Рішення № 93922696, 24.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 грудня 2020 р. Справа № 120/2129/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення майнової шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) до Держави України в особі Державної казначейської служби України (далі – відповідач 1), Держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі – відповідач 2) про стягнення майнової шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з грудня 2010 року позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру". У зв`язку з тим, що Кабінетом Міністрів України не встановлено порядок та умови перерахунку пенсій працівникам прокуратури, військовою прокуратурою Центрального регіону України та Генеральною прокуратурою України було відмовлено у видачі позивачу довідки про складові грошового забезпечення для перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Частиною 1 статті 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, позивач зазначає, що внаслідок противоправної бездіяльності Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури позивач позбавлений можливості здійснення перерахунку призначеної йому відповідно до Закону України «Про прокуратуру» пенсії.

Також позивач вказує, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється відповідно до положень ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII. Так, частина 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій у відповідності до цього закону. В подальшому, порядок та умови перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури був змінений та повинен був визначатися Кабінетом Міністрів України. Проте, Кабінетом Міністрів України ні умови, ні порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено, і відповідний нормативно-правовий акт не прийнято. 13.12.2019 Другий сенат Конституційного Суду України у своєму рішенні № 7-р(II)/2019 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, в пункті 3 зазначеного рішення Конституційний Суд України вказав порядок виконання цього рішення до врегулювання Верховною Радою України вказаного питання на законодавчому рівні: частина двадцята статті 86 Закону не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, натомість застосуванню підлягає частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції.

Відтак, у зв`язку із визнанням неконстутиційними положень ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» позивач вважає, що у період з 01.03.2018 по 01.01.2020 йому було неправомірно не виплачено пенсію у загальній сумі 427983,99 грн. і тим самим завдано матеріальну шкоду, яка має бути відшкодована державою. Тому за захистом своїх прав та інтересів позивач звертається до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 01.06.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивач подав до суду заяву з додатками, відповідно до якої недоліки позовної заяви усунуто, в зв"язку з чим ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

У встановлений судом строк від відповідач 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що Державна казначейська служба України не несе відповідальність за державу та дії інших органів державної влади. Водночас наділення відповідачів повноваженнями щодо виконання судових рішень про стягнення коштів з рахунків бюджетних установ та Державного бюджету України не свідчить про їх безумовний обов`язок нести юридичну відповідальність за діяння держави та створених нею органів.

Крім того, відповідач вказує на те, що відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їхню неконституційність. Разом з тим, статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи те, що положення ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України у справі № 7-р(ІІ)2019 лише 13.12.2019, відтак, на думку відповідача, позивач не має законного права вимагати стягнення матеріальної шкоди, оскільки зазначене рішення не застосовується до правовідносин, що виникли до його ухвалення.

Відповідно до вказаного рішення працівникам прокуратури згідно Закону України «Про прокуратуру» перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури після прийняття рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, яке набрало законної сили 13.12.2019.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 № 1155 (надалі - Постанова № 1155) затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних та прирівняних до них прокуратур.

При цьому, пунктом 7 Постанови № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Також відзив на позовну заяву подано відповідачем 1, в якому останній заперечує щодо задоволення заявленого позову. Зокрема зазначає, що положення ст. 1175 ЦК України підлягають застосуванню лише у випадках, коли нормативно-правовий акт органу державної влади визнається незаконним і скасовується. Натомість, у випадку, коли закони чи інші нормативно-правові акти або їх окремі положення визнаються Конституційним Судом України неконституційними та у зв`язку з цим втрачають чинність, вказана норма не підлягає застосуванню. Також зазначає, що в рішенні від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що положення ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру», втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення. Крім того, положеннями ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи те, що положення ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України у справі № 7-р(ІІ)2019 лише 13.12.2019, відтак, на думку відповідача, позивач не має законного права вимагати стягнення матеріальної шкоди, оскільки зазначене рішення не застосовується до правовідносин, що виникли до його ухвалення.

05.08.2020 та 10.08.2020 від позивача надійшли відповіді на відзиви, в яких позивач заперечує проти доводів відповідачів викладених у відзивах та просить задовольнити позовні вимоги.

Суд констатує, що на дату прийняття рішення в справі відповідачами не подано заперечення на відповіді на відзиви.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до пункту 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731 - IX пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Згідно з п. 1 розділу II " Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 18.06.2020 №731 - IX, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Зазначений Закон набрав чинності 17.07.2020 року.

Разом з тим, відповідно до п. 2 розділу II " Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 18.06.2020 №731 - IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Суд констатує, що станом на дату прийняття рішення в даній справі зазначений 20-денний строк, протягом якого учасники справи мали право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом № 540-IX від 30 березня 2020, закінчився.

В той же час, будь – яких заяв від відповідачів щодо поновлення процесуальних строків для подання заперечень на відповідь на відзив на адресу суду не надходило.

Таким чином суд приходить до висновку про можливість розгляду та вирішення даної справи на підставі наявних в ній доказів, в порядку письмового провадження.

З"ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд зазначає таке.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

05.03.2020 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням довідки про розмір заробітної плати ОСОБА_1 №18/66 ПФ вих.-20 від 07.02.2020, а також виплату різниці в пенсії за минулий час, як це передбачено частиною 20 ст. 86 Закону України " Про прокуратуру ".

Рішенням №905090153660 від 06.03.2020 ОСОБА_1 відмовлено в проведені перерахунку пенсії за вислугу років з більшого заробітку з урахуванням наданої довідки, відповідно до ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру». Обґрунтовуючи вказану відмову, пенсійний фонд вказав, що право на перерахунок пенсії виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 (дата прийняття рішення Конституційним Судом №7-(ІІ)р/2019).

Вважаючи, що відбулось порушення прав та законних інтересів позивача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Державного бюджету України на його користь майнової шкоди в сумі 427983,99 грн. у виді недоотриманої пенсії, завданої прийняттям закону, який визнано неконституційним та протиправною бездіяльністю органів державної влади.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Так, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури врегульований статтею 86 Закону №1697-VII, відповідно до частини 20 якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різниця в пенсії за минулий час може бути виплачена йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Законом України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі по тексту - Закон від №76-VIII) до частини 20 статті 86 Закону №1697-VII внесені зміни, зокрема, вказана частина викладена у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №76-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цьогоЗакону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Крім цього, 11.10.2017 набрав чинності закон України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким викладений у новій редакції, зокрема, пункт 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого у разі якщо особі призначена пенсію відповідно до закону України "Про прокуратуру", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Кабінет Міністрів України не прийняв жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено частиною 20 статті 86 Закону №1697-VII (зі змінами згідно з Законом №76-VIII) зумовило неможливість проведення органом Пенсійного фонду України відповідно перерахунку.

Аналогічні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі №127/11766/16-а, від 14.02.2018 по справі №569/5531/16-а, від 22.08.2018 по справі №754/15912/16-а.

Водночас, рішенням від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 є втрата чинності із 13.12.2019 норм частини 20 статті 86 Закону №1697-VII.

Конституційний Суд України в пункті 3 вказаного рішення установив такий порядок виконання ухваленого рішення:

- частина 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина 20 статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

На думку позивача, визнання неконституційними з 13.12.2019 року положень ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» і втрата ними чинності з мотивів ухвалення Рішення Конституційного Суду України 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 свідчить про те, що йому щомісячно в період з 01.03.2018 по 01.01.2020 не доплачувалась пенсія, а тому його порушене право підлягає захисту шляхом компенсації державою недоотриманих сум пенсії в загальній сумі 427983,99 грн. в порядку статті 152 Конституції України та статей 22, 1175 Цивільного кодексу України за рахунок Державного бюджету України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 152 Конституції України визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Окрім того, відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII (далі – Закон № 2136-VIII) закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно з ч. 1 ст. 97 Закону № 2136-VIII суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

Проте додаткове визначення (чи не визначення) у рішеннях Конституційного Суду України порядку їх виконання, не скасовує і не підміняє загальної обов`язковості їх виконання. Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абзац 6 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2000 (вказана вище справа № 1-31/2000), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Поняття прямої дії рішень Конституційного Суду у Законі не розкрито. Водночас у абзаці 2 пункту 2 рішення від 09.02.1999 у справі № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, Конституційний Суд України зазначив, що принцип прямої дії у часі закону чи іншого нормативно-правового акту потрібно розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 не може бути застосовано до спірних правовідносин в контексті наявності правових підстав для списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь позивача 427983,99 грн майнової шкоди у вигляді недоотриманої пенсії, що завдана законом, який визнано неконституційним, оскільки на час виплати позивачу пенсії, а саме в період з 01.03.2018 по 01.01.2020 положення ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» №1697-VII були чинними та втратили чинність лише з 13.12.2019.

Крім того, згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Водночас відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно з пунктом 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету відноситься відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд зауважує, що позивач заявляючи позовну вимогу про відшкодування майнової шкоди, завданої, на його думку, йому внаслідок незаконної бездіяльності органів державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, не заявляє в даному адміністративному позові вимогу про визнання такої бездіяльності протиправною.

У спірний період положення ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» №1697-VII були чинними, а отже підлягали застосуванню. За встановлених обставин відсутні підстави вважати, що виплата пенсії позивачу здійснювалась не відповідно до закону, внаслідок чого позивачу була б завдана майнова шкода.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

З урахуванням статті 139 КАС України витрати позивача на сплату судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Відповідач: Держава України в особі Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646)

Відповідач: Держава України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (вул. Терещенківська, 11-а, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37993783)

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна