
КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/3286/19
Провадження № 2/488/365/20 р.
РІШЕННЯ
Іменем України
09.11.2020 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Лазаревої Г.М. за участю: секретаря судового засідання Криницькій Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2019 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 та в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (далі - ТОВ «Веллфін» ) є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності (розпорядженням Нацкомфінпослуг №2606 від 27 жовтня 2015 року зареєстровано в реєстрі фінансових установ за №16103225). 16 липня 2016 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір позики №55638 в електронній формі, згідно якого на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 1900,00 грн. строком на 18 днів. Таким чином, позивачем належним чином виконані умови договору позики, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за договором позики станом на 31 липня 2019 року у загальній сумі 75126,00 грн., з яких: 1900,00грн. - основний борг; 35226,00 грн. - заборгованість по відсоткам; 38000,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача, а також просить стягнути 1921,00 грн. судового збору. Відповідач відзив на позовну заяву не надав. У судове засідання представник позивача ТОВ «Веллфін» не з`явився, але надав заяву щодо розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач також в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним ином. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог представником позивача, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що на підставі заповненої відповідачем заявки 16 липня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики №55638, відповідно до умов якого, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 1900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позивачем на підтвердження укладення з відповідачем договору позики надано роздруківку заявки відповідача з офіційного веб-сайту товариства https://creditup.com.ua про укладення договору позики, договір позики № 55638 від 16 липня 2016 року, який оформлений сторонами в електронній формі, сторонами якого визначено ТОВ «Веллфін» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), та лист ТОВ ФК ВЕЙ ФОР ПЕЙ від 22 липня 2019 року про перерахування грошових коштів на банківську платіжну картку ОСОБА_1 16 липня 2016 року у розмірі 1900,00 грн. Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. та 1.4. Договору позики №55638 від 16 липня 2016 року, копію якого надано до суду позивачем, позикодавець зобов`язується надати позичальнику на умовах, що передбачені даним договором, грошові кошти в позику в сумі 1900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою зазначені у пункті 1.5. цього Договору. Позика надається позичальнику виключно за допомогою Веб-сайту позикодавця, за умови ідентифікації позичальника та використання електронноцифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Строк позики за цим договором складає 18 днів, позика має бути повернута згідно графіку розрахунків (додаток до договору) до 03 серпня 2016 року. Цей договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором. Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Веллфін» є юридичною особою, діє на підставі Статуту та зареєстровано як фінансова установа відповідно до розпорядження №2606 від 27.10.2015 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Основним видом діяльності ТОВ «Веллфін» є кредитування, що підтверджується статутом товариства та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Наказом директора ТОВ «Веллфін» №2-1 від 27 жовтня 2015 року затвердженні Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ Веллфін, які розміщені на офіційному веб-сайті товариства https://creditup.com.ua. Відповідно до п.п.4.1.,4.2. Розділу 4 Правил надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ Веллфін заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на сайті товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення заявки на сайті товариства шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення. Згідно з п.5.1. Розділу 5 Правил надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін» рішення про погодження чи відмову в наданні позики приймається товариством на підставі наданої заявником в електронній формі заявки на отримання позики та будь-якої додаткової інформації, наданої заявником. Відповідно до п.6.3. Правил надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ Веллфін у разі прийняття позитивного рішення товариство інформує заявника шляхом відправлення СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений в заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електронну адресу, зазначену в заяві. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню заявник отримує електронну копію договору позики. Пунктами 6.10., 6.11. 6.12 вказаних вище Правил визначено, що товариство надає позику у порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в договорі позики на рахунок банківської платіжної картки зазначеної в заявці. Перерахування грошових коштів здійснюється в строки не пізніше 1 (одного) робочого дня з дати підписання договору позики сторонами, датою укладення договору позики між товариством і позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок. Відповідно до ч. 1 і ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.1, ч.2 ст.1047 ЦК України). Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію №675-VIII (далі - Закон №675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі Інтернет, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У ст. 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч. 6 ст. 11 Закону №675-VIII). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст. 11 Закону №675-VIII). Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII). Судом було встановлено, що Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін» перебувають у загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статей 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, прав і обов`язків сторін, іншоїінформації, необхідної для укладення договору. 16 липня 2016 року ОСОБА_1 оформив заявку для отримання позики шляхом заповнення всіх полів заявки на офіційному веб-сайті ТОВ «Веллфін» (у заявці відповідач зазначив: ПІБ, розмір позики - 1900,00 грн., строк позики - 18 днів, паспортні дані, номер банківської картки, номер телефону, електронну адресу, адресу реєстрації, дохід та місце роботи та фото заявника як особи, яка особисто виконала електронну заявку). Факт реєстрації заявки позичальника на отримання позики на сайті кредитодавця, проведення перевірки дійсності банківської платіжної картки позичальника та ухвалення кредитодавцем рішення про надання позики у заявленому розмірі підтверджується наявними у справі письмовими доказами, які були долучені до позовної заяви. Строк позики за цим Договором складає 18 днів, позика має бути повернута згідно Графіку розрахунків (додаток до Договору) до 03 серпня 2016 року (п.1.3 Договору позики). Згідно графіку розрахунків до Договору позики №55638 від 16 серпня 2016 року, сукупна вартість позики складає 2515,60 грн., з яких сума по договору складає 1900,00 грн., проценти за користування кредитом складають 615,60 грн. На підтвердження здійснення переказу коштів відповідачу, позивач надав до суду копію листа ТОВ ФК ВЕЙ ФОР ПЕЙ про те, що відповідно до угоди на переказ коштів №ВП-180516-3 від 18 травня 2016 року, укладеної між ТОВ Веллфін та ТОВ ФК ВЕЙ ФОР ПЕЙ за дорученням ТОВ «Веллфін» на виконання заявки відповідача ОСОБА_1 було здійснено переказ коштів 16 липня 2016 року на суму 1900,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі WayForPay - а_55851_55638. Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Доказом підтвердження отримання коштів є лист від ТОВ ФК ВЕЙ ФОР ПЕЙ від 22 липня 2019 року, копія якого міститься в матеріалах справи, в якому зазначається сума коштів, власник картки, маска картки, номер транзакції в системі. Пунктом 1.5 Договору передбачено, що строк та проценти за користування позикою за Договором позики обчислюються за фактичну кількість календарних днів користування позикою на наступних умовах: протягом строку позики, встановленого пунктом 1.3 Договору, розмір основних процентів складає - 1,8% від суми позики, але не менше ніж 20 гривень за перший день користування позикою; 1,8% від суми позики, щоденно, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору; 3,8% від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожень день користування позикою понад строк зазначений в п.1.2 цього Договору, у разв невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором. Сума процентів за користування позикою нараховується в день внесення погашення позики. Сторони досягли згоди, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до умов цього договору та графіку розрахунків (пункт 3.1. Договору). Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності такихумов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в бумовлений сторонами строк. Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений у договорі строк суму позики та нараховані проценти за користування позикою не повернув, унаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики 1900,00 грн., процентів за користування кредитом в межах строку кредитування за період з 16 липня 2016 року по 03 серпня 2016 року в сумі складають 615,60 грн. Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору. Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики - 1900,00 грн., процентів за користування кредитом в межах строку кредитування за період з 16 липня 2016 року по 03 серпня 2016 року в сумі 615,60 грн., є доведеною та підлягає задоволенню. Перевіривши вимогу позивача в частині стягнення основних та прострочених процентів за користування позикою за період з 03 серпня 2016 року по 31 липня 2019 року суд виходить з наступного. Згідно зі ст.ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч.1 ст. 1048 та ч.1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, провадження №4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18. Так, за умовами укладеного сторонами договору позики № 55638 від 16 липня 2016 року ТОВ «Веллфін», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов`язувався повернути надану позику у повному обсязі до 03 серпня 2016 року. Таким чином, позикодавець ТОВ «Веллфін» відповідно до ст.1048 ЦК України має право на стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 03 серпня 2016 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти. Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позикодавцем ТОВ «Веллфін» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по основних та прострочених процентах за користування позикою за період з 03 серпня 2016 року по 31 липня 2019 року є безпідставною та задоволенню не підлягає. З огляду на викладене, суд вважає, що в даній справі є наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача заборгованості, яка складається із суми позики - 1900,00 грн., процентів за користування кредитом в межах строку кредитування за період з 16 липня 2016 року по 03 серпня 2016 року в сумі 615,60 грн., що разом становить 2515,60 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити. Крім того, в силу вимог ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім судові витрати, які складаються із витрат по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 64,00 грн. (розрахунок: судовий збір, сплачений позивачем за подачу позову до суду 1921,00 грн. х суму задоволених позовних вимог 2515,60 грн. / суму заявлених позовних вимог 75126,00 грн.). На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 611, 629, 1049, 1050 ЦК України, 3, 4, 11-13, 19, 247 ч.2, 223 ч.4, 259, 263, 265, 279, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованість за договором позики №55638 від 16 липня 2016 року в загальній сумі 2516,60 грн. та 64,00 грн. судового збору, а всього стягнути 2580,60 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Ко рабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», адреса: 03061, м.Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, (код ЄДРПОУ 39952398).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Миколаєва, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 28 січня 2016 року Корабельним РВ в м.Миколаєві УДМС України в Миколаївській області.
Суддя Г.М. Лазарева
Судове рішення № 93911144, Корабельний районний суд м. Миколаєва було прийнято 09.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 488/3286/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: