Рішення № 93937973, 02.12.2020, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/886/20

Провадження № 2/448/512/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02.12.2020 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 – не з`явилася,

представник відповідача Судововишнянської міської ради – не з`явився,

третя особа – приватний нотаріус Яксманицький Р.С. – не з`явився,

третя особа – представник Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області, треті особи – приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович та Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області, про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

І. Суть спору

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на нерухоме майно-житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Вказує, що за життя ОСОБА_2 заповіту не складав, своїм майном не розпорядився.

Зазначає, що спадщину після смерті батька прийняла лише вона (позивачка) відповідно до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України, так як на момент смерті проживала разом із спадкодавцем.

Вказує, що після смерті ОСОБА_2 , вона (позивачка) стала власником спірного житлового будинку. Однак, в позасудовому порядку оформити право власності на вищевказаний житловий будинок не має можливості, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на такий, тому змушена звертатися до суду із даним позовом.

З огляду на наведене, просить суд визнати за нею (позивачкою) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

ІІ. Позиція учасників справи

В підготовче засідання позивачка не з`явилася, проте подала заяву, в якій просить суд справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача – Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області у підготовче засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Третя особа – приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. у підготовче засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

Третя особа – представник Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області у підготовче засідання не з`явився та не повідомив суд про причини своєї неявки, а також не надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 24.07.2020 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

ІV. Встановлені судом фактичні обставини справи

Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 був побудований у 1968 році та належав спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 06.03.1967 року, що підтверджується даними технічного паспорта від 13.07.2020 року та Договором дарування, посвідченим нотаріусом Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області В.В.Вовк.

Будинок був подарований батьком спадкодавця ОСОБА_2 – ОСОБА_3 у 1967 році, однак до моменту своєї смерті, ОСОБА_2 не було здійснено державної реєстрації права власності на житловий будинок у зв`язку з чим на такий відсутні належні правовстановлюючі документи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті батька позивачки – ОСОБА_2 .

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №178/2020, заведеної у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С., спадкодавець ОСОБА_2 заповіту не складав, своїм майном не розпорядився.

Спадкоємцем першої черги спадкування за законом є дочка померлого ОСОБА_2 – ОСОБА_1 (факт родинних відносин між спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження позивачки та свідоцтвом про укладення шлюбу), яка у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті батька, оскільки на момент смерті проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою про склад сім`ї.

Однак, через відсутність правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок позивачка ОСОБА_1 , не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2 ; копією довідки, виданою виконкомом Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області від 25.05.2020 року; копією Договору дарування від 06.03.1967 року; копією технічного паспорта на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ; листом приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. Вих.№595/02-14 від 08.07.2020; копією спадкової справи №178/2020, заведеної у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. після смерті ОСОБА_2 ; копією паспорта та ідентифікаційного коду позивачки ОСОБА_1 ; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавця ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи.

V. Застосоване судом законодавство.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Так, відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч.1. ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (далі-Закон). Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868.

Статтею 5 Закону визначено об`єкти нерухомого майна, стосовно яких проводиться державна реєстрація прав, а саме: на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Крім того, ст. 31 Закону передбачено механізм набуття права власності за спрощеною процедурою державної реєстрації таких прав на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року.

Так, відповідно до положень п.41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються, зокрема: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

При цьому документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року) не подається виходячи з положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ЦПК України встановлено, що:

- відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

- згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

- у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

- статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

- відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

- відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновок суду

Таким чином, з огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що є правові підстави для задоволення позову в повному обсязі та визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

VII. Судові витрати

Враховуючи думку сторін та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за нею.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області, треті особи – приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області, про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Судововишнянська міська рада Мостиського району Львівської області; місце знаходження: м.Судова Вишня, пл. І.Франка, 14, Мостиського району Львівської області; код ЄДРПОУ 04056233;

Третя особа: приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович; місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.

Третя особа: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області, місцезнаходження: м.Львів, вул.Чупринки, 71.

Текст судового рішення складено 02.12.2020року.

Суддя Ю.Б. Білоус