
Єдиний унікальний номер: 448/290/20
Провадження № 2/448/355/20
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
11.12.2020 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білоуса Ю.Б.,
за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,
учасники справи:
ОСОБА_1 – не з`явилася,
представник відповідача Мостиської міської ради – не з`явився,
третя особа – Приватний нотаріус Яксманицький Р.С. – не з`явився,
третя особа – ОСОБА_2 – не з`явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа – Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович та ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
в с т а н о в и в:
І. Суть спору
ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно, а саме: право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ТзОВ «Берегове`розміром 2,61в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), який вона успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та належав їй на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №573574, виданого Мостиською районною державною адміністрацією 13.10.2019 року.
Стверджує, що вона має намір прийняти спадщину після смерті баби, однак у встановлений законом строк не звернулася вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку із тим, що з липня 2014 року хворіла та потребувала постійного стороннього догляду, який був зумовлений значним погіршенням стану здоров`я. Зазначає, що протягом 2014-2020 років вона хворіла та перебувала під наглядом лікаря. Таким чином, вважає, що строк для прийняття спадщини було пропущено нею з поважних причин.
З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким визначити їй додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті баби – ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІІ. Позиція учасників справи
В судове засідання позивачка не з`явилася, проте подала до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути у її відсутності та зазначає, що позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача – Мостиської міської ради Львівської області у судове засідання не з`явився, а подав заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі та зазначає, що не заперечує проти позову.
Третя особа – Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович у судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.
Третя особа по справі – ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки не повідомила суд та не надіслала клопотання про розгляд справи без її участі чи клопотання про відкладення розгляду справи.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 13.03.2020року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді від 12.06.2020року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
ІV. Обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_7 (баби ОСОБА_8 ).
До складу даної спадщини входить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ТзОВ «Берегове`розміром 2,61в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), який вона успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та належав їй на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №573574, виданого Мостиською районною державною адміністрацією 13.10.2019 року.
Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_7 заповіту не складала. На час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: с.Берегове, Мостиського району Львівської області, проживала одна.
ОСОБА_4 бажає прийняти спадщину та отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, однак після смерті баби у шестимісячний строк не звернулася вчасно в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку із чим звернулася до суду із даним позовом.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №60062896 від 27.04.2020року вбачається, що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_7 в нотаріальній конторі не заводилася, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті останнього до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами: копіями свідоцтв про смерть ОСОБА_9 та ОСОБА_6 ; копією свідоцтв про народження ОСОБА_10 , ОСОБА_3 ; копією свідоцтва про одруження ОСОБА_10 ; копіями довідки з місця проживання про склад сім`ї №1346 та №1347 від 14.11.2019року; копією Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №573574, виданого Мостиською райдержадміністрацією Львівської області від 15.10.2019 року; листом Приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Романа Степановича вих..№2034/01-16 від 16.12.2020року; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавця ОСОБА_7 та іншими матеріалами справи.
V. Застосоване судом законодавство та висновки суду.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30 травня 2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, фактичне користування і володіння майном спадкодавця або ж проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України від 26.09.2012 по справі № 6-85цс12, у спорі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч.3ст. 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Крім того, згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України у справі 6-1215цс16 від 14 вересня 2016 року, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, зокрема, через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Окрім цього, суд вважає необхідним зазначити, що наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, затверджено «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» котрий передбачає, що спадкоємець має право звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини шляхом надіслання такої заяви поштою.
Звертаючись до суду із даним позовом, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини позивачка вказувала на те, що вона у встановлений законом строк не могла звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_7 , оскільки протягом цього періоду хворіла та потребувала постійногостороннього догляду, знаходилася під наглядом лікаря.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Однак, в порушення вимог ст.81 ЦПК України, позивачка не надала суду жодних доказів своєї хвороби чи перебування під наглядом лікаря, та не довела, щовказані обставини були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, тобто не виконала свій процесуальний обов`язокіз доведення тих обставин, на які посилалася як на підставу своїх вимог.
Суд не вважає постійні хвороби позивачки поважними причинами пропуску позивачкою вказаного строку, які б об`єктивно унеможливлюваличи в інший спосіб перешкодили позивачці здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріуса (особисто або надіслати заяву поштою) за отриманням свідоцтва про право на спадщину, а інших причин для цього позивачка не вказала.
Таким чином, позивачка не надала належних та допустимих доказів того, що протягом часу з липня 2014 по березень 2020 року у неї були поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті баби.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, переглядаючи 6 червня 2018 року судові рішення справі № 592/9058/17-ц (касаційне провадження № 61-200 св 18), вказав на те, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставинПропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, напідставі встановлених обставин справи та належним чином оцінених судом доказів, суд вважає, що причини, на які посилалась позивачка як на підставу для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, не є поважними причинами пропуску вказаного строку, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили їй здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини, а тому приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ЦПК України встановлено, що:
- відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);
- згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
- у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
- статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
- відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
- відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
V. Судові витрати
Виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, судові витрати слід залишити за позивачкою.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд –
у х в а л и в:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа – Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович та ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - відмовити в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: с.Берегове, Мостиського району Львівської області; РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області; місце знаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Львівської області; код ЄДРПОУ 26307500;
Третя особа: приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівській області Яксманицький Роман Степанович; місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.
Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: с.Берегове, Мостиського району Львівської області.
Повний текст судового рішення складено 11.12.2020року.
Суддя Ю.Б.Білоус
Судове рішення № 93937974, Мостиський районний суд Львівської області було прийнято 11.12.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 448/290/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: