Рішення № 93908042, 22.12.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6137/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

судді Постигач О.Б.

за участю секретаря судового засідання Тимощук І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управлінняи Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа ОСОБА_4 про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить зняти арешт з усього нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження 11877984. Свої позовні вимоги мотивує тим, що нещодавно їй стало відомо, що 03.11.2015 року державним реєстратором Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області Червінчак М.Є. оголошено заборону на відчуження всього нерухомого майна, яке належить позивачці на праві власності. Даний арешт було накладено на підставі виконавчого листа № 2-1316/1573/11 виданого Пустомитівським районним судом Львівської області 28.04.2014 р. на виконання рішення суду від 26.12.2013 р. у справі за позовом АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 600/19-246 від 08.09.2006 року. Вказане виконавче провадження було закінчене 24.06.2016 р. на підставі того, що таке було скеровано за належністю до Залізничного ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області, а матеріали знищені у зв`язку із закінченням терміну зберігання. 15.11.2016 р. державним виконавцем Залізничного ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки при перевірці пакету документів скерованих до відділу встановлено, що прізвище боржника у виконавчому листі не співпадає з прізвищем, яке зазначене у копіях відповідей з реєструючих органів. На даний час матеріали виконавчого провадження знищено у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Вважає, що арешт на все її нерухоме майно було накладено на підставі рішення по справі, учасником якої вона не була, матеріали виконавчих проваджень знищені, а тому відсутня правова підстава для наявності згаданого арешту. Крім цього, їй відомо про те, що між кредитором та позичальником укладено договір про врегулювання відносин за договором кредиту №600/19-246 від 08.09.2006 року, згідно якого боргові зобов`язання позичальника припинені шляхом прощення (анулювання) боргу. Враховуючи наведене, просить позов задоволити.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м.Львова від 07 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку загального позовного провадження, про що повідомлено сторони.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, однак 16.12.2020 року подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, зазначивши, що позов підтримують в повному обсязі та просять такий задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак 04.11.2020 р. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі зазначивши, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить такі задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак 06.11.2020 р. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі зазначивши, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить такі задоволити.

Представник відповідача ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак 04.12.2020 р. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі зазначивши, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить такі задоволити.

Відповідачі АТ «Альфа-Банк», Пустомитівський районний відділ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзивів не подали.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що на все нерухоме майно позивача накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, обтяжувач: ВДВС Пустомитівського районного управління юстиції, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_4 , номер запису про обтяження: 11877984, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на неухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта /а.с. 27-28/.

Відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом також встановлено, що 08.09.2006 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №600/19-246 /а.с. 5-6/.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.12.2013 року за позовом АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість у розмірі 226456,80 грн. та 1700 грн. судових витрат /а.с. 8-9/.

14.07.2020 року між АТ «Альфа-Банк», що є правонаступником АТ «Укрсоцбанк», та ТзОВ «ФК «Укрфінанс груп» укладено договір факторингу, за яким АТ «Альфа-Банк», що є правонаступником АТ «Укрсоцбанк», відступило ТзОВ «ФК «Укрфінанс груп» право вимоги за кредитним договором №600/19-246 від 08.09.2006 року укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 /а.с. 11-15/.

14.07.2020 року між ТзОВ «ФК «Укрфінанс груп» та ОСОБА_3 укладено договір № R1.164/2011-КА згідно якого ОСОБА_3 набув права вимоги до ОСОБА_2 за договором кредиту №600/19-246 від 08.09.2006 року /а.с. 16-18/.

21.09.2020 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір про врегулювання відносин за договором кредиту №600/19-246 від 08.09.2006 року, згідно якого, кредитор та позичальник визначили можливість припинити боргові зобов`язання позичальника за договором кредиту №600/19-246 від 08.09.2006 року шляхом прощення (анулювання) боргу. Сторони домовились, що в момент підписання цього договору кредитор прощає позичальникові усю заборгованість позичальника перед кредитором по договору кредиту №600/19-246 від 08.09.2006 року /а.с. 19/.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Постанова № 5) від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт накладений на майно (кошти) боржника, знімається.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач вважає, що вищезазначене обтяження порушує її права як власника на вільне володіння та розпорядження власністю.

З листа Пустомитівського районного відділу ДВС ЗМУМЮ (м. Львів) від 31.08 2020 року встановлено, що у відділі на виконанні перебувало два виконавчі провадження ВП 45349205 та ВП 50357401 щодо примусового виконання виконавчого документа з №2-1316/1573/11 від 28.10.2014 р., виданого Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 228156,80 грн. 24.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС). Повторно вищезазначені виконавчі документи у Пустомитівський ВДВС ЗМУМЮ (м. Львів) на виконання не надходили та станом на 31.08.2020 р. на виконанні не перебувають. На даний час матеріали виконавчого провадження є знищені у зв`язку із закінченням терміну зберігання /а.с. 22/.

З листа Залізничного ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ (м. Львів) встановлено, що у Залізничний ВДВС м. Львів надійшов виконавчий лист №2-1316/1573/11 від 28.10.2014 р., виданий Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 228156,80 грн., однак 15.11.2016 р. на підставі п. 8 ч. 1 ст 26 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем залізничного ВДВС м. Львів винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 52887969, яку із виконавчим документом скеровано у Пустомитівський РВДВС ГТУЮ у Л/о. Повторно вищезазначений виконавчий документ станом на 16.09.2020 р. у Залізничний ВДВС м. Львів на виконання не надходив. На даний час матеріали виконавчого провадження є знищені у зв`язку із закінченням терміну зберігання /а.с. 24-26/.

З огляду на ту обставину, що виконавче провадження, за яким було накладено арешт на майно позивача знищено, захист прав позивача у спосіб оскарження бездіяльності державного виконавця неможливий, в зв`язку з чим права останньої підлягають захисту шляхом звільнення майна з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця.

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи, що безпідставна наявність арешту майна, яке належить на праві власності позивачу порушує її право власності, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 19, 76, 77, 81, 141, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управлінняи Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа ОСОБА_4 про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт із належного ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) нерухомого майна, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.06.2015 року у виконавчому провадженні № 45349205 відділом державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції, номер запису про обтяження: 11877984 (спеціальний розділ), дата, час державної реєстрації: 03.11.2015 16:21:15, опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Апеляційна скарга на рішення подається до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний см. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Постигач О.Б.

З оригіналом згідно

Суддя Постигач О.Б.