Ухвала суду № 93932043, 29.12.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/7821/20

Номер провадження 2/235/2442/20

У Х В А Л А

Іменем України

(про витребування доказів)

29 грудня 2020 року м. Покровськ

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Клікунова А.С., розглянувши клопотання представника позивача - адвоката Плотнікової Катерини Михайлівни, в інтересах ОСОБА_1 , про витребування доказів, -

В С Т А Н О В И Л А :

2.12.2020 року на розгляд суду пред`явлено позовну клопотання представника позивача - адвоката Плотнікової Катерини Михайлівни, в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , державного реєстратора КП «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу» Гладкова Юрія Володимировича, треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Акімова Олена Віталіївна, Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу», Міністерство юстиції України, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання договору іпотеки недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Одночасно з пред`явленням позовної заяви представника позивача - адвоката Плотнікової Катерини Михайлівни, в інтересах ОСОБА_1 , подано заяву про витребування доказів, в якій заявлено такі вимоги:

1. Витребувати у Приватного нотаріуса Акімової Олени Віталіївни наступну інформацію:

-підтвердження дійсності укладення договору застави транспортного засобу №175АІ10140417001-ЗАСТ від 17.04.2014 року посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В. який було укладено між фізичною особою ОСОБА_4 та юридичною особою ПАТ «Укрсоцбанк». Даний договір застави транспортного засобу був укладений в трьох оригінальних примірниках на нотаріальних бланках ВТТ 936378, ВТТ 936379, ВТТ 936380, ВТТ 936381, ВТТ 936382, ВТТ 936383, та зареєстрований в реєстрі під номером 1127.

2. Витребувати у АТ «Альфа-Банк» наступну інформацію:

- підтвердити укладення та наявність договору застави транспортного засобу №175АІ10140417001-ЗАСТ від 17.04.2014 року посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В., який було укладено між фізичною особою ОСОБА_4 та юридичною особою Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк». Примірник вказаного договору який був наданий Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» був виготовлений на спеціальних нотаріальних бланках ВТТ №936381, ВТТ 936382, ВТТ 936383, також підтвердити, що примірник даного договору застави транспортного засобу №175АІ10140417001-ЗАСТ від 17.04.2014 року, є саме на бланках із вказаними серією та номерами;

- витребувати засвідчену копію договору застави транспортного засобу №175АІ10140417001-ЗАСТ від 17.04.2014 року посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В., який було укладено між фізичною особою ОСОБА_4 та юридичною особою Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

3. Витребувати у ДП «Національні інформаційні системи» наступну інформацію:

- які (серія та номер) спеціальні бланки нотаріальних документів були використані та списані приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою Оленою Віталіївною номер свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю 1704) 17 квітня 2014 року;

- повідомити серію та номер кожного спеціального бланка, їх загальну кількість з наданням інформації щодо коду витрачання кожного з бланків які були використані або списані 17 квітня 2014 року вищевказаним приватним нотаріусом.

Зміст і форма заяви про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Розгляд заяви проведено в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Суддя, оцінивши підставність доводів представника позивача - адвоката Плотнікової К.М., в інтересах ОСОБА_1 , враховуючи, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, - приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Отже, інститут забезпечення позову в цивільному процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року (підлягає обов`язковому врахуванню в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України), забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Судом встановлено, що 20.08.2019 року у місті Києві був укладений договір дарування нерухомого майна, де ОСОБА_5 – дарувальник, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – обдаровані. Відповідно до умов дарування у власність обдарованих перейшов цілісний майновий комплекс (побутова будівля з лазнею, складами та огорожею), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1150,7кв.м., розташований на земельній ділянці 0,9539 га., кадастровий номер земельної ділянки: 1413200000:13:006:0077. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, та зареєстрований в реєстрі під №4311. Даний правочин 20.08.2019 17:32:04 був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (реєстраційний номер нерухомого майна 303582114132), державний реєстратор: приватний нотаріус Швець Руслан Олегович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48322860 від 20.08.2019. Таким чином, до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у приватну власність повністю перейшов вищевказаний об`єкт нерухомості по Ѕ частці кожному.

Відповідно до ч.5 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційна дія мала відбутися в межах області знаходження нерухомого майна, тобто на території Донецької області. Реєстрація за ОСОБА_2 права власності на вищевказаний об`єкт нерухомості відбулась у м. Дніпро, тобто поза межами місцезнаходження нерухомого майна.

Згідно п. 7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 року, для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені ЗУ « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Представник позивача зазначає, що на момент прийняття рішення державним реєстратором у м. Дніпро, а саме – 25.09.2019 року, оригіналів документів не було.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями є підставою для відмови в державній реєстрації прав. З боку державного реєстратора Гладкова Ю.В. були допущені порушення, а саме – він не переконався у наявності у державному реєстрі речових прав вже зареєстрованого на той момент права власності на вказане майно (по 1-2 частці у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ).

Представник позивача – адвокат Плотнікова К.М. зазначає, що нею були спрямовані:

- адвокатський запит приватному нотаріусу Акімовій О.В., у відповідь було повідомлено, що довідки про вчинення нотаріальної та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду;

- адвокатський запит до АТ «Альфа-Банк» - відповідь на даний запит, на момент подачі позову, не отримана;

- адвокатський запит до ДП «Національні інформаційні системи» - відповідь на даний запит, на момент подачі позову, не отримана.

Адвокат Плотнікова К.М. вважає, що зазначена інформація необхідна для з`ясування достовірності договору позики від 17.04.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №208 та договору іпотеки від 17.04.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №209, які нібито були посвідчені приватним нотаріусом Акімовою О.В.

Згідно ч. 4 ст. 84 ЦПК України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно ч. 3 ст. 84 ЦПК України про витребування доказів суд постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 84 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання представника позивача - адвоката Плотнікової Катерини Михайлівни, в інтересах ОСОБА_1 , про витребування доказів – задовольнити.

1. Витребувати у Приватного нотаріуса Акімової Олени Віталіївни наступну інформацію:

-підтвердження дійсності укладення договору застави транспортного засобу №175АІ10140417001-ЗАСТ від 17.04.2014 року посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В. який було укладено між фізичною особою ОСОБА_4 та юридичною особою ПАТ «Укрсоцбанк». Даний договір застави транспортного засобу був укладений в трьох оригінальних примірниках на нотаріальних бланках ВТТ 936378, ВТТ 936379, ВТТ 936380, ВТТ 936381, ВТТ 936382, ВТТ 936383, та зареєстрований в реєстрі під номером 1127.

2. Витребувати у АТ «Альфа-Банк» наступну інформацію:

-підтвердити укладення та наявність договору застави транспортного засобу №175АІ10140417001-ЗАСТ від 17.04.2014 року посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В., який було укладено між фізичною особою ОСОБА_4 та юридичною особою Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк». Примірник вказаного договору який був наданий Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» був виготовлений на спеціальних нотаріальних бланках ВТТ №936381, ВТТ 936382, ВТТ 936383, також підтвердити, що примірник даного договору застави транспортного засобу №175АІ10140417001-ЗАСТ від 17.04.2014 року, є саме на бланках із вказаними серією та номерами;

-витребувати засвідчену копію договору застави транспортного засобу №175АІ10140417001-ЗАСТ від 17.04.2014 року посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В., який було укладено між фізичною особою ОСОБА_4 та юридичною особою Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

3. Витребувати у ДП «Національні інформаційні системи» наступну інформацію:

-які (серія та номер) спеціальні бланки нотаріальних документів були використані та списані приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою Оленою Віталіївною номер свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю 1704) 17 квітня 2014 року;

-повідомити серію та номер кожного спеціального бланка, їх загальну кількість з наданням інформації щодо коду витрачання кожного з бланків які були використані або списані 17 квітня 2014 року вищевказаним приватним нотаріусом.

Копію ухвали надіслати Приватному нотаріусу Акімовій Олени Віталіївни, АТ «Альфа-Банк», ДП «Національні інформаційні системи» для виконання.

Згідно з ч. 8, 9ст. 84 ЦПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: