Рішення № 93925019, 16.12.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2020 року м. Рівне №460/5514/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо незарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи: з 20.05.1991 по 29.03.1993, з 24.05.1994 по 20.02.1995, з 04.05.1995 по 01.02.1999, з 27.04.2000 по 18.10.2000, з 01.11.2000 по 08.12.2008, з 01.07.2014 по 01.08.2015;

- скасувати рішення відповідача від 01.06.2020 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах із 05.03.2020, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 20.05.1991 по 29.03.1993, з 24.05.1994 по 20.02.1995, з 04.05.1995 по 01.02.1999, з 27.04.2000 по 18.10.2000, з 01.11.2000 по 08.12.2008, з 01.07.2014 по 01.08.2015.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із наданням всіх необхідних документів. Відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційне право на отримання належного пенсійного забезпечення.

Ухвалою суду від 31.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що згідно з поданими документами страховий стаж позивача складає 33 роки 4 місяці 19 днів, пільговий стаж - 3 роки 2 місяці. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №2 – 12 років 6 місяців, підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відсутні. Відтак, управління Пенсійного фонду діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. згідно з поданими документами страховий стаж позивача складає 33 роки 4 місяці 19 днів, пільговий стаж 3 роки 2 місяці. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №2 – 12 років 6 місяців підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відсутні. Відтак, управління Пенсійного фонду діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою від 13.05.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до підпункту 2 пункту 1 та пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому в силу ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

20.05.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців (а.а.с.39-40).

Листом від 01.06.2020 №1700-0301-8/15200 позивачу повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового страхового стажу (а.а.с.21-22).

Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до п.2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

У силу вимог пп.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Ця норма кореспондується із положеннями п. “б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731) затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Згідно з пунктом 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Судом встановлено, на день звернення до пенсійного органу (13.05.2020) із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 досяг 55-річного віку.

Згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 (а.а.с.8-16), ОСОБА_1 , зокрема:

- з 13.12.1990 по 19.05.1991 працював учнем оператора скло формувальних машин машинно-ванного цеху у Мар`янівському склозаводі;

- 20.05.1991 присвоєна кваліфікація оператора склоформувальних автоматів 3 розряду машинно-ванного цеху;

- 20.10.1992 присвоєна кваліфікація оператора склоформувальних автоматів 4 розряду машинно-ванного цеху;

- 29.03.1993 звільнений за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України;

- 24.05.1994 прийнятий оператором склоформувальних автоматів 4 розряду машинно-ванного цеху у Мар`янівський склозавод;

- 20.02.1995 переведений слюсарем-ремонтником 4 розряду машинно-ванного цеху;

- 04.05.1995 переведений налагоджувальником скляних автоматів 4 розряду машинно-ванного цеху;

- 08.07.1997 присвоєно кваліфікацію налагоджувальника склоробних автоматів 5 розряду машинно-ванного цеху;

- 01.02.1999 звільнений за власним бажанням згідно з ст.38 КЗпП України;

- 27.04.2000 прийнятий тимчасово налагоджувальником склоформувальних машин 5 розряду машинно-ванного цеху у ВАТ "Мар`янівський склозавод";

- 27.06.2000 звільнений з посади у зв`язку із закінченням трудового договору, укладеного на визначений строк;

- 28.06.2000 прийнятий налагоджувальником склоформувальних машин 5 розряду машинно-ванного цеху у ВАТ "Мар`янівський склозавод";

- 01.08.2020 присвоєно кваліфікацію налагоджувальника склоформувальних машин 6 розряду машинно-ванного цеху;

- 18.10.2000 звільнений за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України;

- 21.09.2000 прийнятий на роботу слюсарем-ремонтником 6 розряду в машинно-ванного цеху №1 у ВАТ "Рокитнівський склозавод";

- 01.11.2000 переведений налагоджувальником склоформувальних машин 6 розряду;

- 08.12.2008 звільнений з роботи за власним бажанням згідно з ст.38 КЗпП України;

- 01.11.2010 прийнятий на роботу слюсарем-ремонтником 6 розряду в ЦСВ с/г у ВАТ "Рокитнівський скляний завод";

- 06.02.2012 звільнений з роботи за угодою сторін згідно з п.1 ст.36 КЗпП України;

- 01.07.2014 прийнятий налагоджувальником склоформуючих машин 6 розряду ЦВС г/с у ПрАТ "Рокитнівський скляний завод";

- 01.08.2015 звільнений з роботи за власним бажанням згідно з ст.38 КЗпП України;

- 01.02.2017 прийнятий на роботу налагоджувальником склоробних автоматів і напівавтоматів 6 розряду;

- 03.06.2020 звільнений з роботи за згодою двох сторін згідно з п.1 ст.36 КЗпП України.

Період роботи ОСОБА_1 з 20.05.1991 по 29.03.1993, з 24.05.1994 по 01.02.199, з 27.04.2000 по 27.06.20200, з 28.06.2000 по 18.10.2000 на Мар`янівському склозаводі підтверджується уточнюючою довідкою про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, виданою Приватним акціонерним товариством "Мар`янівський склозавод" від 27.02.2020 №18 (а.с.17).

Відповідно до уточнюючої довідки від 06.05.2020 №50 про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, виданої ПАТ "Рокитнівський скляний завод", ОСОБА_1 у період з 21.09.2000 по 08.12.2008, з 01.11.2010 по 06.02.2012 з 01.07.2014 по 01.08.2015 та з 01.02.2017 по 06.05.2020 працював слюсарем-ремонтником 6 розряду та налагоджувальником склоробних автоматів і напівавтоматів (а.с.18).

Згідно із вказаними довідками атестація робочого місця "оператора склоформувальних машин" та "налагоджувальника склоробних автоматів і напівавтоматів" була проведена у 1994, 1999, 2002, 2007, 2012 та 2017 роках та підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2.

Відповідно до довідки ПАТ “Мар`янівський склозавод” від 19.03.2020 №34, ОСОБА_1 дійсно працював на Мар`янівському склозаводі у період з 13.12.1990 по 29.03.1993, а саме: з 13.12.1990 по 19.05.1991 - учнем оператора склоформувальних машин машинно-ванного цеху, з 20.05.1991 по 19.10.1992 - оператором склоформувальних машин 3 розряду, з 20.10.1992 по 29.03.1993 - оператором склоформувальних машин 4 розряду (а.с.19).

За результатами атестації робочого місця, позивачу до трудової книжки було внесено записи за номером 33, 34, 35, згідно з якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2 (а.а.с. 8-16).

Професії слюсаря-ремонтника, налагоджувальника склоробних автоматів і напівавтоматів належать до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 (з 26.01.1991 - Постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991, з 11.03.1994 - Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, з 16.01.2003 - Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36).

Суд врахував, що у трудовій книжці позивача зазначено як підстави внесення записів відповідні накази, такі записи завірені підписами уповноважених осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.

Суд критично оцінює доводи відповідача про не підтвердження пільгового стажу роботи позивача первинними документами, оскільки Порядком №637 надання таких документів позивачем не передбачено.

Отже, період роботи позивача з 20.05.1991 по 29.03.1993, з 24.05.1994 по 20.02.1995, з 04.05.1995 по 01.02.1999, з 27.04.2000 по 18.10.2000 на Мар`янівському склозаводі та період роботи з 01.11.2000 по 08.12.2008, з 01.07.2014 по 01.08.2015 у ВАТ "Рокитнівський скляний завод" повинні бути зараховані відповідачем до пільгового стажу за Списком №2, зважаючи на те, що факт роботи у шкідливих і важких умовах праці за вказані періоди підтверджено трудовою книжкою з усіма необхідними записами, уточнюючими довідками, що видані на підставі первинних документів.

Згідно з розрахунком трудового стажу, проведеним відповідачем, станом на 05.03.2020 страховий стаж ОСОБА_1 становить 33 роки 4 місяці 19 днів (а.с.23).

Враховуючи зазначене, відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 є протиправною.

Частиною 1 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії у межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, то, враховуючи положення ст.45 Закону №1058-IV, пенсія позивачу повинна бути призначена з 5 березня 2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір згідно з квитанцією у сумі 840,80грн від 06.07.2020 №0.0.1758925158.1 (а.с.7).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 03.07.2020, укладений між Адвокатським бюро "Воронюк Катерини" та ОСОБА_1 , рахунок від 03.07.2020 №185, акт приймання-передачі виконаних послуг до договору від 03.07.2020 №03/07/2020, укладеного між Адвокатським бюро "Воронюк Катерини" та ОСОБА_1 від 27.08.2020, квитанцію про сплату позивачем Адвокатському бюро "Катерини Воронюк" 2250,00грн згідно з рахунком №185 (а.а.с.46, 50-52).

Таким чином, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Воронюк К.Ю., підтверджуються належними і допустимим доказами.

З огляду на викладене, враховуючи надані представником позивача докази понесення витрат на правничу допомогу, суд вважає цілком обґрунтованою вартість послуг адвоката, які є співмірними з наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до умов договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.07.2020.

Отже, судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 20.05.1991 по 29.03.1993, з 24.05.1994 по 20.02.1995, з 04.05.1995 по 01.02.1999, з 27.04.2000 по 27.06.2000, з 28.06.2000 по 18.10.2000, з 01.11.2000 по 08.12.2008, з 01.07.2014 по 01.08.2015.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 01.06.2020 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 з 5 березня 2020 року пенсію на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 20.05.1991 по 29.03.1993, з 24.05.1994 по 20.02.1995, з 04.05.1995 по 01.02.1999, з 27.04.2000 по 27.06.2000, з 28.06.2000 по 18.10.2000 на Мар`янівському склозаводі та з 01.11.2000 по 08.12.2008 , з 01.07.2014 по 01.08.2015 у ВАТ "Рокитнівський склозавод".

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Короленка, буд.7, м.Рівне, 33028, код за ЄДРПОУ 21084076).

Рішення складено 16 грудня 2020 року.

Суддя О.М. Дудар