Рішення № 93937138, 08.12.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 314/5802/20

Пр. № 2/336/3155/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Щасливої О.В.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді від 08.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду і в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

В позові ОСОБА_1 зазначає, що 02.02.2018 року в державну виконавчу службу Шевченківського відділення Головного територіального управліня юстиції в Запорізькій області був направлений виконавчий лист №8472 від 09.09.2017 року, в якому зазначено, що 09 вересня 2017 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинила виконавчий напис про стягнення з позивача на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором між сторонами №226585-GRED від 12.05.2008 року в розмірі по тілу кредиту – 17458,06 грн, залишок заборгованості по відсотках – 88358,70 грн, штраф – 5290, 84 грн.

12 травня 2008 року між ОСОБА_1 ПАБ КБ «Приватбанк» був укладений Кредитний договір згідно з умовами якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 20000 грн терміном користування до 12 травня 2010 року. Виконавчий напис вчинено 09.09.2017 року – через сім років з дня виникнення права вимоги, що є прямим порушенням ЗУ «Про нотаріат».

На момент вчинення виконавчого напису відповідач не надав нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, а сама по собі заборгованість була спірною. Кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту. Оскільки кредитний договір припинив свою дію, то у кредитора відсутні підстави для стягнення відсотків після дати направлення вимоги про дострокове припинення кредиту. Тобто, після 12 травня 2010 року бак не мав права нараховувати позичальнику відсотки за Кредитним договором. Однак, в суму заборгованості за виконавчим написом входять відсотки, що нараховувалися до 09.07.2017 року. Факт нарахування банком відсотків після припинення дії кредитного договору свідчить про спірність заборгованості на момент вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис на кредитному договорі №226585-GRED від 12.05.2008 року може бути здійснений тільки в разі, коли вимоги кредитора є безперечними і з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору пройшло не більше трьох років.

На підставі викладеного позивач вважає, що його права було порушено, а виконавчий напис такий, що не підлягає виконанню.

24.11.2020 року засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив представника АТ КБ «Приватбанк», в якому зазначив, що договір є обов`язковим до виконання сторонами. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. У порушення зазначених норм закону та умов договору позивач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та не повернув в межах строку, встановленого договором, суму кредиту та не сплатив проценти, комісію та інш. за користування кредитом. Окрім того, з боку АТ КБ «Приватбанк» здійснювались додаткові заходи щодо вирішення питання в досудовому порядку, а саме направлення вимог про усунення порушень за вказаним кредитним договором яку позивач залишив без уваги та виконання, що свідчить про факт наявності боргу та його визнання саме позивачем.

З урахуванням переривання строку шляхом часткової оплати позивачем боргу, відповідно відповідачем правомірно заявлено до стягнення суму заборгованості за вказаний період, а нотаріус правомірно в межах строків вчинив виконавчий напис.

В судове засідання позивач не з`явився; його представник надав суду письмове звернення, яке містить прохання про задоволення позову і вирішення справи без його участі.

Наведені обставини в силу ст. ст. 211, 223 ЦПК України є підставою для проведення судового розгляду у відсутність позивача і його представника.

Представник відповідача, в вищезазначеному відзиві міститься прохання про вирішення справи без його участі.

Третя особа, належним чином повідомлена про час та місце проведення судового засідання, до суду не з`явилась; при цьому третя особа – приватний нотаріус Дніпровського МНО Бондар І.М. - надала суду письмове звернення, яке містить прохання про вирішення справи у її відсутність.

Вказані обставини у відповідності до ст. 223 ЦПК України є підставою для розгляду справи без участі приватного нотаріуса, що вчинив оспорюваний напис, та приватного виконавця.

З`ясувавши обставини справи і перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, що 12 травня 2008 року між ОСОБА_1 ПАБ КБ «Приватбанк» був укладений Кредитний договір згідно з умовами якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 20000 грн терміном користування до 12 травня 2010 року.

02.02.2018 року в державну виконавчу службу Шевченківського відділення Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області був направлений виконавчий лист №8472 від 09.09.2017 року, в якому зазначено, що 09 вересня 2017 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинила виконавчий напис про стягнення з позивача на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором між сторонами №226585-GRED від 12.05.2008 року в розмірі по тілу кредиту – 17458,06 грн, залишок заборгованості по відсотках – 88358,70 грн, штраф – 5290, 84 грн.

Копії документів, на підставі яких був вчинений вищезазначений виконавчий напис, не були предметом дослідження судом, оскільки не надані приватним нотаріусом ДМНО Бондар І.М.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно дост. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно дост. 89 Закону України «Про нотаріат»у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 09.09.2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 09.09.2017 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією Верховного Суду України в постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-0158цс15, відповідно до якої можна говорити про правильність вчиненої нотаріальної дії у вчиненні виконавчого напису лише за умов, що 1) нотаріусу надані всі необхідні документи, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; 2) за наявності доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; та 3) наявності доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Сукупності умов, які свідчили б про правильність здійснення виконавчого напису, фінансовою установою дотримано не було, що є підставою для ухвалення рішення на користь позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , яка зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 09 вересня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за номером 8472, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за Кредитним договором від № 226585-GRED від 12.05.2008 року в розмірі по тілу кредиту – 17458,06 грн., залишок заборгованості по процентам – 88358,70 грн., штрафні санкції в сумі 5290,84 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Суддя О.В. Щаслива