Ухвала суду № 93932914, 28.12.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13642/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі Боті О.І.,

за участі прокурора Левкулича О.І.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Мокану В.Д., Моняка Р.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження №12020070170001065, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст. 345, ч.1 ст. 343 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст. 187 КК України,

встановив:

21.12.2020 до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070170001065 від 01 жовтня 2020 року, щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст. 345, ч.1 ст. 343 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст. 187 КК України.

Ухвалою суду від 21.12.2020 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

У судовому засіданні прокурор Левкулич О.І. подав клопотання про обрання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване, зокрема існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні захисники обвинувачених адвокати Мокану В.Д., Моняка Р.В. заперечили щодо заявленого прокурором клопотання, оскільки наведені таким ризики необґрунтовані. Так адвокат Моняк Р.В. вказав, що його підзахисний обвинувачений ОСОБА_1 активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні неповнолітніх дітей, просив обрати більш м`який запобіжний захід. В свою чергу адвокат Мокану В.Д. зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання. При цьому адвокат Мокану В.Д. подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисному з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позицію своїх захисників.

Заслухавши клопотання та пояснення прокурора, думку обвинувачених та їх захисників щодо заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.

Так, обґрунтованість підозри обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст. 345, ч.1 ст. 343 КК України та обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст. 187 КК України підтверджується зокрема тим, що зібрані на досудовому розслідуванні докази про обставини інкримінованих таким діянь, знайшли своє достатнє обґрунтування для пред`явлення обвинувачення й скерування обвинувального акту до суду.

В свою чергу ризики, заявлені прокурором щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме щодо незаконного впливу на потерпілого, свідків, обвинуваченого ОСОБА_2 , інших учасників кримінального провадження; вчинення іншого кримінального правопорушення та можливого переховування від суду знайшли своє підтвердження.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 згідно з обвинувальним актом має непогашену судимість, отже раніше притягався до кримінальної відповідальності, не має офіційного джерела доходу, обвинувачується у вчиненні нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, що в своїй сукупності створює загрозу продовження вчинення ним злочинної діяльності.

Окрім цього, потерпілими за обвинувальним актом є зокрема ОСОБА_3 , 2002 р.н. щодо якої обвинувачений ОСОБА_1 може застосовувати заходи психологічного та фізичного впливу, задля зміни даних нею показів на досудовому розслідування, а також задля уникнення кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 187 КК України може вступати у поза процесуальні контакти з іншим обвинуваченим у вказаному злочині – ОСОБА_2 для формування у суду викревленої позиції щодо дійсних обставин інкримінованого їм діяння.

При цьому, судом враховується поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 після вчинення злочину, передбаченого розбійного нападу, в якому такий обвинувачується, а саме втеча такого від працівника поліції.

Разом з цим, ризики, заявлені прокурором щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме щодо незаконного впливу на потерпілого, свідків, обвинуваченого ОСОБА_1 , інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 згідно з обвинувальним актом тимчасово непрацюючий, тобто не має офіційного джерела доходу, обвинувачується у пособництві в розбійному, вчиненому з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, що в своїй сукупності створює загрозу продовження вчинення ним злочинної діяльності.

При цьому задля уникнення кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 187 КК України обвинувачений ОСОБА_2 може вступати у поза процесуальні контакти з іншим обвинуваченим у вказаному злочині – ОСОБА_1 для формування у суду викривленої позиції щодо дійсних обставин інкримінованого їм діяння.

Наявність вказаного ризику породжує ризик перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вплив зокрема на потерпілу ОСОБА_3 , 2002 р.н. призведе до надання нею суду неправдивих показів, у зв`язку з побоюванням психологічного та фізичного насильства, а відтак утруднить встановлення судом дійсних обставин справи.

Приймаючи до уваги те, що судовий розгляд по даному кримінальному провадженню щодо обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуває на стадії підготовчого судового засідання, враховуючи, що вищеописані ризики на даний час продовжують існувати, стороною захисту, в свою чергу, не спростована наявність таких, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Також суд оцінює в сукупності всі обставини передбачені ст. 178 КПК України, зокрема приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 неодружений, дітей та утриманців не має, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків та посилює вищевказані ризики та свідчить про те, що більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого. В свою чергу обвинувачений ОСОБА_1 одружений, має двох неповнолітніх дітей, однак має непогашену судимість та офіційно не працевлаштований, що також свідчить про те, що більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Окрім цього судом враховується особлива тяжкість злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, в якому обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Разом з цим, суд вважає, що вік та стан здоров`я обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перешкоджають обранню щодо таких запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому надані захисником Мокану В.Д. копія посвідчення ОСОБА_2 як особи з інвалідністю ІІІ групи, а також направлення ОСОБА_2 лікарем на консультацію до травматолога датоване жовтнем 2019 року не свідчать про неможливість перебування такого в умовах тримання під вартою в ДУ «Закарпатській УВП №9».

З огляду на вказане суд приходить до висновку про доцільність обрання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою .

Водночас, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Разом з тим, за ч. 4 вказаної статті, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються зокрема у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства та у пособництві такого відповідно. Окрім цього ОСОБА_1 обвинувачується в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, тобто обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Тож, на переконання суду, при обранні підозрюваному обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави слід не визначати.

Щодо письмового клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Мокану В.Д. про зміну запобіжного заходу його підзахисного з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час, суд зазначає наступне. Належна процесуальна поведінка ОСОБА_2 не може бути підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки такий утримувався під вартою згідно з ухвалами слідчого судді на досудовому розслідуванні. Твердження захисника про те, що належне лікування ОСОБА_2 не може бути забезпечене в умовах ізоляції не підтверджується копією посвідчення особи про інвалідність та направлення лікаря від 02.10.2019 й не може бути оцінене, оскільки суд не наділений спеціальними знаннями у галузі медицини для цього.

Позиція захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Макону В.Д. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт та доводи в їх обґрунтування не можна визнати такими, що ставлять під сумнів вищенаведені висновки суду про «обґрунтованість підозри» та наявність ризиків для кримінального провадження, а відтак суд вважає за необхідне у вказаному клопотанні відмовити.

Керуючись ст.ст. 27, 176-178, 194, 314, 331, 369-372, 392 КПК України, суд

постановив:

Клопотання захисника Мокану Василя Дмитровича про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Обрати щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст. 345, ч.1 ст. 343 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 25 лютого 2021 року включно без визначення розміру застави.

Обрати щодо ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст. 187 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 25 лютого 2021 року включно без визначення розміру застави.

Копію ухвали надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань №9».

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов