних тенденцій, відсутність ознак гострої психопродуктивної симптоматики (маячень, галюцинацій), тривале активне лікування в умовах психіатричного стаціонару, а також клінічно стійкий психічний стан, на даний час потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом».

Неодноразово оглядався комісіями лікарів-психіатрів нашого закладу (04.03.2016, 02.09.2016, 28.02.2017, 25.08.2017, 22.02.2018, 17.08.2018, 14.02.2019, 13.08.2019, 11.02.2020, 09.06.2020), відповідні заяви були надіслані на адресу Франківського районного суду м. Львова. Ухвалами Франківського районного суду м. Львова від 12.05.2016, 21.09.2016, 27.04.2017, 12.10.2017, 11.04.2018, 16.10.2018, 12.03.2019, 11.03.2020 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_2 , 1963 р.н., було продовжено. Заяву від 20.08.2019 було задоволено 21.10.2020. Розгляд заяви від 16.06.2020 востаннє було призначено 11.11.2020, однак засідання перенесено.

У результаті проведеного комплексного лікування Нейролептики (Азапін, Г алоперидол-деканоат, Флюанксол депо, Риспаксол), симптоматична терапія, психотерапевтичні групові заняття, вітамінотерапія, індивідуальна психотерапія; реабілітаційні заходи у межах відділення: перегляд телепередач, читання періодичної преси, прогулянки по внутрішньому дворику відділення): психічний стан пацієнта залишається стабільним, на перший план виступають ознаки вираженого сформованого емоційно-вольового дефекту особистості за параноїдним типом. Режиму відділення не порушує, періодично залучається до реабілітаційних заходів у відділенні, здебільшого час проводить в ліжку, бездіяльно. З іншими пацієнтами конфліктні ситуації не створює, контактує виключно за потреби. Внутрішні переживання розкриває після додаткового спонукання, неохоче. Фрагментарні резидуальні несистематизовані персикуторні маячні ідеї редукувалися, втратили свою афективну забарвленість та відповідно імперативний характер. Галюцинаторну симптоматику заперечує, поведінково не виявляє та визнає їх хворобливу природу у минулому, (ілюзорні переживання у вигляді образу Божої Матері, які спостерігалися востаннє в 2019р.). Є емоційно сплощеним, вихолощеним. Емоційний фон рівний з тенденцією до зниження. Критика щодо скоєного є обмежена внаслідок емоційно-вольового дефекту, стверджує, що захищався, проте свою провину визнає. Лікування приймає без заперечень. Своє минуле описує через призму хворобливих переживань. Будує формальні плани на майбутнє. Вдалося досягнути критики до усвідомлення власного захворювання та скоєного. З потребою регулярно, постійно приймати підтримуюче лікування в домашніх умовах погоджується.

Таким чином, внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування вдалося досягнути стану тривалої повноцінної ремісії, тип «С» наявного психічного захворювання.

На підставі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» 08.12.2020 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 78 від 08.12.2020), яка дійшла висновку, що « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент огляду страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервно-прогредієнтний перебіг, стан ремісії тип «С». Враховуючи, що в стаціонарних умовах та під дією курсу лікування вдалося досягнути значного покращення психічного стану, критичного розуміння свого захворювання та необхідність систематичного прийому - підтримуючого лікування, рекомендовано змінити вид застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку».

Покликаючись на ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», заявник просить суд змінити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник заявника в судовому засіданні- лікуючий лікар заяву підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним у заяві. Просить змінити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на амбулаторне, мотивуючи тим, що у хворого відсутня критика до свого психічного стану та вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.

Хворий у судовому засіданні щодо задоволення заяви поклався на розсуд суду.

Захисник Стефанович Ю. М. у судовому засіданні щодо зміни застосування заходів медичного характеру хворому не заперечив.

Опікун ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо зміни застосування заходів медичного характеру хворому не заперечила.

Прокурорка у судовому засіданні з доводами заявника та його представників погодилася, просила суд задовольнити заяву.

Заслухавши доводи заявників думку інших учасників процесу, дослідивши матеріали судового провадження, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити.

08.12.2020 ОСОБА_2 оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 78 від 08.12.2020), згідно висновку якої: ОСОБА_2 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервно-прогредієнтний перебіг, стан ремісії тип «С». Враховуючи, що в стаціонарних умовах та під дією курсу лікування вдалося досягнути значного покращення психічного стану, критичного розуміння свого захворювання та необхідність систематичного прийому - підтримуючого лікування, рекомендовано змінити вид застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку».

Суд враховує, думку хворого, опікуна та захисника, обґрунтування представника заявника в особі лікуючого лікаря, про необхідність зміни лікування на амбулаторне та висновок прокурора.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 514 КПК України, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 19 Закону України «Психіатричну допомогу», питання про зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров`я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу або виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру.

Дослідивши надані суду письмову заяву з додатками, з`ясувавши питання, передбачені ст. 512-514 КПК України, заслухавши пояснення представника комунального закладу в особі лікуючого лікаря, пояснення хворого, думку опікуна, адвоката та висновок прокурорки, суд приходить до переконання, що заяву слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтею 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», статтею 95 КК України, статтями 369, 372, 506 -507, 512, 514 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву заступника генерального директора з експертизи Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Маланчука А.З. на предмет застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку хворому ОСОБА_2 , року 1963, місяця лютого, дня 15 народження, задовольнити.

Змінити ОСОБА_2 , року 1963, місяця лютого, дня 15 народження, який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з часу її проголошення.

Суддя В. Кузь