Рішення № 93910308, 23.12.2020, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3286/20

Провадження № 2-а/459/64/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Рудакова Д.І.,

з участю секретаря судового засідання Сиванич У.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Червонограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області Лісника Олега Михайловича, третьої особи Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить скасувати постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 (СРПП № 4) Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області Лісника Олега Михайловича від 08.11.2020року серії БАБ № 806413 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері за без печення дорожнього руху, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425грн.

В обгрунтування послався на те, що під час руху на транспортному засобі, яким він тоді керував, були ввімкнені та працювали фари ближнього світла, що можуть підтвердити свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які знаходилися в якості пасажирів в його транспортному засобі, а також підтверджується відеозаписом, який тоді вели поліцейські, що є свідченням того, що правил дорожнього руху він не порушував.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 19.11.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 07.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін.

23.12.2020року позивач подав заяву до суду, про слухання справи у його відсутності та його представника. Позов підтримав, просив задовольнити.

23.12.2020 року представник позивача подав до суду клопотання про долучення копій доказів у справі.

Відповідач у судове засідання, будучи належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився, клопотань та відзиву не подав.

Представник третьої особи у судове засідання, будучи належним чином повідомлений, у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а згідно частини другої зазначеної статті учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справ з моменту направлення такого повідомлення працівником суду та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови від 08.11.2020року серії БАБ № 806413 08.11.2020року в 21.25год. в м. Червонограді по вул. Івасюка, 14 керував автомобілем марки Мерседес Бенц д.н.з. НОМЕР_1 , в якого не працювала фара в режимі ближнього світла в темну пору доби , чим порушив п.п. 19.1 ПДР України за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Цією постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 19.1.а ПДР, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Статтею 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказуванні правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, усупереч вимогам ст.77 КАС України, не подано суду жодних доказів правомірності винесення постанови серії БАБ № 806413 від 08.11.2020року,хоча саме на нього покладається обов`язок доказування правомірності свого рішення.

Окрім того, представником позивача долучено копію диску із відеозаписом місця подій від 08.11.2020року, з якого вбачається, що позивач п. 19.1.а правил дорожнього руху не порушував .

Судом встановлено, що окрім оскаржуваної позивачем постанови, жодних інших доказів, які б свідчили про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, відповідачем не надано.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Окремо необхідно наголосити, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

За наведених обставин, суд вважає недоведеним вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, прийняте рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності є необгрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення цього правопорушення постанова серії БАБ № 806413 від 08.11.2020 року підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, позов задовольняється в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії БАБ № 806413 від 08.11.2020року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 425,00 грн. штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (40108646) на користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Червоноградський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.12.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: адвокат Савка Роман Іванович (м. Червоноград, вул. Шептицького, 1, а/с 218, Львівська область).

Відповідач: Поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 4 Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області Лісник Олег Михайлович (місце праці м. Червоноград, вул. Св. Володимира, 8а).

Третя особа: Червоноградський ВП ГУ НП у Львівській області (м. Червоноград, вул. Св. Володимира, 8а).

Суддя: Д. І. Рудаков