Постанова № 93936840, 21.12.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9161/20 2-а/335/276/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Шутіній Г.Ю., за участі представника позивача - адвоката Седлярова В.С., розглянувши, у відкритому судовому засіданні, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в особі Східного управління Офісу великих платників податків ДПС про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в особі адвоката Седлярова В.С., звернулася до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в особі Східного управління Офісу великих платників податків ДПС про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в обґрунтування якого зазначила наступне.

Постановою уповноваженої особи, начальника Східного управління Офісу великих платників податків ДПС Северін Анастасії Вікторівни №0054/28-10-51-06 від 19.10.2020, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 360 грн. за ч.4 ст. 165-1 КУпАП за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за червень 2020 року, при граничному терміні сплати - 20.07.2020, фактично сплачено нараховану суму у розмірі 14 060 584,92 грн. із затримкою сплати 36, 37, 39, 42, 43, 46, 49, 51, 53, 56, 58, 60 календарних днів, за липень 2020 року, при граничному терміні сплати 20.08.2020, фактично сплачено нараховану суму у розмірі 14 520 917,88 грн., із затримкою сплати 29, 32, 33, 34, 35 календарних днів, за серпень 2020 року, при граничному терміні сплати 21.09.2020, фактично сплачено нараховану суму у розмірі 14 995 839,7 грн., із затримкою 3 календарних дні, що є порушенням ч.8 ст.9 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 -VI, пп. 6 п. 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Мін`юсті 07.05.2015 за №508/26953.

Оскаржувану постанову було прийнято за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 12.10.2020 №719, який в свою чергу було складено за результатами проведення камеральної перевірки (акт перевірки від 07.10.2020р. №589/28-10-51- 06/00130926).

Позивач з постановою не згодна, вважає, що вона є незаконною, необґрунтованою та винесена з порушенням вимог чинного законодавства, через що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставах, викладених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

У судове засіданні представник відповідача не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи і проаналізувавши доводи представника позивача, норми чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Постановою уповноваженої особи, начальника Східного управління Офісу великих платників податків ДПС Северін Анастасії Вікторівни №0054/28-10-51-06 від 19.10.2020, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 360 грн. за ч.4 ст. 165-1 КУпАП за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за червень 2020 року, при граничному терміні сплати - 20.07.2020, фактично сплачено нараховану суму у розмірі 14 060 584,92 грн. із затримкою сплати 36, 37, 39, 42, 43, 46, 49, 51, 53, 56, 58, 60 календарних днів, за липень 2020 року, при граничному терміні сплати 20.08.2020, фактично сплачено нараховану суму у розмірі 14 520 917,88 грн., із затримкою сплати 29, 32, 33, 34, 35 календарних днів, за серпень 2020 року, при граничному терміні сплати 21.09.2020, фактично сплачено нараховану суму у розмірі 14 995 839,7 грн., із затримкою 3 календарних дні, що є порушенням ч.8 ст.9 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 -VI, пп. 6 п. 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Мін`юсті 07.05.2015 за №508/26953.

Оскаржувану постанову було прийнято за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 12.10.2020 №719, який в свою чергу було складено за результатами проведення камеральної перевірки (акт перевірки від 07.10.2020р. №589/28-10-51- 06/00130926).

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Пункт 19 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Стаття 254 КУпАП встановлює, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.

Згідно з п.12 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, яку затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за № 1046/29176, у разі неможливості складання Протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення Протокол складається в органі доходів і зборів. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання Протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі.

Проте, у повідомлені про запрошення до податкового органу для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення не має жодного посилання на обставини які унеможливлюють складання протоколу за місцем вчинення правопорушення.

Крім того, відповідно до ст. 256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Проте, в порушення вказаної норми, протокол про адміністративне правопорушення від 12.10.2020 №718 було складено за відсутності ОСОБА_1 , при складанні протоколу їй не було роз`яснено її права та обов`язки, і не надано можливість надавати пояснення.

Так, листом уповноваженої особи, начальника Східного управління Офісу великих платник податків ДПС Северін Анастасії Вікторівни, другий примірник протоколу надіслано на поштову адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго» цінним листом після його складання, що не може вважатися належним роз`ясненням особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, процесуальних прав та обов`язків.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року.

Отже, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у надані їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред`явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП. Надання детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та забезпечення права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Таким чином, нероз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення її процесуальних прав або відсутність відповідної відмітки про неможливість реалізації роз`яснення таких, є завадою для забезпечення справедливого розгляду справи та захисту прав особи.

Разом з тим, відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, як притягається до адміністративної відповідальності.

Як вже зазначалося, оскаржувана постанова була прийнята 19.10.2020 за результатами розгляд протоколу про адміністративне правопорушення складеного 12.10.2020, за результатами проведення камеральної перевірки (акт перевірки від 07.10.2020р. №589/28-10-51-06/00130926), тобто через шість днів з дня виявлення особи яка вчинила правопорушення.

В силу вимог ст.278 КУпАП під час підготовки справи про адміністративне правопорушення до розгляду, посадова особа, серед іншого, вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це документ, що засвідчує факт неправомірних дій, та є одним з основних джерел доказів, який складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи.

Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. При цьому необхідно враховувати, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою справи про адміністративне правопорушення (ст.254 - 255 КУпАП), тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).

Відповідно до ч.1-2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом.

Таким чином, враховуючи допущенні порушень ч.2 ст. 254 КУпАП під час складання протоколу, він не може бути належним та допустимим доказом наявності вини правопорушника, оскільки не відповідає вимога закону, а тому не може братися до уваги під час розгляду справи, що в свою чергу пов`язано з правом на справедливий розгляд так і з презумпцією невинуватості.

За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що в якості підстав для винесення оспорюваної постанови, відповідач посилається на несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за червень 2020 року, при граничному терміні сплати - 20.07.2020, фактично сплачено нараховану суму у розмірі 14 060 584,92 грн. із затримкою сплати 36, 37, 39, 42, 43, 46, 49, 51, 53, 56, 58, 60 календарних днів, за липень 2020 року, при граничному терміні сплати 20.08.2020, фактично сплачено нараховану суму у розмірі 14 520 917,88 грн., із затримкою сплати 29, 32, 33, 34, 35 календарних днів, за серпень 2020 року, при граничному терміні сплати 21.09.2020, фактично сплачено нараховану суму у розмірі 14 995 839,7 грн., із затримкою 3 календарних дні, що є порушенням ч.8 ст.9 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 -VI, пп. 6 п. З розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Мін`юсті 07.05.2015 за №508/26953.

Однак, несвоєчасна сплата до бюджету податкових зобов`язань є наслідком дії об`єктивних обставин, які знаходились поза межами впливу ПАТ «Запоріжжяобленерго», а саме.

До 01.01.2019 основними видами діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго» були постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передача електричної енергії місцевими (локальними) електромережами на території Запорізької області.

Весь обсяг електроенергії для її передачі (розподілу) та постачання споживачам (суб`єктам господарювання та населенню) ПАТ «Запоріжжяобленерго» купувало у єдиного в України оптового постачальника електричної енергії - Державного підприємства «Енергоринок».

Відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику» для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. В свою чергу, споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку (АТ «Ощадбанк України»). Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії (Державне підприємство «Енергоринок»),

ПАТ «Запоріжжяобленерго» використовує у своїй діяльності поточні рахунки та рахунки із спеціальним режимом використання. При цьому, використовувати кошти для здійснення платежів, не пов`язаних із оплатою електричної енергії, зокрема, для сплати податків та зборів, ПАТ «Запоріжжяобленерго» може виключно з поточних рахунків, основним джерелом поповнення якого є надходження коштів за алгоритмом розподілу з рахунків із спеціальним режимом використання.

Отже, ПАТ «Запоріжжяобленерго» не мало можливості впливати а ні на перерахування коштів та їх обсяг, а ні на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму, встановленого Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП), і лише алгоритмом визначається частка, яка перераховується на поточні рахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго» з рахунків із спеціальним режимом використання.

За період часу з жовтня 2016 року по квітень 2019 року у ПАТ «Запоріжжяобленерго» існувала критична ситуація з невиплатою заробітної плати працівникам підприємства, яка була спричинена застосуванням до Позивача з боку Державного регулятора - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в періоди часу з лютого 2015 року по грудень 2016 року, з липня 2017 року по червень 2018 року, вересні та грудні 2018 року фактично нульового нормативу (алгоритму) відрахування коштів на поточні рахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго» з його розподільчого рахунку в уповноваженому банку (АТ «Ощадбанк України»), виключно на який, відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», споживачі сплачували кошти за поставлену їм електричну енергію.

Зазначені обставини фактично призвели до того, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» у вказані періоди практично не отримувало на свої поточні рахунки кошти в обсязі, необхідному для сплати податків, єдиного соціального внеску, виплати заробітної плати, витрат на здійснення господарської діяльності.

Всього протягом 2016-2018 р.р., внаслідок застосування до ПАТ «Запоріжжяобленерго» з боку НКРЕКП додаткових щодобових утримань коштів з рахунків, ПАТ «Запоріжжяобленерго» не отримано на свої поточні рахунки кошти на загальну суму 1 446,2 млн. грн., у зв`язку з чим було накопичено податковий борг в сумі 1 150 919 971,72 грн.

Аналогічних висновків дійшов Ленінський районний суд м. Запоріжжя який у своєму рішенні від 05.11.2018 по справі №334/6552/18, яке набрало законної сили 16.11.2018, зазначив: «Суд дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, приходить до висновку про відсутність в діях позивача ОСОБА_2 (в.о. генерального директора ПАТ «Запоріжжяобленерго»), складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 188-6 КУпАП, а саме відсутністю вини, як обов`язкового чинника складу адміністративного правопорушення, оскільки позивачем доведено, а відповідачем не спростовано той факт, що починаючи з лютого 2015 року НКРЕКП, своїми постановами систематично встановлювався нульовий норматив відрахувань коштів на поточні рахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго». Внаслідок цього товариство недоотримує кошти в обсязі необхідному для виплати заробітної плати, сплати податків та забезпечення здійснення ліцензійної діяльності. Порушення строків виплати заробітної плати відбувалося внаслідок об`єктивних причин, які є наслідком регуляторної політики НКРЕКП, за умов відсутності вини з боку керівництва ПАТ «Запоріжжяобленерго». Невиконання вимог приписів щодо усунення порушення строків виплати заробітної плати є наслідком дії об`єктивних обставин, які знаходяться поза межами впливу ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Відповідно до п.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, несвоєчасна сплата ЄСВ є наслідком дії об`єктивних обставин, які знаходились поза межами впливу посадових осіб ПАТ «Запоріжжяобленерго», а саме: встановлення НКРЕКП в періоди часу з лютого 2015 року по грудень 2016 року, з липня 2017 року по червень 2018 року, вересні та грудні 2018 року, такого алгоритму розподілу коштів, який практично блокував надходження грошових коштів на поточні рахунки ПАТ '‘Запоріжжяобленерго” в обсязі, що необхідний для своєчасної сплати податків, єдиного соціального внеску, виплати заробітної плати, витрат на здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст.14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Встановлено, що ОСОБА_1 є посадовою особою (головний бухгалтер) ПАТ «Запоріжжяобленерго» з травня 2013 року.

Відповідно до наказу по ПАТ «Запоріжжяобленерго» №305-од від 17.07.2019 «Про розподіл обов`язків між керівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго»» ведення податкового обліку, нарахування і сплата податків і зборів (обов`язкових платежів) належить до функціональних обов`язків директора економіки та фінансів (п.п. 22.2,29. п. 22.2. розділу 22).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обов`язковість сплати є одним з принципів здійсненням збору та ведення обліку єдиного внеску.

Таким чином, ЄСВ є обов`язковим платежем, нарахування і сплата якого є одним з обов`язків директора з економіки та фінансів ПАТ «Запоріжжяобленерго” і не стосується функціональних обов`язків головного бухгалтера (розділ 24 наказу №305-од від 17.07.2019 «Про розподіл обов`язків між керівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго»).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідачу по справі надавалась можливість заперечувати, спростовувати доводи позивача, надавати докази своєї незгоди, але він за власним бажанням не скористався своїм процесуальним правом.

Отже, оскаржувану постанову відповідача не можна визнати такою, що відповідає вимогам закону, вказана постанова не ґрунтуються на належних та достатніх доказах, тому вона підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так як доказів, які б спростовували доводи позивача і надані позивачем докази та підтверджували б правомірність винесення постанови про накладення адміністративного стягнення відповідачем надано не було, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення, – закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 77, 241-246, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в особі Східного управління Офісу великих платників податків ДПС (пр. Соборний, буд. 190-а, м. Запоріжжя) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 0054/28-10-51-06 від 19 жовтня 2020 року, винесену уповноваженою особою, начальником Східного управління Офісу великих платників податків ДПС Северін Анастасією Вікторівною відносно головного бухгалтера ПАТ «Запоріжжяобленерго» Мага Ірини Миколаївни у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду складено та підписано 21 грудня 2020 року.

Суддя: І.А. Крамаренко