Постанова № 93932826, 29.12.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1592/20 Провадження № 3/304/645/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли з Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, тимчасово непрацюючого,

за ст. 122-4 та ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

13 листопада 2020 року о 21.15 год. ОСОБА_1 на автомобільній дорозі Львів-Самбір-Ужгород керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2105», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та не впорався з керуванням, внаслідок чого з`їхав у кювет, у зв`язку з чим автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Крім того, цього ж дня о 21.15 год. ОСОБА_1 на автомобільній дорозі Львів-Самбір-Ужгород, а саме між селами Дубриничі та Мокра, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2105», державний номерний знак НОМЕР_1 , з`їхавши у кювет, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та не повідомив уповноважений орган Національної поліції, чим порушив вимоги п.п. 2.10 «а», 2.10 «д» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив наведені у протоколах обставини, при цьому свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, його вина також стверджується й іншими дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 394542 та № 087350 від 13 листопада 2020 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 13 листопада 2020 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , копіями свідоцтва про реєстрації транспортного засобу, полісу № АР/4702971 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 919659, які не викликають у судді сумніви та узгоджуються між собою.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. п. 2.10 «а», 2.10 «д» Постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху» у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди та повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 12.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху» під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 122-4 КУпАП як залишення місця дорожньо-транспортної пригоди і неповідомлення уповноважений орган Національної поліції про дорожньо-транспортну пригоду, та за ст. 124 КУпАП як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя дійшла такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки санкція ст. 122-4 КУпАП передбачає більш серйозний вид адміністративного стягнення, ніж санкція статті 124 цього Кодексу, тому суддя вважає, що стягнення обиратиметься в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, що буде достатнім для досягнення мети, передбаченої ст. ст. 1, 23 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху суддею не враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. З огляду на вказане, суддя вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Тому, керуючись статтями 36, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Призначити йому адміністративне стягнення за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в дохід держави (отримувач – ГУК у Закар.обл/Закар.обл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37975895, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) – UA538999980313030149000007001, призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення дорожнього руху, код 21081300) в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби у порядку, передбаченому ст. 308 КУпАП. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач – ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) – UA908999980313111256000026001, призначення платежу: судовий збір на користь держави, код 22030106) 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Гевці В. М.