Ухвала суду № 93933440, 28.12.2020, Вишгородський районний суд Київської області

"28" грудня 2020 р. Справа № 363/4331/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «РВС БАНК» до ОСОБА_1 , третя особа – Відділ примусового виконання рішень Держаної виконавчої служби України, про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

пред`явлену позовну заяву ухвалою суду від 20 листопада 2020 року залишено без руху, оскільки її подано без дотримання вимог ст. 175 та ст. 177 ЦПК України і встановлено для усунення недоліків строк до 24 грудня 2020 року, але не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Як вбачається з довідки про доставку електронного листа ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 листопада 2020 року доставлено на електронну адресу позивача по справі 20 листопада 2020 року.

Однак, у встановлений судом строк позовну заяву, яка б відповідала вимогам статей 175 та 177 ЦПК України не подано та недоліки не усунуто.

Так, на виконання вказаної ухвали суду представнику позивача належало зазначити відповідачем по справі стягувача, в інтересах якого накладено арешт на нерухоме майно й не надано копії позовної заяви з додатками у кількості для цього учасника справи, що перешкоджає суду відкрити провадження у справи з дотриманням вимог ст. 175, 177 та 190 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно роз`яснень даних в абз. 1, 3 п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, у своїй позовній заяві АТ «РВС БАНК» просить скасувати арешт з дванадцяти земельних ділянок, що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області за кадастровими номерами: 3221884000:34:005:0025; 3221884000:34:005:0026; 3221884000:34:005:0055; 3221884000:34:005:0153; 3221884000:34:005:0154; 3221884000:34:005:0171; 3221884000:34:007:0063; 3221884000:34:007:0065; 3221884000:34:007:0154; 3221884000:34:007:0155; 3221884000:34:007:0156; 3221884000:34:007:0157 та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про обтяження №35244521; 34805169; 34805001; 34801849; 34804698; 35245185; 34804425; 35233335; 34804560; 34804265; 34804061; 34803843 від 18 грудня 2013 року.

Разом з тим, всі ці вимоги є самостійними позовними вимогами немайнового характеру, які стосуються окремих земельних ділянок з присвоєними їм відповідними кадастровими номерами, що сформовані як самостійний об`єкт цивільного права (ст. 79-1 ЗК України). Отже кожна з цих вимог є об`єктом справляння судового збору в розумінні вказаних вимог Закону.

Таким чином, в поданій позовній заяві об`єднано одночасно 24 (двадцять чотири) вимоги немайнового характеру (про скасування арешту з 12 (дванадцяти) земельних ділянок та про вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 12 (дванадцяти) записів про обтяження).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 (один) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 102 грн.

Таким чином, при зверненні до суду із вказаним позовом позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 50 448 грн. (24 вимоги немайнового характеру * 2 102 грн. розмір одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Разом з тим, до матеріалів позовної заяви долучено меморіальний ордер про оплату судового збору в розмірі 2 102 грн.

Таким чином, позивачу належало доплатити суму судового збору в розмірі 48 346 (сорок вісім тисяч триста сорок шість) грн. (50 448 грн. – 2 102 грн.).

Також, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 6 ст. 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

Так, в своїй позовній заяві представник позивача зазначає, що між АТ «РВС БАНК» та ОСОБА_1 21 грудня 2019 року та 17 лютого 2020 року укладеного договори про задоволення вимог іпотекодержателя, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстровані за №686 та №144 відповідно.

Разом з тим, належним чином завірені копії вказаних договорів до матеріалів позовної заяви не долучені.

Також до справи не долучено постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №39040241 від 11 грудня 2013 року межах виконавчого провадження №39040241, на підставі якої накладено арешт на спірні земельні ділянки.

Разом з тим, у встановлений судом строк позовну заяву, яка б відповідала вимогам статей 175 та 177 ЦПК України не подано та недоліки не усунуто, що є підставою для її повернення.

Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позовну заяву визнати неподаною та повернути позивачу.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для цього.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя