Рішення № 93919830, 22.12.2020, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2953/20

№ 2/688/909/20

Рішення

іменем України

22 грудня 2020 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Гошовської О.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У жовтні 2020 року кредитна спілка «Центр фінансових послуг» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилалася на те, що 18.07.2018 року між кредитною спілкою «Центр фінансових послуг» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір кредитної лінії № В44/042/18/55/08СЗ про надання коштів у позику, а також укладено Додатковий договір про транш № 1 до Кредитного договору, відповідно до яких відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 13 261 грн 59 коп. під змінювану процентну ставку в розмірі 72 % річних на залишок суми кредиту за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Водночас у п. 3 Додаткового договору сторони погодили графік платежів по кредиту та процентам. Крім того, 18.07.2018р. між кредитною спілкою «Центр фінансових послуг», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язався солідарно з відповідачем ОСОБА_1 відповідати перед позивачем за виконання зобов`язань за кредитним договором. Позивач виконав умови кредитного договору та перерахував відповідачу ОСОБА_1 кошти: 5 261 грн 59 коп. – перераховано згідно заяви відповідача про перерахування коштів на картковий рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанк», 8000 грн – перераховано згідно заяви відповідача про перерахування коштів на цільовий внесок в додатковий капітал, а всього відповідачу ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в сумі 13 261 грн 59 коп. Отримавши кредитні кошти, ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за укладеним кредитним договором, а тому станом на 23.09.2020 існує заборгованість в сумі 13 011 грн 07 коп., що складається з: 8 080,06 грн – сума заборгованості по тілу кредиту, 4 409,12 грн – сума несплачених процентів за період з 21.11.2019 року по 23.09.2020 року, 87,88 – грн інфляційні втрати на прострочене тіло кредиту за період з 26.05.2019 року по 31.08.2020 року, 322,76 грн – три проценти річних від простроченої суми зобов`язання по кредиту за період з 26.05.2019 року по 23.09.2020 року, 111,25 грн – три проценти річних від простроченої суми зобов`язання по процентам за період з 21.11.2019 року по 23.09.2020 року. Просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором та судові витрати в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, направив на адресу суду заяву щодо проведення розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнала частково, не заперечувала проти укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, заперечила проти нарахування штрафних санкцій.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, звернувся до суду із заявою про проведення розгляду справи у його відсутність, позов не визнав, оскільки особисто кредитні кошти не брав, про стан погашення кредиту йому невідомо.

2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду по суті на 30 листопада 2020 року. 30 листопада 2020 року судове засідання відкладено на 22 грудня 2020 року в зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_1 .

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 18 липня 2018 року між КС «Центр фінансових послуг» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір кредитної лінії № В44/042/18/55/08СЗ про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та додатковий договір про транш № 1 до Кредитного договору кредитної лінії, відповідно до яких сторони погодили, що позивач надає відповідачу транш у розмірі 13 261 грн 59 коп. Водночас позивачем та відповідачем у п. 3 Додаткового договору № 1 погоджено графік платежів по кредиту та процентам.

18.07.2018р. між кредитною спілкою «Центр фінансових послуг», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір поруки № В44/042/18/55/08СЗ. Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 Договору поруки поручитель зобов`язується солідарно з Позичальником відповідати перед Кредитодавцем за виконання зобов`язання по Кредитному договору кредитної лінії № В44/042/18/55/08СЗ від 18.07.2018р. та додатками до нього, укладених між Кредитодавцем і Позичальником. Поручитель відповідає перед Кредитодавцем в тому ж обсязі, що і Позичальник за повернення кредиту, сплату процентів, можливих штравних санкцій та відшкодування збитків.

Згідно з п. 2.3 Договору поруки у випадку прострочення Позичальником своїх зобов`язань, визначених Кредитним договором кредитної лінії, виконати зобов`язується їх поручитель.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору кредитної лінії сторони погодили, що кредит надається Позичальнику у національній валюті України після підписання даного Договору готівкою в касі Кредитодавця або шляхом безготівкового перерахування коштів за дорученням Позичальника, або шляхом спрямування суми виданого кредиту на цільовий внесок Позичальника в додатковий капітал за його заявою.

Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок суми кредиту за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з розрахунку базової змінюваної процентної ставки 72 % річних (п. 3.2, п. 3.3 Кредитного договору).

Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору, договір набуває чинності з 18 липня 2018 року і діє до 18 липня 2020 року (24 місяці), але в будь-якому випадку зобов`язання за Договором діють до моменту повного фактичного їх виконання Позичальником.

18 липня 2018 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про переказ кредитних коштів в сумі 5 261 грн 59 коп. на картковий рахунок останньої в ПАТ КБ «ПриватБанк», а також заява про зарахування цільового внеску в додатковий капітал в сумі 8000 грн.

Позивач виконав умови кредитного договору та надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти за кредитним договором в сумі 13 261 грн 59 коп, а остання їх отримала, що підтверджується копією платіжного доручення № 1516 від 18.07.2018р. та копією видаткового касового ордера від 18.07.2018р.

Відповідно до п.п. 10 п. 2.4 Кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати нараховані проценти і повертати передбачену графіком частину кредиту щомісяця не пізніше 20 числа, вказаного в Додатковому договорі про транш.

Згідно з п 3.7 даного Договору прострочення сплати кредиту не зупиняє нарахування процентів.

Позивач зазначає, що на даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором кредитної лінії та додатковим Договором.

Станом на 23.09.2020 заборгованість за кредитним договором кредитної лінії № В44/042/18/55/08СЗ від 18.07.2018р. становить 13 011, 07 грн, з них: 8 080,06 грн –сума заборгованості по тілу кредиту, 4 409, 12 грн – сума несплачених процентів за період з 21.11.2019 року по 23.09.2020 року, 87,88 грн – інфляційні втрати на прострочене тіло кредиту за період з 26.05.2019 року по 31.08.2020 року, 322,76 грн – три проценти річних від простроченої суми зобов`язання по кредиту за період з 26.05.2019 року по 23.09.2020 року, 111,25 грн – три проценти річних від простроченої суми зобов`язання по процентам за період з 21.11.2019 року по 23.09.2020 року.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору кредитної лінії № В44/042/18/55/08СЗ від 18.07.2018; копією додаткового договору про транш № 1 до Кредитного договору кредитної лінії № В44/042/18/55/08СЗ від 18.07.2018; копією договору поруки № В44/042/18/55/08СЗ від 18.07.2018; розрахунком нарахування процентів та штрафних санкцій по Кредитному договору кредитної лінії; розрахунком інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми по Кредитному договору кредитної лінії; копіями заяв ОСОБА_1 від 18.07.2018; копією довідки про зарахування коштів від 18.07.2018; копією платіжного доручення № 1516 від 18.07.2018; копією видаткового касового ордера від 18.07.2018.

4. Застосовані норми права.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зі змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відносини поруки врегульовано законодавцем у параграфі 3 Глави 49 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

5.Оцінка суду.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.п. 10 п. 2.4 Кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати нараховані проценти і повертати передбачену графіком частину кредиту щомісяця не пізніше 20 числа, вказаного в Додатковому договорі про транш. Прострочення сплати кредиту не зупиняє нарахування процентів (п. 3.7 Кредитного договору). Однак свої зобов`язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 не виконала.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 Договору поруки № В44/042/18/55/08СЗ від 18 липня 2018 року поручитель ОСОБА_2 зобов`язується солідарно з Позичальником відповідати перед Кредитодавцем за виконання зобов`язання по Кредитному договору кредитної лінії № В44/042/18/55/08СЗ від 18.07.2018р. та додатками до нього, укладених між Кредитодавцем і Позичальником. Поручитель відповідає перед Кредитодавцем в тому ж обсязі, що і Позичальник за повернення кредиту, сплату процентів, можливих штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Згідно з п. 3.1 Договору поруки даний договір діє 60 місяців - до 18 липня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань перед Кредитодавцем за Кредитним договором кредитної лінії.

Вимоги позивача доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорах, строк договору поруки не закінчився, а тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути солідарно суму заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором кредитної лінії № В44/042/18/55/08СЗ від 18.07.2018р. в розмірі 8 080,06 грн.

Суд бере до уваги розрахунки, надані позивачем, згідно яких заборгованість за кредитним договором станом на 23.09.2020 становить 13 011 грн 07 коп., що складається з: 8 080,06 грн – сума заборгованості по тілу кредиту, 4 409,12 грн – сума несплачених процентів за період з 21.11.2019 року по 23.09.2020 року, 87,88 – грн інфляційні втрати на прострочене тіло кредиту за період з 26.05.2019 року по 31.08.2020 року, 322,76 грн – три проценти річних від простроченої суми зобов`язання по кредиту за період з 26.05.2019 року по 23.09.2020 року, 111,25 грн – три проценти річних від простроченої суми зобов`язання по процентам за період з 21.11.2019 року по 23.09.2020 року.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2019 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18, дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Окрім цього, у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відтак Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини 4 статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Тобто у постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною 1 статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною 1 статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, провадження № 12-142гс19.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інфляційних втрат на прострочене тіло кредиту за період з 26 травня 2019 року по 31 серпня 2020 року, слід відмовити.

Водночас, аналіз норми частини 1 статті 1048 ЦК України дає підстави зробити висновок, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку сплатити проценти за право тимчасово користуватися наданими йому коштами, однак до спливу визначеного договором строку кредитування, тобто в даному випадку до 18.07.2020 року.

Таким чином, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути несплачені проценти за період з 21.11.2019 року по 18.07.2020 року в сумі 3 341,22 грн.

Також, враховуючи те, що строк кредитування відповідачів закінчився, як і їх право законно користуватися позиченими коштами, стягненню підлягають 3 % річних від простроченої суми зобов`язання по кредиту за період після прострочення грошового зобов`язання відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, тобто з 19.07.2020 по 23.09.2020.

Отже, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, згідно якого особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, 3 % річних від простроченої суми зобов`язання по кредиту розраховуються з урахуванням боргу у розмірі 8080,06 грн помноженого на 3, помноженого на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання, а саме з 19 липня 2020 року до заявленого позивачем періоду (23 вересня 2020 року), поділеного на 365 (днів у році). Тобто, 8080,06 грн (борг за кредитом) х 3 х 66 днів : 365 = 43,83 грн.

Суд звертає увагу на те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється (Постанова Великої Палати Верховного суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення 3 % річних від простроченої суми зобов`язання по процентам за користування кредитом за період з 21.11.2019 по 23.09.2020 підлягає частковому задоволенню, а саме вказані проценти підлягають стягненню за період з 21.11.2019 по 18.07.2020, тобто під час періоду дії строку договору.

Отже, 3 % річних від простроченої суми зобов`язання по процентам розраховується з урахуванням процентів за наданим кредитом в розмірі 3341,22 грн помноженого на 3, помноженого на кількість днів прострочення, які вираховуються до закінчення останнього дня строку дії договору, а саме починаючи з 21 листопада 2019 року до закінчення строку дії договору (18 липня 2020 року), поділеного на 365 (днів у році). Тобто, 3 341,22 грн (сума процентів за наданим кредитом) х 3 х 240 днів : 365 = 65,91 грн.

Таким чином, з відповідачів слід стягнути солідарно 11 531 грн 02 коп. заборгованості за кредитним договором кредитної лінії № В44/042/18/55/08СЗ від 18.07.2018р., яка виникла станом на 23.09.2020, що складається з: 8 080,06 грн – сума заборгованості по тілу кредиту, 3 341,22 грн – сума несплачених процентів за період з 21.11.2019 року по 18.07.2020 року, 43,83 грн – 3% річних від простроченої суми зобов`язання по кредиту за період з 19.07.2020 року по 23.09.2020 року, 65,91 грн – 3% річних від простроченої суми зобов`язання по процентам за період з 21.11.2019 року по 18.07.2020 року.

6.Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1862,79 грн. (від 88,62 % задоволених вимог), тобто по 931,40 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 546, 553, 554, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд

ухвалив:

Позов кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг» 11 531 (одинадцять тисяч п`ятсот тридцять одну) грн 02 коп. заборгованості за кредитним договором кредитної лінії № В44/042/18/55/08СЗ від 18.07.2018р., яка виникла станом на 23.09.2020, що складається з: 8 080,06 грн – сума заборгованості по тілу кредиту, 3 341,22 грн – сума несплачених процентів за період з 21.11.2019 року по 18.07.2020 року, 43,83 грн – 3% річних від простроченої суми зобов`язання по кредиту за період з 19.07.2020 року по 23.09.2020 року, 65,91 грн – 3% річних від простроченої суми зобов`язання по процентам за період з 21.11.2019 року по 18.07.2020 року.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг» по 931 (дев`ятсот тридцять одній) грн 40 коп. судового збору з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду або через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач – Кредитна спілка «Центр фінансових послуг», адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 68, приміщення 321, кімната 2; код ЄДРПОУ 33738861.

Відповідачі – ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ОСОБА_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 28 грудня 2020 року.

Суддя А.Ю. Цідик