Вирок № 93919547, 28.12.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12550/17

Провадження № 1-кп/686/25/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» грудня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді - Антонюка О.В.,

з участю: секретарів: Тітової І.В., Коломієць Б.М., прокурора - Фоміна Ю.А., потерпілих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника потерпілої - адвоката Голдзінської О.К., обвинуваченого - ОСОБА_3 та захисника - адвоката Черевика С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, об`єднане кримінальне провадження згідно ЄРДР № 12017240010001771 від 19.03.2017 року та №12018240010006688 від 15.10.2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2017 року, приблизно о 04 год., ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні ресторану «Сілістра», розташованого по вул. Свободи, 1А, в м. Хмельницькому, на грунті раптово виниклих неприязних відносин між ним та потерпілою ОСОБА_1 умисно наніс останній один удар кулаком правої руки в область лівого вуха та один удар кулаком лівої руки в праву область нижньої щелепи чим спричинив ОСОБА_1 тілесне ушкодження у вигляді струсу головного мозку, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Такими протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбаченен ч.2 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Крім того, 13 жовтня 2018 року, приблизно о 02 год. 44 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні кафе «Сілістра», що знаходиться по вул. Свободи, 1Б, у м. Хмельницькому, помітив на підлозі під столом мобільний телефон марки «Nokia», який потерпілий ОСОБА_2 , заснувши, випустив з руки під стіл та прийняв рішення про вчинення крадіжки чужого майна.

Тоді ж, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 будучи впевненим в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, скориставшись неуважністю потерпілого, з підлоги під столом в приміщенні вказаного кафе « Сілістра », викрав мобільний телефон «Nokia», моделі «3» в корпусі чорного кольору IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , вартістю 2291 грн. 52 коп., з флеш картою пам`яті «SP» 4 class, формату «Micro SD», об`ємом 4 Гб, вартістю 101 грн. 94 коп., з шкіряним чохлом у формі книжечки, вартістю 106 грн. 54 коп., з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_3 , на рахунку якої коштів не було та яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Водафон» № НОМЕР_4 , на рахунку якої коштів не було та яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, а всього викрав майна потерпілого на загальну суму 2500 грн., яким в послідуючому розпорядився на власний розсуд.

Такими протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.185 КК України, як то таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав частково, а саме повністю визнав умисне спричинення легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_1 та заперечував таємне викрадення належного потерпілому ОСОБА_2 мобільного телефону «Nokia».

Незважаючи на часткове визнання своєї вини ОСОБА_3 , винуватість останнього у вчиненні вищевказаних протиправних дій повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

По епізоду спричинення умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_1

- показаннями потерпілої ОСОБА_1 про те, що дійсно в зазначений час та місці вона відпочивала з друзями в кафе «Сілістра». При цьому, коли помітила, що обвинувачений ОСОБА_3 став чіплятись і бити невідомого хлопця, то вона намагалась заступитись за останнього і припинити протиправні дії обвинуваченого. У відповідь на це ОСОБА_3 наніс їй декілька ударів кулаком в обличчя, чим спричинив струс головного мозку. Після цього вона викликала працівників поліції та швидку. Внаслідок спричинених їй обвинуваченим тілесних ушкоджень, вона лікувалась спочатку стаціонарно, а пізніше амбулаторно, через що не могла працювати та була змушена звільнитись з роботи;

- про аналогічні обставини спричинення їй обвинуваченим ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_1 послідовно повідомляла, а також демонструвала і в ході досудового розслідування, що підтверджується відомостями з протоколу проведення слідчого експерименту з останньою від 16.06.2017 року та відеозаписом такої слідчої дії, який на DVD-R диску долучений до протоколу;

- вищевказані показання потерпілої підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_4 - очевидиця події, зазначивши, що дійсно, коли потерпіла ОСОБА_1 намагаючись захистити хлопця, якого бив ОСОБА_3 , стала відтягувати останнього, він наніс їй декілька ударів кулаком в область голови;

- не заперечував нанесення ударів потерпілій за вищевикладених обставин і обвинувачений ОСОБА_3 . При цьому, зазначив, що намагався на прохання адміністратора вивести п`яного чоловіка із розважального закладу, а потерпілій ОСОБА_1 наніс удари через те, що вона його зачепила з-заду за обличчя. Про скоєне жалкує.

Крім того, винуватість обвинуваченого підтверджується:

- відомостями з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.03.2017 року, щодо повідомлення потерпілої ОСОБА_1 про спричинення їй тілесних ушкоджень невідомим, в нічний час 19.03.2017 року, в приміщенні кафе «Сілістра», що в м.Хмельницькому, по вул. Свободи, 1А, а також даними рапорту чергового по Зарічанському ВП Хмельницького відділу ГУНП в Хмельницькій області;

- даними протоколу огляду документів від 21.05.2017 року, а саме відеозаписів камер відеоспостереження кафе «Сілістра» та самим відеозаписом долученим до матеріалів на DVD-R диску, де зафіксовано обставини нанесення ударів обвинуваченим потерпілій;

- характер, ступінь тяжкості, час та механізм спричинення виявлених у потерпілої ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ніким з учасників судового розгляду не оспорюється та підтверджується висновками судово-медичного експерта №394 від 09.06.2017 року та №683 від 27.06.2017 року. Відповідно до вказаних висновків у ОСОБА_1 станом на 19-24.03.2017 року виявлене тілесне ушкодження у вигляді струсу головного мозку, що могло утворитись як від удару тупим твердим предметом, яким могла бути кисть руки, стиснута в кулак, так і при падінні потерпілої з висоти власного зросту та ударі головою об твердий тупий предмет. Вказане тілесне ушкодження за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я. В цілому механізм утворення тілесного ушкодження у ОСОБА_1 може відповідати її показам під час проведення слідчого експерименту 16.06.2017 року.

По епізоду таємного викрадення мобільного телефону потерпілого ОСОБА_2 вина обвинуваченого підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що коли в нічний час 13 жовтня 2018 року, він відпочивав в кафе «Сілістра», що знаходиться по вул. Свободи, 1Б, у м. Хмельницькому, де вживав спиртні напої, у нього було викрадено невідомим мобільний телефон «Nokia» моделі «3» в корпусі чорного кольору з флеш картою пам`яті, в шкіряному чохлі у формі книжечки, з двома сім-картами оператора мобільного зв`язку «Київстар» та «Водафон». Такий телефон, він періодично клав на стіл, тримав в руці, а коли виявив зникнення оглянув місце, де він відпочивав за столом, запитував безрезультатно у сусідів та офіціантів. Приблизно через 30 хв. після виявлення зникнення телефону, він залишив розважальний заклад. Під час перебування у вказаному кафе будь-яких оголошень про знахідку загубленого мобільного телефону не чув. Також зазначив, що того вечора він бачив в кафе обвинуваченого ОСОБА_3 , який проходив повз нього і був одягнений в куртку. Наступного дня потерпілий звернувся із заявою в поліцію;

- про те, що перебував у вказаний час в кафе «Сілістра», де знайшов мобільний телефон «Nokia» потерпілого ОСОБА_2 під столом, за яким останній відпочивав підтвердив в судовому засіданні і обвинувачений ОСОБА_3 ;

Також винуватість ОСОБА_3 підтверджується:

- відомостями з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.10.2018 року, стосовно повідомлення потерпілого ОСОБА_2 в органи поліції про викрадення у нього невідомим в кафе «Сілістра», що по вул. Свободи у м. Хмельницькому, мобільного телефону «Nokia»;

- належність викраденого телефону «Nokia», потерпілому ОСОБА_2 підтверджується представленими документами на придбання такого телефону, де зокрема зазначено ідентифікаційний номер виробу;

- відомостями із заяв ОСОБА_3 від 20.10.2018 року про добровільну видачу слідчому мобільного телефону «Nokia» в шкіряному чохлі чорного кольору та сім-карток мобільного оператора «Водафон» та «Київстар»;

- даними протоколів огляду предмета від 20.10.2018 року з фототаблицями, а саме виданих ОСОБА_3 мобільного телефону та сім-карток;

- речовими доказами, а саме виданими ОСОБА_3 слідчому мобільним телефоном «Nokia», моделі «3» в корпусі чорного кольору IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , з флеш картою пам`яті «SP» 4 class, формату «Micro SD», об`ємом 4 Гб, з шкіряним чохлом у формі книжечки, з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» та з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Водафон» № НОМЕР_4 ;

- інкримінована ОСОБА_3 вартість викраденого майна, а саме мобільного телефону «Nokia», моделі «3» в корпусі чорного кольору IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , в сумі 2291 грн. 52 коп., флеш карти пам`яті «SP» 4 class, формату «Micro SD», об`ємом 4 Гб, в сумі 101 грн. 94 коп., шкіряного чохла у формі книжечки, в сумі 106 грн. 54 коп. ніким з учасників судового розгляду не оспорюється та підтверджується висновком експерта про оцінку №25102018_251001;

- відомостями з протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 26.10.2018 року, описом речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді , а саме відеозапису внутрішніх камер спостереження кафе «Сілістра» на DVD-R диску, який визнано речовим доказом, даними протоколів огляду предмету від 29.10.2018 року та 31.10.2018 року з фототаблицями щодо перегляду таких відеозаписів на яких зафіксовано обставини незаконного заволодіння ОСОБА_3 мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_2 .

Що ж стосується тверджень обвинуваченого про те, що вказаний мобільний телефон потерпілого він не мав намірів викрадати і після знахідки такого телефону вживав заходів для пошуку власника та повернення, то такі його показання суд розцінює, як очевидно вмотивовані бажанням уникнути відповідальності за фактично скоєне та обраним способом захисту. Оскільки, такі показання обвинуваченого повністю спростовуються вищенаведеними доказами, зокрема показами потерпілого ОСОБА_2 про перебування ще тривалий час в кафе після втрати мобільного телефону і відсутність при цьому будь-яких оголошень про знахідку загубленого мобільного телефону, а більше того відеозаписом з камер внутрішнього спостереження кафе « Сілістра », де зафіксовано поведінку обвинуваченого під час незаконного заволодіння мобільним телефоном, а саме його наміри вчинити таке заволодіння непомітно для інших присутніх в кафе осіб, а також залишення ОСОБА_3 залу кафе відразу після такого заволодіння мобільним телефоном, який він підняв з підлоги. При цьому, будь-яких дій пов`язаних з оголошенням про знахідку чи пошуки власника обвинувачений не вчиняв.

Не спростовують висновків суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні крадіжки мобільного телефону потерпілого і показання свідка ОСОБА_5 - адміністратора кафе « Сілістра » про те, що обвинувачений, з яким вона знайома як з чоловіком працівника кафе, повідомляв їй про знахідку мобільного телефону і передавав такий телефон на зберігання на декілька днів музикантам кафе, а також і добровільна видача викраденого мобільного телефону ОСОБА_3 слідчому. Оскільки, коли саме ОСОБА_3 повідомляв ОСОБА_5 про знахідку в приміщенні кафе мобільного телефону, остання повідомити не змогла. Що ж стосується добровільної видачі мобільного телефону слідчому, то такі дії ОСОБА_3 вчинив лише після того, як про його причетність до викрадення мобільного телефону стало відомо працівникам поліції. Разом з тим, як пояснив ОСОБА_3 до добровільної видачі він таким мобільним телефоном потерпілого користувався особисто, а чому через контакти телефону не намагався встановити власника пояснити не зміг.

Даючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_3 за даним епізодом обвинувачення, суд враховує всі досліджені докази в сукупності та встановлені судом обставини справи, в тому числі час та місце події, поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , яка передувала та після події, відомості про обвинуваченого, його показання і поведінку в суді і приходить до переконання про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна.

Очевидним, на думку суду, є той факт, що з точки зору повнолітньої, дієздатної, законослухняної особи, залишену в громадському місці, в приміщенні, цінну річ не слід вважати загубленою. Більше того, навіть у випадку прийняття рішення про зберігання такої речі до встановлення власника, ніщо не позбавляло можливості ОСОБА_3 відразу повідомити про знахідку адміністрацію закладу чи зробити оголошення в зал через мікрофон. Не складним, на думку суду, є і встановлення власника у найкоротші терміни через наявні у телефоні контакти. Натомість, поведінка ОСОБА_3 , на переконання суду, свідчить саме про наміри обернути чуже майно на свою користь, оскільки будь-яких заходів спрямованих на повернення телефону власнику він відразу не вжив, а видав такий мобільний телефон працівникам поліції через сім днів і лише після виявлення його причетності до заволодіння таким телефоном.

Таким чином, оцінюючи всі представлені суду докази кожен окремо, суд знаходить їх належними, допустимими та достовірними, а в сукупності такі докази достатніми для висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні за вищевикладених обставин кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, а також кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України як то таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При цьому, суд перекваліфіковує дії обвинуваченого ОСОБА_3 згідно пред`явленого обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України, як крадіжка вчинена повторно на ч.1 ст.185 КК України, оскільки така кваліфікуюча ознака як вчинення ОСОБА_3 крадіжки повторно не знайшла свого підтвердження доказами. Натомість, як встановлено судом і підтверджується довідкою про судимості ОСОБА_3 станом на момент вчинення крадіжки мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_2 13.10.2018 року, обвинувачений ОСОБА_3 в силу положень п. 1 ст.89 КК України вважався не судимим.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відомості про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При цьому суд приймає до уваги, що обвинувачений скоїв два умисні кримінальні правопорушення, які за класифікацією відносяться до кримінальних проступків, один з яких насильницького характеру проти здоров`я особи внаслідок якого було заподіяно тілесне ушкодження потерпілій з короткочасним розладом здоров`я, а інший корисливий проти власності, внаслідок якого було заподіяно майнову шкоду потерпілому. За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується дільничим офіцером поліції негативно, як схильного до зловживання алкогольними напоями, вживання наркотичних речовин, підтримання зв`язків з раніше судимими та особами, які ведуть антигромадський спосіб життя, схильного до домашнього насильства за що протягом 2017-2018 років притягався до адміністративної відповідальності.

Відповідно до довідки лікаря - нарколога Хмельницького обласного наркологічного диспансеру №2487 від 23.10.2018 року, ОСОБА_3 з 26.11.2014 року перебуває на профілактичному обліку з діагнозом : епізодичне вживання алкоголю. Згідно довідки головного лікаря Хмельницького обласного психо-неврологічного диспансеру обвинувачений на обліку у вказаному закладі не перебуває.

Негативний висновок про характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , який ухилився від спілкування, офіційно не працює та перебуває на обліку в ХОНД, а також високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення слідує і з досудової доповіді органу пробації.

Також суд враховує і незадовільну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового розгляду, пов`язану з неодноразовою неявкою в судові засідання без поважних, а з надуманих причин за що до останнього застосовувався привід.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 вибачився в судовому засіданні перед потерпілою ОСОБА_1 за свою неприйнятну поведінку по відношенню до жінки.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи, думку сторін та потерпілих, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 КК України у виді арешту, а за ч.1 ст.185 КК України у виді громадських робіт.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 за його згодою від відбування призначеного йому судом покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 КК України на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» (від 22.12.2016 року, набрав чинності 07.09.2017 року), оскільки умисне кримінальне правопорушення за яким засуджується ОСОБА_3 не є тяжким або особливо тяжким злочином, а на його утриманні перебуває малолітня дитина - донька ОСОБА_6 2016 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_5 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Хмельницькому 27.01.2016 року, відносно якої, згідно повідомлення того ж відділу реєстрації №1578/22.18.4-31 від 22.09.2020 року обвинувачений ОСОБА_3 не позбавлений батьківських прав.

Вирішуючи уточнений цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення спричиненої вчиненням кримінального правопорушення матеріальної шкоди в сумі 1920 грн. 03 коп., пов`язаної з витратами на лікування, а також моральної шкоди в сумі 10000 грн., яка виразилась у пережитих стражданнях через фізичний біль від отриманого тілесного ушкодження та приниження як жінки, не можливість упродовж значного часу працювати через незадовільний стан здоров`я і як наслідок втрата роботи, суд знаходить такі вимоги потерпілої обгрунтованими, а їх розмір доведеним представленими суду доказами. При цьому, враховуючи конкретні обставини справи, в тому числі характер і ступінь тяжкості спричинених тілесних ушкоджень, тривалість лікування та страждань потерпілої, негативні наслідки, які вплинули на її звичний спосіб життя, керуючись принципами розумності, справедливості та відповідності, суд приходить до висновку, що такий позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, за минуванням потреби арешт накладений на майно згідно ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.10.2018 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази по справі, зазначені в постанові слідчого від 20.10.2018 року, а саме мобільний телефон в комплекті, який згідно розписки потерпілого ОСОБА_2 від 30.10.2018 року передано йому на відповідальне зберігання - слід вважати поверненими за належністю, решту, тобто DVD-R диск з відеозаписом, зазначений в постанові слідчого від 26.10.2018 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373,374 КПК України, п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» (від 22.12.2016 року, набрав чинності 07.09.2017 року), ст.ст. 1166-1167 ЦК України, місцевий суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.125 КК України та ч.1 ст.185 КК України, на підставі яких призначити покарання:

- за ч.2 ст.125 КК України у виді арешту строком на 3 (три) місяці від відбування якого ОСОБА_3 звільнити на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, набрав чинності 07.09.2017 року;

- за ч.1 ст.185 КК України у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин.

Арешт накладений на майно згідно ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.10.2018 року - скасувати.

Речові докази по справі: 1.- зазначені в постанові слідчого від 20.10.2018 року - вважати поверненими за належністю; 2.- DVD-R диск з відеозаписом, зазначений в постанові слідчого від 26.10.2018 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 1920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн. 03 коп. матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) грн. - моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий по справі

Суддя: О.В.Антонюк