Ухвала суду № 93909468, 25.12.2020, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1280/20

Провадження № 1-кс/455/400/2020

У Х В А Л А

25 грудня 2020 року м. Старий Самбір

Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П., секретар судового засідання Пастриган Н.В., за участю прокурора Самбірської місцевої прокуратури Львівської області Старосельської Т.С., підозрюваного ОСОБА_1 , та його захисника – адвоката – Дик С.І., розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Старосамбірського відділення поліції Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (надалі СВ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області) Янівської М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не військовозобов`язаного, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 25.04.2016 Старосамбірським районним судом Львівської області за ч.3 ст.27, ч.3 ст.185, ч.1 ст.289 КК України, на підставі ст. 70 КК України, йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, та на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.07.2020 року, ОСОБА_1 було звільнено умовно-достроково, невідбута частина покарання становить 5 (п`ять) місяців 10 днів, - підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.10.2020 року за №12020140320000397,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області Янівська М.В. за погодженням з прокурором Самбірської місцевої прокуратури Львівської області Старосельською Т.С. звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №12020140320000397, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.10.2020 року.

Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи умовно-достроково звільненим з місць позбавлення волі, на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.07.2020 року (не відбута частина покарання становить 05 місяців 10днів), на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочин.

Так, 13.10.2020 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи в гостях у житловому будинку ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вийшов з житлового будинку на її необгороджене подвір`я, де маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу, таємно викотив з подвір`я ОСОБА_2 , мотоцикл марки «Forte» моделі «FT110-2», 2019 року випуску, без державних реєстраційних номерних знаків, котрий належить ОСОБА_3 , на дорогу, де шляхом зламування замка запалювання у вказаному мотоциклі та з`єднання групи контактів електропроводів у замку запалювання, завів двигун вказаного мотоцикла та незаконно заволодівши ним, поїхав в напрямку с.Биличі Старосамбірського району Львівської області, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 5130,35 гривень.

Тим самим встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_1 , у вчиненні незаконного заволодінні транспортним засобом повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України.

16.10.2020 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Під час допиту в статусі підозрюваного ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині- визнав.

Наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події (місця вчинення злочину); протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , протоколом огляду місця події, згідно якого у ОСОБА_1 вилучено транспортний засіб марки «Forte», після його переслідування працівниками поліції, із якого встановлено, що в даному мотоциклі вирваний замок запалювання, протоколами слідчих експериментів проведеними із потерпілим ОСОБА_3 та свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , які підтверджують, що ОСОБА_1 заволодів транспортним засобом незаконно, протоколом огляду речового доказу - ключа від замка запалювання, виданого потерпілим ОСОБА_3 , протоколом допиту підозрюваного.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненим кримінальним правопорушенням, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

У вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Чижки Старосамбірського району Львівської області, українець, громадянин України, із загальною середньою освітою, не працюючий, не одружений, який зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів, зокрема, востаннє був засуджений 25.04.2016 Старосамбірським районним судом Львівської області за ч.3 ст.27, ч.3 ст.185, ч.1 ст.289 КК України, на підставі ст. 70 КК України, йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, та на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.07.2020 року, ОСОБА_1 було звільнено умовно-достроково, невідбута частина покарання становить 5 (п`ять) місяців 10 днів.

Кримінальне правопорушення, що інкримінується підозрюваному, відноситься до категорії тяжких, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що:

- наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;

- у разі визнання винуватим ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років;

- вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяють застосування до нього запобіжного заходу з позбавленням волі;

- відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі відсутність власної сім`ї, інших утриманців;

- відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, а отже стабільного і законного джерела доходу.

Під час досудового розслідування здобуто відомості про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: намір ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній перебуваючи в статусі підозрюваного, будучи належним чином повідомлений про необхідність з`явитися до слідчого для проведення слідчих дій, умисно покинув місце свого проживання не повідомивши ні батьків, ні орган досудового розслідування про місце теперішнього перебування, тобто ухиляється від органу досудового слідства, суду, очевидно з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення ним тяжкого злочину, неодноразово раніше судимий, у якого не знята та не погашена судимість у встановленому законом порядку, вчинив новий тяжкий умисний злочин, ніде не працює, в нього відсутні міцні соціальні зв`язки, може перешкоджати органу досудового слідства шляхом вчинення неправомірного впливу (тиску) на потерпілого, який є його вітчимом, свідків кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , особи яких йому добре відомі, також безпосередньо після вчинення ним незаконного заволодіння транспортного засобу, при виявленні його працівниками поліції, намагався втекти на викраденому мотоциклі, на законні вимоги працівників поліції щодо його зупинки, не реагував

Просить обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) діб.

Правова кваліфікація – ч.2 ст. 289 КК України.

У судовому засіданні прокурор підтримала вимоги клопотання та просила його задовольнити, щодо розміру застави, то просила його визначити в мінімальному розмірі, передбачених ст.182 КПК України.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 , не оспорюючи обгрунтованість підозри, проти застосування щодо нього запобідного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Дик С.І. не оспорюючи обгрунтованість підозри, проти клопотання заперечила, просили обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, або інший на розсуд слідчого судді. Також, зазначила, що прокурором не доведено обгрунтованість ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Зазначила, що будь-яких клопотань про застосування запобіжних заходів після повідомлення ОСОБА_1 про підозру органом досудового розслдувння не подавалося, виклик підозрюваного до органу досудового розслідування не відповідав вимогам ст.137 КПК України, у підозрюваного наявні міцні соціальні зв`язки, оскільки він з народження проживає в с.Чижки Старосамбірського району Львівської області у багатодітній сім`ї, потерпілий та свідки буди допитані під час досудового розслідування, підозрюваний активно сприяв проведенню досудового розслідування. Також зауважила, що прокурором не доведено що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вивчивши матеріали клопотання, додані до нього документи, якими слідчий слідчого відділення обгрунтовує доводи клопотання, заслухавши прокурора Старосельську Т.С., яка підтримала клопотання, просила його задовольнити, підозрюваного та захисника підозрюваного, які проти задоволення клопотання заперечували, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Підозрюваний ОСОБА_1 копію клопотання та долучених до нього документів отримав 25.12.2020 року о 07 годині 00 хвилин, його захисник – адвокат Дик С.І. - 24.12.2020 року о 20 годині 15 хвилин, а додаткових матеріалів, які були подані прокурором через канцелярію суду, після подачі клопотання, ОСОБА_1 отримав 25.12.2020 року о 07 годині 00 хвилин, його захисник – адвокат Дик С.І. - 25.12.2020 року о 08 годині 00 хвилин.

Підозрюваний ОСОБА_1 доставлений в судове засідання на підставі ухвали слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 24.12.2020 року, що підтверджується протоколом затримання особи від 25.12.2020 року.

Пункт 1 ст.5 Конвенції вимагає, щоб позбавлення свободи було «законним», що включає умову дотримання «процедури встановленої законом» («Корнійчук проти України»).

Відтак, слідчий суддя, не вбачає порушення процедури встановленої законом щодо доставлення підозрюваного ОСОБА_1 для розгляду клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12020140320000397, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.10.2020 року.

16.10.2020 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом повторно, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.289 КК України.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з таких підстав.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться у поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних кримінального правопорушення ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями: витягу з ЄРДР від 24.12.2020 року, протоколу огляду місця події від 14.10.2020 року, протоколу огляду місця події від 14.10.2020 року. протоколу допиту потерпілого від 14.10.2020 року, заяви ОСОБА_7 від 14.10.2020 року, протоколу огляду предмету від 15.10.2020 року та фототаблицею до нього, протоколів допитів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 від 14.10.2020 року та 28.10.2020 року відповідно, протоколів проведення слідчих експериментів від 14.10.2020 року, повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 16.10.2020 року, протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 16.10.2020 року.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінюючи їх в сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі, даними про особу підозрюваного, розміром майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється ОСОБА_1 , окрім того, оцінюючи ризики, якими прокурор та слідчий обгрунтовують клопотання, зауважує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які буду перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.

При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обгрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу, або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатньо підстави, слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування, а в подальшому від суду, стверджується тим, що ОСОБА_1 , який є непрацевлаштованим та не має легальних джерел доходу, повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого умисного, корисливого злочину, що передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна, або без такої, а тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, може переховуватися від органів досудового розслідування та планувати втечу.

До клопотання органом досудового розслідування додано постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук від 04.12.2020 року.

Натомість, стороною захисту на виконання положень КПК України щодо самостійного обстоювання своїх позицій, прав, свобод і законних інтересів та на підтвердження своїх доводів, зокрема, щодо наявності джерел доходу, не подано слідчому судді будь-яких доказів про протилежне, відтак не спростовано доводів прокурора.

Досить вірогідним є заявлений ризик можливого незаконного впливу на потерпілого, який є його вітчимом, який проживає разом із підозрюваним, і в разі застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ОСОБА_1 матиме реальну можливість впливати на потерпілого. На цій підставі слідчий суддя відхиляє посилання сторони захисту щодо недоведеності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тому при обранні запобіжного заходу є необхідність врахування ризику незаконного впливу з боку підозрюваного на потерпілого та свідків у згадуваному кримінальному провадженні.

Прокурор довела під час розгляду клопотання, що на цій стадії кримінального провадження застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, зокрема й цілодобового домашнього арешту, не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного.

Враховуючи, окрім наведеного вище, дані щодо особи підозрюваного, ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відповідно до норми п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Сімейне оточення та соціальні зв`язки ОСОБА_1 , в даному випадку не є визначальними чинниками у формуванні поведінки підозрюваного. Покликання захисника на можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя, не може взяти до уваги, з мотивів, що наведені вище, враховуючи, що більш м`який запобіжний захід до підозрюваного, зокрема домашній арешт за місцем його проживання не буде дієвим для запобігання вище зазначених ризиків.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викликане інтересами дієвості кримінального провадження, з метою запобігання можливостям підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування і у подальшому суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Отже, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 24.12.2020 року надано дозвіл на затримання громадянина ОСОБА_1 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу по закінченні шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик переховування цієї особи від органів досудового розслідування та суду. При цьому зазначено, що вказаний ризик може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, який ніде не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України - у розмірі 20-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави, саме в такому розмірі, може гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

2) не відлучатися за межі Старосамбірського району Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до органу досудового слідства свій паспорт для виїзду за кордон;

5) утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

А тому, керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196 - 197, 202, 203, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 23 лютого 2021 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 04 години 15 хвилин 25.12.2020 року.

Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Отримувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, ЄДРПОУ 26306742, Депозитний рахунок UA598201720355219002000000757, Банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ Призначення платежу 3астава за ______ (ПІП) у кримінальному провадженні № ____ за ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від ___ року.

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до органу досудового слідства свій паспорт для виїзду за кордон;

5) утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи для попереднього ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділення Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області Янівську М.В. та прокурора Самбірської місцевої прокуратури Львівської області Старосельську Т.С.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя Пошивак Ю.П.